Географія Йорданії

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Географія Йорданії Picto infobox map.png
Географічне положення Йорданії
Географічне положення Йорданії
Географічне положення
Континент Азія
Регіон Західна Азія
Координати 31°00′ пн. ш. 36°00′ сх. д. / 31.000° пн. ш. 36.000° сх. д. / 31.000; 36.000
Територія
Площа 89 342 км² (112-те)
 • суходіл 99,7 %
 • води 0,3 %
Морське узбережжя 26 км
Державний кордон 1744 км
Рельєф
Тип височинний
Найвища точка гора Джебель-Умм-ад-Дамі (1854 м)
Найнижча точка Мертве море (-408 м)
Клімат
Тип субтропічний
Внутрішні води
Найдовша річка Йордан ( км)
Найбільше озеро Мертве море (810 км²)
Інше
Природні ресурси фосфати, поташ, вуглеводні
Стихійні лиха посухи, землетруси
Екологічні проблеми дефіцит прісної води, знеліснення, спустелювання

Йорданія — західноазійська країна, що знаходиться на заході континенту . Загальна площа країни 89 342 км² (112-те місце у світі), з яких на суходіл припадає 88 802 км², а на поверхню внутрішніх вод — 540 км²[1]. До відмови від Західного берегу Йордану 1988 року площа країни дорівнювала 97,7 тис. км². Сучасна площа країни втричі більша за площу території Житомирської області України.

Назва[ред. | ред. код]

Офіційна назва — Хашимітське Королівство Йорданія, Йорданія (араб. الأردن,مارة شرق الأردن‎ — Імарат Шарк ель-Урдун)[2]. Назва країни походить від назви річки Йордан, що слугує західним кордоном країни[3]. Назва річки походить від гебрейського і ханаанського кореня «урд» (івр. ירד‎)  — спуск (до Мертвого моря). Хашиміти — династія місцевих правителів[3]. Місцева назва Урдун — транслітерація арабської назви Йорданії. У 19211946 роках країна носила назву емірат Трансйорданія, тобто країна за річкою Йордан.

Історія дослідження території[ред. | ред. код]

Географічне положення[ред. | ред. код]

Файл:Un-jordan.png
Карта Йорданії від ООН (англ.)
Порівняння розмірів території Йорданії та США

Йорданія — західноазійська країна, що межує з п'ятьма іншими країнами: на півночі — з Сирією (спільний кордон — 379 км), на сході — з Іраком (179 км) і Саудівською Аравією (731 км), на заході — з Ізраїлем (307 км) і Західним берегом Йордану (148 км). Загальна довжина державного кордону — 1744 км[1]. Йорданія на півдні омивається водами Акабської затоки Червоного моря Індійського океану[4]. Загальна довжина морського узбережжя 26 км[1].

Згідно з Конвенцією Організації Об'єднаних Націй з морського права (UNCLOS) 1982 року, протяжність територіальних вод країни встановлено в 3 морські милі[5].

Крайні пункти[ред. | ред. код]

Час[ред. | ред. код]

Докладніше: Час у Йорданії

Час у Йорданії: UTC+2 (той самий час, що й у Києві)[6]. Літній час вводиться останньої неділі березня переводом годинникової стрілки на 1 годину вперед, скасовується в останню неділю жовтня переводом годинникової стрілки на 1 годину назад.

Геологія[ред. | ред. код]

Докладніше: Геологія Йорданії

На заході — тектонічна улоговина Гхор (Ель-Гор), зайнята долиною річки Йордан та безстічним Мертвим морем; її продовження — западина Ваді-ель-Араба[7]. По суті рифтова долина, через рифт Червоного моря, є продовженням Східно-Африканського рифту. По обидві сторони западини розташовані Сирійсько-Палестинські гори, складені головним чином вапняками і пісковиками крейдового періоду і палеогену, перекритими місцями лавовими покривами[8].

Корисні копалини[ред. | ред. код]

Надра Йорданії багаті на ряд корисних копалин: фосфати і калійні солі у Мертвому морі; нафту; поклади залізних, марганцевих і мідних руд у рифтовій долині[7][9].

Сейсмічність[ред. | ред. код]

Незважаючи на те, що Йорданія знаходиться в сейсмічно активній зоні Землі, яких-небудь серйозних землетрусів протягом останніх століть в країні не спостерігалося.

Рельєф[ред. | ред. код]

Докладніше: Рельєф Йорданії

Середні висоти — 812 м; найнижча точка — уріз води Мертвого моря (-408 м); найвища точка — гора Джебель-Умм-ад-Дамі (1854 м). Більшу частину території Йорданії займає пустельне плоскогір'я, висота якого збільшується зі сходу на захід від 500 до 1500 м. Окремі столові гори підіймаються вище 1500 м, одна з них найвища точка — гора Джебель-Умм-ад-Дамі на південному кордоні з Саудівською Аравією. Раніше найвищою точкою вважалась гор Джебель-Раман (1745 м) на південному заході країни у гірському масиві Ваді-Рам[10]. Південь і південний схід країни займає Сирійська пустеля (араб. الصحراء السورية‎), що є продовженням Аравійської пустелі. Північна частина пустелі представлена ​​лавовими полями і базальтом, а південна — оголеннями пісковиків і граніту. Рельєф країни зазнає сильного вивітрювання, головним чином еоловим процесам.

У західній частині плоскогір'я розташовується глибока тектонічна западина Гхор, що перетинає західну околицю Йорданії із півночі на південь. В районі западини Гхор і долини річки Йордан, що впадає до Мертвого моря, з лівими притоками (Ярмук і Нахр-ез-Зерка) лежать найбільш родючі і обжиті землі Йорданії[10]. Рівень Мертвого моря знаходиться на 395 м нижче рівня моря, це не тільки найнижча точка рельєфу країни, а й усього суходолу планети.

Узбережжя[ред. | ред. код]

Йорданія має вихід до Акабської затоки Червоного моря, порт Акаба.

Клімат[ред. | ред. код]

Докладніше: Клімат Йорданії

Територія Йорданії лежить у тропічному кліматичному поясі[11]. Увесь рік панують тропічні повітряні маси[12]. Спекотна посушлива погода з великими добовими амплітудами температури[12]. Переважають східні пасатні вітри. У теплий сезон з морів та океанів можуть надходити шторми[12]. Пересічна температура січня + 11 °C, липня +27 °C (в западині Гхор до +50 °C)[10]. Зима м'яка з дощами зливового характеру. Пересічна річна кількість опадів на заході до 500—700 мм, на решті території — до 200 мм[7].

Йорданія є членом Всесвітньої метеорологічної організації (WMO), в країні ведуться систематичні спостереження за погодою[13].

Внутрішні води[ред. | ред. код]

Територія Йорданії лежить в пустельній безстічній області, бідна на постійні водотоки й природні прісні водойми, через посушливий клімат. Загальні запаси відновлюваних водних ресурсів (ґрунтові і поверхневі прісні води) становлять 0,94 км³[1]. Станом на 2012 рік в країні налічувалось 964 км² зрошуваних земель[1].

Річки[ред. | ред. код]

Докладніше: Річки Йорданії

Річки країни належать басейну Червоного моря Індійського океану. Більшість річок не має постійного водотоку — це типові пустельні ваді[7]. Найбільша річка — Йордан (араб. نهر الأردن‎), довжиною 250 км, бере початок в Лівані, тече на південь через Тиверіадське озеро (Бахр-Табарія араб. بحيرة طبريا‎) і впадає до Мертвого моря, слугує за східний кордон країни (західний берег контролює ізраїльська влада). Значними річками є ліві притоки Йордану: Ярмук (араб. اليرموك‎) і Сейль-ез-Зарка (араб. نهر الزرقاء‎), що течуть в найбільш густонаселеній частині країни, на північному-заході. Річний стік першої становить 0,46 км³, а другої 0,054 км³.

Озера[ред. | ред. код]

Докладніше: Озера Йорданії

Найбільше озеро країни — солоне безстічне Мертве море (араб. البَحْر المَيّت‎). Йорданія контролює східну частину його узбережжя, а Ізраїль — західну. Води цього озера мають найбільшу в світі солоність — 260—270 ‰ (в окремі роки — 310 ‰). Площа озера становить 1050 км², довжина — 76 км, середня глибина — 335—356 м.

Ґрунтові води[ред. | ред. код]

Ґрунти[ред. | ред. код]

Докладніше: Ґрунти Йорданії

Найбільш родючі ґрунти Йорданії знаходяться у північно-західній частині, ґрунти на півдні і південному заході мають менший родючий шар.

Рослинність[ред. | ред. код]

Докладніше: Флора Йорданії

У західній частині країни переважає середземноморський тип рослинності, на сході — напівпустельний і пустельний[7]. В оазисах (Азрак) — зарості фінікової пальми[10].

Земельні ресурси Йорданії (оцінка 2011 року):

  • придатні для сільськогосподарського обробітку землі — 11,4 %,
    • орні землі — 2 %,
    • багаторічні насадження — 1 %,
    • землі, що постійно використовуються під пасовища — 8,4 %;
  • землі, зайняті лісами і чагарниками — 1,1 %;
  • інше — 87,5 %[1].
Див. також: Ліси Йорданії

Тваринний світ[ред. | ред. код]

Докладніше: Фауна Йорданії

У зоогеографічному відношенні територія країни відноситься до Сахаро-Аравійської провінції Середземноморської підобласті Голарктичної області[12]. Характерні представники тваринного світу: газель, гієна, пустельна лисиця, багато видів птахів і плазунів[8].

Охорона природи[ред. | ред. код]

Йорданія є учасником ряду міжнародних угод з охорони навколишнього середовища[1]:

Стихійні лиха та екологічні проблеми[ред. | ред. код]

Докладніше: Екологія Йорданії

На території країни спостерігаються небезпечні природні явища і стихійні лиха: посухи; періодичні землетруси[1].

Серед екологічних проблем варто відзначити:

Фізико-географічне районування[ред. | ред. код]

У фізико-географічному відношенні територію Йорданії можна розділити на _ райони, що відрізняються один від одного рельєфом, кліматом, рослинним покривом: .

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. а б в г д е ж и Jordan, Geography. Factbook
  2. Котляков В. М., 2006
  3. а б Поспелов Е. М., 2005
  4. Атлас світу, 2005
  5. Part II : [англ.] // United Nations Convention on the Law of the Sea. — New York : United Nations. — Дата звернення: 21 лютого 2017 року.
  6. Time zone converter : [англ.] // Калькулятор різниці в часі між двома пунктами. — The Time Now, 2017. — 15 November. — Дата звернення: 21 грудня 2017 року.
  7. а б в г д Йорданія // Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
  8. а б в Иордания // Большая советская энциклопедия / главн. ред. А. М. Прохоров. — 3-е изд. — Тома 1–30. — М.: «Советская энциклопедия», 1969–1978. (рос.).
  9. Йорданія // Гірничий енциклопедичний словник : у 3 т. / за ред. В. С. Білецького. — Д. : Східний видавничий дім, 2004. — Т. 3. — 752 с. — ISBN 966-7804-78-X.
  10. а б в г (рос.) Иордания // Краткая географическая энциклопедия. Том 2: Евлах — Миллибар / Главный редактор Григорьев А. А. — М.: Советская энциклопедия, 1961. — 592 с.
  11. Атлас. Географія материків і океанів, 2014
  12. а б в г ФГАМ, 1964
  13. Members : [англ.] // World Meteorological Organization (WMO). — Дата звернення: 22 лютого 2017 року.
  14. Ramsar Sites Information Service : [арх. 8 березня 2019 року] : [англ.] // rsis.ramsar.org. — Convention on Wetlands. — Дата звернення: 8 березня 2019 року.

Література[ред. | ред. код]

Українською[ред. | ред. код]

Англійською[ред. | ред. код]

Російською[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]