Вільшаник
| село Вільшаник | |
|---|---|
| Країна |  Україна
|
| Область | Львівська область |
| Район | Самбірський район |
| Громада | Ралівська сільська громада |
| Код КАТОТТГ | UA46080090040028530 |
| Основні дані | |
| Засноване | 1423 |
| Населення | 1199 |
| Територія | 21860 км² |
| Площа | 13,59 км² |
| Густота населення | 80,79 осіб/км² |
| Поштовий індекс | 81481 |
| Телефонний код | +380 3236 |
| Географічні дані | |
| Географічні координати | 49°26′44″ пн. ш. 23°14′12″ сх. д. / 49.44556° пн. ш. 23.23667° сх. д.Координати: 49°26′44″ пн. ш. 23°14′12″ сх. д. / 49.44556° пн. ш. 23.23667° сх. д. |
| Середня висота над рівнем моря |
313 м |
| Водойми | річка Вільшаник |
| Місцева влада | |
| Адреса ради | Львівська обл., Самбірський р-н, с. Ралівка |
| Карта | |
  Вільшаник | |
 Вільшаник | |
| Мапа | |
| |
|
| |
Вільша́ник — село в Україні, у Самбірському районі Львівської області. Населення становить 1199 осіб.
Орган місцевого самоврядування — Ралівська сільська рада. З 9 серпня 2015 року село стало центром Вільшаницької сільської громади.[1]
З 2020 року входить в Ралівську сільську громаду.
Село знаходиться на березі річки Вільшаник — притоки р. Черхавки. У селі умовно виділяють кілька територіальних сегментів (вулиць). Серед них: Горішний кінець, Запотік, Долішний кінець, Хатки (хутір Трояни), Слобода, Середина, Кольонія (хутір Глибоч).
Історія
Вперше згадується у письмових джерелах за 1423 р., коли король Владислав Ягайло надав його братам Миколаєві та Щепанові з Тарнави. Згідно з переказами, назва походить від вільхових дерев, яких багато росло у цій місцевості.
Визначні місця
У селі є дерев'яна церква Святої Параскевії збудована у 1886 р. на місці давнішої, теж дерев'яної.
На хуторі Глибоч є братська могила. Пам'ятник односельчанам, загиблим у роки другої світової війни створили скульптор Анатолій Галян і архітектор Мирон Вендзилович.[2]
У селі також є джерело високомінералізованої води типу нафтусі.[3]
Відомі мешканці
Народились
- Герич Іван Миколайович — депутат Верховної Ради УРСР 4-го скликання.
Примітки
- ↑ https://gromada.info/gromada/vilshanycka/
- ↑ Мисько Е. Пам'ять // Жовтень. — 1980. — № 5 (427). — С. 29, 156.
- ↑ http://vilshanycka.gromada.org.ua
