Орлівка (Березнівський район)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Орлівка
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район/міськрада Березнівський район Березнівський район
Рада/громада Городищенська сільська рада
Код КОАТУУ 5620483602
Основні дані
Засноване 1800
Населення 1426
Площа 2,55 км²
Густота населення 841,94 осіб/км²
Поштовий індекс 34608
Телефонний код +380 3653
Географічні дані
Географічні координати 51°03′48″ пн. ш. 26°43′24″ сх. д. / 51.06333° пн. ш. 26.72333° сх. д. / 51.06333; 26.72333Координати: 51°03′48″ пн. ш. 26°43′24″ сх. д. / 51.06333° пн. ш. 26.72333° сх. д. / 51.06333; 26.72333
Середня висота
над рівнем моря
162 м
Місцева влада
Адреса ради 34607, Рівненська обл., Березнівський р-н, с.Городище, вул.Незалежності,130 , тел. 5-21-36
Карта
Орлівка. Карта розташування: Україна
Орлівка
Орлівка
Орлівка. Карта розташування: Рівненська область
Орлівка
Орлівка


Орлі́вка — село в Україні, в Березнівському районі Рівненської області. Населення становить 1426 осіб[1].

Село відоме як місце найбільшого в Україні зібрання християн-Дослідників Біблії[2]. Щорічно в селі проводяться міжнародні конвенції Дослідників Біблії, на які приїздять гості з різних куточків України, з Росії, Молдови, Польщі та інших країн світу.

Походження. Географічне розташування[ред. | ред. код]

В напрямку від міста Березного до села Тинне, вздовж шосе, обсадженого високими тополями, розміщене село Орлівка (що входить до складу Городищенської сільської ради). Річка Случ омиває високий лівий берег, на якому розташоване село Орлівка. Від міста Березне до села Орлівка 15 кілометрів. Ще в II столітті на місці, де тепер поселення, громадився могутніми дубами, в'язами та соснами густий непрохідний ліс. 3 покоління в покоління передається легенда про те, що в лісі, на горбі водилося багато орлів. Підтвердженням цього є той факт, що жителі села і нині дістають з обмілілої річки Случ морені дуби. Від орлів перейняло назву перше маленьке поселення з шести хат, яке виникло у 18 ст. Перші поселенці були втікачами від панів з навколишніх сіл.

Історія села[ред. | ред. код]

Історія села здавна пов'язувалась з експлуатацією поміщиками бідних поліщуків, супутниками життя яких були бідність і темнота. Після скасування кріпосного права 1861 року селяни не мали змоги сплатити викупні платежі. З цієї причини часто виникали суперечки селян з представниками властей. Про це яскраво свідчить судова справа, яка була заведена на селянина Рогача (Луцика) в грудні 1863 р. Назва цієї справи «О подстрекательстве крестьян помещика Мальшского деревни Городище Березновськой волости и неповиновению властям», уже сама говорить про житття поліських селян, прозрівання їх класової свідомості. Після арешту Григорія Рогача селяни з населених пунктів: Городища, Полян, Лизяно, Лінчина, Орлівки, Балашівки, Михалина, Тишиці, Богушів, Віткович, обрали на зборах по 3-5 повірених і просили звільнити з-під варти їхнього побратима по праці і думах. Два роки велась справа Рогача, а потім за рішенням Ровенського уїздного суду була припинена. Проте ніколи не пригасала ненависть селян до вікових визискувачів. Так, суперечність між паном і селянами закінчилась підпалом панського двору в Орлівці 1890 року. Йшли роки, населення зростало. За даними 1911 року Орлівка мала таку характеристику:

Назва населеного пункту Число дворів Населення Відстань від повіту Відстань від залізниці Відстань від відділення пошти
Орлівка 123 175 71 24 8

В 1919 році тут було встановлено Радянську владу, а в місті Березне створено ревком. В склад ревкому ввійшли: від села Орлівки — Ясковець Леонід Іванович (заступник голови ревкому). Як тільки селяни одержали землю, як знову в повітрі засвистів панський нагай: почалась іноземна інтервенція. Знову піт і сльози трудящих скропили багатостраждальну землю. Знову з трудящих висотували величезні податки, які постійно зростали, довершуючись недоїмками попередніх років. У 1923 р. громада добилася відкриття чотирьохрічної школи в Орлівці, де навчалось 60 учнів. Все ж панська влада не була зацікавлена в освіті «холопів». Навчання вів польською мовою один вчитель, йому допомагав священик, який закликав до смирення. Про дальше навчання ніхто не смів і думати. Ще гірша справа була з медичним обслуговуванням. День лікування коштував 5 золотих. Для селянина таке лікування означало цілковите розорення. Єдиною розрадою бідарів була корчма. В 1930 році влада запровадила переселення на хутори. Кільцем стиснула панська земля скупі клапті селянських наділів, більшість яких були площею в десятину, десятину і четвертину. В той час як пан Малинський, власник 4200 десятин землі жив розкішним життям у Франції, багато безземельних і малоземельних селян батракували. Голод гонив їх на панські лісопильні заводи та млини, продавати працю своїх рук.

Хронологія[ред. | ред. код]

1936рік — п'ятеро жителів села Орлівки виїхали в далеку Аргентину
1939 рік — в село прийшли війська Радянської армії
1939 рік — створена сільська Рада — осередок Радянської влади на селі. Головою працював Бойчук Кузьма Філімонович, секретарем — Ясковець Леонід Іванович, колишній член ревкому
1940 рік — першими комсомольцями були — Лопачук Семен Юхимович та Бойчук Кирило Онуфрійович
1944 рік — була створена семирічна школа. Директором школи був Кучер Микола Аврамович. В школі працювало чотири вчителі

Село Орлівка у роки Другої світової війни[ред. | ред. код]

Несподіваною бурею в житті мирних людей увірвалася війна, принісши багато сліз і горя.6 липня 1941 року жителі села уже стогнали під чоботом німецьких окупантів. 50 жителів було вивезено в Німеччину. В 1942–1944 роках через наше село проходили партизанські загони Медвєдєва. Селяни вказували зручні переправи, допомагали їм продуктами харчування, а дехто з чоловіків пішов у партизани. Відомим месником з Орлівки був Хильчук Микола Несторович, вбитий пізніше бандитами. 9 січня 1944 року в село прийшла Радянська армія.

Персоналії[ред. | ред. код]
  • Бойчук Іван Ульянович народився у 1923 році в селі Орлівка Березнівського району Рівненської області.

До війни працював хліборобом. На фронт пішов у 1941 році. Воював на другому Білоруському фронті в 147-му стрілецькому полку. Нагороджений: Орденом Слави III ступеня, медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»

Помер Іван Ульянович 28.01.1998року

  • Іллін Андрій Сільвесторович народився у 1917 році в селі Орлівка Березнівського району Рівненської області. Навчався в Орлівській школі з 1924 по 1928 рік.

У Велику Вітчизняну війну служив у 177-му стрілецькому полку, артилеристом. Брав участь у бою за Віслою. Нагороджений: Орденом Слави ІІІ ступеня, медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»

Помер Андрій Сільвесторович у 1991 році.

  • Матящук Андрій Артемович народився у 1921 році вселі Орлівка Березнівського району Рівненської області. У 1932 році закінчив 2 класи Орлівської школи.

В 1941 році пішов на фронт. Воював в 19-й артилерійській частині, 422-го мінометного полку, 2-ї дивізії, розвідником. Нагороджений: Орденом Слави III ступеня, медалями «За відвагу», «За перемогу над Німеччиною у Великій Вітчизняній війні 1941–1945 рр.»

Помер Андрій Артемович 02.02.1994року

В післявоєнний період знову почала працювати сільрада, школа, медпункт. В 1949 році відкрито сільський клуб. В 1945 році в селі Орлівка створюється комсомольська організація, організатором якої була вчителька Фурсяк Ганна Семенівна. У жовтні 1948 року найбільшим зрушенням у селі було створення колгоспу «Нове життя» в селі Городище (до складу Городищенської сільської ради входять села Орлівка та Городище). Виникнення партійної групи в Орлівці відноситься до 1953 року.

Культура[ред. | ред. код]

Бібліотека[ред. | ред. код]

З історії села Орлівки відомо, що в 1946 році була відкрита приклубна бібліотека. Завідував бібліотекою Зосюк Степан Свиридович. Книжковий фонд нараховував – 237 книг, читачів було – 115 чоловік, книговидача становила – 479 книг.
В 1957 році була відкрита сільська бібліотека, яка перейшла в нове приміщення, збудоване при клубі. Завідувала бібліотекою Наумчук Надія Захарівна. Книжковий фонд становив – 3726 книг, читачів 332, книговидача - 6039 примірників.
Поступово показники збільшувались і в результаті цього бібліотека вийшла переможцем соціалістичного змагання. В 1959 році було присвоєно почесне звання : «Бібліотека відмінної роботи»
В 1965 році книжковий фонд становив 5999 примірників, читачів було – 758, книговидача становила – 14168 примірників.
На кінець 1976 року книжковий фонд налічував 7459 книг, читачів було 810, книговидача становила 16275.
З 1957 року по 1995 рік Орлівською сільською бібліотекою завідувала Наумчук Надія Захарівна. З виходом на заслужений відпочинок Надії Захарівни бібліотекою завідували Майструк Лідія Макарівна, Перепечай Ніна Павлівна, Коваль Ніна Кузьмівна. В 1997 році Орлівська сільська бібліотека припинила своє існування.
У 2000 році фонд з сільської бібліотеки частково був переданий у шкільну бібліотеку, якою з 1986 року завідувала Хильчук Людмила Петрівна. В 2002 році відбулася реорганізація бібліотек в «Березнівську ЦСПШБ» (Березнівська центральна система публічно-шкільних бібліотек). В селі Орлівка залишилась одна публічно – шкільна бібліотека-філія, яка розміщена в приміщенні Орлівської загальноосвітньої школи І-ІІІ ступенів, на першому поверсі, якою завідує Хильчук Л.П. Приміщення бібліотеки займає одну кімнату площею 45 м². Частину приміщення займає фонд підручників з 1-го по 11 класи. Бібліотека щорічно обслуговує понад 500 користувачів, книговидача становить понад 10000 примірників. Основними завданнями і напрямками діяльності бібліотеки є: інформаційно-бібліографічне обслуговування користувачів з використанням різноманітних документів в тому числі на електронних носіях. забезпечення навчально-виховного процесу та самоосвіти учнів і педагогів шляхом бібліотечно-бібліографічного й інформаційного обслуговування, популяризація краєзнавства: історії, духовних джерел, культури краю,села тощо.
З 2012 року бібліотека забезпечена комп’ютером з підключенням до мережі Інтернет. Що надає можливість здійснювати додаткове обслуговування користувачів за допомогою ресурсів мережі Інтернет.

Станом на 01.01.2014 року бібліотека нараховує документів бібліотечного фонду – 10147. З них книг – 4092, підручників - 5918, періодичних видань – 111, електронних видань – 26. Читачів у бібліотеці - 502, з них до 15 років – 233, 15-17 років – 57, від 22-х років -159. Книговидача - 10048 документів, з них 6910 – дітям.

Сільське господарство[ред. | ред. код]

Постійно розвивалася одна з важливих галузей господарства — тваринництво. 4 доярки колгоспу подолали 3-тисячний рубіж. На фермах стояли добротні цегляні будівлі, більша частина робочих процесів механізована. Тракторний парк колгоспу в 1987 року налічував 40 тракторів, 8 зернових комбайнів, 1 кукурудзозбиральний, 4 силосних комбайни, 4 льонобралки, 18 автомашин. Відповідно до Державному акту закріплено на вічне користування колгоспу- 4647 га землі: ріллі-1279 га, сінокосів-742 га, саду-14 га, присадибних ділянок-308 га. Провідними сільськогосподарськими культурами були озиме жито, пшениця, картопля, льон. Колгоспники завдяки дбайливішому господарюванню постійно підвищували врожайність цих культур.

Інфрастуктура села[ред. | ред. код]

Працівниками колгоспу збудовано 173 нових будинки. В кожному будинку було електричне освітлення, телевізор, радіоприймач. В 1952 році в селі відкривається семирічна школа. В ній працює чотири вчителі: Мельник Варвара Іванівна, Галицька Катерина Федорівна, Федас Антоніна Михайлівна, Дем'яненка Марія Миколаївна. В 1957 році в Орлівці виросла найкраща споруда села — великий, світлий сільський клуб — із стаціонарною кіноустановкою, бібліотека. В селі працював магазин, з великим вибором промислових і продовольчих товарів, майстерня побутового обслуговування, поштове відділення. Через село прокладена дорога з твердим покриттям. В 1979 році гостинно відкрила свої двері нова школа в селі Орлівка.

Цікавим є той факт, що в 1963 році в селі Орлівка народжуваність була більшою в 9,5 рази. Змінився освітній рівень людей. Раніше в Орлівці, наприклад, за царя не було ніякої школи, і лише 12 хлопців із села змогли закінчити церковно-приходську школу с. Поляни. На селі з'явилися нові професії: вчитель, фельдшер, акушерка, агроном, зоотехнік, шофер, тракторист, інженер.

Сучасний стан[ред. | ред. код]

У 1991 році побудовано будинок релігійної громади Дослідників Біблії. З 1991 по 1993 рік тривало будівництво храму Святого Христового Воскресіння. 4 січня 2009 року з церковної дзвіниці залунали нові дзвони завдяки фінансовій підтримці голови райдержадміністрації В.Іванова. Протягом 2006–2007н.р. Орлівську ЗОШ І-ІІ ступенів було реорганізовано в Орлівську ЗОШ І-ІІІ ступенів. У 2011 році відкрився Дім молитви ХВЄ.
Станом на 01.01.2015 року в селі Орлівка проживає 1426 жителів. Школу відвідують 234 учні. Їх навчають і виховують 26 вчителів. Будуються нові добротні будинки, село газифіковане, частково по селу проведений водогін. До послуг жителів: ФАП, сільський клуб, публічно-шкільна бібліотека, яка знаходиться в приміщенні школи, 1 магазин, 2 кафе. В селі працює приватне підприємство по виготовленню склопакетів.

Примітки[ред. | ред. код]

Список використаних джерел[ред. | ред. код]

1. Історія села Орлівки. Папка з матеріалами. Орлівка, 2008.
2. Історія міст і сіл УРСР. Ровенська область. Головна редакція української енциклопедії АН УРСР. — м. Харків, 1973 р.;
3. Лашта В. І. Географія Надслучанського краю: Науково-пізнавальний посібник. — Рівне: Волинські обереги. 2003. — 92 с.: іл.;
4. Пура Я. О. Походження назв населених пунктів Ровенщини. — Львів: Світ, 1990.


Посилання[ред. | ред. код]