Асексуальність

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Асексуальність
Прапор
Asexual Pride Flag.svg
Зображення
Наука, що вивчає об'єкт asexual studiesd
Іконка
Протилежно allosexualityd
CMNS: Асексуальність у Вікісховищі

Асексуа́льність — визначення або самовизначення людей, які не мають статевого потягу і виявляють низьке або відсутнє зацікавлення у сексуальних стосунках.[1][2][3][4] Це може розглядатися як сексуальне вподобання або відмова від сексуальних стосунків .[5][6] Також це поняття можна класифікувати ширше, включаючи широкий спектр асексуальних ідентичностей.

Асексуальність відрізняється від утримання та безшлюбності,[7][8] які є поведінковими та загалом мотивовані такими факторами, як особисті, соціальні чи релігійні переконання людини.[9] Вважається, що сексуальна орієнтація, на відміну від сексуальної поведінки, є «довготривалою».[10] Деякі асексуальні люди є сексуально активними, незважаючи на відсутність сексуального потягу або бажання до сексу з різних причин, таких як бажання задовольнити себе чи романтичних партнерів, або бажання мати дітей.[7][11]

Прийняття асексуальності як сексуальної орієнтації та галузі наукових досліджень все ще є відносно новим,[12][13] оскільки зростаючий обсяг досліджень як з соціологічної, так і з психологічної точки зору лише почав розвиватися.[13] Хоча деякі дослідники стверджують, що асексуальність є сексуальною орієнтацією, інші дослідники не погоджуються.[14][15]

Різні асексуальні спільноти почали формуватися з часу появи Інтернету та соціальних медіа. Найпродуктивнішою та найвідомішою із цих спільнот є Мережа асексуальної видимості та освіти(AVEN — Asexual Visibility and Education Network), яка була заснована в 2001 році Девідом Джеєм.[16][17]

Огляд[ред. | ред. код]

В англомовній літературі асексуальність іноді називають туз, від англійського «ace» (фонетичне скорочення поняття «asexual»), тоді як спільноту іноді називають спільнотою тузів, дослідники чи асексуали.[18][19] Оскільки існують значні розбіжності серед людей, які ідентифікують себе як асексуали, асексуальність може охоплювати широкі визначення.[20] Як правило, дослідники визначають асексуальність як відсутність сексуального потягу чи відсутність сексуального інтересу,[21][22][23] але їх визначення різняться.[22][24] Самоідентифікація як асексуал також може бути визначальним фактором.[24]

Асексуальні люди, хоча і не мають сексуального потягу до будь-якої статі, можуть вступати в чисто романтичні стосунки, а інші — ні.[25][26] Особи, самовизначені як асексуали, повідомляють, що вони відчувають сексуальний потяг, але не схильні реагувати на нього, оскільки вони не мають справжнього бажання або потреби займатися сексуальною чи несексуальною діяльністю (обійми, тримання за руки тощо), тоді як інші асексуали можуть обійматись або займатись іншими несексуальними фізичними навантаженнями.[27][28][29][30] Деякі асексуали беруть участь у сексуальній діяльності з цікавості.[29] Деякі можуть мастурбувати, тоді як інші не відчувають потреби робити це.[30][31][32]

Багато людей, які ідентифікують себе як асексуали, також ідентифікуються з іншими ярликами. Ці інші ідентичності включають те, як вони визначають свою стать та свою романтичну орієнтацію.[33] Вони часто інтегрують ці характеристики у більший ярлик, з яким вони ототожнюються. Що стосується романтичних чи емоційних аспектів сексуальної орієнтації чи гендерної ідентичності, наприклад, асексуали можуть ідентифікувати себе як гетеросексуалів, лесбійок, геїв, бісексуалів, квір[34][35] або за допомогою таких термінів, щоб вказати, що вони асоціюються з романтиком, більше ніж з аспектами сексуальної орієнтації:[36][35]

  • аромантичний; відсутність романтичного потягу до будь-кого
  • біромантичний; за аналогією з бісексуальністю
  • гетероромантичний; за аналогією з гетеросексуальністю
  • гоморомантичний; за аналогією з гомосексуальністю
  • панромантичний; за аналогією з пансексуальністю

Люди також можуть ідентифікувати себе як сірого асексуала, оскільки вони відчувають, що вони перебувають між аромантичним та неаромантичним, або між асексуальністю та сексуальним потягом. Хоча термін сірий-A може охоплювати будь-кого, хто час від часу відчуває романтичну або сексуальну привабливість, демісексуали або напівсексуали сприймають сексуальну привабливість лише як другорядний компонент, відчуваючи сексуальну привабливість, коли створено досить стабільний або великий емоційний зв'язок.[37][38]

Асексуальність не знаходиться у списку патологій та захворювань МКХ-10 Всесвітньої організації охорони здоров'я[39].

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Robert L. Crooks; Karla Baur (2016). Our Sexuality. Cengage Learning. с. 300. ISBN 978-1305887428. Процитовано 4 січня 2017. 
  2. Katherine M. Helm (2015). Hooking Up: The Psychology of Sex and Dating. ABC-CLIO. с. 32. ISBN 978-1610699518. Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 4 січня 2017. 
  3. Kelly, Gary F. (2004). Chapter 12. Sexuality Today: The Human Perspective (вид. 7). McGraw-Hill. с. 401. ISBN 978-0-07-255835-7Asexuality is a condition characterized by a low interest in sex. 
  4. «Я ніколи не відчував сексуального бажання» [Архівовано 26 червня 2016 у Wayback Machine.]. BBC Україна. 23 червня, 2016 рік.
  5. Marshall Cavendish, ред. (2010). Asexuality. Sex and Society 2. Marshall Cavendish. с. 82–83. ISBN 978-0-7614-7906-2. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 27 липня 2013. 
  6. Asexuality: What It Is and Why It Matters. The Journal of Sex Research 52 (4): 362–379. April 2015. PMID 25897566. doi:10.1080/00224499.2015.1015713.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  7. а б Margaret Jordan Halter; Elizabeth M. Varcarolis (2013). Varcarolis' Foundations of Psychiatric Mental Health Nursing. Elsevier Health Sciences. с. 382. ISBN 978-1-4557-5358-1. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 7 травня 2014. 
  8. DePaulo, Bella (26 вересня 2011). ASEXUALS: Who Are They and Why Are They Important?. Psychology Today. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 13 грудня 2011. 
  9. The American Heritage Dictionary of the English Language (3d ed. 1992), entries for celibacy and thence abstinence.
  10. Sexual orientation, homosexuality and bisexuality. American Psychological Association. Архів оригіналу за 8 серпня 2013. Процитовано 30 березня 2013. 
  11. Prause, Nicole; Cynthia A. Graham (August 2004). Asexuality: Classification and Characterization. Archives of Sexual Behavior 36 (3): 341–356. PMID 17345167. doi:10.1007/s10508-006-9142-3. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 31 серпня 2007. 
  12. Katherine M. Helm (2015). Hooking Up: The Psychology of Sex and Dating. ABC-CLIO. с. 32. ISBN 978-1610699518. Архів оригіналу за 22 листопада 2020. Процитовано 4 січня 2017. 
  13. а б Prause, Nicole; Cynthia A. Graham (August 2004). Asexuality: Classification and Characterization. Archives of Sexual Behavior 36 (3): 341–356. PMID 17345167. doi:10.1007/s10508-006-9142-3. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 31 серпня 2007. 
  14. Marshall Cavendish, ред. (2010). Asexuality. Sex and Society 2. Marshall Cavendish. с. 82–83. ISBN 978-0-7614-7906-2. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 27 липня 2013. 
  15. Asexuality: What It Is and Why It Matters. The Journal of Sex Research 52 (4): 362–379. April 2015. PMID 25897566. doi:10.1080/00224499.2015.1015713.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  16. Marshall Cavendish, ред. (2010). Asexuality. Sex and Society 2. Marshall Cavendish. с. 82–83. ISBN 978-0-7614-7906-2. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 27 липня 2013. 
  17. Swash, Rosie (25 лютого 2012). Among the asexuals. The Guardian. Архів оригіналу за 11 лютого 2021. Процитовано 2 лютого 2013. 
  18. Meg Barker (2012). Rewriting the Rules: An Integrative Guide to Love, Sex and Relationships. Routledge. с. 69. ISBN 978-0415517621. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 8 лютого 2016. 
  19. Shira Tarrant (2015). Gender, Sex, and Politics: In the Streets and Between the Sheets in the 21st Century. Routledge. с. 254–256. ISBN 978-1317814764. Архів оригіналу за 24 травня 2021. Процитовано 8 лютого 2016. 
  20. Karli June Cerankowski; Megan Milks (2014). Asexualities: Feminist and Queer Perspectives. Routledge. с. 89–93. ISBN 978-1-134-69253-8. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 3 липня 2014. 
  21. Marshall Cavendish, ред. (2010). Asexuality. Sex and Society 2. Marshall Cavendish. с. 82–83. ISBN 978-0-7614-7906-2. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 27 липня 2013. 
  22. а б Prause, Nicole; Cynthia A. Graham (August 2004). Asexuality: Classification and Characterization. Archives of Sexual Behavior 36 (3): 341–356. PMID 17345167. doi:10.1007/s10508-006-9142-3. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 31 серпня 2007. 
  23. Bogaert, Anthony F. (2006). Toward a conceptual understanding of asexuality. Review of General Psychology 10 (3): 241–250. doi:10.1037/1089-2680.10.3.241. Архів оригіналу за 14 січня 2012. Процитовано 26 березня 2021. 
  24. а б Nancy L. Fischer; Steven Seidman (2016). Introducing the New Sexuality Studies. Routledge. с. 183. ISBN 978-1317449188. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 4 січня 2017. 
  25. Marshall Cavendish, ред. (2010). Asexuality. Sex and Society 2. Marshall Cavendish. с. 82–83. ISBN 978-0-7614-7906-2. Архів оригіналу за 16 жовтня 2015. Процитовано 27 липня 2013. 
  26. Christina Richards; Meg Barker (2013). Sexuality and Gender for Mental Health Professionals: A Practical Guide. SAGE. с. 124–127. ISBN 978-1-4462-9313-3. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 3 липня 2014. 
  27. Margaret Jordan Halter; Elizabeth M. Varcarolis (2013). Varcarolis' Foundations of Psychiatric Mental Health Nursing. Elsevier Health Sciences. с. 382. ISBN 978-1-4557-5358-1. Архів оригіналу за 26 липня 2020. Процитовано 7 травня 2014. 
  28. DePaulo, Bella (26 вересня 2011). ASEXUALS: Who Are They and Why Are They Important?. Psychology Today. Архів оригіналу за 1 жовтня 2015. Процитовано 13 грудня 2011. 
  29. а б Prause, Nicole; Cynthia A. Graham (August 2004). Asexuality: Classification and Characterization. Archives of Sexual Behavior 36 (3): 341–356. PMID 17345167. doi:10.1007/s10508-006-9142-3. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 31 серпня 2007. 
  30. а б Karli June Cerankowski; Megan Milks (2014). Asexualities: Feminist and Queer Perspectives. Routledge. с. 89–93. ISBN 978-1-134-69253-8. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 3 липня 2014. 
  31. Westphal, Sylvia Pagan. Feature: Glad to be asexual. New Scientist. Архів оригіналу за 19 грудня 2007. Процитовано 11 листопада 2007. 
  32. Bridgeman, Shelley (5 серпня 2007). No sex please, we're asexual. The New Zealand Herald. Архів оригіналу за 3 листопада 2018. Процитовано 16 вересня 2011. 
  33. MacNeela, Pádraig; Murphy, Aisling (30 грудня 2014). Freedom, Invisibility, and Community: A Qualitative Study of Self-Identification with Asexuality. Archives of Sexual Behavior 44 (3): 799–812. ISSN 0004-0002. PMID 25548065. doi:10.1007/s10508-014-0458-0. 
  34. Overview. The Asexual Visibility and Education Network. 2008. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 6 січня 2016. 
  35. а б Christina Richards; Meg Barker (2013). Sexuality and Gender for Mental Health Professionals: A Practical Guide. SAGE. с. 124–127. ISBN 978-1-4462-9313-3. Архів оригіналу за 28 липня 2014. Процитовано 3 липня 2014. 
  36. Karli June Cerankowski; Megan Milks (2014). Asexualities: Feminist and Queer Perspectives. Routledge. с. 89–93. ISBN 978-1-134-69253-8. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 3 липня 2014. 
  37. Karli June Cerankowski; Megan Milks (2014). Asexualities: Feminist and Queer Perspectives. Routledge. с. 89–93. ISBN 978-1-134-69253-8. Архів оригіналу за 16 липня 2014. Процитовано 3 липня 2014. 
  38. Adler, Melissa (2010). Meeting the Needs of LGBTIQ Library Users and Their Librarians: A Study of User Satisfaction and LGBTIQ Collection Development in Academic Libraries. У Greenblatt, Ellen. Serving LGBTIQ Library and Archives Users. North Carolina: McFarland & Company. ISBN 978-0-7864-4894-4. 
  39. ICD-10 Version:2010. ВООЗ. Архів оригіналу за 2 листопада 2014. Процитовано 29 червня 2016.