Вінці

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Вінець навколо Місяця

Вінці́ — оптичне явище, у вигляді райдужних,[1] світлих туманних кілець на небесному зводі навколо диска Сонця або Місяця, рідше — навколо яскравих зірок і земних джерел світла. З'являються при проходженні перед світилом напівпрозорих хмар (найчастіше високо-купчастих) або туману і відрізняються від гало меншим радіусом кілець (не більше 5°).

Вінці пояснюються дифракційним розсіюванням променів світла на водяних краплях, що утворюють хмару або туман. За видимим кутовим радіусом окремих кілець та темних проміжків, які їх розділяють, можна визначати діаметр крапель у хмарах і розрізняти хмари, що складаються з водяних і крижаних частинок.

Радіуси кілець залежать від довжини хвилі світла, тому зовнішній край кільця має червонуватий колір, а внутрішній — синюватий.

За наявності в атмосфері крапель усіляких розмірів кільця вінців, накладаючись одне на одне, утворюють спільне біле сяйво, ореол, навколо диска світила.

Джерела[ред. | ред. код]

  1. Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.

Посилання[ред. | ред. код]