Тераса (архітектура)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Багатоярусна тераса.
Відкрита тераса

Тера́са (фр. terrasse, з провансальської мови, де сходить до лат. terra — «земля»)[1] — архітектурний термін, що вживається в двох значеннях: «легка добудова до споруди у вигляді великого за розмірами балкона, стеля якого підтримується стовпами» і «відкритий з усіх боків чи напіввідкритий горизонтальний або трохи нахилений майданчик на природному більш-менш крутому схилі»[2].

Тераса-прибудова[ред. | ред. код]

Тераса — огороджена відкрита прибудова до споруди у вигляді майданчика для відпочинку, яка може мати дах; розміщується на землі або над нижче розташованим поверхом. Конструктивно близька до веранди[2].

Тераси в садово-парковому мистецтві[ред. | ред. код]

Докладніше: Вілла Мадама

У садово-парковому мистецтві терасою називається відкритий з усіх боків чи напіввідкритий горизонтальний або трохи нахилений майданчик на природному схилі[2].

Історія[ред. | ред. код]

Особливе поширення мали тераси в садівництві Італії. Необхідність будувати заміські оселі на схилах пагорбів призвела до штучного вирівнювання ділянок. Ділянки на різних рівнях ставали терасами, зв'язок між якими утворювали пандуси і сходинки. Виникають різні типи сходинок, майстрами яких були віртуозні художники і архітектори доби маньєризму (сходинки бібліотеки Лауренціана архітектора Мікеланджело, сходинки на фрескахі картинах Джорджо Вазарі тощо). Тераси і сходинки створив архітектор Браманте в Бельведерському дворі Ватикану.

Вже в перших проектах заміських вілл Риму виникає ціла низка терас навколо головної осі палацового ансамблю, де симетричній побудові однаково підкорені і палац, і тераси. У проекті вілли Мадама Рафаель Санті запланував створення трьох терас з огорожами на схилі пагорба. Кожна тераса мала своє розпланування і фонтан. З підмурків вілли відкривався краєвид на всі тераси і береги річки Тібр.

Ухил пагорба, де побудована вілла Альдобрандіні, архітектор вдало приховав вузькими терасами і системою сходинок, що то розходяться, то знову сходяться на нижній терасі.

Система терас використана і в розплануванні Італійського саду замку Підгірці (Україна, Львівська область). Садівник з Риму зробив три тераси, що поєднувалися бічними сходинками. Кожна тераса мала теж своє розпланування, партери, а друга за чергою оздоблена садово-парковою скульптурою.

Галерея[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Етимологічний словник української мови : у 7 т. : т. 5 : Р — Т / укл.: Р. В. Болдирєв та ін ; редкол.: О. С. Мельничук (гол. ред.) та ін. — К. : Наукова думка, 2006. — 704 с. — ISBN 966-00-0785-X.
  2. а б в Тимофієнко В. І. Архітектура і монументальне мистецтво: Терміни та поняття / Академія мистецтв України; Інститут проблем сучасного мистецтва. — К. : Видавництво Інституту проблем сучасного мистецтва, 2002. — 472 с. — ISBN 966-96284-0-7.

Джерела[ред. | ред. код]

  • СНиП 2.08.01 ,89 «Житлові будівлі». Додаток 1.

Посилання[ред. | ред. код]