Синай Яків Григорович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Синай Яків Григорович
Народився 21 вересня 1935(1935-09-21)[1][2][3] (88 років)
Москва, СРСР[4]
Країна  Росія
 США
 СРСР
Місце проживання Принстон
Діяльність математик, фізик, професор, викладач університету
Галузь математична фізика, теорія ймовірностей, статистична механіка, математика[5] і динамічні системи[d][5]
Alma mater механіко-математичний факультет МДУd і МДУ[6]
Науковий ступінь доктор фізико-математичних наук
Науковий керівник Колмогоров Андрій Миколайович[7]
Відомі учні Леонід Абрамович Бунімовичd, Каток Анатолій Борисовичd, Маргуліс Григорій Олександрович, Luigi Accardid[6], Andras Kramlid[6], Akhtam A. Dzhalilovd[6], Andrei Sobolevskid[6] і Ilya Goldsheidd[6]
Знання мов російська[8] і англійська[5]
Заклад Принстонський університет, МДУ і Інститут теоретичної фізики імені Л. Д. Ландау РАНd
Членство Лондонське королівське товариство, Національна академія наук США, Російська академія наук, Американська академія мистецтв і наук, Угорська академія наук, Європейська академія[9], Польська академія наук, Американське математичне товариство[10][11] і Норвезька академія наук
Magnum opus dynamical billiardsd
Нагороди
Сайт math.princeton.edu/directory/yakov-sinai

Яків Григорович Синай (рос. Яков Григорьевич Синай, англ. Yakov G Sinai; 21 вересня 1935(19350921), Москва, РРФСР, СРСР) — радянський й американський математик, дійсний член РАН з 7 грудня 1991, лауреат низки престижних премій, в тому числі премії Абеля (2014).

Життєпис[ред. | ред. код]

Народився в сім'ї вчених-медиків, онук В. Ф. Кагана — одного з перших математиків Росії, які працювали в галузі неевклідової і диференціальної геометрії. Батько — підполковник медичної служби, доктор медичних наук Григорій Якович Синай (1902–1952), завідувач кафедри мікробіології 3-го Московського медичного інституту, з 1945 професор кафедри мікробіології та вірусології 2-го МДМІ, редактор фундаментального керівництва «Мікробіологічні методи дослідження при інфекційних захворюваннях» (1940, 1949), автор монографій «Туляремія» (1940) і «Короткий посібник з боротьби з чумою» (1941)[12]. Мати — Надія Веніамінівна Каган (1900–1938), старший науковий співробітник в Інституті експериментальної медицини ім. М.Горького; займалася розробкою козячої вакцини проти весняно-літнього енцефаліту, разом з лаборанткою Н.Я.Уткиною загинула в результаті зараження препаратом вірусу енцефаліту, властивості якого вивчала. Брат — механік Г.І.Баренблатт.

Навчався на механіко-математичному факультеті Московського університету, який закінчив у 1957. У 1956 році одружився зі своєю однокурсницею Оленою Бенціонівною Вул, дочкою відомого фізика Бенціона Мойсейовича Вула.

Учень Андрія Колмогорова. Кандидат наук (1960), доктор наук (1964). C 1960 працював в Московському університеті, з 1971 професор. Також працював старшим (1962), головним (1986) науковим співробітником Інституту теоретичної фізики ім. Л. Д. Ландау. З 1993 — професор Принстонського університету.

Основні роботи Синая лежать в області математики і математичної фізики, особливо в тісному переплетенні теорії ймовірностей, теорії динамічних систем, ергодичної теорії та інших математичних проблем статистичної фізики. Він у числі перших знайшов можливість обчислювати ентропію для широкого класу динамічних систем (так звана «ентропія Колмогорова—Синая»). Велике значення мають його роботи з геодезичних потоків на поверхнях від'ємної кривини, де він довів, що зрушення вздовж траєкторій геодезичного потоку породжують випадкові процеси, що володіють найсильнішими з можливих властивостей стохастичності і, серед іншого, задовольняють центральній граничній теоремі теорії ймовірностей. Великий цикл робіт присвячений теорії розсіюваючого пулу — «пулу Синая». Добре відомі роботи Я. Г. Синая в області теорії фазових переходів, квантового хаосу, динамічних властивостей рівняння Бюргерса, одновимірної динаміки.

У 2009 році обраний в іноземні члени британського Королівського товариства. Член Національної академії наук США. З 2012 року є дійсним членом Американського математичного товариства.[13]

Обрані публікації[ред. | ред. код]

Нагороди та премії[ред. | ред. код]

Виноски[ред. | ред. код]

  1. Архів історії математики Мактьютор — 1994.
  2. Gregersen E. Encyclopædia Britannica
  3. Енциклопедія Брокгауз
  4. Deutsche Nationalbibliothek Record #124663079 // Gemeinsame Normdatei — 2012—2016.
  5. а б в Czech National Authority Database
  6. а б в г д е Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  7. Математичний генеалогічний проєкт — 1997.
  8. Bibliothèque nationale de France BNF: платформа відкритих даних — 2011.
  9. https://www.ae-info.org/ae/User/Sinai_Yakov
  10. http://www.ams.org/fellows_by_year.cgi?year=2013
  11. http://www.ams.org/news?news_id=1680
  12. Кафедра микробиологии и вирусологии. Архів оригіналу за 4 квітня 2018. Процитовано 30 березня 2014.
  13. List of Fellows of the American Mathematical Society (англ.). Архів оригіналу за 16 серпня 2013. Процитовано 7 серпня 2013.
  14. Chacon, R. V. (1978). Review: Introduction to ergodic theory, by Ya. G. Sinai (PDF). Bull. Amer. Math. Soc. 84 (4): 656—660. Архів оригіналу (PDF) за 28 березня 2014. Процитовано 30 березня 2014.
  15. Новина [Архівовано 26 березня 2014 у Wayback Machine.] на сайті Американського математичного товариства
  16. Российская премия Абеля. Архів оригіналу за 30 березня 2014. Процитовано 30 березня 2014.

Посилання[ред. | ред. код]