Садки (Головинська сільська громада)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Садки
Країна Україна Україна
Область Рівненська область
Район Рівненський район
Громада Головинська сільська громада
Код КАТОТТГ UA56060130100082908
Основні дані
Засноване 1972
Населення 226
Площа 0,88 км²
Густота населення 256,82 осіб/км²
Поштовий індекс 35041
Телефонний код +380 3657
Географічні дані
Географічні координати 50°53′34″ пн. ш. 26°19′50″ сх. д. / 50.89278° пн. ш. 26.33056° сх. д. / 50.89278; 26.33056Координати: 50°53′34″ пн. ш. 26°19′50″ сх. д. / 50.89278° пн. ш. 26.33056° сх. д. / 50.89278; 26.33056
Середня висота
над рівнем моря
180 м
Водойми річка Боркова
Місцева влада
Адреса ради 35041, Рівненська обл., Костопільський р-н, с.Головин
Карта
Садки. Карта розташування: Україна
Садки
Садки
Садки. Карта розташування: Рівненська область
Садки
Садки
Мапа
Мапа

Садки́ — село в Головинській сільській громаді Рівненського району Рівненської області України. Населення становить 226 осіб.

Географія[ред. | ред. код]

Село розташоване на правому березі річки Боркова.

Історія[ред. | ред. код]

У 1906 році колонія Костопільської волості Рівненського повіту Волинської губернії. Відстань від повітового міста 37 верст, від волості 2. Дворів 22, мешканців 156[1].

Місцезнаходження села[ред. | ред. код]

Село Садки належить до Головинської сільської ради, розташоване за 12 км від районного центру.

Походження назви[ред. | ред. код]

До 1962 року село мало назву Кургани. В цей час село Кургани, як і інші села Костопільського району, було приєднано до Березнівського району. В цьому районі вже було село з такою назвою, тому виникли деякі незручності в документації та доставці кореспонденції. В зв'язку з цим село Кургани було терміново перейменовано на село Садки. Цю назву запозичили з хутора, який був неподалік від села і будинки в ньому потопали в зелені садків. Жителів хутора Садки в примусовому порядку змушували перебиратись до села. Була навіть державна допомога в будівельних матеріалах тим людям з хутора, які вирішили будуватись.

Село під владою Польщі[ред. | ред. код]

Після закінчення громадянської війни західні області України підпали під владу панської Польщі. На хуторі було відкрито початкову школу, де навчалися на незрозумілій українському народові польській мові.  В селі крім українців жили поляки.

Восени 1939 року навіки стерто несправедливий кордон. В селі встановилась Радянська влада. В селі Іваничі  стала працювати сільська Рада, яка підпорядковувала село Садки. В школі розпочалось навчання українською мовою.

Створення колгоспу[ред. | ред. код]

1940 рік був роком вступу бідняків і середняків до колгоспу.

Розвиток села після другої Світової війни[ред. | ред. код]

14 січня 1944 року село було звільнено Радянською Армією від фашистської окупації, знову встановилась Радянська влада. За роки Радянської влади в селі побудовані дитячі ясла, медичний пункт, клуб, бібліотеку, сучасний магазин, село повністю електрифіковане. Відновлюється з руїн сільське господарство, в селі розбудовується ферма, будуються сучасні  телятники, корівники, конюшня, а також була побудована сушарка для льону. В 1955 році в селі Іваничі побудували нове приміщення школи, тому діти почали здобувати  освіту в селі Іваничі. Коли в 1987 році була збудована сучасна простора школа в селі Головин, діти села Садки  були переведені навчатись в село Головин.

Садки — одне з неперспективних сіл району[ред. | ред. код]

В 1980—1990 рр. с. Садки  одне з неперспективних сіл Костопільського району. Держава не виділяє коштів на розвиток громади села. В цей період в селі закривається медпункт, заклади культури (клуб та бібліотека). На кінець 90-х років розформовується колгосп, стали пустками будівлі на фермі.

Село сьогодні[ред. | ред. код]

В селі залишився лише продтоварний магазин, де знаходяться товари першої необхідності. На території села працює лише один приватний підприємець Грипіч Микола Савович, який виготовляє пам'ятники. На даний час село Садки невелике. В ньому нараховується 94 двори та 226 жителів. Найбільша центральна вулиця села названа ім. Т. Г. Шевченка, є ще вулиці: Польова, Кислого, Хутірська, провулок Молодіжний. Недалеко від села з двох боків є ліс. В межах села є такі корисні копалини, як крейда, глина, пісок. Ростуть лікарські рослини: чебрець, безсмертник, грицики, звіробій, мати- мачуха, польовий хвощ, подорожник, ромашка та ін. Типовими ремеслами для села є: ткацтво, вишивання, в'язання, лозоплетіння.

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]