Банкноти української гривні
![]() | Частина інформації в цій статті застаріла. |
Банкноти української гривні були введені в обіг 1996 року, таким чином замінивши українські купоно-карбованці. Загалом з 1992 року було виготовлено чотири покоління банкнот-гривень. На сьогодні в обігу знаходяться банкноти номіналом 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень.
Історія введення та обігу[ред. | ред. код]
Передумови[ред. | ред. код]
Після проголошення Україною незалежности у серпні та розпуску Радянського Союзу у грудні 1991-го року, з 10 січня 1992 року в Україні було введено в обіг тимчасову грошову одиницю — купоно-карбованці (український карбованець), яку планувалося використовувати лише 4-6 місяців. Купоно-карбованці слугували переходною грошовою одиницею між радянським карбованцем та майбутньою українською гривнею. Проте купоно-карбованці знаходилися в обігу аж до 1996 року, взявши на себе весь інфляційний «удар», таким чином створивши підгрунття для введення банкнот-гривень.
Запровадження та обіг[ред. | ред. код]
У вересні 1991 року на тлі розпаду СРСР, після розгляду Верховною Радою УРСР, було заплановано випуск банкнот номіналами 1, 3, 5, 10, 25, 50, 100, 200 гривень. Пізніше номінали у 3 та 25 гривень були замінені на 2 та 20 відповідно, проте ескізи для нереалізованих номіналів вже були створені – при заміні номіналів було модифіковано портрети та відмальовано барвистіший орнамент. Постанова Президії Верховної Ради України від 10 грудня 1991 року № 1952-XII передбачала такі номінали: 1, 2, 10, 20, 50 та 100 гривень; резервні банкноти: 5 та 200 гривень. Постановою Президії Верховної Ради України від 12 лютого 1996 року № 91/96-ПВ покупюрну побудову гривні було доповнено резервною банкнотою 500 гривень.
Банкноти-гривні були введені в грошовий обіг України, відповідно до Указу Президента Леоніда Кучми та статей 99 і 102 Конституції України в результаті грошової реформи протягом 2 — 16 вересня 1996 року, таким чином замінивши в обігу українські купоно-карбованці. Банкноти друкуються на Банкнотній фабриці Банкнотно-монетного двору НБУ.[1]. Загалом з 1992 року було виготовлено чотири покоління українських банкнот. Банкноти першого покоління друкувалися у Канаді та Великій Британії. Надалі єдиним виробником банкнот став Банкнотно-монетний двір Нацбанку, а постачальником паперу для них Фабрика банкнотного паперу НБУ в Малині Житомирської області[2]. 22 серпня 2001 року в обіг введено банкноту номіналом 200 гривень. 15 вересня 2006 року в обіг введено банкноту номіналом 500 гривень.
З метою поліпшення організації готівкового обігу, Нацбанк провів вилучення з обігу банкнот гривні зразків до 2003 року всіх років випуску[3][4], тобто банкнот першого (1992 року) та другого покоління (1994—2001 років). З 1 жовтня 2020 року ці банкноти перестали бути засобом платежу.
Також надалі Нацбанком планується поступова повна заміна банкнот третього покоління (2003—2006 років) банкнотами четвертого покоління (2014—2019 років). З 1 жовтня 2020 року Нацбанк розпочав вилучення з обігу банкнот номіналом 1, 2[5], та з 1 січня 2023 року — номіналом 5, 10, 20 та 100 гривень третього покоління[6]. Ці банкноти перебувають в обігу до прийняття окремого рішення Правлінням Національного банку України щодо їх повного вилучення.
За розрахунками департаменту готівково-грошового обігу терміни перебування в обороті банкнот номіналом від 1 до 50 гривень становить від року до трьох, номіналом 100 і 200 — від п'яти до десяти років, а номіналом 500 гривень — більше десяти років, що відповідає світовій практиці. Дизайн та структуру українських гривень Нацбанк приймає рішення змінювати приблизно 1-2 рази на десятиліття. Починаючи з 2016 року змінився склад матеріалів для виготовлення банкнот — до паперу додаються волокна льону, що не лише зменшує собівартість та підвищує зносостійкість.[7]
На сьогодні в грошовому обігу України знаходяться банкноти номіналом в 1, 2, 5, 10, 20, 50, 100, 200, 500 і 1000 гривень. Всі банкноти гривні, офіційно введені в обіг та не вилучені, є законним платіжним засобом на території України.
Опис банкнот[ред. | ред. код]
Оформлення[ред. | ред. код]
- Загальний опис
Банкноти всіх номіналів виготовлені на спеціальному білому папері, що не флуоресціює в ультрафіолетових променях. Водяний знак на банкнотах першого покоління всіх номіналів — зображення світлими лініями тризуба, вільно розміщене на всій площині банкнот. Водяний знак на банкнотах всіх наступних поколінь, всіх номіналів — розміщене на вільній від друку ділянці зображення в різних тонах портрета, що повторює портрет, який надрукований на лицьовому боці банкнот.
- Лицьовий бік
На лицьовому боці банкноти розташовані: портрети видатних діячів історії та літератури України, написи «Україна» або «Україна» і «Національний банк України», номінальну вартість банкнот словами та цифрами. Дизайн доповнюють орнаменти та розетки, які виконані багатоколірним друком. Портрети, написи та окремі декоративні елементи банкнот виконані рельєфним друком.
- Зворотний бік
На зворотному боці банкнот у центрі розміщено зображення історико-архітектурних пам'яток України, зверху над якими зроблено напис «Національний банк України». Словами та в чотирьох кутах цифрами позначено номінальну вартість банкнот, а знизу — і рік затвердження зразка банкнот. Дизайн банкноти доповнюють розетки, стрічки та орнаменти, які виконані багатоколірним друком
Захисні елементи[ред. | ред. код]
Типи елементів захисту банкнот української гривні | ||
---|---|---|
Водяний знак | На банкнотах зразка 1992 року — зображення світлими лініями тризуба, яке утворене внутрішньою структурою паперу, повторюється по всій площині банкноти і видиме при розгляді банкноти проти світла; на банкнотах всіх подальших випусків — видиме при розгляді банкноти проти світла зображення на білій площині банкноти в різних тонах (світліших та темніших від паперу) портрета, що утворене внутрішньою структурою паперу і яке повторює портрет, надрукований на лицьовому боці банкноти. | ![]() |
Захисна стрічка | На банкнотах номінальною вартістю 1(1995 р.), 2 (1995 р.) та 5 (1997 рік) у товщі паперу між водяним знаком та портретом вертикально розміщена полімерна металізована стрічка з кодованим номіналом шириною приблизно 1,3 мм, яку видно при розгляданні банкноти проти світла як темну смужку з прозорим написом «1 ГРИВНЯ», «2 ГРИВНІ» та «5 ГРИВЕНЬ», що повторюються;
|
![]() |
Рельєфні елементи | Елементи друку в банкнотах всіх номіналів, крім одної гривні, які виступають над поверхнею паперу, шершавість яких відчувається на дотик кінчиками пальців. | ![]() |
Суміщений малюнок | Малюнок, розташований в одному місці на лицьовому та зворотному боках банкноти, усі елементи якого збігаються та доповнюють один одного при розгляді банкноти проти світла (орнамент із лівого боку банкноти). | ![]() |
Райдужний друк | Поступовий перехід одного кольору захисної сітки, виконаної суцільними лініями без розривів, в інший (захисні сітки та орнаменти з обох боків банкноти). | ![]() |
Антисканерна сітка | Розташовані під різними кутами тонкі лінії, які при копіюванні або скануванні банкноти утворюють на копії «муар» (захисні сітки). | ![]() |
Кодоване латентне зображення | Приховане цифрове зображення номіналу на банкнотах 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень, видиме при розгляданні банкноти на рівні очей під гострим кутом проти світла при її повороті на 45 градусів (прямокутний орнамент праворуч від портрета) та приховане зображення тризуба (цифрове позначення номіналу у верхніх кутах лицьового боку банкнот номіналом 2-20 гривень зразка 1992 року). | ![]() |
Мікротекст | Напис безперервно повторюваного слова «Україна» абревіатури «НБУ», які можна прочитати за допомогою збільшувального скла. | ![]() |
Знак для сліпих | Рельєфний елемент, розміщений у лівому нижньому куті лицьового боку банкнот 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень, який відчувається на дотик кінчиками пальців і визначає номінал банкноти. | ![]() |
Видимі захисні волокна | Хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу з двох боків банкноти сині волокна довжиною близько 6 мм (номінал 1-20 гривень зразка 1992 року), сині та червоні волокна — номінал 1, 2, 5 гривень зразка 1994—1997 рр. | ![]() |
Невидимі захисні волокна | * хаотично розміщені в товщі та на поверхні паперу з двох боків банкнот волокна:
|
![]() |
Флуоресцентний номер | Надрукований методом високого друку чорною фарбою горизонтально (номінал 1 — 20 гривень зразка 1992 року) та червоною фарбою горизонтально ((1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.) гривень) і вертикально (номінал 50 та 100 гривень), рівно, з однаковим інтервалом між цифрами номер банкноти, який в ультрафіолетових променях флуоресціює зеленим (номінал 1-20 гривень зразка 1992 року) та світло-червоним (1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень) світлом. | ![]() |
Магнітний номер | Надруковані методом високого друку чорною фарбою горизонтально в один рядок, рівно та з однаковим інтервалом між цифрами серія та номер банкноти, які мають магнітні властивості (1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.), 50 та 100 гривень). | ![]() |
Прихований номінал | Надрукований в центрі лицьового боку банкноти крім 1 (1994, 1995 рр.), 2 (1995 р.), 5 (1994, 1997 рр.), 10 (1994 р.), 20 (1995 р.) гривень невидимою фарбою номінал, який в ультрафіолетових променях флуоресціює зеленим світлом. | ![]() |
Флуоресцентний друк | Елементи дизайну лицьового боку і зворотного боку банкнот та кодований малюнок (50 та 100 гривень), які в ультрафіолетових променях флуоресціюють жовтим, зеленим або жовто-зеленим світлом (в залежності від номіналу). | ![]() |
Високий друк | Друк, яким виконано номери банкнот. Він залишає на папері потовщений із країв штриха відбиток фарби і рельєфний заглиблений слід. На зворотному боці папір, як правило, має опуклий рельєфний відбиток. | ![]() |
Орловський друк | Різкий перехід одного кольору у інший без розривів, накладання або зміщення ліній малюнка (портрет, написи, стрічки, орнаменти). | ![]() |
Латентне зображення | Цифри номіналу банкнот, видимі під час розглядання банкноти на рівні очей проти світла під гострим кутом: темні на світлому фоні – при розгляданні банкноти з довгої сторони, світлі на темному фоні – при розгляданні банкноти з короткої сторони. Вперше введене на банкнотах третього покоління номіналами від 2 до 500 гривень. Застосовується також на банкнотах всіх номіналів четвертого покоління.[8] | ![]() |
Оптично-змінний елемент | Стилізоване зображення, при зміні кута нахилу банкноти, колір якого переходить від одного до іншого. Вперше введений на банкнотах четвертого покоління номіналами 20 та 50 гривень.[9] | ![]() |
«Віконна» захисна стрічка | Частково введена в товщу паперу захисна стрічка з яскраво вираженим кінетичним ефектом. При зміні кута нахилу банкноти змінюється напрямок руху фонового зображення стрічки. Вперше введена на банкнотах четвертого покоління номіналами від 100 до 1000 гривень.[10] | ![]() |
Елемент SPARK | Оптично-змінне зображення, що має кінетичний ефект. При зміні кута нахилу банкноти на ділянках зображення спостерігаються поступові переходи від одного кольору до іншого. Вперше введений на банкнотах четвертого покоління номіналами від 100 до 1000 гривень.[10] | ![]() |
Перелік банкнот[ред. | ред. код]
Банкноти першого покоління[ред. | ред. код]
Банкноти першого покоління розробляли В. Лопата та Б. Максимов. На деяких з них Лопата як зображення історичних персонажів помістив свій видозмінений автопортрет[11]. Изначальный эскизный ряд банкнот был рассчитан на все утверждённые номиналы от 1 до 200 гривен[12]. Початковий ескізний ряд банкнот був розрахований на всі затверджені номінали від 1 до 200 гривень, проте з урахуванням змін номінального ряду в обіг було випущено лише банкноти номіналом від 1 до 20 гривень, 50- та 100-гривневі банкноти були виготовлені, але в обіг не потрапили, а ескізний проект 200-гривневої банкноти, найближчий до кінцевого дизайну банкнот цієї серії навіть не отримав кінцевого втілення. З 15 липня 2003 року НБУ почав вилучати з обігу банкноти цієї серії[13], але вони залишалися законним платіжним засобом до 1 жовтня 2020 року[14].
Банкноти першого покоління (випуск 1992 року[15]) | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал (гривень) |
Розміри (мм) |
Основний колір[16] | Опис | Дата | |||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | Перший друк | Введення | Початок вилучення | Скасування | |||
![]() |
![]() |
1 | 135 × 70 | Оливковий | Володимир Великий | Руїни Херсонеса | 1992 | 2 вересня 1996 | 15 липня 2003 | 1 жовтня 2020 |
![]() |
![]() |
2 | Коричневий | Князь Ярослав Мудрий | Київський Софійський собор | |||||
![]() |
![]() |
5 | Синій | Гетьман Богдан Хмельницький | Іллінська церква у селі Суботів | |||||
![]() |
![]() |
10 | Фіолетовий | Іван Мазепа | Києво-Печерська лавра | |||||
![]() |
![]() |
20 | Сіро-коричневий | Іван Франко | Львівський оперний театр | |||||
![]() |
![]() |
50 | 135 × 70 мм | Червоний | Михайло Грушевський | Дім учителя (колишня Центральна Рада) | В обігу не були | |||
![]() |
![]() |
100 | Зелений | Тарас Шевченко | Споруда Верховної Ради України |
Банкноти другого покоління[ред. | ред. код]
З самого початку перші варіанти банкнот розглядалися як тимчасовий захід, що сприяло рішенню заощадити вартість їх виготовлення. В результаті банкноти швидко зношувалися і не мали повного спектру елементів захисту. Їх мали замінити банкнотами вже українського виробництва, першою з яких була 1 гривня. Вона була випущена в обіг одночасно з банкнотами іноземного друку. Банкноти номіналами 50 і 100 гривень емісії 1992 року в обіг не було введено, замість них одразу вводилися нові зразки. У 1997 році було замінено всі інші номінали. 22 серпня 2001 року в обіг було введено новий номінал – 200 гривень.
Ці банкноти поступово витіснялися новими варіантами, але вони залишалися законним платіжним засобом до 1 жовтня 2020 року[14].
Банкноти другого покоління (випуск 1994—2001 років[15]) | ||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал (гривень) |
Розміри (мм) |
Основний колір[16] | Опис | Дата | |||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | Перший друк | Введення | Початок вилучення | Скасування | |||
![]() |
![]() |
1 | 133 × 66 | Зелено-коричневий | Володимир Великий | Руїни Херсонеса | 1994 | 2 вересня 1996 | 1 грудня 2004 | 1 жовтня 2020 |
![]() |
![]() |
2 | Помаранчево-коричневий | Князь Ярослав Мудрий | Київський Софійський собор | 1995 | 1 вересня 1997 | 28 вересня 2004 | ||
![]() |
![]() |
5 | Синій | Гетьман Богдан Хмельницький | Іллінська церква у селі Суботів | 1994 | 14 червня 2004 | |||
![]() |
![]() |
10 | Темно-синьо-червоний | Іван Мазепа | Києво-Печерська лавра | 1 січня 2010 | ||||
![]() |
![]() |
20 | Коричнево-зелений | Іван Франко | Львівський оперний театр | 1995 | ||||
![]() |
![]() |
50 | Фіолетово-жовтий | Михайло Грушевський | Будинок Верховної Ради України | Не вказана на банкнотах | 2 вересня 1996 | |||
![]() |
![]() |
100 | Коричнево-зелений | Тарас Шевченко | Дзвіниця Софійського собору у Києві | |||||
![]() |
![]() |
200 | Рожево-синій | Леся Українка | Замок Любарта в Луцьку | 22 серпня 2001 |
Банкноти третього покоління[ред. | ред. код]
Банкноти третього покоління відрізняються радикальним зміною дизайну та кольорової гами щодо попередньої серії. У зв'язку з найбільшою кількістю виявлених підроблених банкнот першою в обіг надійшла банкнота номіналом 20 гривень, решту номіналів було введено в обіг у 2004—2007 роках, серед них новий номінал 500 гривень. Також у 2006 році банкноти номіналом 1 та 10 гривень були піддані модифікації зі зміною колірної гами. З 2018 року розпочато остаточне виведення з обігу банкнот номіналом 1—10 гривень усіх серій, проте портрети, використані на них, були адаптовані для використання на оборотних монетах відповідних номіналів.
Банкноти третього покоління (2003—2006 років)[17][18] | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал (гривень) |
Розміри (мм) |
Основний колір |
Опис | Дата | ||||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | Перший друк |
Введення | Початок вилучення | |||
![]() |
![]() |
1 | 118 × 63 | Сіро-зелений | Володимир Великий | Місто Володимира (Київ) | 2004 | 1 грудня 2004 | 1 жовтня 2020 |
![]() |
![]() |
Жовто-синій | 2006 | 22 травня 2006 | |||||
![]() |
![]() |
2 | Жовто-коричневий | Ярослав Мудрий | Софійський собор (Київ) | 2004 | 28 вересня 2004 | ||
![]() |
![]() |
5 | Синій | Богдан Хмельницький | Іллінська церква (с. Суботів) | 14 червня 2004 | 1 січня 2023 | ||
![]() |
![]() |
10 | 124 × 66 | Червоний | Іван Мазепа | Панорама Києво-Печерської Лаври | 2004 | 1 листопада 2004 | |
![]() |
![]() |
2006[19] | серпень 2006 | ||||||
![]() |
![]() |
20 | 130 × 69 | Зелений | Іван Франко | Львівський оперний театр | 2003 | 1 грудня 2003 | |
![]() |
![]() |
50 | 136 × 72 | Фіолетовий | Михайло Грушевський | Будинок Центральної Ради (Київ) | 2004 | 29 березня 2004 | в обігу |
![]() |
![]() |
100 | 142 × 75 | Жовто-зелений | Тарас Шевченко | Дніпро та сліпий бандурист із хлопчиком-поводирем | 2005 | 20 лютого 2006 | 1 січня 2023 |
![]() |
![]() |
200 | 148 × 75 | Рожевий | Леся Українка | Замок Любарта (Луцьк) та лелека що летить | 2007 | 28 травня 2007 | в обігу |
![]() |
![]() |
500 | 154 × 75 | Персиковий | Григорій Сковорода | Києво-Могилянська академія | 2006 | 15 вересня 2006 |
Банкноти четвертого покоління[ред. | ред. код]
У цій серії, серед іншого, було прибрано зображення Сковороди «Піфагоровий трикутник» зі зворотного боку банкноти номіналом 500 гривень. 25 жовтня 2019 року було введено в обіг банкноту номіналом 1000 гривень із портретом В. І. Вернадського.
Банкноти четвертого покоління (випуск 2014—2019 років)[20][21] | ||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал (гривень) |
Розміри (мм) |
Основний колір |
Опис | Дата | |||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | Перший друк | Введення | |||
![]() |
![]() |
20 | 130 × 69 | Зелений | Іван Франко
Гірський пейзаж; факсиміле уривку вірша «Земле, моя всеплодющая мати» |
Львівський оперний театр | 2018 | 25 вересня 2018 |
![]() |
![]() |
50 | 136 × 72 | Фіолетовий | Михайло Грушевський | Будинок Центральної Ради (Київ) | 2019 | 20 грудня 2019 |
![]() |
![]() |
100 | 142 × 75 | Жовто-оливковий | Тарас Шевченко
Види на Дніпро; уривок із твору |
Київський національний університет імені Тараса Шевченка | 2014 | 9 березня 2015 |
![]() |
![]() |
200 | 148 × 75 | Рожевий | Леся Українка | Замок Любарта (Луцьк) та лелеки що летять | 2019 | 25 лютого 2020 |
![]() |
![]() |
500 | 154 × 75 | Бежевий | Григорій Сковорода
Малюнок фонтану «Нерівна всім рівність» |
Києво-Могилянська академія | 2015 | 11 квітня 2016 |
![]() |
![]() |
1000 | 160 × 75 | Блакитний | Володимир Вернадський | Будівля Президії Національної академії наук України | 2019 | 25 жовтня 2019 |
Пам'ятні банкноти[ред. | ред. код]
5 жовтня 2011 року з нагоди 20-ї річниці створення Національного банку України введено в обіг пам'ятні банкноти номіналом 50 гривень зразка 2004 року (2011 року випуску). На лицьовому боці банкнот спеціальною фарбою, що змінює колір із золотистого на зелений в залежності від кута зору, надруковано напис «НБУ 20 років». Всього видрукувано 1000 банкнот; вони є законним платіжним засобом на території України і функціонують в обігу разом з банкнотами номіналом 50 гривень зразка 2004 року попередніх років випуску.[22][23]
1 вересня 2016 року введено в обіг пам'ятну банкноту номінальною вартістю 20 гривень, присвячену 160-річчю від дня народження видатного українського письменника Івана Франка.[24] Тираж банкноти — один мільйон штук. Папір для пам'ятної банкноти вироблено із додаванням українського льону.[25] Дизайн та захист пам'ятної банкноти аналогічний до банкнот нового покоління 100 грн (зразка 2014 року) та 500 грн (зразка 2015 року).
29 грудня 2022 року в обіг вводиться пам'ятна банкнота номіналом 500 гривень зразка 2015 року з нанесенням на її лицьовому боці офіційної символіки (айдентики) до святкування 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди «Світ Сковороди» серії ГС з номерами 0000001–0050000 2022 року випуску.[26]
23 лютого 2023 року введена в обіг пам'ятна банкнота з оригінальним дизайном номіналом 20 гривень зразка 2023 року «ПАМ'ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!», присвячена боротьбі України проти російських загарбників та увічненню сили духу українського народу, його стійкості, незламності та героїзму, серії ЗС з номерами 0000001-0300000.[27][28]
30-та річниця незалежності України[ред. | ред. код]
20 серпня 2021 року введено в обіг пам'ятні банкноти номінальною вартістю 100 та 500 гривень, що присвячені 30-річчю незалежності України. Тираж банкнот — 30 000 штук.[29]
19 листопада 2021 року Національний банк України продовжив випуск пам'ятних банкнот до 30-річчя Незалежності України, ввівши в обіг банкноти номінальною вартістю 20 та 200 гривень. Тираж банкнот — 30 000 штук.[30]
22 грудня 2021 року були введені в обіг чергові дві пам'ятні банкноти номіналами 50 та 1000 гривень. У такий спосіб Національний банк України завершив серію пам'ятних банкнот із нанесенням на їх лицьовому боці символіки із зображенням цифри 30, що символізує річницю відновленої незалежності України. Тираж усіх банкнот — 30 000 штук, з підписом Голови Національного банку України Кирила Шевченка, серія ЯА 2021 року випуску.[31]
Пам'ятні банкноти[23] | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Зображення | Номінал (в гривнях) |
Розміри (мм) |
Основний колір |
Опис | Дата | Тираж | |||
Аверс | Реверс | Аверс | Реверс | першого друку | випуску | ||||
Банкноти третього покоління | |||||||||
![]() |
![]() |
50 | 136 × 72 | Фіолетовий | Михайло Грушевський, напис «НБУ 20 років» | Будинок Центральної Ради у Києві | 2011 | 5 жовтня 2011 | 1 000 |
Банкноти четвертого покоління | |||||||||
![]() |
![]() |
20 | 130 × 69 | Зелений | Іван Франко, напис «160 років від дня народження»; гірський пейзаж; Факсиміле уривку вірша «Земле, моя всеплодющая мати» | Львівський оперний театр | 2016 | 1 вересня 2016 | 1 000 000 |
![]() |
![]() |
20 | 130 × 69 | Зелений | Іван Франко, гірський пейзаж. Факсиміле уривку вірша «Земле, моя всеплодющая мати»; святкова айдентика «30 років Незалежності України» | Львівський оперний театр | 2021 | 19 листопада 2021 | 30 000 |
![]() |
![]() |
50 | 136 × 72 | Фіолетовий | Михайло Грушевський; святкова айдентика «30 років Незалежності України» | Будинок Центральної Ради у Києві | 2021 | 22 грудня 2021[31] | 30 000 |
![]() |
![]() |
142 × 75 | Жовто-оливковий | Тарас Шевченко; види на Дніпро; уривок з твору; святкова айдентика «30 років Незалежності України» | Київський Національний університет імені Тараса Шевченка | 2021 | 20 серпня 2021 | 30 000 | |
![]() |
![]() |
200 | 148 × 75 | Рожевий | Леся Українка; святкова айдентика «30 років Незалежності України» | Замок Любарта в Луцьку | 2021 | 19 листопада 2021 | 30 000 |
![]() |
![]() |
500 | 154 × 75 | Бежевий | Григорій Сковорода; святкова айдентика «30 років Незалежності України» | Києво-Могилянська академія | 2021 | 20 серпня 2021 | 30 000 |
![]() |
![]() |
1000 | 160 × 75 | Блакитний | Володимир Вернадський; святкова айдентика «30 років Незалежності України» | Будівля Президії Національної академії наук України | 2021 | 22 грудня 2021[31] | 30 000 |
![]() |
![]() |
500 | 154 × 75 | Бежевий | Григорій Сковорода; офіційна символіка (айдентика) до святкування 300-річчя від дня народження Григорія Сковороди «Світ Сковороди» | Києво-Могилянська академія | 2021 | 29 грудня 2022 | 50 000 |
Пам'ятні банкноти з оригінальним дизайном | |||||||||
![]() |
![]() |
20 | 80 × 165 | Багатоколірна | Постаті трьох українських військових, які встановлюють Державний Прапор України на тлі фрагментів карти України та прапорів країн, які підтримують Україну | Стилізована композиція, що уособлює фізичні страждання та духовні переживання українців в окупації — зв'язані руки за спиною, за якою вгадується постать зі слідом від кулі у вигляді маку | 2023 | 23 лютого 2023 | 300 000 |
Хронологія введення в обіг[ред. | ред. код]
У таблиці вказані дати введення банкнот в обіг.
Банкноти першого покоління | |||||||||||
Підпис | Рік | 1 гривня | 2 гривні | 5 гривень | 10 гривень | 20 гривень | 50 гривень | 100 гривень | 200 гривень | 500 гривень | 1000 гривень |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
В. Матвієнко | 1992 | 2 вересня 1996 | 2 вересня 1996 | ||||||||
В. Гетьман | 2 вересня 1996 | 2 вересня 1996 | 2 вересня 1996 | 2 вересня 1996 | 2 вересня 1996 | ||||||
В. Ющенко | 2 вересня 1996 | 2 вересня 1996 | 2 вересня 1996 | 2 вересня 1996 | 2 вересня 1996 | ||||||
Банкноти другого покоління | |||||||||||
Підпис | Рік | 1 гривня | 2 гривні | 5 гривень | 10 гривень | 20 гривень | 50 гривень | 100 гривень | 200 гривень | 500 гривень | 1000 гривень |
В. Гетьман | (без дати) | 2 вересня 1996 | 2 вересня 1996 | 22 серпня 2001 | |||||||
В. Ющенко | 2 вересня 1996 | 2 вересня 1996 | |||||||||
1994 | 2 вересня 1996 | 1 вересня 1997 | 1 вересня 1997 | ||||||||
1995 | 1 вересня 1997 | 1 вересня 1997 | 1 вересня 1997 | ||||||||
1997 | 1 вересня 1998 | ||||||||||
В. Стельмах | 2000 | 8 листопада 2000 | 20 листопада 2000 | ||||||||
2001 | 6 липня 2001 | 5 березня 2001 | |||||||||
Банкноти третього покоління | |||||||||||
Підпис | Рік | 1 гривня | 2 гривні | 5 гривень | 10 гривень | 20 гривень | 50 гривень | 100 гривень | 200 гривень | 500 гривень | 1000 гривень |
С. Тігіпко | 2003 | 1 грудня 2003 | |||||||||
2004 | 1 грудня 2004 | 28 вересня 2004 | 14 червня 2004 | 1 листопада 2004 | 29 березня 2004 | ||||||
В. Стельмах | 2005 | 1 березня 2005 | 10 червня 2005 | 18 квітня 2005 | 1 липня 2005 | 1 серпня 2005 | 1 грудня 2005 | 20 лютого 2006 | |||
2006 | 22 травня 2006 | 4 серпня 2006 | 15 вересня 2006 | ||||||||
2007 | 28 травня 2007 | ||||||||||
С. Арбузов | 2011 | 1 вересня 2011 | 1 грудня 2011 | 1 листопада 2011 | 1 липня 2011 | 1 березня 2012 | 1 червня 2011 | 1 березня 2012 | 1 листопада 2011 | 1 грудня 2011 | |
5 жовтня 2011 (п) | |||||||||||
І. Соркін | 2013 | 1 квітня 2014 | 1 червня 2013 | 1 вересня 2013 | 1 квітня 2014 | 1 вересня 2013 | 1 листопада 2013 | ||||
С. Кубів | 2014 | 1 серпня 2014 | 1 червня 2014 | 1 жовтня 2014 | 1 вересня 2014 | ||||||
В. Гонтарева | 22 грудня 2014 | 1 липня 2015 | 1 грудня 2014 | ||||||||
2015 | 1 липня]] 2015 | 11 квітня 2016 | 1 листопада 2015 | ||||||||
2016 | 3 квітня 2017 | ||||||||||
Банкноти четвертого покоління | |||||||||||
Підпис | Рік | 1 гривня | 2 гривні | 5 гривень | 10 гривень | 20 гривень | 50 гривень | 100 гривень | 200 гривень | 500 гривень | 1000 гривень |
В. Гонтарева | 2014 | 9 березня 2015 | |||||||||
2015 | 11 квітня 2016 | ||||||||||
2016 | 1 вересня 2016 (п) | ||||||||||
Я. Смолій | 2018 | 25 вересня 2018 | 22 лютого 2019 | ||||||||
2019 | 20 грудня 2019 | 17 грудня 2019 | 25 лютого 2020 | 25 жовтня 2019 | |||||||
К. Шевченко | 2021 | 9 листопада 2021 | 21 грудня 2021 | 20 серпня 2021 (п) | 9 листопада 2021 | 23 березня 2021 | 7 грудня 2021 | ||||
19 листопада 2021 (п) | 22 грудня 2021 (п) | 7 вересня 2021 | 19 листопада 2021 (п) | 20 серпня 2021 (п) | 22 грудня 2021 (п) | ||||||
29 грудня 2022 (п) | |||||||||||
А. Пишний | 2022 | 19 грудня 2022 | |||||||||
Пам'ятні банкноти з оригінальним дизайном | |||||||||||
Підпис | Рік | 1 гривня | 2 гривні | 5 гривень | 10 гривень | 20 гривень | 50 гривень | 100 гривень | 200 гривень | 500 гривень | 1000 гривень |
А. Пишний | 2023 | 23 лютого 2023 (п) |
Курсивом (п) у таблиці позначені пам'ятні банкноти, що випускалися обмеженим тиражем.
У січні 2019 року НБУ розпочав реалізацію нерозрізаних аркушів банкнот третього покоління номіналів 1 гривня (зразка 2006 року) та 2 гривні (зразка 2004 року) з підписом Голови Національного банку України Якова Смолія, на яких проставлена дата випуску — 2018 рік. Враховуючи політику Національного банку України щодо вилучення банкнот гривні низьких номіналів, ці банкноти номіналами 1 та 2 гривні представлені для колекціонерів лише у вигляді нерозрізаних аркушів банкнот, без поштучного випуску для масового обігу.
Хронологія вилучення з обігу[ред. | ред. код]
Банкноти першого покоління | |||||||||||
Дата на банкноті | Етап вилучення | 1 гривня | 2 гривні | 5 гривень | 10 гривень | 20 гривень | 50 гривень | 100 гривень | 200 гривень | 500 гривень | 1000 гривень |
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
1992 | Початок вилучення | 15 липня 2003 | |||||||||
Банкнота перестає бути засобом платежу під час здійснення розрахунків готівкою | 1 жовтня 2020 | ||||||||||
Приймання українськими банками від клієнтів — юридичних осіб та ФОП залишків банкнот для зарахування на рахунки, до | 16 жовтня 2020 | ||||||||||
Обмін банкнот фізичним особам усіма українськими банками, до | 30 вересня 2021 | ||||||||||
Обмін банкнот фізичним особам НБУ та уповноваженими банками (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, ПУМБ), до | 30 вересня 2023 | ||||||||||
Банкноти другого покоління | |||||||||||
Дата на банкноті | Етап вилучення | 1 гривня | 2 гривні | 5 гривень | 10 гривень | 20 гривень | 50 гривень | 100 гривень | 200 гривень | 500 гривень | 1000 гривень |
1994 — 2001, без дати | Початок вилучення | 1 грудня 2004 | 28 вересня 2004 | 14 червня 2004 | 1 січня 2010 | ||||||
Банкнота перестає бути засобом платежу під час здійснення розрахунків готівкою | 1 жовтня 2020 | ||||||||||
Приймання українськими банками від клієнтів — юридичних осіб та ФОП залишків банкнот для зарахування на рахунки, до | 16 жовтня 2020 | ||||||||||
Обмін банкнот фізичним особам усіма українськими банками, до | 30 вересня 2021 | ||||||||||
Обмін банкнот фізичним особам НБУ та уповноваженими банками (Ощадбанк, ПриватБанк, Райффайзен Банк, ПУМБ), до | 30 вересня 2023 | ||||||||||
Банкноти третього покоління | |||||||||||
Дата на банкноті | Етап вилучення | 1 гривня | 2 гривні | 5 гривень | 10 гривень | 20 гривень | 50 гривень | 100 гривень | 200 гривень | 500 гривень | 1000 гривень |
2003 — 2016 | Початок вилучення | 1 жовтня 2020 | 1 січня 2023 | в обігу | 1 січня 2023 | в обігу | |||||
Банкноти четвертого покоління | |||||||||||
Дата на банкноті | Етап вилучення | 1 гривня | 2 гривні | 5 гривень | 10 гривень | 20 гривень | 50 гривень | 100 гривень | 200 гривень | 500 гривень | 1000 гривень |
2014 — 2022 | в обігу |
Виноски[ред. | ред. код]
- ↑ Гривні сьогодні 17 років: найцікавіші факти про неї. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 9 лютого 2014.
- ↑ Гривні сьогодні 17 років: найцікавіші факти про неї. Архів оригіналу за 22 лютого 2014. Процитовано 9 лютого 2014.
- ↑ Національний банк України. Лист N 11-111/5661-22932 «Про вилучення з обігу банкнот зразків до 2003 року». 10.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010.
- ↑ Правління Національного банку України. Постанова N 738 «Про вилучення з готівкового обігу банкнот випуску 1996 та 2001 років номінальною вартістю 50, 100 та 200 гривень». 14.12.2009. Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 19.03.2010.
- ↑ Постанова Правління НБУ від 06.08.2020 № 115 «Про поступове вилучення з готівкового обігу банкнот номіналами 1 і 2 гривні зразків 2003—2007 років та обігових монет номіналом 1 гривня, виготовлених до 2018 року»
- ↑ Банкноти 5, 10, 20 та 100 гривень попереднього покоління поступово замінюватимуться в обігу на оновлені // Свйт НБУ, 11 жовтня 2022 р.
- ↑ Грошики | Як виготовляють банкноти. Архів оригіналу за 24 листопада 2016.
- ↑ Банкнота 100 гривень зразка 2014 року bank.gov.ua Процитовано 26 лютого 2023
- ↑ Банкнота номіналом 20 гривень зразка 2018 року bank.gov.ua Процитовано 23 лютого 2023
- ↑ а б Банкнота номіналом 1000 гривень зразка 2019 року bank.gov.ua 26 лютого 2023
- ↑ Художник В. Лопата оставил автопортрет на деньгах. Архів оригіналу за 1 серпня 2017. Процитовано 22 липня 2017.
- ↑ Гривня — Пробні гривні та карбованці України. Архів оригіналу за 27 лютого 2019. Процитовано 30 липня 2019.
- ↑ С 15 июля нацбанк будет изымать из оборота банкноты номиналом 1, 2, 5, 10 и 20 грн. Образца 1992 года. Архів оригіналу за 22 січня 2021. Процитовано 16 січня 2021.
- ↑ а б Помилка цитування: Неправильний виклик тегу
<ref>
: для виносок під назвоюавтоссылка859
не вказано текст - ↑ а б Банкноти України. Архів оригіналу за 22 серпня 2011. Процитовано 29 червня 2008.
- ↑ а б Дмитро Харітонов. Українські паперові гроші (1917—2005). — Київ : Купола, 2005. — 112 с. — ISBN 966-8679-03-2.
- ↑ Постанова НБУ № 55 від 04.03.2011 «Про випуск банкнот у 2011 і 2012 роках з підписом Голови Національного банку України С. Г. Арбузова». Архів оригіналу за 14.12.2021. Процитовано 29.10.2011.
- ↑ Постанова Правління НБУ № 92 від 15 березня 2013 року «Про випуск банкнот у 2013 році з підписом Голови Національного банку України Соркіна І. В.». Архів оригіналу за 9 січня 2014. Процитовано 2 червня 2013.
- ↑ В серпні 2006 року в обіг була введена банкнота номіналом 10 гривень зразка 2004 року (2006 року випуску) зі зміненими кольорами дизайну та 2006 роком випуску.
- ↑ Національний банк України презентував оновлену банкноту номіналом 100 гривень // Сайт НБУ, 29.12.2014. Архів оригіналу за 29.12.2014. Процитовано 29.12.2014.
- ↑ Національний банк України з 11 квітня 2016 року вводить в обіг банкноти номіналом 500 гривень зразка 2015 року [Архівовано 26 грудня 2015 у Wayback Machine.] // Офіційний сайт НБУ, 25.12.2015
- ↑ Про випуск пам'ятних банкнот з нагоди 20-ї річниці створення Національного банку України // Сайт НБУ. Архів оригіналу за 21 вересня 2016. Процитовано 28 жовтня 2011.
- ↑ а б Пам'ятна банкнота 50 гривень зразка 2004 року. Архів оригіналу за 8 липня 2012. Процитовано 28 жовтня 2011.
- ↑ 26.08.2016/11.00 Прес-брифінг з нагоди презентації пам'ятних банкнот номінальною вартістю 20 гривень, присвячених 160-річчю від дня народження І. Я. Франка [Архівовано 22 вересня 2016 у Wayback Machine.] // Сайт НБУ
- ↑ Національний банк України презентував пам'ятні банкноти на честь 160-річчя Івана Франка [Архівовано 22 вересня 2016 у Wayback Machine.] // сайт НБУ
- ↑ Витяг з рішення Правління Національного банку № 586-рш від 16.12.2022 // Сайт НБУ
- ↑ Пам'ятна банкнота «ПАМ'ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!» увічнила силу духу та героїзм українців // Сайт НБУ, 23 лютого 2023 р.
- ↑ Пам'ятна банкнота номіналом 20 гривень «ПАМ'ЯТАЄМО! НЕ ПРОБАЧИМО!» // Сайт НБУ, 23 лютого 2023 р.
- ↑ До 30-річчя Незалежності України в обігу з'являться дві нові пам'ятні банкноти [Архівовано 19 серпня 2021 у Wayback Machine.] // Сайт НБУ, 17 серпня 2021
- ↑ Національний банк продовжує випуск пам’ятних банкнот до 30-річчя Незалежності України. Національний банк України (укр.). Архів оригіналу за 16 листопада 2021. Процитовано 16 листопада 2021.
- ↑ а б в В Україні в обігу нові тематичні пам’ятні банкноти – CRCMedia (укр.). Архів оригіналу за 1 грудня 2021. Процитовано 1 грудня 2021.
Див. також[ред. | ред. код]
Джерела інформації[ред. | ред. код]
- Національний банк України [Архівовано 24 січня 2005 у Wayback Machine.]
- Монети номіналом 25 копійок та банкноти гривні старих зразків до 2003 року перестають бути засобом платежу з 01 жовтня 2020 року [Архівовано 2 вересня 2020 у Wayback Machine.] // Сайт НБУ, 2 вересня 2020 р.
Посилання[ред. | ред. код]
- Захисні ознаки банкнот // Банківська енциклопедія / С. Г. Арбузов, Ю. В. Колобов, В. І. Міщенко, С. В. Науменкова. — Київ : Центр наукових досліджень Національного банку України : Знання, 2011. — 504 с. — (Інституційні засади розвитку банківської системи України). — ISBN 978-966-346-923-2.
|