Сумська Наталя В'ячеславівна

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Наталя Сумська
Ім'я при народженні Наталія В'ячеславівна Сумська
Народилася 22 квітня 1956(1956-04-22)[1] (64 роки)
Катюжанка, Вишгородський район, Україна
Національність українка
Громадянство Україна Україна
Діяльність акторка, ведуча, телеведуча
Alma mater Київський національний університет театру, кіно і телебачення імені Івана Карпенка-Карого
Заклад Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка і Інтер
Чоловік Хостікоєв Анатолій Георгійович
Діти Дарина Мамай
В'ячеслав Хостікоєв
Батьки Сумський В'ячеслав Гнатович
Сумська Ганна Іванівна
Брати / сестри Сумська Ольга В'ячеславівна
IMDb ID 0838920
Нагороди та премії
Орден «За заслуги» ІІІ ступеня
Народний артист України — 2000
Заслужений артист України
Національна премія України імені Тараса Шевченка — 2008

Q:  Висловлювання у Вікіцитатах

Ната́ля В'ячесла́вівна Сумська́ (22 квітня 1956[2], Катюжанка, Вишгородський район, Київська область, Українська РСР) — українська акторка та телеведуча, провідна акторка Національного академічного драматичного театру імені Івана Франка, Народна артистка України, лауреат Шевченківської премії (2008), лауреат Премії Кабінету Міністрів України імені Лесі Українки.

Життєпис[ред. | ред. код]

Народилася в селі Катюжанка Київської області у спадковій родині акторів.

Батьки — актори Національного театру ім. Івана Франка народний артист України В'ячеслав Сумський та заслужена артистка України Ганна Опанасенко-Сумська. До 10 років жила у Львові.

У 1977 закінчила Київський державний інститут театрального мистецтва імені Івана Карпенка-Карого (майстерня Народного артиста України Анатолія Решетникова).

З 1977 — акторка Національного академічного театру ім. Івана Франка.[3]

Від осені 2003 до початку 2010 — ведуча програми «Ключовий момент» на телеканалі «Інтер», випуск якої припинено попри досить високі рейтингові показники.[4][5]

Працює в театральній компанії «Бенюк і Хостікоєв».

Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).[6]

Сім'я[ред. | ред. код]

Дружина народного артиста Анатолія Хостікоєва. Має двох дітей: дочку Дарину Мамай-Сумську (1982) (від першого шлюбу з оператором Ігорем Мамаєм[7]) та сина В'ячеслава Хостікоєва (1996).

Молодша сестра — Ольга Сумська (1966).

Театральні роботи[ред. | ред. код]

Національний академічний драматичний театр імені Івана Франка
Театральная компания «Бенюк и Хостикоев»
Інші театри

Фільмографія[ред. | ред. код]

  • 1973 — Чінара
  • 1978 — «Дві сім'ї» (фільм-вистава) — епізод
  • 1978 — «Наталка Полтавка» — Наталка
  • 1989 — «Чекайте зв'язкового» — Марина Карпівна Поліщук, вчителька, дружина Романа
  • 1980 — «Дивна відпустка»
  • 1980 — «Від Бугу до Вісли» — Надя Циганок
  • 1980 — «Чекаю й сподіваюсь» — радистка Віра
  • 1980 — «Дударики» — Христина
  • 1980—1981 — «Мужність» — Галчонок
  • 1981 — «Така пізня, така тепла осінь» — суперниця
  • 1982 — «Побачення» — Женя
  • 1984 — «І прекрасна мить перемоги» — Женя Сабурова
  • 1984 — «Загублені в пісках»
  • 1984 — «В лісах під Ковелем» — Марина
  • 1985 — Диктатура (фільм-вистава) — Небаба
  • 1985 — «Чужий дзвінок» — вчителька
  • 1985 — «Кармелюк» — Марія Кармелюк
  • 1986 — «Крижані квіти»
  • 1987 — «Солом'яні дзвони»
  • 1987 — «Конотопська відьма» (фільм-вистава)
  • 1988 — «Державний кордон» — Марія
  • 1988 — «Театральний сезон»
  • 1989 — «Гори димлять» — Марічка, головна роль
  • 1989 — «Закон» — Інна Василівна
  • 1989 — Назар Стодоля (фільм-вистава) — Стеха
  • 1991 — «Карпатське золото» — Ольга
  • 1991 — «За часів Гайхан-бея»
  • 1992 — «Для домашнього огнища» — Юлія Шаблинська
  • 1992 — «Постріл у труні» — дружина Романа
  • 1993 — «Злочин з багатьма невідомими» — Евка Підгайна
  • 1997 — Роксолана. Настуня — циганка
  • 1997 — «Роксолана 2. Кохана дружина Халіфа» — циганка
  • 2002 — «Вишивальниця в сутінках» — Марина Володимирівна, вчителька, головна роль
  • 2007 — «Коли її зовсім не чекаєш» — Наталя, дружина Петра
  • 2007 — «Дуже новорічне кіно»
  • 2012 — Перекотиполе — Галя
  • 2014 — Поки станиця спить — Віра Петрівна, дружина Гаврила Петровича
  • 2014 — Трохи інші — Жанна Йосипівна
  • 2014 — Пляж — Ольга Павлова
  • 2014 — Брат за брата-3 — Олена Фролова
  • 2015 — Казка старого мельника
  • 2015  — Слуга народу — Марія Стефанівна, мати президента
  • 2016 — Катерина — Марія Павлівна, мати Катерини
  • 2016-2017 — Село на мільйон — Тетяна, дружина голови сільради
  • 2017 — Сторожова застава — Маланка
  • 2017 — Слуга народу 2 від любові до імпічменту — Марія Стефанівна, мати президента
  • 2019 — Подорожники — мати Ірини

Нагороди[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. Person Profile // Internet Movie Database — 1990.
  2. Наталія Сумська: «Моє життя — гра» Архівовано 17 жовтня 2013 у Wayback Machine. — CITY LiFE, № 3 (31) Березень 2007
  3. Тетяна ПОЛІЩУК (10 липня 2019). «Я – «біла» ворона!» Наталя Сумська — актриса театру ім. І.Франка (ua). «День» №121. Процитовано 2019-7-11. 
  4. Наталя Сумська: «Інтер», розлучившись із «Ключовим моментом», як типовий батько, забув про дитя. Архівовано 2011-03-17 у Wayback Machine. — Телекритика, 25.03.2010.
  5. «Ключовий момент» запустив сайт. Архівовано 2011-05-05 у Wayback Machine. — Телекритика, 02.04.2010.
  6. Указ Президента України від 23 грудня 2016 року № 575/2016 «Про склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  7. Дарина Сумська: Дуже важливо
  8. Наталия Сумская. Не родись красивой
  9. «Ураган по имени Одесса»: Сумская научила Филимонова делать дорожку из «кокаина»
  10. Указ Президента України від 26 березня 2016 року № 117/2016 «Про відзначення державними нагородами України діячів театрального мистецтва»
  11. Нікітюк М. У Києві вручили пекторалі. — Українська правда, 29.03.2011.

Посилання[ред. | ред. код]