Сіни
Сі́ни (від праслов. *sěnь — «тінь», «намет»[1]) — нежитлова частина селянських хат і невеликих міських будинків, що з'єднує житлове приміщення з ґанком, рундуком, верандою або ділить будинок, хату на дві половини.[2][3][4]
Сіни слугують для зберігання теплого верхнього одягу, взуття, реманенту. В них можна обтрусити вуличний пил і бруд, сніг у холодну пору року. Також сіни не дають вихолодити (вискрипати) хату. В сучасних оселях ці самі функції виконує передпокій.
Слово відміняється як двоїна (як «сíні», наприклад «у сінях»).
Сіни є частиною двокамерного та/або трикамерного типу української сільскої оселі. Двокамерна оселя має одне жиле приміщення (хату) та тепловий шлюз - сіни. Трикамарне житло ще має комору. Треба зазначити, що сіни не мають стелі.
Етимологія[ред. • ред. код]
Слово сіни (староукраїнське сѣнѣ) за походженням пов'язане зі словом сінь/сін («тінь») — від праслов. *sěnь, спорідненим з грец. σκιά, σκότος («тінь, сутінки, мóрок»).[5] Звідти ж і осінь. Також покрив, як і пряме так і переносне значення, наприклад сінь лісу і сінь держави; звідти ж і сіно — те що криє землю — і сіяти/засівати/заслоняти.[6]
Спільний корінь з словами сіяє/сяє, від санскр. छाया, Chāyā, Чая: деві бога сонця Сур'я; chāyā — відблиск, тінь.[7]
Як вже було зазначено, слово "сени" в староруській мові означало "покриття", або "навіс". Довгий період часу жиле приміщення традиційної української оселі не мало сіней але біля входу робився навіс, щось на зразок куреня з поставлених під кутом жердин, закиданих зверху соломою. Пізніше ця пристройка була трансформована у сіни. Пережитками цієї еволюції є влаштування стін сіней з менш міцного і більш дешевого будівельного матеріалу.
Примітки[ред. • ред. код]
- ↑ Етимологічний словник української мови: В 7 т. / АН УРСР. Ін-т мовознавства ім. О. О. Потебні; Редкол. О. С. Мельничук (головний ред.) та ін. — Т. 5: Р — Т / Уклад.: Р. В. Болдирєв та ін. — 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
- ↑ Шкаруба Л. М., Спанатій Л. С. Російсько-український словник художніх термінів: Навчальний посібник для студентів вищих навчальних закладів. — К.: Каравела, 2004. — 320 с. ISBN 966-8019-23-7
- ↑ Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К.: Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. ISBN 966-96284-0-7
- ↑ Сіни // Великий тлумачний словник сучасної української мови (з дод. і допов.) / Уклад. і гол. ред. В. Т. Бусел. — 5-те вид. — К. ; Ірпінь : ВТФ «Перун», 2005. — ISBN 966-569-013-2.
- ↑ Словник застарілих та маловживаних слів. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2013-02-10.
- ↑ Авенарій, В. П. (1867). Бродячі сили. Пошесть.
- ↑ Етимологія онлайн. Архів оригіналу за 2013-06-25. Процитовано 2013-02-10.
Див. також[ред. • ред. код]
|
||||||||||||||||||||||||||
 |
Це незавершена стаття з будівництва. Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її. |
