Михайло Дорошенко

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Дорошенко Михайло Дорошевич
Народився невід.
Помер 1628(1628)
Бахчисарай
Громадянство (підданство) Chorągiew królewska króla Zygmunta III Wazy.svg Річ Посполита
Діяльність політик
Посада Гетьман України
Конфесія православний
Рід Дорошенки
Діти Дорофій
  • Alex K Mykhailo Doroshenko.svg

Михайло Дорошенко (? — 1628) — український військовий діяч, з 1618 року — козацький полковник, реєстровий козацький гетьман (16221628 з перервами).

Життєпис[ред.ред. код]

Точне станове походження невідоме. Дослідники В. Лукомський та В. Модзалевський вказали його представником роду гербових шляхтичів. В. Антонович твердив про неписьменність М. Дорошенка.[1]

Вперше згаданий в джерелах 1618 року під час походу гетьмана Петра Сагайдачного на Москву під командуванням королевича Владислава. Брав участь у поході на Москву 1618 року, в Хотинській війні 16201621, у Хотинській битві 1622[2].

У 1622 році обраний гетьманом замість Оліфера Голуба.

Здійснив вдалий похід на Перекоп.

Вперше згадується в документах про Хотинську битву 1621 як козацький полковник і прихильник гетьмана Сагайдачного.

Батько наказного гетьмана Дорофія Дорошенка, дід пізнішого гетьмана Петра Дорошенка.

Дорошенко брав участь у селянсько-козацькому повстанні 1625 р. під проводом Марка Жмайла. В листопаді 1625 обраний гетьманом замість Марка Жмайла.

Уклав Куруківський договір 1625 р., який деякою мірою задовольнив козацьку старшину (встановив старшині грошову платню, надавав їй земельні маєтності, збільшив реєстр до 6000 вояків), але суперечив інтересам широких мас українського козацтва (повертав всіх нереєстрових козаків-випищиків у підданство до панів Речі Посполитої).

Навесні 1626 року за наказом уряду Речі Посполитої намагався захопити Запорізьку Січ, але внаслідок збройного опору запорожців змушений був відступити на о. Велика Хортиця, де залишив залогу з 1 тис. реєстрових козаків.

За Дорошенка було реорганізовано реєстрове козацьке військо, створено 6 реєстрових полків:

9 жовтня 1626 року козацькі війська на чолі з Дорошенком розгромили значний загін кримсько-ногайської кінноти під Білою Церквою. Після битви відправив королю 20 найбільш значних бранців-татар, 10 їхніх хоругв, 1 бунчук; передача трофеїв відбулась публічно перед ратушею в Торуні на сеймі РП.[3]

В травні 1628 Дорошенко, виконуючи умови договору про взаємодопомогу між Військом Запорізьким і Кримським ханством (укладений 24 грудня 1624) очолив похід козаків на Крим на допомогу ханові Мехмеду ІІІ Ґераю та калзі Шагіну Ґераю, які вели боротьбу проти ставленика Османської імперії Джанібека Ґерая та знаходилися в фортеці Чуфут-Кале, обложені союзними султана ногайцями Буджацької орди. 31 травня 1628 р. 4-тисячний козацький загін під проводом М. Дорошенка з боями досяг р. Альми в околицях Бахчисарая, де йому дорогу заступили османсько-буджацькі сили. Сточився бій з використанням тяжкої артилерії. Противник був розгромлений та розігнаний, Мехмед ІІІ Герай та Шагін Герай звільнені з облоги. Втрати козацького війська в цім бою склали близько двохсот осіб, серед загиблих був і Михайло Дорошенко, в котрого влучила яничарська куля.

Місце поховання невідоме; можливо — на одному з християнських (грецьких) цвинтарів м. Бахчисарая.

Вшанування пам'яті[ред.ред. код]

У 2013 при підтримці Музею гетьманства був створений «Гетьманський фонд Петра Дорошенка». Фонд здійснює дослідження діяльності гетьманів України Михайла та Петра Дорошенків, поширення інформації про них, дослідження родоводу Дорошенків.

Див. також[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]

  1. Андрєєв В., Руденко А. Рід Дорошенків… — С. 40—41.
  2. так в Укр. іст. журналі… — С. 41.
  3. Рудницький С. Українські козаки… C. 233.

Джерела та література[ред.ред. код]

Література[ред.ред. код]

Посилання[ред.ред. код]


Попередник
Оліфер Голуб
Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg Гетьман України
1623-1625
Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg Наступник
Андрієвич Каленик
Попередник
Марко Жмайло
Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg Гетьман України
1625-1628
вдруге
Herb Viyska Zaporozkogo (Alex K).svg Наступник
Григорій Чорний