Добра стаття

Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку

Координати: 50°17′06″ пн. ш. 28°36′54″ сх. д. / 50.28500° пн. ш. 28.61500° сх. д. / 50.28500; 28.61500

Житомирський військовий інститут
імені С. П. Корольова
ЖВІ
Житомир, Україна Україна
Тип заклад вищої освіти
Країна  Україна
Засновано 8 грудня 1919
Ректор Левченко Олександр Віталійович
Адреса 10004, м. Житомир, просп. Миру, 22
Сайт www.zvir.zt.ua
Мапа

Жито́мирський військо́вий інститу́т і́мені С. П. Корольо́ва — державний вищий навчальний заклад ІІІ рівня акредитації. Утворений у 1919 році як навчальний заклад, що готує фахівців протиповітряної оборони. На сьогоднішній день (2020 рік) готує, як військових, так і цивільних фахівців у галузях радіотехніки, системної інженерії, інформаційної та кібернетичної безпеки тощо. Інститут має велику наукову школу, досліджує та розробляє роботизовані системи військового призначення. Має досвід участі в бойових діях (серед цього й — на Сході України).

Історія

Попередником навчального закладу можна вважати перші у світі курси протиповітряної оборони, які були створені 8 грудня 1914 року. Ті курси очолив начальник Офіцерської електротехнічної школи (місто Петроград) генерал-майор Георгій Бурман та керував ними під час Першої світової війни[1].

Але після Жовтневого перевороту 1917 року курси припинили своє існування, наступності підготовки фахівців протиповітряної оборони не відбулося.

У лютому 1918 року в РСЧА почались заходи зі створення (відтворення) зенітної артилерії та системи підготовки кадрів до неї. В червні 1918 року у Петрограді було створено Управління завідувача з формування зенітних батарей. У листопаді того ж року Управління було переведено до Калуги.

З метою якісної організації та систематичного навчання комскладу протилітакових батарей 13 лютого 1919 року завідувач формуванням зенітних батарей РСЧА Б.П.Ненашев наказом № 34 встановив: «...нова справа боротьби з повітряним флотом настійно вимагає грунтовної розробки і передачі досягнутих результатів всім зенітникам. З цією метою і наказую організувати при ввіреному мені управлінні школу стрільби по повітряному флоту, як орган, що розробляє всі галузі зенітної справи, так і навчає командний склад формованих батарей. Заняття розпочати 18-го цього лютого"».[2]

У травні 1919 року Управління було переведено до Нижнього Новгорода. У наказі № 364 від 7 грудня 1919 року новий завідувач формуванням А.Н.Вукотич зажадав: «8-го цього грудня відновити заняття з командним складом управління, перервані через відсутність приміщення, а також приступити до навчання стрільбі колишніх феєрверкерів, що складаються в наявності в змінному складі управління і в 4-й батареї».[3]

З 8 грудня 1919 року в школі стрільби по повітряному флоту почалися заняття, які йдуть практично безперервно до теперішнього часу, незважаючи на проведені передислокації і реорганізації навчальних закладів, зміни профілю підготовки і контингенту навчаємих.

З 1919 до 1934 року це був єдиний в країні військово-навчальний заклад протиповітряної оборони. До війни після Нижнього Новгорода послідовно базувався:

  • у селищі "20-а верста" (зараз - в межах міста Одинцово) з 1 жовтня 1921 - зенітне відділення Повторної артшколи середнього комскладу артилерії особливого призначення Республіки;[4]
  • у Москві (казарми ім. Троцького) з 1 жовтня 1922 — два зенітнх відділення Повторної школи середнього комскладу і підготовки молодшого комскладу і фахівців частин артилерії особливого призначення;[5]
  • у Петрограді (Ленінграді) з 1 жовтня 1923 — Повторна школа середнього командного складу зенітної артилерії особого призначення при Управлінні начальника зенітної артилерії особливого призначення[6];
  • у Севастополі з 1 жовтня 1924 — Спеціальна школа старшого та середнього командного складу зенітної артилерії; з 1 листопада того ж року — Курси удосконалення командного складу зенітної артилерії РСЧА; з 1 жовтня 1927 року — Школа зенітної артилерії РСЧА; з 16 березня 1937 року — Севастопольське училище зенітної артилерії РСЧА (СУЗА)[7].

У серпні 1941 року училище було евакуйовано спочатку до Петровська, потім — до Уфи[8]. Після завершення війни інститут був переведений до Житомира (1946)[9]. 1947 року навчальний заклад отримав нову назву — Житомирське Червонопрапорне зенітно-артилерійське училище.

З 31 січня 1968 року училище було переведено в розряд вищих та отримало назву Житомирське вище ракетне командне Червонопрапорне училище ППО[10]. 1973 року училище отримало почесне найменування, отримавши ім'я Ленінського комсомолу[11]. 15 листопада 1979 училище було нагороджено орденом Жовтневої Революції[12].

У 1996–1997 роках навчальний заклад мав статус військового факультету радіоелектроніки при Житомирському інженерно-технологічному інституті, після чого знову став окремим вищим військовим навчальним закладом. 1999 року інституту було надано ім'я Сергія Павловича Корольова[13].

2007 року інститут увійшов до складу Національного авіаційного університету[14], а з 2013 — у складі Державного університету телекомунікацій[15].

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 30 січня 2015 року № 94 Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова вийшов зі складу Державного університету телекомунікацій та став самостійним вищим навчальним закладом[16].

Освітня діяльність

Військовий інститут здійснює підготовку фахівців та наукові дослідження у таких галузях знань:

Серед професорсько-викладацького складу військового інституту 16 % докторів наук та професорів, 65 % кандидатів наук, доцентів і старших наукових співробітників. Окрім того інститут має у своєму складі заслужених працівників освіти України, заслужених діячів науки і техніки України, лауреатів Державної премії України в галузі науки і техніки, заслужених тренерів України, заслужених раціоналізаторів України.

Наукова та науково-технічна діяльність

В інституті активно проводяться пошукові та прикладні наукові дослідження з проблем створення, випробування, бойового застосування, експлуатації, модернізації високотехнологічних систем і засобів озброєння та військової техніки[17].

Курсанти і студенти беруть участь у всеукраїнських та міжнародних конкурсах, тематичних олімпіадах[17][18][19]. В інституті діє спеціалізована вчена рада із захисту дисертацій[20]. Видається фаховий збірник наукових праць[21]. Регулярно проводяться науково-практичні конференції[22][23][24][25].

Розроблений та створений в інституті діючий макет Центру кібернетичної безпеки використовувався для забезпечення безпеки проведення Чемпіонату Європи з футболу 2012 року. Макет Комплексу оперативного управління силами та засобами у кризових ситуаціях застосовувався під час військових навчань і тренувань[26].

Матеріально-технічна база

Загальна площа навчальних приміщень військового інституту становить понад 28 тисяч м2. Аудиторний фонд інституту складається з 6 навчальних корпусів, де обладнано 22 лекційні аудиторії, 39 спеціальні класи, 58 лабораторій, 5 навчальних командних пунктів, 40 класів загального призначення[27] тощо.

Для забезпечення практичної підготовки курсантів і студентів на кафедрах військового інституту створено 8 навчально-лабораторних комплексів та лабораторій, розгорнуто понад 70 класних варіантів комплексів озброєння та військової техніки, обладнано 3 майданчики військової техніки на рухомій базі, розгорнутий значний парк обчислювальної техніки, що включає 23 сучасних спеціалізованих комп'ютерних класів[27].

Навчально-виховний процес забезпечують 2 бібліотеки. Книжковий фонд загальної бібліотеки налічує близько 300 тисяч примірників.

У військовому інституті діє спортивний комплекс з басейном. У розпорядженні курсантів та студентів є стадіон, 3 спортивних зали, 5 спортивних майданчиків, стрілецький тир, полігонна база.

Міжнародне співробітництво

Курсанти Республіки Казахстан, які навчаються у військовому інституті

Військовий інститут активно бере участь у програмах міжнародного співробітництва з питань підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації іноземних військових фахівців[17].

Наукові та науково-педагогічні працівники військового інституту беруть участь у міжнародних наукових та науково-практичних конференціях, публікують результати наукових досліджень у закордонних виданнях[28].

Спорт

Військовий інститут має:

Збірна команда інституту з гирьового спорту

В інституті діють різноманітні спортивні секції:

  • рукопашного бою,
  • гирьового спорту,
  • багатоборства військово-спортивного комплексу,
  • офіцерського триборства,
  • армспорту,
  • стрільби із штатної зброї,
  • легкої атлетики,
  • шахів,
  • настільного тенісу,
  • паверліфтингу,
  • силового жонглювання,
  • міні-футболу,
  • волейболу,
  • баскетболу,
  • аеробіки тощо.

Найкращі спортсмени інституту беруть участь у чемпіонатах світу, України, Збройних Сил України, чемпіонатах та універсіадах Житомирщини. За останні роки в інституті підготовлено 2 заслужених майстри спорту України, 5 майстрів спорту міжнародного класу, 62 майстри спорту України. Переможцями та призерами чемпіонатів України є 38 спортсменів, чемпіонатів світу — 12. Спортсмени інституту виборюють перші місця на чемпіонатах із шахів, рукопашного бою тощо[29][30].

2002 року було започатковано та щорічно проводиться Міжнародний турнір з гирьового спорту на честь академіка Корольова.

Структура інституту

Факультети

  • Факультет радіоелектронних систем спеціального призначення
  • Факультет геоінформаційних і космічних систем
  • Факультет інформаційних і телекомунікаційних систем
  • Факультет підготовки за програмою офіцерів запасу

Центри

Загальноінститутські кафедри

  • Кафедра фізичного виховання, спеціальної фізичної підготовки і спорту
  • Кафедра іноземних мов

Курси та школи

  • Курси іноземних мов
  • Курси перепідготовки та підвищення кваліфікації
  • Школа військово-патріотичного виховання молоді «Поліська гвардія»

Керівники навчального закладу

Фото Військове звання Керівник Роки на посаді
1 без звання Борис Коломенський 1920-1921
2

без звання

Олександр Мамонтов 1921-1922
3 без звання Ніл Чудотворцев 1922-1924
4 без звання Микола Виноградов 1924-1926
5 без звання Олександр Вукотич 1927-1931
6 без звання Михайло Семенов 1931-1934
7 комбриг Микола Рачинський 1934-1936
8 полковник Павло Абросімов 1936-1939
9 полковник Іван Морозов 1939-1942
10 полковник Георгій Кирш 1942
11 полковник Михайло Рерле 1942-1944
12 полковник Михайло Кудряшов 1944-1945
13 генерал-майор артилерії Михайло Рибаков 1945-1947
14 генерал-майор артилерії Гліб Десницький 1947-1954
15 генерал-майор артилерії Микола Грабовський 1954-1960
16 генерал-майор артилерії Петро Харчиков 1960-1966
17 генерал-майор артилерії Євген Полуектов 1966-1977
18 генерал-майор артилерії Валентин Кузіков 1977-1980
19 генерал-майор артилерії Геннадій Воротников 1980-1982
20 генерал-майор артилерії Борис Бондарев 1982-1992
21 генерал-майор Дмитро П'ясковський 1992-2003
22 генерал-майор Михайло Пічугін 2004-2010
23 генерал-майор Юрій Даник 2011-2016
24 генерал-майор Олександр Левченко від 2016

Відомі випускники

  • Пам'ятна дошка на честь Івана Туркенича на території військового інституту
    Пам'ятна дошка на честь Івана Туркенича на території військового інституту
  • Генерал армії Сергій Штеменко
    Генерал армії Сергій Штеменко
  • Старший лейтенант Іван П'янзін
    Старший лейтенант Іван П'янзін

Нагороди

Див. також

Примітки

  1. ↑ Супрунов, 2014, с. 6-8
  2. ↑ РДВА, ф. 83, оп. 1, спр. 4, арк. 32, 32зв
  3. ↑ РДВА, ф. 83, оп. 1, спр. 4, арк. 147
  4. ↑ РДВА, ф. 24758, оп. 1, спр. 80, арк. 3
  5. ↑ РДВА, ф. 4, оп. 12, спр. 37, арк. 588
  6. ↑ РДВА, ф. 4, оп. 12, спр. 37, арк. 588-595зв
  7. ↑ Супрунов, 2014, с. 24-38
  8. ↑ Супрунов, 2014, с. 39-45
  9. ↑ Супрунов, 2014, с. 47
  10. ↑ Супрунов, 2014, с. 59
  11. ↑ Супрунов, 2014, с. 61
  12. ↑ Супрунов, 2014, с. 65
  13. ↑ Супрунов, 2014, с. 73
  14. ↑ Постанова КМ України від 1 березня 2007 року № 344
  15. ↑ Структура Державного університету телекомунікацій
  16. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 2 квітня 2015. Процитовано 18 березня 2015.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  17. ↑ а б в Про військовий інститут. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2014.
  18. ↑ Чернівчанка Анастасія Багрійчук: «Всі мрії здійснюються»
  19. ↑ ІТ-Universe. Архів оригіналу за 5 січня 2015. Процитовано 5 січня 2015.
  20. ↑ Наказ Міністерства освіти і науки, молоді та спорту від 14.03.2014 № 2 «Про затвердження рішення атестаційної колегії від 01.03.2013»
  21. ↑ Свідоцтво про державну реєстрацію від 17.11.2014 № КВ 21088-10888ПР. Архів оригіналу за 22.10.2014. Процитовано 29.12.2014.
  22. ↑ Архівована копія. Архів оригіналу за 29 грудня 2014. Процитовано 29 грудня 2014.{{cite web}}: Обслуговування CS1: Сторінки з текстом «archived copy» як значення параметру title (посилання)
  23. ↑ Наукові конференції та семінари. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014.
  24. ↑ Конференція 2012
  25. ↑ XX Науково-практична конференція. Архів оригіналу за 5 січня 2015. Процитовано 5 січня 2015.
  26. ↑ Олексій Тригуб (12:22 28.11.2012). ЖВІ НАУ: ще один крок до столітнього ювілею. "Крила України" - Новини. Процитовано 30.12.2014.
  27. ↑ а б Матеріально-технічна база. Архів оригіналу за 28 грудня 2014. Процитовано 28 грудня 2014.
  28. ↑ Electronics and Control Systems 2013. N 4(38) стор. 119—123. ISSN 1990-5548
  29. ↑ Житомир спортивний. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 28 грудня 2014.
  30. ↑ Кафедра ФВСФПіС
  31. ↑ Науковий центр
  32. ↑ Житомирський військовий інститут імені С. П. Корольова Державного університету телекомунікацій. Архів оригіналу за 6 березня 2016. Процитовано 5 вересня 2014.

Джерела

Університети
Академії
Інститути
та факультети
Коледжі
Ліцеї
Об'єднані
або розформовані
Переформовані
радянські заклади
Розформовані
радянські заклади
(*) - в кінцевому рахунку, розформовані
 Ця стаття належить до добрих статей української Вікіпедії.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Житомирський_військовий_інститут_імені_С._П._Корольова&oldid=34231280