Грузино-Імеретинська губернія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Грузино-Імеретинська губе́рнія — адміністративно-територіальна одиниця Російської імперії, утворена 10 квітня 1840 року. Центр губернії — місто Тифліс.

Створення[ред. | ред. код]

Створена на підставі закону про адміністративну реформу, затвердженого 10 квітня 1840 року наказом Миколи I шляхом об'єднання територій скасованих Грузинської губернії, Вірменської та Імеретинської областей.

Внутрішній поділ[ред. | ред. код]

Область поділялася на 8 повітів: Ахалцихський, Белоканський (у 1844 його було виділено у окремий Джаро-Белоканський округ), Горійский, Гурійський, Ериванський, Єлисаветпольський, Кутаїський та Телавський.

Скасування губернії[ред. | ред. код]

14 грудня 1846 року наказом Миколи I губернію було ліквідовано, її територія увійшла до складу Дербентської, Кутаїської, Тифліської та Шамахинської губерній.

Джерела[ред. | ред. код]

  • Полное собрание законов Российской империи, собрание 2-е, т. XV, ст. 13368. (рос.)