Ятрівка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Ятрі́вка[1] або ді́верка[2] — термін свояцтва, що означає дружину брата чоловіка. Ятрівками або діверками є стосовно одна одної дружини рідних братів. У давньоруській мові могло означати також дружину брата, невістку[3].

Слово діверка є жіночим варіантом «дівер». Лексема ятрівка (засвідчені також форми ятров, ятрів, ятровка, ятроха, давньорус. ятры, ѧтры) походить від прасл. *jętry, род. відм. *jętrъve. Варіанти ятрівка, ятровка походять від раніших ятров, ятрів, що являють собою колишню форму знахідного відмінка (давньорус. ятровь, ѧтровь). У ранньопраслов'янській мові це слово відмінювалося за типом іменників з основою на *-r (аналогічно *mati, *matere), потім перейшло до типу з основою на *-ū (як *svekry). Спорідненими лексемами в інших індоєвропейських мовах вважаються лит. jéntė, род. відм. jenters, jentės, латис. ìеtеrе, грец. ἐνάτηρ, лат. ianitrīcēs («дружини братів»), санскр. यातृ, «ятр», що теж виводяться від пра-і.е. *i̯enәter-, первісне значення якого неясне[3][4].

Згадки в літературі[ред. | ред. код]

« Так само і нині при нас половці закон держать вітців своїх: кров проливати, хвалячись цим, і їсти мертвеччину і всю нечистоту, хом'яків і ховрахів, і мають мачух своїх і ятрівок, та додержують інші звичаї вітців своїх.
Оригінальний текст(ст.-слов'ян.)
Якоже се и нынѣ при насъ половци законъ дѣржать отець своихъ: кровь проливати, а хвалящеся о семъ, и ядуще мертвечину и всю нечистоту, хомякы и сусолы, и поимають мачехы своя и ятрови, и ины обычая отець своихъ.
»
«Повість временних літ»
«

Соломія. Здорова, сестро.
Настя. Яка я тобі сестра? Тілько що ятрівка.
Соломія. Так хіба що? Чужі та й то кличуть одне другого сестрою, а ми ж з тобою жінки рідних братів.

»
Іван Карпенко-Карий «Чумаки»

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Ятрівка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  2. Діверка // Словник української мови : в 11 т. — К. : Наукова думка, 1970—1980.
  3. а б Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 6 : У — Я / укл.: Г. П. Півторак та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2012. — 568 с. — ISBN 978-966-00-0197-8.
  4. М. Р. Фасмер. Этимологический словарь русского языка. — М. : Прогресс, 1964—1973.