Макарій (митрополит УАПЦ)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Митрополит Макарій
Митрополит Макарій 14.10.2018.jpeg
Митрополит Київський та усієї України - предстоятель УАПЦ
Обрання: 4 червня 2015
Церква: УАПЦ
 
Альма-матер: Московська духовна семінарія
Ім'я при народженні: Микола Іванович Малетич
Народження: 1 жовтня 1944(1944-10-01) (74 роки)
с.Красне, Турківський район, Львівська область, нині Україна
Батько: Іван Кирилович Малетич
Мати: Юлія Іванівна Малетич
Дружина: (з 1964) Катерина Михайлівна Андрійчик († 1993)
CMNS: Макарій на Вікісховищі

Митрополит Макарій (у світі Микола Іванович Малетич; нар. 1 жовтня 1944, с. Красне, Турківський район, Львівська область) — український церковний діяч, предстоятель УАПЦ (2015)[1].

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 1 жовтня 1944 р. у бойківському селі Красне Турківського району Львівської області в селянській багатодітній родині.

Батько, Іван Кирилович Малетич, 1907 року народження, помер у 1959 році на 52-му році життя. Мати, Юлія Іванівна Малетич, 1912 року народження, померла в 1963 році. Сім'я залишилася без батьків. З десятьох дітей незабаром двоє померло, залишилося шість братів і дві сестри.

У 1951 році пішов у перший клас Краснянської восьмирічної школи, після її закінчення був змушений працювати в радгоспі «Карпати», навчатися у вечірній школі та доглядати двох молодших братів. Старші брати й сестри до того часу залишили свою домівку, бо самі створили власні сім'ї та роз'їхалися по світу. Михайло Малетич був одружений в с. Яунові Турківського району; сестра Анастасія вийшла заміж і проживала в с. Красне, як і брат Кирило. Сестра Марія зі своїм чоловіком та брат Йосиф виїхали в Краснодарський край, де і зараз проживають. У батьківській оселі залишились брати Василь і Ярослав, яким було після смерті матері відповідно 12 і 7 років, тому опікуватися ними довелося Миколі як найстаршому братові.

У 1964 році одружився з Катериною Михайлівною Андрійчик. В армії не служив за сімейними обставинами, однак в 1967 проходив двомісячні військові збори. В 1973 році вступав до Одеської духовної семінарії, не вступивши, поїхав у Краснодарський край, де працював на лісопереробці до 1974 року. Повторно вступав до Одеської семінарії, але знову не вступив.

Після цього поїхав у Пензенську область у м. Нижній Ламов, де працював на заводі до 1975 року, дружина в той час залишилася проживати в с. Красному, працювала в радгоспі й виховувала трьох їхніх дітей: Миколу, Наталію та Ганну. Того ж року знову вступав до Одеської семінарії, був зачислений, але повноважний у справах релігії не хотів дати дозволу на його прописку в семінарії (зі слів ректора архимандрита Агафангела). Йому було запропоновано зустріч із повноваженим, але він відмовився, за що довелося залишити стіни семінарії. Лише через деякий час із благословення Високопреосвященнішого митрополита Сергія Микола Малетич був скерований у Донецьку область у Горлівку, де працював кочегаром, пономарем і псаломщиком. Сюди до нього приїхала сім'я.

18 січня 1975 року висвячений в сан диякона, на служіння в м. Костянтинівку Донецької області, а 10 серпня цього ж року був висвячений у сан священика в Святоуспенському соборі.

У 1982 заочно закінчив Московську духовну семінарію.

Приходське служіння проходив у Донецькій, Луганській, Ростовській та Львівській областях с. Буців, с. Шегині Мостиського району.

5 травня 1987 був учасником ДТП в місті Судова Вишня Мостиського району Львівської області, збивши 9-річну дівчинку Наталію Строцяк. Перебував за кермом автомобіля «Жигулі»-2106 білого кольору[2]. За фактом ДТП було відкрито кримінальну справу. Однак її закрито за відсутністю складу злочину в діях водія.

Овдовів у 1993.

У 1989 році залишив Російську православну церкву та перейшов до УАПЦ.[3]

3 листопада 1996 року рукоположений владиками Димитрієм (Яремою), Ігорем (Ісіченком) і Мефодієм (Кудряковим) у єпископа та одноголосно обраний Собором УАПЦ керуючим Львівською єпархією.

25 травня 2011 Архієрейським собором УАПЦ за пропозицією Предстоятеля УАПЦ, Блаженнійшого Мефодія (Кудрякова), митрополита Київського і всієї України про відзначення трудів на користь Православної церкви за багаторічну «ревну працю для добра Церкви, та утвердження духовності в українському народі» владика Макарій одноголосно возведений у сан митрополита.

27 лютого 2015 року Архієрейський собор обрав митрополита Львівського, керуючого Рівенсько-Волинською і Таврійською єпархіями Макарія місцеблюстителем престолу УАПЦ.

4 червня 2015 року Помісним собором Української автокефальної православної церкви обраний предстоятелем Української автокефальної православної церкви з титулом Митрополита Київського та усієї України.[1].

Участь в об'єднавчому процесі[ред. | ред. код]

Будучи Місцеблюстителем Київського митрополичого престолу чітко заявив про бажання об'єднати УАПЦ із УПЦ КП:[4]

«Йти до об'єднання. Якщо наші брати по об'єднанню будуть щирі, буде українська православна помісна церква. Чого й чекаємо»[5]

Після свого обрання Предстоятелем УАПЦ також заявив, що готовий піти «до Онуфрія і вклонюся до нього в ноги, щоб він відійшов від Москви»[6] задля створення Помісної церкви. 8 червня 2015 року відбулася зустріч комісій з діалогу Української Автокефальної Православної Церкви та Української Православної Церкви Київського Патріархату, на якому було запропоновано нові умови з боку Київського Патріархату, а саме те, що на об'єднавчому соборі буде обговорюватися кандидатура предстоятеля. Але переговорний процес було зірвано — єпископат УАПЦ не влаштовувала назва об'єднаної церкви.[7] Владика Макарій категорично заперечує, що зрив перемовин відбувся з їхньої вини і крапку у цій історії, за його словами, ще ставити рано.

«Ми нічого не зривали, ми запропонували, щоб об'єднана Церква носила назву УАПЦ КП».

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Nuvola apps kaboodle.svg Зовнішні відеофайли
Nuvola apps kaboodle.svg Logo YouTube por Hernando.svg Митрополит Макарій (УАПЦ). Чому зірвані переговори про об’єднання церков? // Перший Козацький. — 2015. — 27 липня.