Суниці садові

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
(Перенаправлено з Суниця садова)
Перейти до: навігація, пошук
Суниці садові
Strawberries.JPG
Біологічна класифікація
Домен: Ядерні (Eukaryota)
Царство: Зелені рослини (Viridiplantae)
Відділ: Streptophyta
Надклас: Покритонасінні (Magnoliophyta)
Родина: Розові
Підродина: Розанні (Rosoideae)
Рід: Fragaria
Вид: Fragaria × ananassa
Посилання
Commons-logo.svg Вікісховище: Fragaria × ananassa
Wikispecies-logo.svg Віківиди: Fragaria × ananassa
EOL logo.jpg EOL: 245515
IPNI: 30117681-2
ITIS logo.jpg ITIS: 24630
US-NLM-NCBI-Logo.svg NCBI: 3747
Sunytsia-sadova.jpg

Суни́ці садо́ві, суни́ці анана́сні[1] (Fragaria ananassa Duch.) — рослина роду суниці (Fragaria) родини розових (Rosaceae). Являє собою гібрид, виведений штучно від двох американських видів. Суниці садові — одна з найпоширеніших в Україні ягідних культур.

Близькою до суниць є полуниці, які мають опушене листя, ароматні плоди та часто зустрічаються в лісах.

Ботанічний опис[ред.ред. код]

Суниці — це багаторічна трав'яниста низькоросла рослина, яка утворює короткі і розгалужені кореневища та мичкуваті корені. Найвищі урожаї дає протягом трьох перших років вирощування. Плід — несправжня ягода, дозріває рано, що особливо цінно після зимового періоду.

Догляд за суницями[ред.ред. код]

Суниці для формування високого урожаю потребують достатньої освітленості та оптимальної вологості ґрунту. Особливо чутливі до нестачі вологи рослини у фазі цвітіння, формування урожаю, збирання ягід, диференціації бруньок (яка відбувається у другій половині серпня). Але під час вирощування суниць на ґрунтах з рівнем ґрунтових вод вище 60-80 см від поверхні, необхідно їх розміщувати на грядах. Посуха також різко знижує зимостійкість культури.

Розташування[ред.ред. код]

Зовсім затінене або напівзатінене, але захищене, особливо від пізніх заморозків, місце; оптимально підходить для вирощування суниць пухкий і багатий гумусом суглинний, злегка кислий піщаний ґрунт. (РН 5,5 — 6,5).

Час посадки[ред.ред. код]

З липня по вересень при літній посадці, з середини березня до середини травня при весняній посадці; чинне правило: чим раніше в межах цих термінів виконується посадка, тим сильніше розвиваються саджанці і тим вище врожайність.

Інтервал між рослинами: 20 — 30 см в ряду, 50 — 80 см між рядами; інший розрахунок: для 25 рослин суниць потрібно приблизно 6 м2 площі грядки. При цьому грядка шириною 120 см зручна тим, що при довжині вашої руки близько 60 см ви зможете з обох боків легко дістати до її середини.

Поливання[ред.ред. код]

Від посадки до виростання постійно; навесні від появи бутонів до утворення плодів підтримувати рівномірну вологість; листя, плоди і «сердечка» намагатися не мочити.

Підживлення[ред.ред. код]

Суниця чутлива до солі, тому краще використовувати органічні добрива замість мінеральних; вводити при цьому не занадто багато азоту, щоб рослини не розвивали листя на шкоду утворенню квіток. Бажане постійне переважання в добриві фосфору і калію; перша підгодівля приблизно через три тижні після посадки (коли почнеться проростання), друга в серпні / вересні (після збору врожаю, але до формування нирок для майбутнього року), кожен раз злегка зашпаровуйте в ґрунт 50 — 70 г / м2 органічних добрив для ягідних культур.

Обрізання[ред.ред. код]

Вуса суниці садової (це не стосується висячої і кучерявої суниці) завчасно видалити; при необхідності — після збору врожаю, але завжди до вересня — обрізати листя: видалити старе червоне, хворе та сухе листя («зовнішній вінець»).

Зимовий захист[ред.ред. код]

Доглянуті рослини суниць за наявності снігового покриву досить морозостійкі. За відсутності снігу рослини частково підмерзають або гинуть під час морозів мінус 12-16 °C. Шкідливим для суниць є також випадання глибокого (25-30 см) снігу на незамерзлу землю, що може спричинити випрівання рослин. При суворих місцевих умовах вкрити нетканим полотном. Негативно впливають на суниці також ранньовесняні морози, особливо під час цвітіння. У пошкоджених квітках гине насамперед маточка, тому ягоди в них не зав'язуються. Якщо частина маточок збереглась, плоди утворюються, але вони здебільшого будуть деформовані.

Шкідники[ред.ред. код]

Джерело[ред.ред. код]

ЛНМУ ім. Данила Галицького

Примітки[ред.ред. код]

  1. Флора УРСР. Том VI / під ред. Зеров Д. К. — К.: Видавництво Академії наук УРСР, 1954. — с. 101.


Листок дуба Це незавершена стаття з ботаніки.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.