Антон Легар
Антон Легар | |||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Полковник | |||||||||||||
Загальна інформація | |||||||||||||
Народження | 21 лютого 1876 Шопрон[1] | ||||||||||||
Смерть | 12 листопада 1962 (86 років) Відень, Австрія[1] | ||||||||||||
Військова служба | |||||||||||||
Приналежність | ЗУНР | ||||||||||||
Вид ЗС | Збройні сили Австро-Угорщини УГА | ||||||||||||
Війни / битви | Перша світова війна Українсько-польська війна 1918—1919 | ||||||||||||
Командування | |||||||||||||
бойова група «Наварія» | |||||||||||||
Нагороди та відзнаки | |||||||||||||
Антон Легар у Вікісховищі |
Барон Антон фон Легар (нім. Anton Lehár, угор. Lehár Antal, 21 лютого 1876, м. Шопрон, Угорщина — 12 листопада 1962, м. Відень, Австрія) — барон, австро-угорський, український та угорський військовий діяч, перший командир бойової групи «Наварія» Української Галицької Армії. Брат композитора Франца Легара.
Народився 21 лютого 1876 в угорському місті Шопрон в родині полкового капельмейстера 50-го піхотного полку Австро-угорської армії.
У 1893 закінчив піхотну кадетську школу у Відні і з 1894 починає службу в ранзі лейтенанта. Згодом служить у Генеральному штабі. В Першу світову війну командує 2 батальйоном 13-го піхотного полку. А потім до кінця війни очолює 106-й піхотний полк.
З грудня 1918 вступає на службу в Українську Галицьку Армію, стає першим командиром бойової групи «Наварія». Звернувся до уряду ЗУНР із пропозицією залучити на службу до УГА сімох високопрофесійних австрійських генералів, послуги котрих обійдуться державній скарбниці у 2,5 мільйони корон, а навзамін він гарантує радикальне поліпшення ситуації на фронтах та відбиття у поляків Львова.[2] Однак, не зважаючи на підтримку посла ЗУНР у Відні барона Миколи Василька та схвальне ставлення президента Євгена Петрушевича не вдалось реалізувати цей проект.
Антон Легар виступив категорично проти швидкого і непідготовленого наступу на Львів, а запропонував дати війську відпочинок, перегрупувати сили та розпочати наступ. Через неприйняття його плану подав у відставку та виїхав до Угорщинни.
В Угорщині очолював війська Західної Угорщини, які боролись за повернення імператора Карла I на угорський престол. Після поразки монархістів емігрував у Німеччину, проживав у Берліні. Після приходу нацистів до влади виїхав до Австрії.
До кінця життя проживав у Відні, в своєму замку Легар-Шиканедер, де і помер 12 листопада 1962 року.
- Ювілейна пам'ятна медаль 1898
- Ювілейний хрест
- Хрест «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) 3-го класу з військовою відзнакою (квітень 1909)
- Почесний сертифікат військового міністерства (жовтень 1909)
- Орден Зірки Румунії, офіцерський хрест (серпень 1911)
- Медаль «За військові заслуги» (Австро-Угорщина) в бронзі (квітень 1913)
- Орден «Османіє» 4-го класу (квітень 1913)
- Орден Залізної Корони 3-го класу з військовою відзнакою (жовтень 1914)
- Залізний хрест 2-го класу (Королівство Пруссія; жовтень 1915)
- Велика золота медаль «За хоробрість» (Австро-Угорщина) для офіцерів (травень 1918)
- Військовий орден Марії Терезії, лицарський хрест (17 серпня 1918)
- Пам'ятна військова медаль (Австрія) з мечами
- Почесний хрест ветерана війни з мечами
В 2011 році випуск Терезіанської академії був названий «Випуск барона фон Легара».
-
Імператриця Зіта вручає ордени Марії-Терезії. Легар — третій праворуч (Вілла Вартгольц; 17 серпня 1918).
-
Кавалери лицарського хреста Військового ордена Марії-Терезії, нагороджені 17 серпня 1918 року. Легар — в правому верхньому куті.
-
Баронський герб Лончара.
-
Могила Легара.
- ↑ а б в г Magyar életrajzi lexikon / за ред. K. Ágnes — Budapest: Akadémiai Kiadó, 1967.
- ↑ Стецишин О. Ландскнехти Галицької армії … — С. .
- Стецишин О. Ландскнехти Галицької армії. — Львів : Часопис, 2012. — ISBN 978-966-2720-02-0.
- Антон Легар [Архівовано 25 березня 2017 у Wayback Machine.]
- Українська Галицька Армія — УГА
- Полковники УГА
- Народились 21 лютого
- Народились 1876
- Уродженці Шопрона
- Померли 12 листопада
- Померли 1962
- Померли у Відні
- Вояки армії Австро-Угорщини
- Нагороджені Ювілейною пам'ятною медаллю 1898
- Нагороджені Ювілейним хрестом
- Нагороджені хрестом «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Офіцери ордена Зірки Румунії
- Нагороджені медаллю «За військові заслуги» (Австро-Угорщина)
- Кавалери ордена Османіє 4 ступеня
- Кавалери ордена Залізної Корони 3 ступеня
- Кавалери Залізного хреста 2-го класу
- Нагороджені Медаллю «За хоробрість» (Австро-Угорщина)
- Кавалери ордена Марії Терезії
- Нагороджені Пам'ятною військовою медаллю (Австрія)
- Нагороджені Почесним хрестом ветерана війни
- Австро-Угорські військовики Першої світової війни
- Австрійські барони
- Угорські монархісти
- Вояки Української Галицької Армії