Тітка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ті́тка, діал. тета[1], тю́тка, ць́оця, цьо́тка, розм. тьотя[2] — жінка по відношенню до дітей брата або сестри, а також до дітей брата або сестри свого чоловіка = сестра батька або матері, або дружина дядька.

Українське тітка, тета походить від прасл. *teta[3]. Варіанти цьоця, цьотка запозичені з польської (ciocia, ciotka), варіант тьотя — з російської (тётя) мови[3].

Стрийна — тітка по батькові, сестра батька.

Вуйна, вуянка[4] — тітка по матері, сестра матері.[5]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Тета // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Тьотя // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  4. зустрічається, зокрема, в Язловці, Передмісті, Броварах
  5. у Нижневі словом вуйно звертаються також і до сестри батька

Посилання[ред. | ред. код]