Назарбаєв Нурсултан Абішович

Нурсултан Назарбаєв
1-й Президент Казахстану
Нині на посаді
На посаді з	24 квітня 1990
Попередник	посаду запроваджено
Голова Верховної Ради Казахскої РСР
Час на посаді:
22 лютого 1990 — 24 квітня 1990
Попередник	Мактай Сагдієв
Наступник	Ерік Асанбаев
Перший секретар ЦК КП Казахстану
Час на посаді:
22 червня 1989 — 14 грудня 1991
Попередник	Геннадій Колбін
Наступник	посаду скасовано
Голова Ради Міністрів Казахської РСР
Час на посаді:
1984 — 1989
Попередник	Байкен Ашимов
Наступник	Узакбай Караманов
Народився	6 липня 1940(1940-07-06) (76 років) Чемолган Каскеленського району Алматинскої області, СРСР
Громадянство	Казахстан
Національність	казах
Політична партія	Комуністична партія Радянського Союзу (1962—1991) Нур Отан (з 1991 року)
Дружина	Сара Алписівна Назарбаєва
Діти	дочки: Даріга, Динара і Алія
Релігія	Іслам сунітської течії
Особистий підпис
Нагороди
Висловлювання у Вікіцитатах
Медіафайли у Вікісховищі

Нурсулта́н (Абі́шович) Назарба́єв — (каз. Нұрсұлтан Әбішұлы Назарбаев; нар. 6 липня 1940(19400706), с. Чемолган, Каскеленський район, Алматинська область, СРСР) — президент Казахстану (з 1990 року), голова правлячої Народно-демократичної партії «Нур Отан» (з 1999 року), перший секретар Комуністичної партії Казахстану (1989–1990), голова Верховної Ради Казахскої РСР (1990), голова Ради Міністрів Казахскої РСР (1984–1989).

Біографія

Народився в сім'ї селянина.

1958–1960 — навчався в ПТУ № 22 міста Дніпродзержинськ професії металурга.

1960 — почав трудовий шлях робітником будуправління тресту «Казметаллургстрой» в місті Теміртау Карагандинської області.

1960–1969 — працював будівельником, чавунником, горновим доменної печі, диспетчером, газівником, старшим газівником доменного цеху на підприємствах Карагандинського металургійного комбінату.

1967 — закінчив завод-ВТУЗ при Карагандинському металургійному комбінаті (нині Карагандинський державний індустріальний університет).

1969 — отримав пропозицію очолити відділ промисловості міськкому КПРС в Теміртау, незабаром став 1-м секретарем міськкому ВЛКСМ.

1971 — став другим секретарем міськкому партії.

1973 — став секретарем парткому Карагандинського металургійного комбінату.

1976 — закінчив (заочно) Вищу партійну школу при ЦК КПРС.

1977–1984 — працював секретарем, другим секретарем Карагандинського обкому КПРС.

1979–1984 — секретар ЦК Компартії Казахстану.

1984–1989 — голова Ради Міністрів Казахської РСР.

Обирався депутатом Верховної Ради СРСР 10-го й 11-го скликань, в 1989 — народним депутатом СРСР.

1989–1991 — був 1-м секретарем ЦК Компартії Казахстану, паралельно у лютому-квітні 1990 року займав посаду голови Верховної Ради Казахської РСР.

1990–1991 — член Політбюро ЦК КПРС.

У квітні 1990 року на сесії Верховної Ради обраний президентом Казахської РСР.

1 грудня 1991 року на всенародних виборах обраний першим президентом Республіки Казахстан (за нього проголосували 98,6 % виборців).

У квітні 1995 року президентські повноваження Назарбаєва були продовжені до 2000 р. в ході всенародного референдуму.

10 січня 1999 року — на дострокових президентських виборах був знов обраний президентом Республіки Казахстан (до 3 грудня 2006).

4 грудня 2005 року — на президентських виборах вкотре обраний президентом Республіки Казахстан.

Голова Міждержавної ради ЄврАзЕС (2001–2005).

Голова Ради колективної безпеки Організації Договору про колективну безпеку (ОДКБ) (з 18 червня 2004 року).

Верховний Головнокомандувач Збройних Сил Казахстану (з 1993 року).

Голова Асамблеї народів Казахстану.

Лідер партії «Народна єдність Казахстану».

Голова Всесвітньої асоціації казахів.

Доктор економічних наук.

Член Міжнародної інженерної академії (1993), Академії соціальних наук Російської Федерації (1994), Національної академії наук Республіки Казахстан (1995), Білоруської академії наук (1996), Національної академії прикладних наук Росії (1997) тощо.

Автор книг «Сталевий профіль Казахстану», «Без правих і лівих», «Кремлівська безвихідь», «На порозі XXI століття», «В потоці історії», «Епіцентр миру» й інших.

Віктор Янукович під час Саміту з ядерної безпеки разом з Президентом Казахстану Нурсултаном Назарбаєвим та Президентом Росії Дмитром Медвєдєвим у квітні 2010

Родина

Дружина — Сара Алписівна, інженер-економіст за фахом. Три дочки: Даріга, Динара і Алія.

Нагороди й відзнаки

Є кавалером орденів:

• України: Свободи (2010), Князя Ярослава Мудрого I ступеня (1997)
• Франції — Великий Хрест ордену Почесного легіону (найвища державна нагорода, 2008)
• Японії — Орден Хризантеми на Великій стрічці (найвища державна нагорода, 2008)
• Італії — Великого хреста (1998)
• Росії — Святого апостола Андрія Первозванного (1998)
• Узбекистану — «За видатні успіхи» (1998)
• Румунії — «Зірка Румунії» (1999)
• Австрії — Велика зірка Пошани (2000)
• Таджикистану — «Ісмоїлі Самоні» (2000)
• Великобританії — Святого Михайла і Святого Георгія (2000)
• Греції — Рятівника вищого ступеня (2001)
• Хорватії — Короля Томіслава (2001)
• Ватикану — Святого Пія (2001)
• Словенії — Золотий почесний орден Свободи (2002)
• Єгипту — «Орден Ніла» (2008) тощо.

Нагороджений премією Капрі (1992), золотою медаллю Гільдії економічного розвитку і маркетингу міста Нюрнберга (1993), спеціальним призом Міжнародного форуму Кранс-Монтана (1996), премією «За міжнародне розуміння» фонду Unity International (Індія, 1998), премією «За служіння Тюркському світу», встановленою Фондом письменників і діячів мистецтв Тюркського світу (1999), премією «Голуб миру», встановленою Клубом ЮНЕСКО Додеканеських островів (Греція, 1999), дипломом Міжнародного фонду виборчих систем «За видатний внесок в просування демократії» (1999).

Російська Православна Церква нагородила його орденом Святого благовірного князя Данила Московського I ступеня.

Почесний професор Казахського державного університету імені Аль-Фарабі (1995), МДУ імені Ломоносова (1996), Бількентського університету (Анкара, 1998).

2004 — Назарбаєву вручили мантію почесного професора Кембриджського університету.

Див. також

• Список 50 чинних голів країн, що керують найдовше

Посилання

• Офиційний сайт Президента Казахстану
• Нурсултан Назарбаєв в Лентапедії
• Назарбаев Нурсултан Абишевич // РИА Новости
• Кулі проти власного народу // Український тиждень, № 52 (217), 22.12.2011