Жуків (Бережанський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Жуків
Панорама с. Жуків від озера з пагорба сусіднього с. Лапшин
Панорама с. Жуків від озера з пагорба сусіднього с. Лапшин
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район Бережанський район Бережанський район
Громада Жуківська сільська рада
Код КОАТУУ 6120481801
Облікова картка Жуків 
Основні дані
Засноване 1420
Населення 883 (2014)
Площа 1,656 км²
Густота населення 560.39 осіб/км²
Поштовий індекс 47515
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°30′57″ пн. ш. 24°56′27″ сх. д. / 49.51583° пн. ш. 24.94083° сх. д. / 49.51583; 24.94083Координати: 49°30′57″ пн. ш. 24°56′27″ сх. д. / 49.51583° пн. ш. 24.94083° сх. д. / 49.51583; 24.94083
Водойми річка Золота Липа
Відстань до
районного центру
8 км
Місцева влада
Адреса ради 47515, с. Жуків
Карта
Жуків. Карта розташування: Україна
Жуків
Жуків
Жуків. Карта розташування: Тернопільська область
Жуків
Жуків
Мапа

Жу́ків — село Бережанського району Тернопільської області. Центр сільради, якій підпорядковані села Гиновичі та Підлісне.

Розташоване на берегах річки Золота Липа біля гори Хім, яка є найбільшою вершиною в Жукові.

Населення — 883 осіб (2014). Дворів — 240[1].

Географія[ред. | ред. код]

У селі є вулиці[2]: Богдана Лепкого, Золочівська та Центральна.

Клімат[ред. | ред. код]

Для села характерний помірно континентальний клімат. Жуків розташований у «холодному Поділлі» — найхолоднішому регіоні Тернопільської області.

Клімат Жукова
Показник Січ. Лют. Бер. Квіт. Трав. Черв. Лип. Серп. Вер. Жовт. Лист. Груд. Рік
Середній максимум, °C −1,3 0,1 5,0 13,1 19,1 22,3 23,5 23,0 18,7 12,8 5,7 0,8 11
Середня температура, °C −4,2 −2,8 1,4 8,3 13,7 17,0 18,2 17,6 13,6 8,3 2,8 −1,7 7
Середній мінімум, °C −7,1 −5,6 −2,2 3,5 8,4 11,7 13,0 12,2 8,6 3,9 0,0 −4,1 3
Норма опадів, мм 32 31 33 49 76 89 94 70 56 39 37 40 646
Джерело: climate-data.org

Історія[ред. | ред. код]

Сільська молодь біля зруйнованого польською владою пам'ятника Тарасові Шевченку. 1931 рік

Поблизу Жукова виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської та висоцької культур, раннього заліз. віку.

Перша писемна згадка — 8 листопада 1420 року.[3] Тоді Жуків отримав маґдебурзьке право від короля Владислава ІІ Ягайла, власником населеного пункту був Я. Лабонта з Жукова.

1530 року Жуків — власність коронного гетьмана Миколая Сенявського.

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 54%[4].

Діяли «Просвіта», «Січ» та інші українські товариства.

У 1880-х роках тут жив і працював священиком батько письменника Богдана Лепкого о. Сильвестр Лепкий (літературний псевдонім Марко Мурава), тут похований на сільському цвинтарі.

Населення[ред. | ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[5]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,89
російська 0,11

Політика[ред. | ред. код]

Від 28 квітня 2012 року село належить до виборчого округу 165[6].

Релігія[ред. | ред. код]

У селі є дві церкви: дерев'яна церква Івана Богослова з 1803 року, перевезена з Нараєва, та нова мурована з 2001 року.

Пам'ятки[ред. | ред. код]

Встановлено пам'ятники Тарасові Шевченку (1914, скульптор Бідула Василь ; відновлено 1967), Богданові Лепкому (1991; скульптор О. Маляр, архітектор Р. Білик), на могилі о. С. Лепкого, на могилі вояків УСС, полеглих 1917 (1995), пам'ятний хрест члену Проводу ОУН Миколі Арсеничу і 5 пам'ятних хрестів на місці загибелі вояків УПА, меморіальну таблицю на будинку, де проживала родина Лепких (1992).

Насипано могили жертвам сталінських репресій, радянським воїнам, полеглим у німецько-радянській війні 1941—1945 рр. 1941, символічну могилу Борцям за волю України.

Економіка[ред. | ред. код]

У селі діє швейне підприємство ТОВ «Мануфактура», яке спеціалізується на пошитті чоловічих сорочок.[7]

Соціальна сфера[ред. | ред. код]

У Жукові діють загальноосвітня школа I–III ступенів ім. Б. Лепкого, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, музична школа, консервний завод, АТ «Джерела».

Відомі люди[ред. | ред. код]

Народилися[ред. | ред. код]

Проживали[ред. | ред. код]

Перебували[ред. | ред. код]

Світлини[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Офіційний сайт Бережанської районної ради[недоступне посилання з квітня 2019]
  2. Довідник поштових адрес України. ukrposhta.com. 2020. Процитовано 3 травня 2020. 
  3. Акти ґродські і земські. — Львів, 1870. — Т. 3. (пол., лат.) с. 175-176, LXXXIX.
  4. Maurycy Horn. Skutki ekonomiczne najazdów tatarskich z lat 1605–1633 na Ruś Czerwoną. — S. 22-29, 45, 183.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Тернопільська область
  6. Постанова Центральної виборчої комісії від 28 квітня 2012 року № 82 «Про утворення одномандатних виборчих округів на постійній основі у межах Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва та Севастополя» — сайт Верховної ради України (архів)
  7. У селі на Тернопільщині шиють сорочки для Євросоюзу

Джерела[ред. | ред. код]