Ян Чекановський

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Ян Чекановський
пол. Jan Czekanowski
Народився 6 жовтня 1882(1882-10-06)[1][2]
Ґлухув, Ґміна Ґруєць, Груєцький повіт, Мазовецьке воєводство, Республіка Польща[3]
Помер 20 липня 1965(1965-07-20)[3][2] (82 роки)
Щецин, Польська Народна Республіка[3]
Поховання Повонзківський цвинтар
Країна  Республіка Польща
Діяльність мандрівник-дослідник, антрополог, мовознавець, статистик, фотограф
Alma mater Цюрихський університет
Галузь культурна антропологія
Заклад Університет імені Адама Міцкевича у Познані
Посада ректор Львівського університету
Науковий ступінь професор
Відомі учні Jan Kowalczykd[4]
Аспіранти, докторанти Stanisław Klimekd
Членство Польське наукове товариство у Львові
Polish Ethnological Societyd
Wrocław Scientific Societyd
Польська академія наук
Всеслов'янський антифашистський комітет
Партія Національна ліга[d]
Діти Anna Czekanowska-Kuklińskad
Нагороди
орден Прапор Праці 1 ступеня Командорський хрест ордена Відродження Польщі медаль «10-річчя Народної Польщі» нагрудний знак 1000-ліття польського держави
CMNS: Ян Чекановський у Вікісховищі

Ян Чекановський (пол. Jan Czekanowski; 6 жовтня 1882(18821006) — 20 липня 1965, Щецин, Польська Народна Республіка) — польський антрополог, мовознавець й етнограф. Член Польської Академії Наук. Ректор Львівського університету імені Яна-Казимира в 1934-1936 рр

Життєпис[ред. | ред. код]

Син Вікентія й Амелії (у дівоцтві Гутке) навчався у гімназії Войцеха Гурського у Варшаві. Закінчив університет у Цюриху, Швейцарія. У 1906 році здобув ступінь доктора наук. Працював у Берлінському музеї з 1906 до 1910 року. Учасник експедиції до Африки герцога Мекленбургского. Освоїв знання з африканістики. Вивчав народи Конго[5].

У 1909 році розробив метод «діагоналізації» матриці різниці та графічного зображення кластерів вздовж головної діагоналі матриці різниці. Сутність цього методу полягає у тому, що всю амплітуду отриманих величин подібності розбивають на ряд класів, а потім у матриці величин подібності замінюють ці величини штрихуванням, різною для кожного класу, причому зазвичай для вищих класів подібності застосовують темніше штрихування. Потім, змінюючи порядок описів у таблиці, домагаються, щоб подібні описи виявилися поруч[6].

З 1911 до 1913 року працював у Музеї антропології у Петербурзі. З 1913 року професор антропології у Львівському університеті. У 1934 році призначений на посаду ректора Львівського університету[5].

Під час німецької окупації Львова врятував польсько-литовську гілку караїмів. Професор Чекановський переконав німецьких «расологів», що караїми тюркського походження, хоча і сповідують юдаїзм. Це допомогло караїмському народу уникнути знищення під час Голокосту[5].

У 1945 році розпочав працювати у Католицькому університеті міста Люблін. З 1946 року і до своєї смерті працював на кафедрі антропології у Познані. З 1959 року до 1965 року постійний член Польського антропологічного клубу[5].

Праці[ред. | ред. код]

Основні праці присвячені антропогенному складу Європи та Центральної Африки. Антропології Польщі, східної Прибалтики, расовій проблемі етногенезу слов'ян та інших народів Центральної Європи.

Вшанування пам'яті[ред. | ред. код]

У місті Щецин встановлено пам'ятник.

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ Deutsche Nationalbibliothek Record #123984211 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  2. ↑ а б Proleksis enciklopedija, Opća i nacionalna enciklopedija — 2009.
  3. ↑ а б в Чекановский Ян // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохоров — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  4. ↑ Gurba J., Kowalewska-Marszałek H., Sałacińska B. et al. Docent Dr hab. Jan Kowalczyk (1918–2007) // Archaeologia Polona — Polish Academy of Sciences, 2019. — Vol. 57. — P. 9–21. — ISSN 0066-5924 — doi:10.23858/APA57.2019.001
  5. ↑ а б в г ЧЕКАНОВСКИЙ ЯН. Словари, энциклопедии и справочники - бесплатно Онлайн - Slovar.cc (рос.). Процитовано 29 березня 2023.
  6. ↑ 3. Диаграммы Чекановского. StudFiles (рос.). Процитовано 29 березня 2023.

Посилання[ред. | ред. код]

Львівський університет
імені Йосифа ІІ
(1784—1805)
Антоній Вацлав Бетанський (1784/85) • Балтазар Борзаґа (1785/86) • Бурхард Шіверек (1786/87) • Віт Вреха (1787/88) • Йозеф Віммер (1788/89) • Ян Амброз (1789/90) • Алоїз Капуано (1790/91) • Вацлав Ганн (1791/92) • Ян Антоні де Поточкі (1792/93) • Домінік Зіґфрід Кефіль (1793/94) • Лоренц Прессен (1794/95) • Ян Гольфельд (1795/96) • Антоній Ангелович (1796/97) • Станіслав Ґжембський (1797/98) • Бурхард Шіверек (1798/99) • Юзеф Спорк (1799/1800) • Каєтан Кіцький (1800/01) • Балтазар Борзаґа (1801/02) • Франц Мазох (1802/03) • Ян Земанчик (1803/04) • Миколай Скородинський (1804/05) • Франтішек Кодеш (1805)
Львівський ліцей
(1805—1817)
Львівський університет
імені Франца ІІ
(1817—1918)
Анджей Анквіч (1817/18) • Йозеф Вінівартер (1818/19) • Фердинанд Штехер (1819/20) • Юліус Гюттер (1820/21) • Модест Гриневецький (1821/22) • Максиміліан Алоїз Фюґер (1822/23) • Петер Крауснекер (1823/24) • Йозеф Маусс (1824/25) • Франциск Ксаверій Захар'ясевич (1825/26) • Фердинанд Польберґ (1826/27) • Франц Мазох (1827/28) • Микола Нападієвич (1828/29) • Венедикт Левицький (1829/30) • Карл Краусс (1830/31) • Войцех Жердинський (1831/32) • Авґуст Кунцек (1832/33) • Онуфрій Криницький (1833/34) • Ян Добжанський (1834/35) • Франц де Пауля Нойгаузер (1835/36) • Ян Стібер (1836/37) • Мартин Барвінський (1837/38) • Антон Гаймберґер (1838/39) • Франц Бабель де Фронсберґ (1839/40) • Ґеорґ Гольцґетан (1840/41) • Яків Геровський (1841/42) • Юзеф Райнер (1842/43) • Кароль Іґнаци Странський (1843/44) • Адольф Пфайффер (1844/45) • Антоній Манастирський (1845/46) • Францішек Туна (1846/47) • Бенедикт Ваґнер (1847/48) • Карломан Танґль (1848/49) • Себастіян Міхал Тичинський (1849/50) • Франц Коттер (1850/51) • Йозеф Маусс (1851/52) • Каєтан Жмиґродський (1852/53) • Едуард Гербст (1853/54) • Іґнац Лемох (1854/55) • Онуфрій Криницький (1855/56) • Ян Паздєра (1856/57) • Антоній Вахгольц (1857/58) • Онуфрій Криницький (1858/59) • Анджей Фанґор (1859/60) • Григорій Яхимович (1860/61) • Людвік Маліновський (1861/62) • Фрідріх Рульф (1862/63) • Яків Головацький (1863/64) • Лукаш Солецький (1864/65) • Евгеніуш Мор (1865/66) • Вільгельм Керґель (1866/67) • Йосиф Делькевич (1867/68) • Фрідріх Рульф (1868/69) • Германн Шмідт (1869/70) • Франц Костек (1870/71) • Франц Коттер (1871/72) • Антоній Малецький (1872/73) • Альберт Філярський (1873/74) • Маврици Кабат (1874/75) • Євсевій Черкавський (1875/76) • Євсевій Черкавський (1876/77) • Зиґмунт Венцлевський (1877/78) • Леон Білінський (1878/79) • Ксаверій Ліске (1879/80) • Климентій Сарницький (1880/81) • Леонард П'єнтак (1881/82) • Броніслав Леонард Радзишевський (1882/83) • Едвард Ріттнер (1883/84) • Людвік Клосс (1884/85) • Лаврентій Жмурко (1885/86) • Тадеуш Пілат (1886/87) • Євсевій Черкавський (1887/88) • Леонард П'єнтак (1888/89) • Климентій Сарницький (1889/90) • Томаш Станецький (1890/91) • Роман Пілат (1891) • Авґуст Баласітс (1891/92) • Марцелій Паливода (1892/93) • Людвік Цвіклінський (1893/94) • Тадеуш Войцеховський (1894/95) • Освальд Бальцер (1895/96) • Йосиф Комарницький (1896/97) • Антоній Реман (1897/98) • Генрик Кадий (1898/99) • Владислав Абрагам (1899/1900) • Броніслав Кручкевич (1900/01) • Людвік Ридигер (1901/02) • Владислав Охенковський (1902/03) • Ян Непомуцен Фіялек (1903/04) • Антоній Каліна (1904) • Юзеф Пузина (1904/05) • Антоні-Владислав Ґлузинський (1905/06) • Фелікс Гризецький (1906/07) • Броніслав Дембінський (1907/08) • Антоній Марс (1908/09) • Станіслав Ґломбінський (1909/10) • Блажей Яшовський (1910/11) • Людвік Фінкель (1911/12) • Адольф Бек (1912/13) • Станіслав Стажинський (1913/14) • Казімеж Твардовський (1914—1917) • Казімеж Вайс (1917/18)
Львівський університет
імені Яна Казимира
(1918—1939)
Антоній Станіслав Юраш (1918/19) • Альфред Гальбан (1919/20) • Емануель Махек (1920/21) • Ян Каспрович (1921/22) • Станіслав Нараєвський (1922/23) • Юліуш Макаревич (1923/24) • Влодзімєж Сєрадський (1924/25) • Едвард Порембович (1925/26) • Юзеф Семирадський (1926/27) • Адам Ґерстманн (1927/28) • Леон Пінінський (1928/29) • Гілари Шрамм (1929/30) • Станіслав Вітковський (1930/31) • Северин Кжеменєвський (1931/32) • Адам Ґерстманн (1932/33) • Генрик Гальбан (1933) • Каміль Стефко (1933/34) • Ян Чекановський (1934/35) • Ян Чекановський (1935/36) • Станіслав Кульчиньский (1936/37) • Станіслав Кульчиньский (1937/38) • Едмунд Буланда (1938/39) • Роман Лонгшам де Бер'є (1939)
Львівський університет
імені Івана Франка
(від 1939)
Михайло Марченко (1939/40) • Георгій Биченко (1940/41) • Василь Сімович (1941) • Микола Паше-Озерський (1944, в. о. ректора) • Іван Бєлякевич (1944/1948) • Гурій Савін (1948/1951) • Євген Лазаренко (1951/1963) • Микола Максимович (1963/1981) • Володимир Чугайов (1981/1990) • Іван Вакарчук (1990/2007) • Василь Височанський (2007/2010, в. о. ректора) • Іван Вакарчук (2010/2013) • Василь Височанський (2013/2014, в. о. ректора) • Володимир Мельник (від 10 червня 2014)
Перегляд цього шаблону
  Про аудіо, відео(ігри), фото та мистецтво
Генеалогія та некрополістика
Література та бібліографія
Тематичні сайти
Словники та енциклопедії
Довідкові видання
Нормативний контроль
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Ян_Чекановський&oldid=41660666