Гетеронормативність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Гетеронормати́вність (англ. Heteronormativity) — світогляд, при якому гетеросексуальність розуміється як соціальна норма сексуальної поведінки людини. При такому розумінні розглядається виключно бінарний поділ людства на дві статі, при якому біологічна стать повністю збігається з соціальною статтю, гендерною ідентичністю і гендерною роллю людини.

Гетеронормативність передбачає бінарну опозицію чоловічого і жіночого, в зв'язку з чим тільки в рамках гетеронормативності є сенс говорити про «протилежний гендер» чи стать[1].

Гетеронормативна матриця[ред. | ред. код]

Гетеронормативність є гетеросексуальним розвитком людини. Від людини очікується саме гетеросексуальна поведінка. Гетеросексуальність, згідно з матрицею гетеронормативності, вважається єдиним стандартом здорової людської сексуальності. Ці стандарти приймаються за замовчуванням, навіть якщо мова йде про незнайомі культури.

Гетеронормативна матриця[2]
Біологічна стать Статеві ознаки Гендерна ідентичність Гендерна роль Сексуальний потяг Батьківство
Жінка жіночі жіноча фемінінність пасивна сексуальна позиція, спрямована на чоловіків Мати
Чоловік чоловічі чоловіча маскулінність активна сексуальна позиція, спрямована на жінок Батько
  1. Трансгендерність й гетеронормативність, 2012, с. 24
  2. Трансгендерність й гетеронормативність, 2012, с. 14

Стигматизація й асиміляція[ред. | ред. код]

Слід зазначити, що, хоча в окремих випадках і допускається існування таких варіацій, як інтерсексуальність, гомосексуальність, бісексуальність, пансексуальність, асексуальність, трансгендерність і поліаморія, в рамках мейнстрімних соціальних норм очікується відповідність людей поведінки гетеросексуальним уявленням суспільства, асиміляція в ньому. Суспільством нав'язується прийняття «стандартних» моделей гетеронормативної поведінки. До тих пір, поки поведінка в соціумі відповідає правилам гетеронормативності суспільства, воно закриває очі на невиконання цих правил в особистому житті окремо взятої людини. У разі ж порушення кордонів суспільство вдається до різних заходів тієї чи іншої строгості. Захисним механізмом гетеронормативності є гетеросексизм.

У гетеронормативному суспільстві виробляються спроби асиміляції інтерсексуальних, гомосексуальних і трансгендерних людей.

Інтерсексуальність[ред. | ред. код]

Людей з інтерсексуальними ознаками (тобто з ознаками обох статей) з народження примушують до вибору одної певної статі. У більшості випадків відразу після народження хірургічним шляхом проводиться корекція, яка призводить тіло у відповідність з обраною статтю. Далі людина з народження виховується відповідно до цїєї статі. Якщо все-таки інтерсексуальність не зникає відразу після народження або в ранньому дитинстві, то, вирісши, людина повинна вибрати одну зі статей. Зберегти обидві статі не представляється можливим, виходячи з чисто організаційних моментів (необхідність вказувати стать в документах, відвідування туалету тощо).

Гомосексуальніть[ред. | ред. код]

Відхилення гомосексуальнних людей від «стандартної» гетеронормативної моделі призводить до того, що геїв часто не вважають за «справжніх» чоловіків, приписуючи їм надмірну фемінність. З іншого боку, лесбійкам приписують надмірну маскулінність. Іншим поширеним стереотипом, породженим гетеронормативним суспільством, є виділення в гомосексуальних парах (як чоловічих, так і жіночих) партнерів чи партнерок «активних» (= чоловіків) і «пасивних» (= жінок). У деяких випадках це доходить до того, що «пасивним» геям і «активним» лесбійкам рекомендують проводити операцію з корекції статі, щоб вони зі своїми партнерами/партнерками могли утворити «стандартну» гетеронормативну пару. У деяких країнах (наприклад, в Ірані) корекція статі залишається і донині єдиним способом для гея уникнути суворого кримінального покарання за «мужолозтво».[1]

Трансгендерність[ред. | ред. код]

Трансгендерність патологізується в гетеронормативному суспільстві. Один із способів адаптації трансгендерних людей до гетеронормативного суспільства — транссексуальність. Якщо такий метод прийнятний для суспільства, трансгендерним людям дозволяється змінити стать на протилежну, щоб відповідати «стандартній» гетеронормативній моделі.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Robert Tait Sex changes and a draconian legal code: gay life in Iran // Guardian, 25 September 2007(англ.)

Література[ред. | ред. код]

  • Michel Warner, Fear of a Queer Planet, Minneapolis MN: University of Minnesota Press[en], 1993
  • Chrys Ingraham, The Heterosexual Imaginary: Feminist Sociology and Theories of Gender: Sociological Theory: Juli 1994
  • Jillian Todd Weiss, The Gender Caste System — Identity, Privacy, and Heteronormativity
  • Judith Butler, Bodies That Matter
  • Michel Foucault, History of Sexuality
  • Jutta Hartmann, Christian Klesse, Peter Wagenknecht, Bettina Fritzsche, Kristina Hackmann (alle Hrsg.): Heteronormativität. Empirische Studie zu Geschlecht, Sexualität und Macht, Reihe: Interdisziplinäre Geschlechterforschung, VS Verlag für Sozialwissenschaften, Wiesbaden 2007, ISBN 3-531-14611-4