Перейти до вмісту

Віфезда

Координати: 31°46′53″ пн. ш. 35°14′09″ сх. д. / 31.78139° пн. ш. 35.23583° сх. д. / 31.78139; 35.23583
Очікує на перевірку
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Віфезда
івр. בריכות הצאן
грец. Βηθεσδά

Єрусалим
Віфезда івр. בריכות הצאן грец. Βηθεσδά
Віфезда
івр. בריכות הצאן
грец. Βηθεσδά

вид місцевини «Віфезда» в 2014 р. зі сторони Базиліка святої Анни
Загальна інформація
31°46′53″ пн. ш. 35°14′09″ сх. д. / 31.78139° пн. ш. 35.23583° сх. д. / 31.78139; 35.23583
Країна Ізраїль Ізраїль
Адмінодиниця Мусульманський квартал
Транспорт
Автошляхи шосе № 60, пішки через Левові ворота, біля базиліки святої Ганни
Карта
Мапа
CMNS: Віфезда у Вікісховищі
Див. також: Бетесда

Віфе́зда[1] або Бетезда (від грец. Βηθεσδά «дім милосердя»; івр. בריכות בית חסדא‎, «овеча купіль», «басейни Бейт Хісда», також «овечі басейни»; грец. κολυμβήθρα, грец. ή προβατική, «місце благодаті, зцілення» біля «овечих воріт») — дві водойми (басейни), в мусульманському кварталі Старого міста в Єрусалимі. Викопані в руслі річки Бейт-Зейта (івр. בית זיתא), частина комплексу видовбана в скельній породі. Остаточно утворено в III-II ст. до н.е. В Біблії згадується як місце де Ісус Христос зцілив розслабленого (Ів. 5:2-15). Згадується у кумранському мідному свитку (3 Q 15. 11; 12 сл.; 35-65 рр. н.д.).

Мало дві водойми та п'ять портиків. У IV ст. була збудована «церква Розслабленого», ще названа як «Овеча купіль». Яка разом з базилікою святої Ганни сприймалась паломниками давніх-давен немов один комплекс. Адже базиліка святої Ганни споруджена на місці зруйнованої «базиліки святої Марії». У II-III ст. Віфезда була святилищем Асклепія-Сараписа, з басейном для омовінь. Значна частина Віфезди знаходиться під заселеним районом міста.

Походження

[ред. | ред. код]

Початок будівництва першої водойми Віфезди відноситься до VIII століття до н. е., що розташовувалася біля північної стіни Єрусалиму, біля брами[2], через які проганяли до Храму жертовні тварини і де був розташований ринок цих тварин[3]. Згідно археологічних досліджень на початку була утворена одна водойма (розміром 40 м на 50 м) для водозбору дощової води завдяки спорудженій дамбі (ширина 6 м). Зібрана вода поступала до храму через відкритий канал (Іс. 7:3; ; 2 Цар. 18:17).

У період первосвященика Симеона (Сир. 50:3) споруджено було другу водойму Віфезди на південь (кінець III ст. до н.д.). Відкритий канал накрили, що перетворилося на тунель. Між 150-70 роками н.д. з західної сторони Віфезди утворені були водна цистерна, купальні, гроти з лікувальною та релігійною метою.

За словником Брокгауза і Ефрона[4] стародавня Овеча брама ототожнюється іноді з «воротами св. Стефана» у мусульманській частині Єрусалиму. Поряд з ними знаходиться висохла водойма, яка колись добре збереглася, оскільки її береги викладені міцними стінами давньоєврейської кладки. Вона має правильну чотирикутну довгасту форму. У місцевих жителів-арабів він називається «Біркет Ізраїль» тобто ставком ізраїльським. У його західної стіни збереглися руїни двох арок, які можуть відповідати згадуваним євангелістом Іоанном «критим ходам».

Також є версія, що так зветься ставок, що розташований поруч з базилікою святої Анни. Цей ставок ще за часів Хрестових походів називався «овечою купальнею», поруч з ним були виявлені сліди п'яти арок.

Деякі дослідники ототожнюють цей басейн з «верхнім басейном» (івр. בריכה העליונה), який згадуються в Книзі Царств.

Про Віфезда пише Євсевій Кесарійський (4 століття) :

Віфезда — купіль в Єрусалимі, вона ж і Овеча, в давнину мала п'ять притворів; і нині показується в двох басейнах які там розташовані, з яких один, наповнюється щорічними дощами, інший же має дивовижним чином забарвлену в червоний колір воду, що уявляється як слід жертв, що в ньому милися, від чого й зветься: Овеча, через жертви.

Євсевій Кесарійський. Ономастикону (пояснення біблійної географії)

Розповідь Євсевія повторює Ієронім Стридонський.

У Новому Завіті

[ред. | ред. код]

За Євангелієм від Іоанна (Ів. 5:1-16), вода з купелі вважалася чудодійною коли « ангел Господній часами сходив у купальню і збурював воду, і хто перший входив у неї після збурення води, той уставав, хоч би яку мав хворобу ». При купальні лежав розслаблений, страждаючий своєю хворобою 38 років і майже втратив надію на зцілення, оскільки нікому було опустити його в купальню при обуренні води.

Ісус сказав йому: «  візьми ложе своє і ходи ». І він негайно видужав, і взяв ложе своє і пішов. Чудо було скоєно в суботу і, бачачи розслабленого, що несе свою постіль, юдеї говорили: «  сьогодні субота, і не годиться тобі брати ложа », на що він відповідав — «  Хто мене зцілив, Той мені сказав: Візьми ложе своє і ходи », але не міг сказати, хто зцілив його. Пізніше в храмі його зустрів Ісус і сказав: «  Ось ти одужав; не гріши більше, щоб не сталося з тобою чого гірше ». Коли стало відомо, хто здійснив зцілення в суботу, то «  шукали вбити Його юдеї за те, що Він не тільки порушував суботу, але й Отцем Своїм називав Бога, роблячи Себе рівним Богові ».

Історичний коментар

[ред. | ред. код]

... біля брами був ринок з продажу жертовних тварин: він так і називався «Овечий ринок». Народ тут справді юрбився, але він чекав не зцілення у водах басейну, а черги до Левитів, які відмивали від бруду майбутні жертви, бо брудну тварину не можна було вести в Храм. Люди в басейн ніколи не занурювалися, бо для людей він був нечистий! Дійсно, в Єрусалимському Храмі відбувалося безліч жертвоприношень. Щодня в цьому басейні відмивали від бруду сотні тварин. Можна собі уявити яка була в ньому вода! Цей басейн ніколи не був купальнею.
Що ж стосується легенди про «збурювання вод Ангелом Господнім», то це було зовсім в іншому місці, в південно-західній частині міста, і пов'язана ця легенда з джерелом Гіхон.
Юдейський цар Хізкіяху (Єзекія), побоюючись вторгнення ассирійців, зробив ряд кроків з підготовки міста до тривалої облоги. У числі інших заходів він вирішив відвести води джерела по підземному тунелю в місто. Тунель пробивали з двох сторін. Обидві групи робітників зустрілися в точці, яку можна визначити і в наші дні. Загальна довжина тунелю 533 метра, і закінчується він басейном Шіллоах (знаменита Сілоамська купіль). Про цю знаменну подію згадується в Біблії. У Другій книзі царств написано: «... Він зробив ставок і водовід і провів воду в місто». Вода в тунелі як би пульсувала — то прибувала, то спадала. В потрібний городянам час вона піднімалася, як би полегшуючи нужденним доступ до води. Люди говорили, що це Ангел Господній піднімає воду.
Ці два басейни розташовані в різних кінцях міста і призначалися для різних цілей, але жоден з них не служив купальнею.

Марк Абрамович. Ісус, єврей із Галілеї

Галерея

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. В церковно-слов'янською мовою наголос Віфезда́
  2. Віфезда. Архів оригіналу за 11 вересня 2017. Процитовано 11 червня 2022.
  3. Архієпископ Аверкій (Таушев). Керівництво до вивчення Священного Писання Нового Завіту
  4. а б Вифезда // Энциклопедический словарь Брокгауза и Ефрона: В 86 томах (82 т. и 4 доп.). — СПб., 1890—1907
  5. а б Сергій Баландін. П'яте Євангеліє. Архів оригіналу за 24 грудня 2004. Процитовано 11 травня 2012.

Джерела

[ред. | ред. код]
  • Архимандрит Никифор // «Библейская энциклопедія» (иллюстрированная полная популярная), г. Москва 1891 г., с. 125 (рос.)
  • под ред. патриарха Московского и всея Руси Алексия II // «Православная энциклопедия», изд. церковно-научный центр Русской Православной Церкви, г. Москва, 2004 г., том 8 с. 595-596 [Архівовано 2 лютого 2014 у Wayback Machine.] ISBN 5-89572-014-5 (рос.)

Посилання

[ред. | ред. код]

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Віфезда