Гайнц Вільгельм Гудеріан: відмінності між версіями
[перевірена версія] | [перевірена версія] |
Yuriz (обговорення | внесок) |
Виправлено джерел: 2; позначено як недійсні: 1. #IABot (v2.0beta15) |
||
Рядок 162: | Рядок 162: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* {{cite web|url=http://www.lexikon-der-wehrmacht.de/Personenregister/G/GuderianH.htm|title=Guderian. Heinz|publisher=на lexikon-der-wehrmacht.de|archiveurl=https:// |
* {{cite web|url=http://www.lexikon-der-wehrmacht.de/Personenregister/G/GuderianH.htm|title=Guderian. Heinz|publisher=на lexikon-der-wehrmacht.de|archiveurl=https://web.archive.org/web/20120419033549/http://www.lexikon-der-wehrmacht.de/Personenregister/G/GuderianH.htm|archivedate=2012-04-19|accessdate=2012-08-04|deadurl=yes}} {{ref-de}} |
||
* {{cite web|url=http://www.geocities.com/~orion47/WEHRMACHT/HEER/Generaloberst/GUDERIAN_HEINZ.html|title=Generaloberst Heinz Guderian|publisher=на geocities.com|archiveurl=https:// |
* {{cite web|url=http://www.geocities.com/~orion47/WEHRMACHT/HEER/Generaloberst/GUDERIAN_HEINZ.html|title=Generaloberst Heinz Guderian|publisher=на geocities.com|archiveurl=https://web.archive.org/web/20140420025333/http://www.geocities.com/~orion47/WEHRMACHT/HEER/Generaloberst/GUDERIAN_HEINZ.html|archivedate=2014-04-20|accessdate=2012-08-04|deadurl=yes}} {{ref-en}} |
||
* {{cite web|url=http://www.ritterkreuztraeger-1939-45.de/Infanterie/G/Guderian-Heinz.htm|title=24. Eichenlaubträger Heinz Guderian|publisher=на ritterkreuztraeger-1939-45.de|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HgEzGj6X?url=http://www.ritterkreuztraeger-1939-45.de/Infanterie/G/Guderian-Heinz.htm|archivedate=2013-06-27|accessdate=2012-08-04|deadurl=yes}} {{ref-de}} |
* {{cite web|url=http://www.ritterkreuztraeger-1939-45.de/Infanterie/G/Guderian-Heinz.htm|title=24. Eichenlaubträger Heinz Guderian|publisher=на ritterkreuztraeger-1939-45.de|archiveurl=https://www.webcitation.org/6HgEzGj6X?url=http://www.ritterkreuztraeger-1939-45.de/Infanterie/G/Guderian-Heinz.htm|archivedate=2013-06-27|accessdate=2012-08-04|deadurl=yes}} {{ref-de}} |
||
* [http://www.strategie.com.pl/dzial/postacie/301?PHPSESSID=f1935ff00f1f2353e42fafa8187efc53 Біографія на сайті strategie.com.pl] |
* [http://www.strategie.com.pl/dzial/postacie/301?PHPSESSID=f1935ff00f1f2353e42fafa8187efc53 Біографія на сайті strategie.com.pl] |
||
Рядок 175: | Рядок 175: | ||
* [http://www.achtungpanzer.com/gen2.htm Generaloberst Heinz Wilhelm Guderian] |
* [http://www.achtungpanzer.com/gen2.htm Generaloberst Heinz Wilhelm Guderian] |
||
* [http://ww2gravestone.com/general/guderian-heinz-wilhelm Guderian, Heinz Wilhelm] |
* [http://ww2gravestone.com/general/guderian-heinz-wilhelm Guderian, Heinz Wilhelm] |
||
* [http://world-of-tank.com.ua/tankovie-assi/generaloberst-heinz-wilhelm-guderian Generaloberst Heinz Wilhelm Guderian] |
* [http://world-of-tank.com.ua/tankovie-assi/generaloberst-heinz-wilhelm-guderian Generaloberst Heinz Wilhelm Guderian]{{Недоступне посилання|date=липень 2019 |bot=InternetArchiveBot }} |
||
{{ВП-портали|Нацистська Німеччина|Друга світова війна|Війна|Біографії}} |
{{ВП-портали|Нацистська Німеччина|Друга світова війна|Війна|Біографії}} |
Версія за 04:19, 1 липня 2019
Гайнц Вільгельм Гудеріан | |
---|---|
Heinz Wilhelm Guderian | |
Ім'я при народженні | ісп. Heinz Wilhelm Guderian |
Прізвисько |
Schneller Heinz — «швидкий Гайнц» Heinz Brausewetter — «Гайнц-ураган» |
Народження |
17 червня 1888 Кульм |
Смерть |
14 травня 1954 (65 років) Швангау, Алльгой |
Поховання | Гослар |
Країна |
Німецька імперія Веймарська республіка Третій Рейх |
Приналежність |
сухопутні війська Сухопутні війська |
Рід військ | танкові війська |
Роки служби | 1907—1945 |
Звання | Генерал-полковник |
Командування |
Начальник Генерального штабу Сухопутних військ Вермахту 2-а танкова армія |
Війни / битви |
Білостоцько-Мінська битва Смоленська битва (1941) Битва за Київ (1941) Битва за Москву |
Діти | Гайнц-Гюнтер Гудеріан |
Автограф | |
Нагороди | |
Гайнц Вільгельм Гудеріан у Вікісховищі |
Гайнц Ві́льгельм Гуде́ріан (нім. Heinz Wilhelm Guderian; нар. 17 червня 1888 — пом. 14 травня 1954) — німецький воєначальник часів Третього Рейху, генерал-полковник німецької армії (1940), військовий теоретик.
Разом з Шарлем де Голлем та Дж. Фуллером вважався батьком моторизованих способів ведення війни. Мав прізвиська Schneller Heinz — «швидкий Гайнц», Heinz Brausewetter — «Гайнц-ураган».
Біографія
Військова кар'єра
- 28 лютого 1907 — фенріх
- 27 січня 1908 — лейтенант
- 8 листопада 1914 — обер-лейтенант
- 18 грудня 1915 — гауптман
- 1 лютого 1927 — майор
- 1 лютого 1931 — оберст-лейтенант
- 1 жовтня 1933 — оберст
- 1 серпня 1936 — генерал-майор
- 10 лютого 1938 — генерал-лейтенант
- 23 листопада 1938 — генерал танкових військ
- 19 липня 1940 — генерал-полковник
Дитинство
Народився в містечку Кульм, що поряд з річкою Вісла, на південь від Гданська (Польща). В той час цей район належав Пруссії. Зараз це містечко Хелмно на території Польщі. Батько був першим кадровим офіцером з роду Гудеріанів, що вплинуло на вибір Гайнцом військової кар'єри. В 1890 році в Гудеріана народився брат Фріц, разом з яким, після навчання у школі, 1 квітня 1901 року були прийняті в кадетський корпус для молодшого віку. 1 квітня 1903 року Гайнц переведений в кадетський корпус для старшого віку під Берліном. В лютому 1907 здає екзамен на атестат зрілості.
Початок кар'єри
Після навчання в кадетському корпусі почав військову службу в лютому 1907 року фенріхом (кандидат у офіцери) в 10-му єгерському батальйоні, яким командував його батько. 1907 року пройшов 6-місячний курс у військовому училищі та 27 січня 1908 отримав звання лейтенанта. В 1912—1913 рр. служив у 3-му телеграфному батальйоні. З жовтня 1913 до початку Першої світової війни навчався у військовій академії в Берліні.
Між світовими війнами
Після Першої світової війни капітан Гудеріан продовжив службу в рейхсвері, літом 1919 року служив у штабі «Залізної дивізії» в Латвії.
З 1920 р. — командир роти в різних піхотних частинах.
З 1922 р. — у військовому міністерстві, у відділі автомобільного транспорту.
З 1924 р. — інструктор у школі унтер-офіцерів 2-ї піхотної дивізії. З лютого 1927 року — майор.
З 1927 р. — у військовому міністерстві, у відділі автотранспорту.
З 1930 р. — командир 3-го автотранспортного батальйону. З лютого 1931 року — підполковник.
З 1931 р. — начальник штабу інспекції автотранспортних військ. З жовтня 1933 — полковник.
З липня 1934 р. — начальник штабу моторизованих військ.
З вересня 1935 р. — начальник штабу танкових військ.
З 1935 р. — командир 2-ї танкової дивізії. З серпня 1936 року — генерал-майор.
З 1938 р. — командувач 16-м армійським корпусом (моторизованим). З лютого 1938 року — генерал-лейтенант, з листопада 1938 року — генерал танкових військ.
З серпня 1939 р. — командир 19-го армійського корпусу (моторизованого).
Гудеріан також закінчив Казанську танкову школу. За іншою версією він приїжджав туди лише одного разу в 1932 році, де побував на курсах як інспектор.
Друга світова війна
1941 року командувач 2-ю танковою групою у складі групи армій «Центр».
Після поразки під Москвою був знятий з посади та звільнений у запас.
З березня 1943 р. — генерал-інспектор танкових військ, з липня 1944 р. — начальник Генерального штабу сухопутних військ.
У березні 1945 за поразку на радянсько-німецькому фронті звільнений у запас.
Після війни
Гудеріан був взятий в полон американськими військами 10 травня 1945 року в Тіролі. Він був зісланий в Нюрнберг, але виступав на трибуналі лише як свідок. Союзники хотіли висунути йому звинувачення у військових злочинах, але Радянська сторона з цим не погодилась.[1] В 1946 році Гудеріан був ув'язнений у тюрмі в Аллендорфі, а потім в Нейштадті. В червні 1948 року його було звільнено.
Написав книги «Увага, танки»[en] (1937), «Танки, вперед», «Спогади солдата»[en] (1950).
Нагороди
Перша світова війна
- Залізний хрест 2-го класу (17 вересня 1914)
- Лицарський хрест ордена Фрідріха 2-го класу з мечами (Королівство Вюртемберг) (15 грудня 1915)
- Залізний хрест 1-го класу (8 листопада 1916)
Міжвоєнний період
- Почесний хрест ветерана війни з мечами (1934)
- Медаль «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу (4 роки)
- Командорський хрест ордена дому Саксен-Ернестіне 2-го класу з мечами (1 липня 1935)
- Угорська пам'ятна медаль для ветеранів війни з мечами (14 січня 1937)
- Пам'ятна військова медаль з мечами (Австрія) (9 березня 1937)
- Медаль «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Медаль «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою з зображенням Празького граду
Друга світова війна
- Застібка до Залізного хреста 2-го класу (5 вересня 1939)
- Застібка до Залізного хреста 1-го класу (13 вересня 1939)
- Орден Святого Савви 1-го класу (Королівство Югославія) (21 листопада 1939)
- Нагрудний знак «За танкову атаку» в сріблі
- Лицарський хрест Залізного хреста з дубовим листям
- Хрест (27 жовтня 1939)
- Дубове листя (№24; 17 липня 1941)
- 5 разів відзначений у Вермахтберіхт (6 серпня 1941; 7 серпня 1941; 21 вересня 1941; 18 жовтня 1941; 19 жовтня 1941)
Галерея
-
Гудеріан (праворуч) у бронетранспортері під час Польської кампанії (вересень 1939)
-
Гудеріан в БТР Sd.Kfz 251, який служив йому мобыльним командним пунктом під час Французької кампанії (1940)
-
Гудеріан у БТР під час Французької кампанії (1940)
-
Гудеріан під час інспектування Східного фронту (1943)
-
Могила Гудеріана
Див. також
- Гайнц-Гюнтер Гудеріан — генерал-майор бундесверу, син генерал-полковника Гудеріана.
Джерела
- Guderian Н. «Achtung — Panzer! Die Entwicklung der Panzerwaffe, ihre Kampftaktik und ihre operativen Möglichkeiten», Stuttgart, 1937. (1-е изд.); «Achtung-Panzer!: The Development of Armoured Forces, their Tactics and Operational Potential». / Translated Christopher Duffy, introduction and Notes by Paul Harris. — London: Arms & Armour Press. 1992. —220 p.; «Внимание, танки! История создания танковых войск» (русский перевод: с англ. О. Ю. Мыльниковой — М.: Центрполиграф, 2005. — 366 с.)
- «Воспоминания солдата» (русский перевод: М.: Воениздат, 1954)
- «Panzer — Marsch!» Munchen — 1956; русский перевод: «Танки — вперёд!» М.: Воениздат, 1957. (В книге излагается история немецких бронетанковых войск и опыт их использования во второй мировой войне).
- Танки — вперёд! — Нижний Новгород: «Времена», 1996. — 304 с. — ISBN 5-7628-0097-0
- Воспоминания немецкого генерала. (Танковые войска Германии во Второй мировой войне). — М.: Центрполиграф, 2010. — ISBN 978-5-9524-4322-8
- Воспоминание солдата. — М.: Алгоритм, 2013. — 592 с. — ISBN 978-5-443-80285-5; М.: Алгоритм, 2014. — 591 с. — ISBN 978-5-443-80790-4
- ↑ Віктор Суворов. Самогубство. Розділ 16 «Кого б нам повісити».
Посилання
- Guderian. Heinz. на lexikon-der-wehrmacht.de. Архів оригіналу за 19 квітня 2012. Процитовано 4 серпня 2012. (нім.)
- Generaloberst Heinz Guderian. на geocities.com. Архів оригіналу за 20 квітня 2014. Процитовано 4 серпня 2012. (англ.)
- 24. Eichenlaubträger Heinz Guderian. на ritterkreuztraeger-1939-45.de. Архів оригіналу за 27 червня 2013. Процитовано 4 серпня 2012. (нім.)
- Біографія на сайті strategie.com.pl
- Біографія на сайті spartacus.schoolnet.co.uk
- Біографія на сайті bellum.nu
- Біографія на mindef.gov.sg
- Гейнц Гудеріан. Спогади солдата
- Гайнц Вільгельм Гудеріан Біографічний покажчик
- Біографічна хроніка
- Guderian, Heinz — нагороди генерал-полковника Гудеріана (англ.)
- Generaloberst Heinz Wilhelm Guderian
- Guderian, Heinz Wilhelm
- Generaloberst Heinz Wilhelm Guderian[недоступне посилання з липня 2019]
|
- Народились 17 червня
- Народились 1888
- Померли 14 травня
- Померли 1954
- Генерал-полковники Вермахту
- Кавалери Лицарського хреста Залізного хреста з Дубовим листям
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 1-го класу
- Нагороджені застібкою до Залізного хреста 2-го класу
- Кавалери Залізного хреста 1-го класу
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені орденом Фрідріха (Вюртемберг)
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 13 березня 1938 року»
- Нагороджені медаллю «У пам'ять 1 жовтня 1938» із застібкою «Празький град»
- Нагороджені медаллю «За вислугу років у Вермахті» 4-го класу
- Кавалери ордена дому Саксен-Ернестіне
- Німецькі військовики Першої світової війни
- Учасники Другої світової війни з Німеччини
- Німецькі начальники Генерального штабу
- Танкові війська
- Відзначені у Вермахтберіхті 5 разів
- Мемуаристи Німеччини
- Нагороджені Пам'ятною військовою медаллю (Австрія)
- Нагороджені Пам'ятною військовою медаллю (Угорщина)