Микола (Скородинський)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Микола Скородинський)
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Микола Скородинський
Микола Скородинський
Єпископ Львівський
31 березня 1799 — 23 травня 1805
Обрання: 28 листопада 1798
Церква: Українська греко-католицька церква
Попередник: Петро Білянський
Наступник: Антін Ангелович
 
Освіта: Барбареум, Львівський університет
Народження: 15 січня 1751(1751-01-15)
Зборів
Смерть: 23 травня 1805(1805-05-23) (54 роки)
Львів
Батько: Михайло
Прийняття священичого сану: 6 січня 1782
Єпископська хіротонія: 31 березня 1799

Микола Скородинський (або Никола Скородинський,[1] пол. Mikołaj Skorodyński; 15 січня 1751, Зборів — 23 травня 1805, Львів) — український церковний діяч, вихованець Барбареуму, доктор богослов'я, професор пасторального богослов'я, декан і ректор Львівського університету, з 1799 року — греко-католицький львівський єпископ.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився 15 січня 1751 року в м. Зборів (нині Тернопільська область, Україна). Батько — о. Михаїл, декан і священник УГКЦ.[1] Сестра Софія — матір ректора Львівського університету Мартина Барвінського.[2]

У Золочівському колегіумі піярів закінчив гімназійні студії. Один рік філософських студій закінчив або у Золочеві, або у Львівській академії єзуїтів.[1] У 1775 році вступив до Барбареум на другий рік філософії. Завершив навчання у Відні у 1780 році.

Висвячений на священника в 1782 році. Був викладачем морального і пасторального богослов'я при Львівській греко-католицькій духовній семінарії та генеральним вікарієм при катедрі святого Юра. Від 1784-го був викладачем богослов'я у Львівському університеті й віцеректором духовної семінарії. З 1787 року генеральний вікарій Львівський, в 1794—1795 — декан Богословського факультету Львівського університету. 28 листопада 1798 отримав номінацію на катедру Львівського єпископа, хіротонія відбулась 31 березня 1799. В 1804—1805 роках був ректором Львівського університету. Домагався відновлення Галицької митрополії разом з перемишльським єпископом Антоном Ангеловичем (майбутнім митрополитом галицьким), що відбулося у вересні 1808 року після його смерті.

Василь Верига в праці «Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.)». — Львів : Світ, 1996) стверджував:

  • посилаючись на працю Михайла Возняка «Просвітні змагання галицьких українців у 19 віці» (Львів, 1912.— С. 5), що єпископ був «гарячим прихильником усього, що польське… не вмів говорити по-руськи».[3]
  • намагався відновити Галицьку митрополію, що існувала у Львові за княжих часів (1303—1347 роки).

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ а б в Андрохович А. Львівське «Studium Ruthenum» [Архівовано 7 липня 2019 у Wayback Machine.]… — Т. 146. — С. 53.
  2. ↑ Barwiński B. Barwiński Marcin (1784—1865) // Polski Słownik Biograficzny. — Kraków : Nakładem Polskiej Akademji Umiejętności, 1935. — Т. 1, zeszyt 1. — S. 340. (пол.)
  3. ↑ Верига В. Нариси з історії України (кінець XVIII — початок ХІХ ст.). — Львів : Світ, 1996. — 448 с. — С. 147. — ISBN 5-7773-0359-5.

Джерела[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Львівський університет
імені Йосифа ІІ
(1784—1805)
Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей
(1805—1817)
Львівський університет
імені Франца ІІ
(1817—1918)
Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет
імені Яна Казимира
(1918—1939)
Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет
імені Івана Франка
(від 1939)
Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)
Ректори Львівської духовної семінарії
(1783—1945)
Антоній Ангелович (1783-1784) · Михайло Щавницький (1784-1787) · Антоній Ангелович (1787-1796) · Микола Скородинський (1796) · Яків Лабчинський (1796) · Микола Скородинський (1796-1797) · Костянтин Сабатовський (1797-1806) · Іван Гарасевич (1807) · Федір Фединкевич (1807-1808) · Федір Мохнацький (1808-1813) · Іван Лаврівський (1814-1820) · Гавриїл Дубовицький (1820-1829) · Семен Вислоцький (1829-1830) · Стефан Теліховський (1832-1836) · Венедикт Левицький (1836-1837) · Григорій Яхимович (1837-1841) · Іван Бохенський (1842-1850) · Іван Слимаковський (1850-1878) · Володислав Бачинський (1878-1881) · Олександр Бачинський (1883-1893) · Лев Туркевич (1893-1902) · Григорій Хомишин (1902-1904) · Йосиф Жук (1904-1910) · Йосиф Боцян (1910-1920) · Теодосій Галущинський, ЧСВВ (1920-1926) · Йосиф Сліпий (1926-1944) · Іван Чорняк (1944-1945)
Ректори Львівської духовної семінарії
(1990 — до нині)
Попередник
Петро Білянський 		Єпископ Львівський, Галицький та Кам'янецький
1798-1805 		Наступник
Антін (Ангелович)
Перегляд цього шаблону
  Генеалогія та некрополістика
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Микола_(Скородинський)&oldid=34866210