Поезії 1847–1850 років (не переписані до «Більшої книжки»)
Поезії 1847–1850 рр., не переписані до «Більшої книжки» — таблиця.[2]
Історія
1858 р., готуючи у Нижньому Новгороді до друку твори, написані на засланні, Шевченко значну частину творчого доробку періоду заслання (42 твори) не переписав з Оренбурзької Малої до Більшої книжки поезій 1847–1861 рр. 21 лютого Тарас Григорович занотував у щоденнику: [3]
Безумовно, поет вимогливо й критично ставився до своїх творів. У листі до Михайла Лазаревського від 29 листопада 1857 р. він зауважив: …У мене єсть багато дечого, тілько все то те понедороблюване.[4] Але чому до «Більшої книжки» не були вписані такі шедеври, як Сонце заходить, гори чорніють..[5], Мені тринадцятий минало.., «Сон», О думи мої! О славо злая!., У тієї Катерини.., Якби ви знали паничі.., У Бога за дверми лежала сокира.., Мені здається, я не знаю..[6], Ну що б, здавалося, слова.., У Вільні, городі преславнім...[7] тощо, а також поеми «Титарівна»[8], Неначе цвяшок в серце вбитий..[Марина], У Оглаві… [Сотник], лишається загадкою, яку навряд чи хто розгадає.[9]
Рукописна Оренбурзька книжка служить єдиним джерелом для публікції цих творів. [10] [11]
Умовні позначення: № – Шевченкова нумерація поезій. MK – 42 поезії, не переписані 1858 р. до «Більшої Книжки».- ВД – порядок зошитів за В. Доманицьким. Дод. арк. — додатковий аркуш.
Поезії 1847–1850 рр., не переписані до «Більшої книжки» Назва сторінка № зошит ВД примітка MK 1847 - 1 1 … Не спалося, а ніч, як море... 40 9 3 3 13 мая 1847. в казематі 1 Сонце заходить, гори чорніють... N.N. 51 3 4 4 2 Мені тринадцятий минало… N.N. 91 7 6 6 3 Не гріє сонце на чужині... 94 8 6 6 4 Гори мої високії... 97 9 7 7 Сон 5 О думи мої! О славо злая!.. N.N. 108 11 7 7 6 То так і я тепер пишу... 145 10 10 7 1848 159 11 11 … У Бога за дверми лежала сокира...[12] 162 2 11 11 1848 8 Добро, у кого є господа... 188 10 12 12 9 Не знаю, як тепер ляхи живуть… – 191 13 27 початок див. 1850 № 7 10 Чи то недоля та неволя... 200 10 13 27 11 Буває, іноді старий... 207 13 14 24 12 Хіба самому написать... 208 14 14 24 13 Готово! Парус розпустили... 215 17 14 24 14 1849 223 15 21 … У Оглаві… 226 1 15 21 [Сотник] 1849 15 Заросли шляхи тернами... 260 8 17 23 16 Було, роблю що, чи гуляю... 270 12 17 23 17 Неначе цвяшок в серце вбитий… 278 18 18 14 [Марина] 18 На ниву в жито уночі 295 20 19 15 [Сичі] 19 Меж скалами, неначе злодій... 297 21 19 15 20 І виріс я на чужині... 306 23 20 16 21 Ой я свого чоловіка... 319 30 21 17 22 Ой виострю товариша... 321 31 21 17 23 Ой не п’ються пива-меди... 327 36 21 17 24 На улиці невесело... 329 37 21 17 25 У тієї Катерини... 330 38 21 17 26 Ой пішла я у яр за водою... 336 40 22 18 27 Не так тії вороги... 337 41 22 18 28 У неділеньку у святую... 341 45 22 18 29 У перетику ходила... 345 46 22 18 30 У неділеньку та ранесенько...[13] 347 47 22 18 31 Не тополю високую... 349 48 22 18 32 Не хочу я женитися... 354 53 23 19 33 Чума… 356 54 23 19 34 І знов мені не привезла... 358 55 23 19 35 1850 367 24 25 … Ми заспівали, розійшлись... 374 2 24 25 1850 36 Мені здається, я не знаю... 388 5 25 26 37 Якби ви знали, паничі...[14] 391 6 25 26 38 Буває, в неволі іноді згадаю... 395 7 25 26 продовження на с. 191 10 Титарівна. Унеділю на селі… 399 12 26 13 початок на с. 431 39 Ну що б, здавалося, слова... 410 13 26 13 40 У Вільні, городі преславнім... 415 59 27 20 41 Заступила чорна хмара... 420 60 27 20 42 Титарівна. Давно се діялось… 431 Дод. арк. Дод. арк. продовження на с. 399 39 Поезія 1847–1850 рр.
Нотатки - Поезії під номером «59» і «60» підшиті помилково. Вони заключають третю книжечку поезій «1849» року.[2]
- Закінчення поезії Буває, в неволі іноді згадаю...(№ 7, сс. 395–398): — Не знаю, як тепер ляхи живуть... є на сс. 191–194 (3-й зошит 1848 р.)
- Вступ до «Титарівни» (№ 12, с. 399) — на передостанній сторінці рукопису: Давно се діялось... (с. 431)
Див. також
- Другий Кобзар Тараса Шевченка (1847 р.)
- Поезія 1847-1850 рр. (Більша книжка)
- Поезія 1857-1861 рр. (Більша книжка)
- Поезія 1847-1850 рр. (Оренбурзька або Мала книжка)
- Три літа. Рукописна книга 1843-1845 рр.
Примітки
- ↑ Поезія 1847-1850 р. Кобзар Тараса Шевченка. Повне зібрання поезій у чотьрьох книгах. Книга третя. — Львів, 2020.
- ↑ а б Опис рукописів Т.Г. Шевченка — К., 1961.
- ↑ Тарас Шевченко. Журнал (Щоденник). Лютий 1858.— Переклад Леоніда Білецького.
- ↑ Тарас Шевченко. Листи до різних осіб. 1857-1858. // Зібрання творів у 6 т. — Т. 6 — К. 2003.
- ↑ «N.N. - Сонце заходить, гори чорніють» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 384-386.
- ↑ «Мені здається, я не знаю» // Шевченківська енциклопедія: — Т.4:М—Па : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2013. — С. 167-169.
- ↑ «У Вільні, городі преславнім» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 343-344.
- ↑ «Титарівна» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 254-257.
- ↑ Леонід Новиченко. Дорогоцінні сторінки. // Тарас Шевченко. Більша книжка. Автографи поезій Шевченка 1847-1860 рр. Передмова. — К. 1989.
- ↑ Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. Т. 1 [1] [2] — К., 2003.
- ↑ Шевченко Т. Г. Повне зібрання творів: У 12 т. Т. 2 [3] [4] — К., 2003.
- ↑ У Бога за дверми лежала сокира // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 339-342.
- ↑ «У неділеньку та ранесенько» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 346-347.
- ↑ «Якби ви знали, паничі» // Шевченківська енциклопедія : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — Т. 6: Т—Я. — С. 1071-1073.
.png)