Угорська Північно-Східна залізниця

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук

Угорська Північно-Східна залізниця (нім. Ungarische Nordostbahn (UNOB), угор. Magyar Északkeleti Vasút (MÉKV)) була частиною залізниць Австро-Угорської імперії.[1]

Історія[ред.ред. код]

Угорський уряд 1868 виніс пропозицію будівництва залізниці, що стало реалізуватись з створенням 1871 Угорської Північно-східної залізниці. Значну роль у створенні дирекції залізниці відіграв німецький промисловець Генріх Штроусберг(нім. Bethel Henry Strousberg). Будівництво концесійних ділянок залізниці провели впродовж 1871—1873 років. 1 серпня 1890 залізниця перейшла до держави. Її інфраструктура, рухомий склад перейшли до Угорської державної залізниці (MÁV).

До кінця ХІХ ст. три нові ділянки з'єднали через хребти Карпат прокладені лінії Угорської Північно-східної залізниці з Галичиною, Покуттям — Сігет — Рахів — Ясіня — Івано-Франківськ (1894)[2], Мукачеве — ЛавочнеСтрий (1887), Ужгород — Сянки — Самбір (1873/75) [3], сформувавши в основному сітку залізничних доріг Закарпаття. Після 1944 в СРСР було припинене пряме транспортне сполучення, а нормальна колія замінена на широку 1520 мм.

Відкриття ділянок залізниці[ред.ред. код]

Основні перегони залізниці[ред.ред. код]

  • Серенч — Сигіт 243,1 км
  • Дебрецен — Королево 150,4 км
  • Батьово — Мукачів 26,3 км
  • Ньїредьгаза — Ужгород 93,9 см
  • Шаторальяуйхей — Кошице 66,6 км

Джерела[ред.ред. код]

  • Freiherr von Röll: Enzyklopädie des Eisenbahnwesens, Band 10. Berlin, Wien 1923, S. 71.
  • Elmar Oberegger: Zur Eisenbahngeschichte des Alpen-Donau-Adria-Raumes
  • Zeitplan der Streckeneröffnungen der Ungarischen Nordostbahn (slowakisch)

Посилання[ред.ред. код]

Примітки[ред.ред. код]