Сапсан (ракетний комплекс)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Оперативно-тактичний ракетний комплекс «Сапсан» — проєкт оперативно-тактичного ракетного комплексу, що створювався спільними зусиллями ДКБ «Південне» і Південмашу.

Роботи тривали з 2009 року, проте 2013 року Міністр оборони України Павло Лебедєв повідомив, що програму розробки комплексу «Сапсан» згорнуто.

Історія[ред. | ред. код]

Передумови[ред. | ред. код]

Утримання трьох принципово різних типів реактивних систем залпового вогню «Град», «Ураган» та «Смерч», а також оперативно-тактичних ракет — значне навантаження на бюджет Збройних Сил України.

Усі ці реактивні системи залпового вогню потребують заміни, адже їхні шасі зношені, а ресурс ракет переважно вичерпаний. До того ж, шасі і ракети для цих систем не виробляються в Україні. Заміна широкого спектра застарілих та небоєздатних реактивних систем залпового вогню одним багатофункціональним ракетним комплексом вагомо покращить ситуацію.

Станом на 2013 у Збройних Силах України залишався один тип тактичного ракетного комплексу — «Точка-У». Комплекс має дальність до 120 км, низьку точність влучання (кругове ймовірне відхилення близько 250 м), практично вичерпаний ресурс.

Проєкт «Борисфен»[ред. | ред. код]

«Борисфен» мав стати першим оперативно-тактичним ракетним комплексом, що здатен завдавати ударів на короткі (близько 100 км) і на середні (до 500 км) відстані. Робота над ним почалася на ДКБ «Південне» 1994. Були розроблені ескізи, але фінансування припинилося 2003-го і роботу припинили. «Сапсан» створюють, використовуючи саме ці ескізи. До 2006 через організаційні й фінансові труднощі проєкт оперативно-тактичного ракетного комплексу «Борисфен» застарів на «паперовій» стадії.

По суті, «Сапсан» — це покращений відповідно до останніх вимог військового відомства оперативно-тактичний ракетний комплекс «Борисфен».

Проєкт «Грім»[ред. | ред. код]

Докладніше: Грім (ОТРК)

Після розпаду СРСР з 1994 у Дніпрі була опрацьована ідея створення для своєї армії оперативно-тактичної ракети з дальністю до 500 км. Тоді ця розробка називалася «Борисфен» і вважалося, що саме вона мала замінити застарілі ракети, отримані українською армією в спадок від радянської армії. Це оперативно-тактичні ракети типу «Скад» і тактичні ракети типу «Точка-У». Усіх разом — понад 200 пускових установок. На тлі постійного скорочення армії і вирішення соціальних проблем в умовах хронічного безгрошів'я лобістів у цієї ідеї було мало.

Оперативно-тактичний ракетний комплекс «Грім» мав бути призначений для ураження одиночних і групових стаціонарних цілей на відстанях від 80 до 290 км. Маса бойового блоку одноступеневої балістичної ракети становила б 480 кг. Бойова частина могла бути виконана за моноблочною або касетною схемою. Моноблочна бойова частина -- осколково-фугасна або проникаюча осколково-фугасна ампула. Касетна бойова частина споряджена осколково-фугасними бойовими елементами. Розрахункова площа ураження ракети — понад 10 000 м². Маса ракети з пусковим контейнером довжиною 7,2 м становить 3,5 т. Бортова система управління ракети інерційна, укомплектована системами навігації і наведення різного типу (радіолокаційними, оптико-електронними). Автоматизована пускова установка комплексу «Грім» базувалася на шасі вантажного автомобіля високої прохідності і забезпечувалася набором систем та обладнання для автономного здійснення підготовки до запуску та запуску ракети за мінометним типом.

Оптимальним варіантом структурної побудови підрозділів, оснащених оперативно-тактичним ракетним комплексом «Грім», стали б батареї з 2-3 самохідних пускових установок і пересувного командного пункту.

Проєкт «Сапсан»[ред. | ред. код]

Перспективний оперативно-тактичний ракетний комплекс мав поєднати найкращі рішення, які закладалися у «Борисфен» та «Грім». Від принципового рішення про створення комплексу в 2005-му до технічного завдання на розробку минуло півтора року. Ще півтора року знадобилось для пошуку коштів на ескізний проєкт. Початково етап випробовувань планувався 2013, а оснащення Збройних Сил України — з 2015.

Рішення про створення ракетного комплексу «Сапсан» Рада національної безпеки і оборони України ухвалила 2006 за активної підтримки Президента Віктора Ющенка.[1] Фінансування розробки почалося 2007 в обсязі 12 млн доларів.[1] Нову оперативно-тактичну ракету планувалося прийняти на озброєння у Сухопутних військах і у Військовому флоті після 2011. Дальність польоту ракети не мала перевищувати 280 км.[1]

2009 українське конструкторське бюро «Південне» завершило ескізний проєкт багатофункціонального ракетного оперативно-тактичного комплексу «Сапсан», на розробку якого було виділено 6,8 млн доларів.[1] Міністерство оборони України відхилило проєкт.[джерело?][коли?] 2010 через відсутність фінансування роботи фактично не здійснювалися.

2010 розпочалося проєктування, і за оцінками гендиректора НКАУ Алексєєва, для створення цього комплексу буде потрібно до 3,5 млрд грн (майже 450 млн дол. США).[1] В якості порівняння було приведено близький за тактико-технічнимим характеристиками оперативно-тактичний ракетний комплекс «Іскандер», що обходиться оборонному відомству РФ у 1 млрд доларів.[1]

15 лютого 2011 президент України запевнив, що Україна не відмовляється від створення комплексу Сапсан, який має замінити застарілі системи, що знімаються з озброєння,[2] і через два дні зробив заяву, що незабаром збройні сили отримають комплекс.

У проєкті бюджету на 2012 рік передбачалося фінансування проєкту у розмірі 65 млн дол. США.

26 червня 2013 року на брифінгу у Кабінеті Міністрів України Міністр оборони України Павло Лебедєв повідомив, що Міністерство оборони України відмовилося від програми розробки оперативно-тактичного багатофункціонального ракетного комплексу «Сапсан».

2018[ред. | ред. код]

ОТРК «Грім-2» під час репетиції військового параду до Дня Незалежності України, 2018 рік

В серпні 2018 року низка інформаційних агентств повідомили, що оновлений варіант українського оперативно-тактичного комплексу «Сапсан» буде показано 24 серпня в Києві на військовому параді на честь Дня Незалежності України. ОТРК розроблений ОКБ «Південне» спільно з Павлоградським хімічним заводом в партнерстві з іншими українськими компаніями[3].

2021[ред. | ред. код]

В лютому 2021 року міністерство оборони України повідомило про плани підписати контракт на перший дослідний дивізіон ОТРК «Сапсан». Дослідний дивізіон буде скороченого складу та складатиметься з елементів потрібних для випробувань. Йдеться про підготовку контракту на виготовлення одної дослідної батареї та елементів управління дивізіоном оперативно-тактичного комплексу, відомого під назвою «Сапсан» або «Грім-2»[4].

Заступник міністра оборони України Олександр Миронюк повідомив, що перша батарея буде виконана в такому складі: по дві пускові установки та машини заряджання, а також дві машини керування — рівня командира батареї та рівня командира дивізіону. Таке рішення дозволить провести всі необхідні випробування, які включають не тільки стрільби, а й організації зв'язку та управління. Таким чином цикл випробувань «Сапсан» буде значно компактнішим, що дозволить прискорити його прийняття на озброєння[4].

Водночас продемонстроване раніше шасі для ОТРК вже не розглядається, як основний варіант. Очікується, що всі машини будуть шасі Tatra, яке має стати уніфікованою мультиплатформою, для всього озброєння ракетних військ та артилерії ЗС України[4][5].

Параметри[ред. | ред. код]

Очікуваний вигляд ПУ БФРК Сапсан

Модифіковане вантажне шасі сприяло би мінімізації витрат на експлуатацію комплексу порівняно зі спеціальними шасі великої вантажопідйомності. Ракети мали поставляються в герметизованих транспортно-пускових контейнерах і протягом 10-тирічного терміну не передбачали жодних витрат на обслуговування, що мінімізує експлуатаційні витрати.

Новий багатофункціональний ракетний комплекс (БФРК) під назвою «Сапсан», який об'єднає в собі властивості тактичних і оперативно-тактичних ракетних комплексів (ОТРК), а також ракетних систем залпового вогню, за задумом, повинен мати вісім тактичних ракет і дві оперативно-тактичні.[джерело?]

Загальні відомості
Проєктант Південне (Україна Україна)
Виробник «Південмаш» (Україна Україна)
Замовник Міністерство оборони України
Очікувана серія 200 одиниць
Завершення проєктування 2012 рік
Початок поставок до ЗСУ 2015 рік
ТТХ Параметр
Вид базування мобільний, ґрунтовий
Структурна побудова батарея у складі 2-3 СПУ
Пускова установка автономна, автоматизована, оснащена ракетами
Маса спорядженої СПУ, кг 21000
Керування пусками з рухомого командного пункту, з кабіни оператора СПУ чи виносного пульта
Тип шасі колісний, високої прохідності
Тривалість старту ракети, хв. 2-20
Температура експлуатації, °C від −40 до +50
Ракети, тип
  • одноступеневаа балістична з неядерною ГЧ;
  • зенітна ракета дальнього радіуса
  • протикорабельна ракета середнього радіуса дії
ГЧ БР: з бойовою частиною моноблочного та касетного типів
ГЧ ЗР: проникаюча уламково-фугасна ампула
Бойове спорядження ГЧ моноблочне, уламково-фугасне, касетне з уламково-фугасними бойовими елементами
Стартова маса БР, кг 3500
Стартова маса ЗР, кг 1100
Стартова маса ПКР, кг 2100
Маса ГЧ БР, кг 480
Дальність стрільби БР, км
  • максимальна — 280–480 (280 в експортній комплектації)
  • мінімальна — 50
Дальність стрільби (висота) ЗР, км
  • максимальна — 150
  • мінімальна — 10
Дальність стрільби (ПКР), км
  • максимальна — 90
  • мінімальна — 5
Бортова система управління інерційна, що комплектується системами навігації та наведення різного типу
Точність стрільби БР (залежить від типу комплектування, управління і типу ГЧ), м 2-200
Ймовірність ураження цілі однієї ЗР,% 87
Тип старту ракет мінометний, з транспортно-пускового контейнера

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]