Екзогамія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Екзогамія — це практика шлюбів поза межами окресленої групи (роду, племені, родини), до якої людина належить. На додаток до кровних родичів, заборона може стосуватись також членів специфічної тотемної чи іншої групи.

Протилежністю екзогамії є ендогамія.

Найпоширеніша теорія, що пояснює походження екзогамії, запропонована Едвардом Вестермарком, який пояснює її виникнення острахом перед інцестом. Із точку зору генетики, уникнення шлюбів між близькими родичами є наслідком зменшення кількості деяких спадкових хвороб. Вчений Мак-Леннан праця "Первісний шлюб" - 1886р. - пояснює екзогамію недостатньою кількістю жінок через вбивство новонароджених дівчат.

Екзогамія — одна з норм первісного права, що накладала заборону на шлюби і навіть на статеве спілкування у межах певного роду. Однак екзогамія роду була невід'ємною від ендогамії племені. Екзогамію було заборонено в дуже вузьких межах (батько й дочка, матір та син, брат та сестра), але зобов'язувала до шлюбів між дітьми братів та сестер, тобто — між вельми близькими родичами по крові. У деяких племен шлюб поза межами племені навіть заборонявся. Отож, мабуть, родова екзогамія була скоріш за все, засобом зміцнення племінної ендогамії. Це фактично був спонтанно і безсвідомо відшуканий засіб висування на історичну авансцену племені як історичної спільності людей. Тим самим було зроблено історичний крок у напрямі інтеграції людства через його диференціацію

Серед сучасних дослідників історії сім’ї можна виділити різні погляди на походження екзогамії: 1) вона виникла внаслідок того, що від шлюбів між кровними родичами народжувались неповноцінні діти; 2) життя вимагало розширити соціальні контакти, мати зв’язки з іншими людськими об’єднаннями; 3) таким шляхом можна було досягнути встановлення в межах роду соціального миру, тому що статеві стосунки та конфлікти, що їх супроводжували, виносилися за його межі