Не вернувся із походу…

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Не вернувся із походу…
Автограф вірша «Не вернувся із походу…»
Жанрвірш
АвторТарас Шевченко
Написано1848
Опубліковано1860

«Не вернувся із походу…» — вірш Тараса Шевченка, написаний під час заслання 1848 року на Косаралі.

Написання

[ред. | ред. код]

Збереглося кілька чистових автографів вірша: у «Малій книжці»[1]; автограф у «Більшій книжці»[2]; першодрук у журналі «Народное чтение» (1860 рік, № 1, стор. 144—145). Автографи не датовано[3].

Вірш датується дослідниками за місцем автографа у «Малій книжці» серед творів 1848-го та часом зимівлі Аральської описової експедиції в 1848—1849 роках на Косаралі, орієнтовно: кінець вересня — грудень 1848 року, місце написання — Косарал[3].

Автограф, з якого вірш переписано до «Малої книжки», не відомий. До «Малої книжки» Шевченко заніс вірш під № 58 у дев'ятому зшитку за 1848 рік, орієнтовно наприкінці 1849-го — на початку 1850 року (до арешту 23 квітня). 1858 року, не раніше 18 березня і не пізніше 22 листопада, Шевченко переніс вірш з «Малої книжки» до «Більшої книжки» з виправленнями у рядках 8 і 13. Публікацію в журналі «Народное чтение» (1860 рік, № 1, стор. 144—145) зроблено за «Більшою книжкою». Вірш «Не вернувся із походу…» надруковано другим у добірці з чотирьох Шевченкових творів під загальною назвою «Малороссийские стихотворения» без прізвища автора. Тут же вміщено його російський переклад О. Плещеєва[3].

Найімовірніше, з «Малої книжки» вірш переписано до рукописного списку невідомої особи з окремими виправленнями Шевченка кінця 1850-х років, що належав Л. Жемчужникову і не зберігся. Деякі відміни цього списку подав О. Кониський. Відзначений ним варіант у рядку 13 збігається з текстом «Малої книжки»[4][3].

Публікація

[ред. | ред. код]

Вперше вірш введено до зібрання творів у виданні: «Кобзарь Тараса Шевченка / Коштом Д. Е. Кожанчикова» (СПб., 1867 рік, стор. 487) і у книжці: «Поезії Тараса Шевченка» (Львів, 1867 рік, том 1, стор. 224)[3].

Відомі дослідникам списки вірша походять від друкованих джерел. Першодрук у журналі «Народное чтение» (1860 рік, № 1, стор. 144—145) та наступна публікація в журналі «Основа» (1861 рік, № 8, стор. 2), також здійснена за «Більшою книжкою», є джерелом списків у збірці «Барвінок. Пісні, вірші та байки», укладеній 1863 року А. І. Фесенком[5], у збірці «Сочинения Т. Г. Шевченка» 1862-го[6], у рукописних «Кобзарях» — 1865-го, переписаному Д. Демченком[7], 1866-го[8], другої половини XIX ст.[9] та інше[3].

Сюжет

[ред. | ред. код]

Вірш є ліричною мініатюрою в народнопісенному дусі. Тема скривдженого кохання розкривається тут як драма дівочої самотності. Розповідь ведеться від імені ліричної героїні, яка знехтувала мораль свого середовища і за це зазнає осуду[10].

Музика

[ред. | ред. код]

На музику вірш поклали М. Лисенко і Я. Смеречанський. 1962 року на Полтавщині записано на цей текст народну мелодію[10].

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ІЛ, ф. 1, № 71, с 365
  2. ІЛ, ф. 1, № 67, с. 159
  3. а б в г д е «Не вернувся із походу…» [Тарас Шевченко. Зібрання творів: У 6 т. — К., 2003. — Т. 2: Поезія 1847—1861. — С. 161; 656—657.] litopys.org.ua Процитовано 26 червня 2024
  4. див.: Кониський О. Варіанти на декотрі Шевченкові твори // ЗНТШ. — 1901. — Кн. 1. — С. 19
  5. РДБ, ф. 743, № 18, од. збер. 25, арк. 42 звор.
  6. ЦДАМЛМУ, ф. 506, оп. 1, № 4, с. 411
  7. ІЛ, ф. 1, № 81, арк. 44
  8. ІЛ, ф. 1, № 842, арк. 59
  9. ІР НБУВ, І. 7450, арк. 2
  10. а б «Не вернувся із походу…» [Шевченківський словник. У двох томах. — К., 1978. — Т. 2. — С. 37-59.] izbornyk.org.ua Процитовано 26 червня 2024

Посилання

[ред. | ред. код]