У 1936–1938 роках на горі Блаженств, що знаходиться також неподалік від Табхи, за проектом Антоніо Барлуцці[2] збудовано Церкву Блаженств з мозаїками з IV–VI ст., що свідчить про давню традицію цього місця. Про це місце також відомі свідчення вже з 4 століття[3]. Паломниця Егерія у своїй розповіді про подорож у Святу Землю, згадує це узвишшя після опису Церкви примноження хлібів у Табсі, яка розташована неподалік: «Поруч на горі знаходиться печера до якої Спаситель піднявся і виголосив блаженства.». Теперішня церква збудована близько решток невеликої церкви із монастирем з візантійських часів датованих 4 століттям[4] і які відкриті археологом-францисканцем Белларміно Багатті у 1935 році[5]. Власне цю церкву згори над невеличкою печерою очевидно і згадувала палолмниця Егерія. Зараз це місце опинилося по інший бік прокладеної дороги, воно оточене огорожею і закрите для паломників. Частина оригінальної підлоги викладеної мозаїкою експонується неподалік у Капернаумі. Частина оригінальної підлоги із старої церкви викладеної мозаїкою експонується в Капернаумі. Папи Павло VI та Іван-Павло II відслужили літургії у Церкві Блаженств під час їх візитів у Святу Землю. Недалеко від Церкви Блаженств розташований Domus Galilaeae (Галилейський Дім) — християнський освітній центр.
Церква на Горі Блаженств
Вид на Тиверіадське озеро
Портик Церкви
Рештки церкви з 4 століття на схилі Гори Блаженств
Ісус і 12 апостолів у Domus Galilaeae
