Лляна олія

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Типовий тригліцерид, що міститься в лляній олії, три-ефір, похідний лінолевої кислоти, альфа-ліноленової кислоти та олеїнової кислоти.

Лляна олія — рослинна олія, яку добувають переважно екстрагуванням з насіння льону.

Фізична і хімічна властивості лляної олії залежать від місця вирощування льону; густина 0.930-0.938 (при 15°), t° застигання від −8 до −27°, йодне число 165—192, кислотне число 0.55-3.5, омилення число 186—195.

Належить до висихаючих олій, використовується головним чином для виготовлення оліфи. Олія має високий вміст (набагато більше ніж у морській рибі) омега-3-ліноленової кислоти, яку дедалі більше застосовують як цінну харчову добавку.[1]

Вступ[ред. | ред. код]

Лляна олія Mill De Passiebloem

Лляна олія (лат.Oleum lini) є цінним джерелом Омега 3 — важливої складової мембрани кожної клітини нашого організму, Омега 3 заохочує їхню життєдіяльність та підсилює процес їхнього оновлення. Незамінні жирні кислоти, особливо Омега-3, згідно з дослідженнями дієво допомагають організму позбавитися від зайвої ваги.[2]

Льон протягом багатьох століть годував, одягав, був головним товаром, який експортували за кордон. Лляна олія завжди була одним з найбільш цінних і важливих продуктів харчування[3].

Олія льону — це і їжа, і ліки, і косметика. Будь-яка красуня в минулому знала, що вживання в їжу лляної олії, в поєднанні з використанням тієї ж олії як живильного крему (лляну олію дуже добре поглинає шкіра) надає шкірі і волоссю здорового вигляду і допомагає зберегти молодість[4].

Олія із лляного насіння, посідала особливе місце серед косметичних засобів оспіваної Клеопатри. Крім того, що лляна олія була основою майже всіх кремів цариці, вона приймала ванни з лляної і трояндової олії, і у великій кількості вживала лляну олію з їжею[5].

Лляна олія дуже корисна для живлення головного мозку. Олію льону радять залучати до свого раціону людям зайнятим розумовою працею. Олія льону допомагає нашій печінці відновлюватися і оздоровлює повністю всю травну функцію організму[6].

Структура і склад[ред. | ред. код]

Представник тригліцеридів знайдений в лляній олії, три-ефір (тригліцерид) похідний з лінолевої кислоти, альфа-ліноленової кислоти, і олеїнової кислоти.

Лляна олія є тригліцерид, як і інші жири. Лляна олія відрізняється надзвичайно великою кількістю α-ліноленової кислоти, яка має характерну реакцію з киснем повітря. Зокрема, жирні кислоти в типовій лляній олії бувають наступних типів:[7]


Вміст поживних речовин[ред. | ред. код]

Типовий вміст жирних кислот % [8] % Європейський[9]
Пальмітинова кислота 6,0 4,0–6,0
Стеаринова кислота 2,5 2,0–3,0
Арахінова кислота 0,5 0–0,5
Пальмітолеїнова кислота - 0–0,5
Олеїнова кислота 19,0 10,0–22,0
Ейкозенова кислота - 0–0,6
Лінолева кислота 24,1 12,0–18,0
Альфа-Ліноленова кислота 47,4 56,0–71,0
Інші 0,5 -

Харчова інформація від Ради льону Канади.[10]

На 1 ст.л. (14 г)

Олія насіння льону не містить значної кількості білка, вуглеводів або клітковини.


Порівняння з іншими рослинними оліями[ред. | ред. код]

Властивості рослинних олій[11][12]
Тип Процедура
обробки[13]		 Насичені
жирні кислоти (SFA)		 Мононенасичені
жирні кислоти (MUFA)		 Поліненасичені
жирні кислоти (PUFA)		 Точка димлення
Загально[11] Олеїнова
кислота
(18:1ω-9)		 Загально[11] α-Ліноленова
кислота
(18:3ω-3)		 Лінолева
кислота
(18:2ω-6)		 ω-6:3
пропорція
Авокадо[14] 11.6 70.6 52–66[15] 13.5 1 12.5 12.5:1 250 °C (482 °F)[16]
Горіх бразильський[17] 24.8 32.7 31.3 42.0 0.1 41.9 419:1 208 °C (406 °F)[18]
Ріпак[19] 7.4 63.3 61.8 28.1 9.1 18.6 2:1 238 °C (460 °F)[18]
Кокос[20] 82.5 6.3 6 1.7 175 °C (347 °F)[18]
Кукурудза[21] 12.9 27.6 27.3 54.7 1 58 58:1 232 °C (450 °F)[22]
Бавовна[23] 25.9 17.8 19 51.9 1 54 54:1 216 °C (420 °F)[22]
Льон[24] 9.0 18.4 18 67.8 53 13 0.2:1 107 °C (225 °F)
Виноградні кісточки   10.5 14.3 14.3   74.7 – 74.7 very high 216 °C (421 °F)[25]
Конопляне насіння[26] 7.0 9.0 9.0 82.0 22.0 54.0 2.5:1 166 °C (330 °F)[27]
Олива[28] 13.8 73.0 71.3 10.5 0.7 9.8 14:1 193 °C (380 °F)[18]
Пальма[29] 49.3 37.0 40 9.3 0.2 9.1 45.5:1 235 °C (455 °F)
Арахіс[30] 16.2 57.1 55.4 19.9 0.318 19.6 very high 232 °C (450 °F)[22]
Рис 25 38.4 2.2 34.4[31] 15.6 232 °C (450 °F)[32]
Крокіс фарбувальний[33] 7.5 75.2 75.2 12.8 0 12.8 very high 212 °C (414 °F)[18]
Кунжут[34] ? 14.2 39.7 39.3 41.7 0.3 41.3 138:1
Соя[35] Частково гідрогенізована 14.9 43.0 42.5 37.6 2.6 34.9 13.4:1
Соя[36] 15.6 22.8 22.6 57.7 7 51 7.3:1 238 °C (460 °F)[22]
Горіх[37] нерафінована 9.1 22.8 22.2 63.3 10.4 52.9 5:1 160 °C (320 °F)[38]
Соняшник[39] 8.99 63.4 62.9 20.7 0.16 20.5 very high 227 °C (440 °F)[22]
Бавовна[40] гідрогенізована 93.6 1.5 0.6 0.2 0.3 1.5:1
Пальма[41] гідрогенізована 88.2 5.7 0
Харчові значення виражаються у відсотках (%) за масою загального жиру.


Застосування[ред. | ред. код]

Кулінарна лляна олія холодного віджиму, отримана без екстракції розчинником, за відсутності кисню, продається як їстівна лляна олія. Свіжа, охолоджена та необроблена лляна олія використовується як харчова добавка та є звичайною європейською народною їжею, яка високо цінується за свій горіховий смак. Звичайна лляна олія містить від 57% до 71% поліненасичених жирів (альфа-ліноленова кислота (АЛК, ALA), лінолева кислота (ЛК, LA)). Селекціонери розробили насіння льону як з вищим вмістом ALA (70%)[42], так і з дуже низьким вмістом ALA (<3%).[43] USFDA надав загальновизнаний статус безпечного (GRAS) для лляної олії з високим вмістом альфа-лінолену.

Може бути корисною[44]:

Однак лляна олія має протипоказання[45]

  • Викликає діарею у разі перевищення дози;
  • Не радять для людей, що приймають знеболювальні та протидіабетичні препарати;
  • Погіршує здатність крові згущуватися;
  • Надзвичайно взаємодіє з ліками;
  • Не радять для вагітних жінок.

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ В. П. Кухар Біоресурси — потенціальна сировина для промислового органічного синтезу [Архівовано 22 травня 2012 у Wayback Machine.] / Катализ и нефтехимия Сборник научных трудов. — 2007, № 15.
  2. ↑ Як пити лляну олію для схуднення: користь, шкода лляної олії • Фітнес Україна - Fitness UA. fitness.org.ua. Архів оригіналу за 6 серпня 2020. Процитовано 12 грудня 2018. 
  3. ↑ ОЛІЯ ЛЬОНУ. Фармацевтична енциклопедія (укр.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  4. ↑ Лляне масло для волосся. Жіночий журнал моди, краси і здоров'я (ua). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  5. ↑ Лляна олія нюанси застосування, про які необхідно знати. jak.koshachek.com. Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  6. ↑ Лляна олія для жінок - його властивості, користь і протипоказання (ru-RU). Процитовано 23 січня 2022. 
  7. ↑ Vereshchagin, A. G.; Novitskaya, Galina V. (1965). Тригліцеридний склад лляної олії. Journal of the American Oil Chemists' Society 42 (11): 970–974. PMID 5898097. doi:10.1007/BF02632457. 
  8. ↑ Linseed. Interactive European Network for Industrial Crops and their Applications. 14 жовтня 2002. Архів оригіналу за 27 вересня 2007. Процитовано 24 січня 2008. 
  9. ↑ Deutsche Gesellschaft für Fettwissenschaft (see 'Leinöl Europa': Fettsäurezusammensetzung wichtiger pflanzlicher und tierischer Speisefette und -öle [Архівовано 2008-12-22 у Wayback Machine.] (PDF)
  10. ↑ Flax - A Healthy Food. Flax Council of Canada. Архів оригіналу за 6 липня 2011. Процитовано 24 січня 2008. 
  11. ↑ а б в US National Nutrient Database, Release 28. United States Department of Agriculture. May 2016.  All values in this table are from this database unless otherwise cited.
  12. ↑ Fats and fatty acids contents per 100 g (click for "more details"). Example: Avocado oil (user can search for other oils). Nutritiondata.com, Conde Nast for the USDA National Nutrient Database, Standard Release 21. 2014. Процитовано 7 September 2017.  Values from Nutritiondata.com (SR 21) may need to be reconciled with most recent release from the USDA SR 28 as of Sept 2017.
  13. ↑ USDA Specifications for Vegetable Oil Margarine Effective August 28, 1996. 
  14. ↑ Avocado oil, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017. 
  15. ↑ Feramuz Ozdemir; Ayhan Topuz (May 2003). Changes in dry matter, oil content and fatty acids composition of avocado during harvesting time and post-harvesting ripening period. Elsevier. Процитовано 15 січня 2020. 
  16. ↑ Marie Wong; Cecilia Requejo-Jackman; Allan Woolf (April 2010). What is unrefined, extra virgin cold-pressed avocado oil?. Aocs.org. The American Oil Chemists’ Society. Процитовано 26 грудня 2019. 
  17. ↑ Brazil nut oil, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017. 
  18. ↑ а б в г д Katragadda, H. R.; Fullana, A. S.; Sidhu, S.; Carbonell-Barrachina, Á. A. (2010). Emissions of volatile aldehydes from heated cooking oils. Food Chemistry 120: 59–65. doi:10.1016/j.foodchem.2009.09.070. 
  19. ↑ Canola oil, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017. 
  20. ↑ Coconut oil, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017. 
  21. ↑ Corn oil, industrial and retail, all purpose salad or cooking, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017. 
  22. ↑ а б в г д Wolke, Robert L. (16 травня 2007). Where There's Smoke, There's a Fryer. The Washington Post. Процитовано March 5, 2011. 
  23. ↑ Cottonseed oil, salad or cooking, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017. 
  24. ↑ Linseed/Flaxseed oil, cold pressed, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017. 
  25. ↑ Grape Seed Oil Compounds: Biological and Chemical Actions for Health. Nutrition and Metabolic Insights 9: 59–64. 2016. PMC 4988453. PMID 27559299. doi:10.4137/NMI.S32910.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  26. ↑ Efficacy of dietary hempseed oil in patients with atopic dermatitis. The Journal of Dermatological Treatment 16 (2): 87–94. April 2005. PMID 16019622. doi:10.1080/09546630510035832.  Проігноровано невідомий параметр |vauthors= (довідка)
  27. ↑ Smoke points of oils. 
  28. ↑ Olive oil, salad or cooking, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017. 
  29. ↑ Palm oil, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017. 
  30. ↑ FoodData Central. fdc.nal.usda.gov. 
  31. ↑ Orthoefer, F. T. (2005). Chapter 10: Rice Bran Oil. У Shahidi, F. Bailey's Industrial Oil and Fat Products 2 (вид. 6). John Wiley & Sons, Inc. с. 465. ISBN 978-0-471-38552-3. doi:10.1002/047167849X. 
  32. ↑ Rice bran oil. RITO Partnership. Процитовано 22 січня 2021. 
  33. ↑ Safflower oil, salad or cooking, high oleic, primary commerce, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017. 
  34. ↑ Oil, sesame, salad or cooking. FoodData Central. fdc.nal.usda.gov. 
  35. ↑ Soybean oil, salad or cooking, (partially hydrogenated), fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017. 
  36. ↑ Soybean oil, salad or cooking, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017. 
  37. ↑ Walnut oil, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, United States Department of Agriculture. 
  38. ↑ Smoke Point of Oils. Baseline of Health. Jonbarron.org. 
  39. ↑ FoodData Central. fdc.nal.usda.gov. 
  40. ↑ Cottonseed oil, industrial, fully hydrogenated, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017. 
  41. ↑ Palm oil, industrial, fully hydrogenated, filling fat, fat composition, 100 g. US National Nutrient Database, Release 28, United States Department of Agriculture. May 2016. Процитовано 6 September 2017. 
  42. ↑ Flax – A Health and Nutrition Primer | Flax Council Of Canada (англ.). Архів оригіналу за 15 червня 2022. Процитовано 21 червня 2022. 
  43. ↑ Thompson, Lilian U.; Cunnane, Stephen C., ред. (30 вересня 2003). Flaxseed in Human Nutrition. AOCS Publishing. ISBN 978-1-003-04037-8. 
  44. ↑ Лляна олія: чим корисна та як її вживати. www.unian.ua (укр.). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 
  45. ↑ Користь та шкода лляної олії для організму людини - як готувати та скільки варити (uk-Uk). Архів оригіналу за 23 січня 2022. Процитовано 23 січня 2022. 

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Тваринні жири
Пташині жири
Молочні жири
Жири наземних тварин
Жири водних тварин
Жири риб
Рослинні олії
З насіння
З м'якоті
Модифіковані жири
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Лляна_олія&oldid=37112861