Жуків (Бережанський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
село Жуків
Панорама с. Жуків від озера з пагорба сусіднього с. Лапшин
Панорама с. Жуків від озера з пагорба сусіднього с. Лапшин
Країна Україна Україна
Область Тернопільська область
Район/міськрада Бережанський район Бережанський район
Рада/громада Жуківська сільська рада
Код КОАТУУ 6120481801
Облікова картка Жуків 
Locator Dot2.gif
Розташування села Жуків
Основні дані
Засноване В 1420 році
Населення 883 (2014)
Площа 1,656 км²
Густота населення 560.39 осіб/км²
Поштовий індекс 47515
Телефонний код +380 3548
Географічні дані
Географічні координати 49°30′57″ пн. ш. 24°56′27″ сх. д. / 49.51583° пн. ш. 24.94083° сх. д. / 49.51583; 24.94083Координати: 49°30′57″ пн. ш. 24°56′27″ сх. д. / 49.51583° пн. ш. 24.94083° сх. д. / 49.51583; 24.94083
Водойми річка Золота Липа
Відстань до
районного центру
8 км
Місцева влада
Адреса ради 47515, с. Жуків
Карта
Жуків is located in Україна
Жуків
Жуків
Жуків is located in Тернопільська область
Жуків
Жуків

Жу́ків — село Бережанського району Тернопільської області. Центр сільради, якій підпорядковані села Гиновичі та Підлісне.

Розташоване на берегах річки Золота Липа біля гори Хім, яка є найбільшою вершиною в Жукові.

Населення — 883 осіб (2014). Дворів — 240[1].

Історія[ред.ред. код]

Сільська молодь біля зруйнованого польською владою пам'ятника Тарасові Шевченку. 1931 рік

Поблизу Жукова виявлено археологічні пам'ятки пізнього палеоліту, трипільської та висоцької культур, раннього заліз. віку.

Перша писемна згадка — 1420 року. Тоді Жуків отримав маґдебурзьке право від короля Владислава ІІ Ягайла, власником населеного пункту був Я. Лабонта з Жукова.

1530 року Жуків — власність коронного гетьмана Миколая Сенявського.

1626 року внаслідок нападу татар село було зруйноване на 54%[2].

Діяли «Просвіта», «Січ» та інші українські товариства.

У 1880-х роках тут жив і працював священиком батько письменника Богдана Лепкого о. Сильвестр Лепкий (літературний псевдонім Марко Мурава), тут похований на сільському цвинтарі.

Населення[ред.ред. код]

За даними перепису населення 2001 року мовний склад населення села був таким[3]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 99,89
російська 0,11

Релігія[ред.ред. код]

У селі є дві церкви: дерев'яна церква Івана Богослова з 1803 року, перевезена з Нараєва, та нова мурована з 2001 року.

Пам'ятки[ред.ред. код]

Встановлено пам'ятники Тарасові Шевченку (1914, скульптор Бідула Василь ; відновлено 1967), Богданові Лепкому (1991; скульптор О. Маляр, архітектор Р. Білик), на могилі о. С. Лепкого, на могилі вояків УСС, полеглих 1917 (1995), пам'ятний хрест члену Проводу ОУН Миколі Арсеничу і 5 пам'ятних хрестів на місці загибелі вояків УПА, меморіальну таблицю на будинку, де проживала родина Лепких (1992).

Насипано могили жертвам сталінських репресій, радянським воїнам, полеглим у німецько-радянській війні 1941—1945 рр. 1941, символічну могилу Борцям за волю України.

Соціальна сфера[ред.ред. код]

У Жукові діють загальноосвітня школа I–III ступенів ім. Б. Лепкого, Будинок культури, бібліотека, ФАП, відділення зв'язку, музична школа, консервний завод, АТ «Джерела».

Відомі люди[ред.ред. код]

Народилися[ред.ред. код]

Проживали[ред.ред. код]

Перебували[ред.ред. код]

Світлини[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

Джерела[ред.ред. код]


Україна Це незавершена стаття з географії України.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.