Клінчаєв Арсен Степанович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Клінчаєв Арсен Степанович
Народився 5 грудня 1968(19681205)
м. Луганськ, УРСР, СРСР
Громадянство СРСР СРСРУкраїна Україна
Діяльність Політик, сепаратист
Партія Партія Регіонів
Нагороди Медаль «За відвагу»

Клінча́єв Арсе́н Степа́нович (нар. 5 грудня 1968, м. Луганськ[1], УРСР, СРСР) — український колабораціоніст з Росією, політик, член Партії Регіонів, депутат Луганської обласної ради. Відомий своїми проросійськими настроями. За походженням — вірменин. Голова всеукраїнської громадської організації «Молода гвардія». Учасник бойових дій в Нагірному Карабасі на боці ЗС СРСР

Життєпис[ред. | ред. код]

У 1991 році Арсен Клінчаєв закінчив Донецьке вище військово-політичне училище, після чого у складі Збройних сил СРСР брав участь у бойових діях в Нагірному Карабасі . Виконував обов'язки замполіта, був командиром роти, удостоєний медалі «За відвагу»[2]. Після демобілізації мешкає у Луганську. Займався аеродизайном, у 2002 році одна з його робіт зайняла друге місце на міжнародному конкурсі в Москві.

З 2004 року почав брати активну участь у житті «Партії Регіонів», очолював всеукраїнську громадську організацію «Молода гвардія». У 2006 році в студії телекомпанії ІРТА наніс фізичні пошкодження студенту Сергію Мельничуку, що бажав мати право навчатися українською мовою. Клінчаєв завжди відзначався радикальністю своїх дій та антиукраїнськими настроями: бився з політичними опонентами у сесійній залі Верховної Ради, ініціював відкриття музею жертв Помаранчевої революції, паплюжив білборди Тимошенко під час президентської кампанії 2010-го, а влітку 2013 року особисто намагався викинути з вагона опозиціонерів, які їхали до Києва на акцію «Вставай, Україно!».

Після декларування намірів Віктора Януковича до інтеграції з Європою, Клінчаєв почав співпрацювати з Віктором Медведчуком та став керівником луганської ініціативної групи політсили «Український вибір». У січні 2014 року, під час вшанування пам'яті загиблих у подіях на вулиці Грушевського, Клінчаєв заявив, що вважає їх смерть правильною та закликав міліцію діяти ще жорсткіше. 1 березня того ж року в ході зібрання Народної ради Луганська під керівництвом Арсена Клінчаєва біля будівлі Луганської обласної державної адміністрації під вигуки «Росія з нами!» було піднято російський прапор[3]. 10 березня в інтернеті з'явилося відео у якому лідер «Радикальної партії» Олег Ляшко разом з групою невідомих людей затримав депутата-сепаратиста, надягнувши на нього наручники, та спонукав Клінчаєва закликати соратників звільнити обласну адміністрацію і зняти російський «триколор»[4]. Втім, ближче до вечора того ж дня Клінчаєв був вже на свободі та пообіцяв Ляшку, що наступного разу той отримає кулю в лоб[5].

11 березня 2014 року був затриманий і доправлений в СІЗО співробітниками Служби безпеки України. За даними СБУ, Клінчаєв спланував разом з групою з 500 бойовиків захопити у Луганську обласні Управління СБУ, МВС та Державного казначейства[6].

23 вересня у Києві журналістка каналу TvI на зупинці громадського транспорту поставила Клінчаєву питання, чому він у Києві, а не в Росіі, на що Клінчаєв відповів брудною лайкою та вдарив дівчину[7].

7 жовтня 2015 Арсен Клінчаєв був побитий невідомими особами в Києві.[8]

17 листопада 2016 року Клінчаєв був побитий невідомими у Сіверську[9].

Нагороди та візнаки[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]