Населення Ізраїлю

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Населення Ізраїлю
Ріст чисельності населення країни
Ріст чисельності населення країни
Чисельність 8,049 млн осіб
Густота 372,6 особи/км²
Природний приріст 1,56 ‰
Народжуваність 18,48 ‰
Смертність 5,15 ‰
Середня тривалість життя 82,27 року
 • чоловіків 80,43 року
 • жінок 84,21 року
Смертність немовлят 3,55 ‰
Коефіцієнт міграції 2,24 ‰
Вікова структура
до 14 років 27,95 %
15–64 років 61,2 %
старіші за 65 років 10,85 %
Статева структура
загалом 1,01 чол./жін.
при народженні 1,05 чол./жін.
до 15 років 1,05 чол./жін.
у віці 15–64 років 1,05 чол./жін.
після 65 років 0,81 чол./жін.
Етнічні групи
Нація ізраїльтяни
Найбільший етнос євреї
Національні меншини араби
Мови
Офіційна іврит
Також у побуті арабська, англійська

Населення Ізраїлю 2015 року становило 8,049 млн осіб (99-те місце у світі), включно з поселенцями на Голанських висотах (2 тис.) і Східному Єрусалимі (210 тис.), що були окуповані Ізраїлем 1967 року[1]. Чисельність ізраїльтян стабільно збільшується, народжуваність 2015 року становила 18,48 ‰ (96-те місце у світі), смертність — 5,15 ‰ (183-тє місце у світі), природний приріст — 1,56 % (78-ме місце у світі) .

Природний рух[ред.ред. код]

Відтворення[ред.ред. код]

Народжуваність у Ізраїлі, станом на 2015 рік, дорівнює 18,48 ‰ (96-те місце у світі)[1]. Коефіцієнт потенційної народжуваності 2015 року становив 2,68 дитини на одну жінку (72-ге місце у світі)[1]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 27,3 року (оцінка на 2011 рік)[1].

Смертність у Ізраїлі 2015 року становила 5,15 ‰ (183-тє місце у світі)[1].

Природний приріст населення в країні 2015 року становив 1,56 % (78-ме місце у світі)[1]. За 2011 рік населення Ізраїлю зросло на 1,8 %. Приріст населення вище середнього спостерігався в Єрусалимському (2,5 %) та Центральному округах (2,1 %), в той час як в Тель-Авівському окрузі приріст мінімальний — 0,8 %.

Вікова структура[ред.ред. код]

Віково-статева піраміда населення Ізраїлю, 2015 рік (англ.)

Середній вік населення Ізраїлю становить 29,7 року (115-те місце у світі): для чоловіків — 29,1, для жінок — 30,4 року[1]. Очікувана середня тривалість життя 2015 року становила 82,27 року (11-те місце у світі), для чоловіків — 80,43 року, для жінок — 84,21 року[1].

Вікова структура населення Ізраїлю, станом на 2015 рік, виглядає наступним чином:

  • діти віком до 14 років — 27,95 % (1 151 247 чоловіків, 1 098 631 жінки);
  • молодь віком 15-24 роки — 15,5 % (637 758 чоловіків, 609 597 жінок);
  • дорослі віком 25-54 роки — 37,13 % (1 528 271 чоловік, 1 460 771 жінки);
  • особи передпохилого віку (55-64 роки) — 8,57 % (336 662 чоловіка, 353 351 жінки);
  • особи похилого віку (65 років і старіші) — 10,85 % (389 401 чоловік, 483 621 жінки)[1].

Шлюбність — розлучуваність[ред.ред. код]

Коефіцієнт шлюбності, тобто кількість шлюбів на 1 тис. осіб за календарний рік, дорівнює 6,5; коефіцієнт розлучуваності — 1,8; індекс розлучуваності, тобто відношення шлюбів до розлучень за календарний рік — 28 (дані за 2009 рік)[2][3]. Середній вік, коли чоловіки беруть перший шлюб дорівнює 31,5 року, жінки — 28,4 року, загалом — 30 років (дані за 2010 рік)[4].

Розселення[ред.ред. код]

Густота населення країни 2015 року становила 372,6 особи/км² (35-те місце у світі)[1]. Найвища густота населення в Тель-Авівському окрузі — 7522 осіб/км², на другому місті Єрусалимський округ — 1484 осіб/км², на третьому — Центральний округ — 1464 особи/км², у Північному окрузі густота населення 292 осіб/км², у Південному — 79 осіб/км².

Урбанізація[ред.ред. код]

Докладніше: Міста Ізраїлю

Ізраїль надзвичайно урбанізована країна. Рівень урбанізованості становить 92,1 % населення країни (станом на 2015 рік), темпи зростання частки міського населення — 1,37 % (оцінка тренду за 2010—2015 роки)[1].

Головні міста держави: Тель-Авів — Яффо — 3,608 млн осіб, Хайфа — 1,097 млн осіб, Єрусалим — (проголошена столиця) 839,0 тис. осіб (дані за 2015 рік)[1].

Шаблон:Найбільші міста Ізраїлю

1948 року Тель-Авів було єдиним містом Ізраїлю з населенням понад 100 тис. чоловік (248,5 тис. мешканцыв). За даними на 2011 рік, 91,4 % жителів Ізраїлю проживають у населених пунктах чисельністю понад 2 тис. осіб. 41 % (3,378 млн осіб) ізраїльтян живуть у містах з населенням понад 100 тис. осіб, 24,6 % — у 5 найбільших містах[5]. 6 міст у Ізраїлі мають населення понад 200 тис. осіб: Єрусалим, Тель-Авів, Хайфа, Рішон ле-Ціон, Ашдод та Петах-Тіква. Загальна чисельність населення цих шести міст — 2 134 600 осіб (станом на 2011 рік)[5].

У сільській місцевості в Ізраїлі живуть 671 100 осіб (станом на 2011 рік) — 8,6 % всього населення. У кібуцах живуть 149,1 тис. осіб — 1,9 % всього населення країни. Цікаво, що 1948 року кібуцники становили 6 % населення новонародженого держави[5]. Близько 325,5 тис. громадян Ізраїлю проживають в поселеннях в Юдеї і Самарії, Маале-Адумім в Юдеї, Аріель у Самарії[6].

Міграції[ред.ред. код]

Річний рівень імміграції 2015 року становив 2,24 ‰ (46-те місце у світі)[1]. Цей показник не враховує різниці між законними і незаконними мігрантами, між біженцями, трудовими мігрантами та іншими. Згідно зі статистикою 2010 року, робочі іммігранти прибували з таких країн: Таїланд — 24 % , Філіппіни — 18 % , колишній СРСР — 18 % , Індія — 10 % , Китай — 5 %, Непал — 5 %. На листопад 2011 року в Ізраїлі за приблизними оцінками проживали 250 тис. іммігрантів, які діляться на такі групи[7]:

  • 88,86 тис. робітників-іммігрантів, які прибули на законних підставах;
  • 95 тис. осіб прибули в Ізраїль по візі і не покинули країну після її закінчення;
  • 45 тис. нелегальних мігрантів з Еритреї, Судану та інших країн;
  • 30 тис. палестинців з робочими візами.

Кількість репатріантів, які прибули до Ізраїлю 2014 року, склала 23,0 тис. осіб[8]. З 2002 року, після падіння хвилі репатріантів з колишнього СРСР, рівень репатріації нагадує рівень 1980-х років — від 9 до 20 тис. в рік. З усіх репатріантів в 2011 році, 43 % прибули з колишнього СРСР — в основному з РФ (3678 людини) і України (2051 людини), 16 % прибули з Ефіопії і 14 % із США, найбільша кількість з яких оселилася в Єрусалимі. Медіанний вік репатріанта 2011 року — 29 років[9].

Біженці й вимушені переселенці[ред.ред. код]

Станом на 2015 рік, в країні постійно перебуває 31,7 тис. біженців з Еритреї, 6,33 тис. з Судану.

У країні мешкає 15 осіб без громадянства[1].

Ізраїль є членом Міжнародної організації з міграції (IOM)[10].

Расово-етнічний склад[ред.ред. код]

Етнічний склад (2013 рік)[1]
Етнос: Відсоток:
євреї
  
75%
араби, друзи, інші
  
25%
Докладніше: Народи Ізраїлю

Головні етноси країни: євреї — 75 % населення (з яких уродженцями власне Ізраїлю є 74,4 % населення, вихідцями з Європи, Америк і тихоокеанського регіону — 17,4 %, вихідці з Африки — 5,1 %, вихідці з Азії — 3,1 %), не євреї (переважно араби і друзи) — 25 % населення (оціночні дані за 2013 рік)[1].

Розподіл арабського і єврейського населення по округах[6]
Округ євреї араби
Центральний 28,2 % 9,7 %
Тель-Авівський 20,5 % 1,1 %
Хайфський 10,9 % 14,5 %
Єрусалимський 11 % 18,8 %
Північний 9,7 % 43,1 %
Південний 14,3 % 12,8 %
Юдея і Самарія 5,4 %

Євреї[ред.ред. код]

Єврейське населення країни не є єдиним в культурному відношенні внаслідок того, що більше чверті євреїв є репатріантами в першому поколінні. В Ізраїлі прийнято розділяти населення на уродженців країни (цабарим, сабри) і репатріантів (олім), а також виділяти серед уродженців країни вихідців з різних громад. Найбільш значними є громади вихідців з СРСР, Марокко, Румунії та Польщі. На 2011 рік, серед євреїв, які проживають в Ізраїлі, 4,254 млн (72,7 %) народилися в Ізраїлі, та 1,6 млн (27,3 %) були репатріантами. У 2009 році вперше за 2000 років чисельність єврейського населення Ізраїлю перевищила чисельність євреїв в діаспорі[11]. Серед єврейського населення — 4,254 млн (72,7 %) народилися в Ізраїлі (цабарим, сабри) і 1,6 млн (27,3 %) — репатріанти (олім)[12][13].

Араби[ред.ред. код]

Ізраїльські араби, чисельність яких становить 1 636 тис. (20,6 %) осіб, так само розділені на кілька етноконфесійних груп. До них відносяться: мусульмани (1,354 млн осіб, близько 82 %), в більшості — суніти; бедуїни (270 тис.), з яких 200 тис. проживають в Негеві і 70 тис. на півночі[14]; араби-християни (125 тис.), які проживають на півночі країни, а також у містах Хайфа, Єрусалим і Яффа[15].

Інші[ред.ред. код]

Чисельність друзів 2011 року становила близько 130 тис. осіб. Основні поселення знаходяться в Галілеї, на горі Кармель і на Голанських висотах (близько 20 тис.). У Старому місті Єрусалиму є вірменський історичний квартал. Вірмени також проживають у місті Яффі в сусідстві з арабами-християнами і арабами-мусульманами.

Українська діаспора[ред.ред. код]

Мови[ред.ред. код]

Мови Ізраїлю (2015 рік)[1]
Мова: Відсоток:
іврит
  
%
арабська
  
%
англійська
  
%
Докладніше: Мови Ізраїлю

Офіційна мова[16]: іврит. Інші поширені мови: арабська — серед арабської етнічної меншини, англійська — найбільш вживана іноземна мова.

Релігії[ред.ред. код]

Релігії в Ізраїлі (2015 рік)[1]
Віросповідання: Відсоток:
юдаїзм
  
75%
мусульмани
  
17.5%
християни
  
2%
друзи
  
1.6%
інші
  
3.9%
Докладніше: Релігія в Ізраїлі

Головні релігії й вірування, які сповідує, і конфесії та церковні організації, до яких відносить себе населення країни: юдаїзм — 75 %, іслам — 17,5 %, християнство — 2 %, друзи — 1,6 %, інші — 3,9 % (станом на 2013 рік)[1].

Освіта[ред.ред. код]

Докладніше: Освіта в Ізраїлі

Рівень письменності 2015 року становив 97,8 % дорослого населення (віком від 15 років): 98,7 % — серед чоловіків, 96,8 % — серед жінок[1]. Державні витрати на освіту складають 5,9 % від ВВП країни, станом на 2013 рік (57-ме місце у світі)[1]. Середня тривалість освіти становить 16 років, для хлопців — до 16 років, для дівчат — до 16 років (станом на 2014 рік).

Середня і професійна[ред.ред. код]

Вища[ред.ред. код]

Охорона здоров'я[ред.ред. код]

Забезпеченість лікарями в країні на рівні 3,34 лікаря на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Забезпеченість лікарняними ліжками в стаціонарах — 3,3 ліжка на 1000 мешканців (станом на 2012 рік)[1]. Загальні витрати на охорону здоров'я 2014 року склали 7,8 % від ВВП країни (68-ме місце у світі)[1].

Смертність немовлят до 1 року, станом на 2015 рік, становила 3,55 ‰ (204-те місце у світі); хлопчиків — 3,51 ‰, дівчаток — 3,58 ‰[1]. Рівень материнської смертності 2015 року становив 5 випадків на 100 тис. народжень (168-ме місце у світі)[1].

Ізраїль входить до складу ряду міжнародних організацій: Міжнародного руху (ICRM) і Міжнародної федерації товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця (IFRCS), Дитячого фонду ООН (UNISEF), Всесвітньої організації охорони здоров'я (WHO).

Захворювання[ред.ред. код]

Кількість хворих на СНІД невідома, дані про відсоток інфікованого населення в репродуктивному віці 15-49 років відсутні[1]. Дані про кількість смертей від цієї хвороби за 2014 рік відсутні[1].

Частка дорослого населення з високим індексом маси тіла 2014 року становила 25,8 % (49-те місце у світі);

Санітарія[ред.ред. код]

Доступ до облаштованих джерел питної води 2015 року мало 100 % населення в містах і 100 % в сільській місцевості; загалом 100 % населення країни[1]. Відсоток забезпеченості населення доступом до облаштованого водовідведення (каналізація, септик): в містах — 100 %, в сільській місцевості — 100 %, загалом по країні — 100 % (станом на 2015 рік)[1].

Соціально-економічне положення[ред.ред. код]

Співвідношення осіб що в економічному плані залежать від інших до осіб працездатного віку (15-64 роки) загалом становить 64,1 % (станом на 2015 рік): частка дітей — 45,7 %; частка осіб похилого віку — 18,4 %, або 5,4 потенційно працездатних на 1 пенсіонера[1]. Загалом дані показники характеризують рівень затребуваності державної допомоги в секторах освіти, охорони здоров'я і пенсійного забезпечення, відповідно. За межею бідності (7,30 долари США на особу на добу) 2014 року перебувало 22 % населення країни[1]. Розподіл доходів домогосподарств в країні виглядає наступним чином: нижній дециль — 1,7 %, верхній дециль — 31,3 % (станом на 2010 рік)[1].

Станом на 2016 рік, уся країна була електрифікована, усе населення країни мало доступ до електромереж[1]. Рівень проникнення інтернет-технологій надзвичайно високий. Станом на липень 2015 року в країні налічувалось 6,35 млн унікальних інтернет-користувачів (58-ме місце у світі), що становило 78,9 % від загальної кількості населення країни[1].

Трудові ресурси[ред.ред. код]

Загальні трудові ресурси 2015 року становили 3,86 млн осіб (94-те місце у світі)[1]. Зайнятість економічно активного населення у господарстві країни розподіляється наступним чином: аграрне, лісове і рибне господарства — 1,1 %; промисловість і будівництво — 17,3 %; сфера послуг — 81,6 % (станом на 2015 рік)[1]. Безробіття 2015 року дорівнювало 5,6 % працездатного населення, 2014 року — 5,9 % (62-ге місце у світі); серед молоді у віці 15-24 років ця частка становила 10,6 %, серед юнаків — 10,1 %, серед дівчат — 11,1 % (90-те місце у світі)[1].

Кримінал[ред.ред. код]

Наркотики[ред.ред. код]

Світові маршрути наркотрафіку (англ.)

У країні відбувається зростання споживання екстазі, кокаїну, героїну (Ліван, Йорданія); центр з відмивання грошей[1].

Торгівля людьми[ред.ред. код]

Згідно щорічної доповіді про торгівлю людьми (англ. Trafficking in Persons Report) Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США, уряд Ізраїлю докладає усіх можливих зусиль в боротьбі з явищем примусової праці, сексуальної експлуатації, незаконною торгівлею внутрішніми органами, законодавство відповідає усім вимогам американського закону 2000 року щодо захисту жертв (англ. Trafficking Victims Protection Act’s), держава знаходиться у списку першого рівня[17][18].

Гендерний стан[ред.ред. код]

Статеве співвідношення (оцінка 2015 року):

  • при народженні — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці до 14 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 15-24 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 25-54 років — 1,05 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці 55-64 років — 0,95 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • у віці старше за 64 роки — 0,81 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої;
  • загалом — 1,01 особи чоловічої статі на 1 особу жіночої[1].

Демографічні дослідження[ред.ред. код]

Населення Ізраїлю
Рік Населення Зміна
1950 1 370 100
1960 2 150 400 +57.0%
1970 3 022 100 +40.5%
1980 3 921 700 +29.8%
1990 4 821 700 +22.9%
2000 6 369 300 +32.1%
2010 7 695 100 +20.8%
2016 8 571 200 +11.4%
Джерело: Дані Центрального статистичного управління Ізраїлю[19][20][21].

Демографічні показники в країні реєструються з моменту створення держави Ізраїль 1948 року Центральним статистичним управлінням Ізраїлю.

Переписи[ред.ред. код]

Згідно зі статистичними даними першого перепису населення, проведеного в Ізраїлі 1948 року, загальна чисельність населення країни на той час становила 872,7 тис. осіб, з яких 716,7 тис. євреїв (82,12 % населення), 156 тис. арабів (17,88 %).

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. а б в г д е ж и к л м н п р с т у ф х ц ш щ ю я аа аб ав аг ад ае аж аи ак ал ам ан ап ар ас ат (англ.) Israel // The World Factbook. — Central Intelligence Agency, 2015. ISSN 1553-8133.
  2. (англ.) Marriages and crude marriage rates. — United Nations Statistical Division, 2011.
  3. (англ.) Divorces and crude divorce rates. — United Nations Statistical Division, 2011.
  4. (англ.) Demographic Yearbook Special Census Topics Volume 1 Basic population characteristics — UN Statistics Division.
  5. а б в (англ.) Localities and population, by type of locality and population group.
  6. а б (англ.) Localities and population, by district, sub-district religion and population group.
  7. (івр.) לא ישראלים בישראל
  8. (рос.) Конец 2014 года: население Израиля достигло 8,3 миллиона человек. Процитовано 30 грудня 2014 року. 
  9. (івр.) הודעה לעיתונות
  10. (англ.) International Organization for Migration.
  11. (рос.) В Израиль прибыли 238 репатриантов из Северной Америки, в том числе, 55 призывников. — повідомлення NEWSru від 4 вересня 2009 року.
  12. (англ.) Jews, by continent of origin, sex and age — 2011.
  13. (англ.) Jews, by country of origin and age — 2011.
  14. (івр.) החברה הבדואית בישראל בראי עולם התעסוקה
  15. (івр.) 2011-מקורות גידול האוכלוסייה, לפי צורת יישוב, קבוצת אוכלוסייה ודת
  16. Значна кількість держав і територій розрізняють статуси державної, національної і офіційної мов. Державні мови у різних країнах мають різний правовий статус, або його відсутність, сферу застосування. У даному випадку під офіційною мовою розуміється мова, якою користуються державні, адміністративні, інші управлінські органи конкретних територій у повсякденному діловодстві.
  17. (англ.) Trafficking in Persons Report 2013 — доповідь Управління з моніторингу та боротьби з торгівлею людьми Державного департаменту США за 2013 рік.
  18. (англ.) (ісп.) (фр.) Global Report on Trafficking in Persons — доповідь про стан боротьби з торгівлею людьми у світі від Управління ООН з наркотиків і злочинності (UNODC) за 2009 рік.
  19. (англ.) Latest Population Statistics for Israel. Press Release. Israel Central Bureau of Statistics. 31 December 2015.
  20. (англ.) Population, by Population Group. Statistical Abstract of Israel. Israel Central Bureau of Statistics. 11 вересня 2012 року. Процитовано 5 квітня 2013 року. 
  21. (англ.) Monthly Bulletin of Statistics for Population. Israel Central Bureau of Statistics. 7 серпня 2013 року. Процитовано 24 серпня 2013 року. 

Література[ред.ред. код]

  • Безуглий В. В. Регіональна економічна та соціальна географія світу / В. В. Безуглий, С. В. Козинець. — К. : Видавничий центр «Академія», 2007. — 688 с.
  • Гудзеляк І. Географія населення: Навчальний посібник / І. Гудзеляк. — Л. : Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка, 2008. — 232 с.
  • Джаман В. О. Регіональні системи розселення: демографічні аспекти. — Чернівці, Рута, 2003. — 392 с.
  • Дорошенко Л. С. Демографія: Навчальний посібник. — К. : МАУП, 2005. — 112 с. ISBN 966-608-442-2
  • Економічна і соціальна географія країн світу. Навчальний посібник / За ред. Кузика С. П. — Л. : Світ, 2002. — 672 с. ISBN 966-603-178-7
  • Загальна медична географія світу / В. О. Шевченко [та ін.]. — К. : [б.в.], 1998. — 178 с.
  • Крисаленко В. С. Динаміка населення: Популяційні, етнічні та глобальні виміри. — К. : НІСД, 2005. 368 с.
  • Любіцева О. О., Мезенцев К. В., Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с. ISBN 966-505-006-0
  • Масляк П. О. Країнознавство. — К. : Знання, 2007 р. — 292 с.
  • Масляк П. О. Економічна і соціальна географія світу / П. О. Масляк, І. І. Дахно. — К. : Вежа, 2003. — 280 с.
  • Павлов С. В. Географія релігій. — К. : АртЕК, 1999. — 504 с.
  • (рос.) Атлас народов мира. — М. : ГУГК ГГК СССР и Институт этнографии им. Н. Н. Миклухо-Маклая АН СССР, 1964. — 185 с.
  • (рос.) Численность и расселение народов мира. Этнографические очерки / под ред. С. И. Брука. — М. : Издательство АН СССР, 1962. — 487 с.
  • (рос.) Лаппо Г. М. География городов: Учебное пособие для географических факультетов вузов. — М. : Туманит, изд. центр ВЛАДОС, 1997. — 476 с.
  • (рос.) Ягельский А. География населения. — М. : Прогресс, 1980. — 383 с.

Посилання[ред.ред. код]