Корсар (ПТРК)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
У Вікіпедії є статті про інші значення цього терміна: Корсар (значення).
Корсар
Комплекс «Корсар» з камерою Ізюмського приладобудівного заводу, 2019 р.
Комплекс «Корсар» з камерою Ізюмського приладобудівного заводу, 2019 р.
ТипЛегкий переносний ракетний комплекс
ПоходженняУкраїна Україна
Історія виробництва
РозробникКБ «Луч»
Вартість одиниці~ $120 тис. (пускова установка)
$20 тис. (ракета)[1]
Варіантикеровані ракети з:
  • осколково-фугасною бойовою частиною (виріб РК–3ОФ)
  • тандемною кумулятивною бойовою частиною (виріб РК–3К)
  • інертною бойовою частиною (виріб РК–3И)
Характеристики
Вага12 кг (пускова установка)
8,3 кг (станок)
15,5 кг (ракета в контейнері)[2]
Довжина1180 мм (контейнер)
Діаметр113 мм (зовнішній діаметр контейнера)
Калібр107 мм
Дальність вогню
Максимальна2500 м
Система
наведення
напівавтоматичне за лазерним променем
Корсар (ПТРК) у Вікісховищі

Корсар — український протитанковий ракетний комплекс розробки конструкторського бюро «Луч». Калібр: 107 мм.

Розробник комплексу — генконструктор КБ «Луч» Олег Коростельов. Випробування комплексу тривали в 2013 році, був прийнятий на озброєння ЗСУ в серпні 2017 року.

Історія

[ред. | ред. код]

25 липня 2013 на полігоні під Києвом відбулись успішні випробування комплексу. Серед іншого, ПТРК «Корсар» продемонстрував можливість вести вогонь як керованою, так і некерованою ракетою, базуючись на одній і тій самій пусковій установці[3].

У грудні 2016 року стало відомо про успішне проходження комплексом чергових випробувань[3].

29 серпня 2017 року ДК «Укроборонпром» повідомив, що Легкий переносний ракетний комплекс «Корсар», який розроблений ДП «Державне Київське Конструкторське Бюро „Луч“», прийнятий на озброєння Збройних Сил України у відповідності до наказу Міноборони[4].

Прийняттю на озброєння нового ракетного комплексу передував цілий комплекс із заводських та державних випробувань у присутності самих військових, під час яких «Корсар» підтвердив свої високі характеристики[4].

Окрім того, КБ «Луч» вже достроково виготовило та поставило до Збройних Сил України більше 50 ракет до «Корсару» разом із визначеною замовником кількістю пускових установок[4].

У листопаді 2018 року була представлена модифікація пускової установки з тепловізійною камерою грецького виробництва[5].

Під час XVI виставки «Зброя та безпека», що проходила в жовтні 2019 року, була представлена модифікація пускової установки з тепловізійною камерою виробництва Ізюмського приладобудівного заводу[6].

14 липня 2020 року Генеральний директор ДККБ «Луч» Олег Коростельов повідомив, що нове керівництво Міністерства оборони поставило завдання негайно прийняти на озброєння ракетний комплекс «Корсар» з тепловізором, що забезпечить його бойове застосування вночі.[7] За його словами, у КБ «Луч» триває робота над своїм тепловізором, проте зараз простіше придбати недорогий тепловізор. «Не забувайте — „Корсар“ це 2,5 кілометрів, зараз ринок викидає багато болометричних, тобто неохолоджуваних, тепловізорів, які працюють приблизно на таку відстань», — зауважив Коростильов. «І непогано працюють. Ми знаходимо виробників, які по скромній ціні продають такий тепловізор, пристосовуємо його. Потім виробник погоджується виробляти його саме у такому конструктиві, та з таким програмним забезпеченням. І ми з ним працюємо» — заявив він.

Характеристики

[ред. | ред. код]

Огляд

[ред. | ред. код]
Ракета і контейнер «Корсар»

Призначений для ураження нерухомих і рухомих броньованих цілей з будь-якими видами і типами броні — танків, БТРів, швидкісних десантних катерів, а також малорозмірних цілей — дотів, вертольотів, безпілотників.[8]

Дальність стрільби ПТРК — до 2,5 км, ракета, що летить по лазерному променю, керована.

За точність наведення комплексу відповідає одна з передових серійних розробок «Ізюмського приладобудівного заводу» — прилад наведення ПН-КУ. Забезпечує наведення ракети на дальності до 2,5 км в межах ± 250 мм[4].

Модифікація пускової установки з тепловізійною камерою грецького виробництва дозволяє ефективно розпізнавати цілі та точно уражати ціль на відстані 2,5 км вдень та на 1,7 км в темну пору доби[5].

Маса ракети в контейнері — 15,5 кг. Температурний діапазон застосування від −40 до +60 °C. «Корсар» доволі легкий — ракету можна вистрілити з плеча, її потужності достатньо для знищення практично всіх наявних видів бронетехніки, а керованість забезпечує до 100 % ураження цілі. Вартість «Корсара», за словами військових експертів, втричі нижча, ніж у закордонних аналогів — близько 130 тис. дол, а ракети — вчетверо (20 тис. дол).

Головною особливістю в «Корсар», є те, що при своїх габаритах і масі він має напівавтоматичну систему орієнтування керованої ракети в промені лазера з високою завадозахищеністю від впливу активних перешкод. Протитанкові ракети комплексу «Корсар» не вимагають підсвічування цілі лазерним променем, а керуються шляхом орієнтування в інформаційному полі лазерного каналу керування за допомогою приймального пристрою, який знаходиться в хвостовій частині ракети[3].

За даними Себатьєна Робліна вартість пускової установки становила близько $120 тисяч, а однієї ракети (без уточнення варіанту) близько $20 тисяч у 2017 році[1].

Номенклатура ракет

[ред. | ред. код]

КБ «Луч» для «Корсару» розробило дві керовані ракети: РК-3К та РК-3ОФ.[4]

  • РК-3К оснащена тандемною кумулятивною бойовою частиною, яка призначена для ураження сучасних броньованих нерухомих і рухомих об'єктів, які мають комбіновану, рознесену або монолітну броню, у тому числі з динамічним захистом, а також завислих вертольотів. Ця ракета забезпечує бронепробиття за динамічним захистом не менше 550 мм.[4]
  • РК-3ОФ оснащена осколково-фугасною бойовою частиною з ударним ядром та призначена для ураження легкоброньованих об'єктів, споруджень польового типу (ДОТ, ДЗОТ) і живої сили. У ході випробувань було досягнуто наскрізне пробиття бронеплити товщиною 50 мм.[4]

Використання

[ред. | ред. код]

ПТРК «Корсар» може бути використаний в складі бойових модулів. Зокрема, 1 комплекс встановлений у бойовому модулі «Блік-2М» розробки Київського бронетанкового заводу, та призначеному для встановлення на легкоброньовану військову техніку, наприклад ББМ «Дозор-Б»[9].

Бойове застосування

[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна

[ред. | ред. код]
Докладніше: Російсько-українська війна (з 2014), війна на сході України та російська зброя на Донбасі
  • 1 квітня 2022 року на Харківщині розрахунок ПТРК «Корсар» 95 ОДШБр поцілив у вертоліт Мі-8 російських загарбників. Після влучення ракети некерований борт зіштовхнувся у повітрі з другим Мі-8 армійської авіації противника. Як наслідок, обидва вертольота було знищено. Командування ДШВ ЗСУ припускає, що це перший випадок успішного застосування ПТРК по повітряних цілях[10][11].
  • 7-го травня 2022 року в телеграм каналі ДПС України було опубліковано відео з підписом: — «Український Корсар працює». На відео був виконаний пуск ракети в бік бронітехніки (можливо якась модель БТР), було вражено ціль. Після знерухомлення ракетою бронітехніка була зупинена та покинута екіпажем.

Тактико-технічні характеристики

[ред. | ред. код]
  • Калібр ракети: 107 мм
  • Максимальна дальність стрільби: 2500 м
  • Час польоту на максимальну дальність: 12 с
  • Система наведення: напівавтоматична за лазерним променем
  • Бойова частина:[3]
    • РК-3К — тандемна кумулятивна. Бронепробиття за динамічним захистом: не менше 550 мм
    • РК-3ОФ — осколково-фугасна з ударним ядром. Бронепробиття: не менше 50 мм
    • термобарична
  • Маса комплексу: 36 кг[2]
    • ракета в контейнері: 15,5 кг
  • Габаритні розміри:
    • довжина контейнера: 1160 мм
    • зовнішній діаметр контейнера: 112 мм
  • Температурний діапазон застосування: -40 — +60 °C

Оператори

[ред. | ред. код]
  •  Саудівська Аравія:
    У серпні 2018 року було придбано 50 українських ПТРК «Скіф» та «Корсар» виробництва КБ «Луч». Партія включала 30 одиниць 130-мм ПТРК «Скіф» (виріб 215Т) з тепловізорами EYE-LR-S Aselsan, у комплекті з 200 ракетами РК-2С у контейнері (кумулятивні) та 10 ракетами РК-2І (інертні), 20 одиниць 107-мм ПТРК «Корсар» (виріб 216Т), у комплекті зі 100 ракет РК-3ОФ (осколково-фугасні), а також тренажер ПТРК «Корсар» та два розрізних макети ракети РК-3[12].
  • Україна Україна
    Збройні Сили України: отримали понад 50 ракет та певну кількість пускових установок в 2017 році[4].
  • Бангладеш Бангладеш[13]

Україна

[ред. | ред. код]

22 травня 2020 року на Чернігівщині відбулись типові випробування легкого переносного ракетного комплексу (ЛПРК) «Корсар» виробництва ДП "Держ ККБ «Луч» з тепловізійним прицілом. Організацію випробувань здійснив Державний науково-дослідний інститут випробувань і сертифікації озброєння та військової техніки (ДНДІ ВС ОВТ). Для визначення ефективного розпізнавання цілі та точності її ураження пуски ракет було здійснено як у світлу, так і в темну пору доби[14].

Фахівці ДНДІ ВС ОВТ під час випробувань забезпечували вимірювання точності траєкторних параметрів (дальність, швидкісні характеристики, просторові координати) руху ракети за допомогою радарної системи MFTR210040, яка автоматично супроводжувала її за допомогою радіолокаційного каналу з одночасною відеореєстрацією[14].

Галерея

[ред. | ред. код]

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ а б Sebastien Roblin (6 січня 2018). Ukraine Is Building Its Own Tank-Killer Missiles to Fight Russia. National Interest. Архів оригіналу за 20 січня 2018. Процитовано 19 січня 2018.
  2. ↑ а б Легкий переносний ракетний комплекс «КОРСАР» // ДП "ДЕРЖККБ "ЛУЧ". Архівовано з джерела 28 березня 2023. Процитовано 2023-04-24.
  3. ↑ а б в г В УКРАЇНІ ПРОВЕДЕНО УСПІШНІ ВИПРОБУВАННЯ ПТРК «КОРСАР», - ВІДЕО. Defence Express. 19 грудня 2016. Архів оригіналу за 20 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
  4. ↑ а б в г д е ж и "КОРСАР" ПРИЙНЯТО НА ОЗБРОЄННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ: БІЛЬШЕ ПІВСОТНІ РАКЕТ ВЖЕ У ВІЙСЬКАХ. ДК "Укроборонпром". 29.08.2017. Архів оригіналу за 29 серпня 2017. Процитовано 29 серпня 2017.
  5. ↑ а б Оновлений ПТРК «Корсар» отримав грецький тепловізор. Народна армія. 12 листопада 2018. Архів оригіналу за 15 листопада 2018. Процитовано 14 листопада 2018.
  6. ↑ ПТРК «Корсар» отримав вітчизняний тепловізійний приціл. Ukrainian Military Pages. 10 жовтня 2019.
  7. ↑ Міноборони хоче ПТРК «Корсар» з тепловізором. Архів оригіналу за 16 липня 2020. Процитовано 18 липня 2020.
  8. ↑ Легкий переносний ракетний комплекс «КОРСАР». КБ «Луч». Архів оригіналу за 21 грудня 2016. Процитовано 19 грудня 2016.
  9. ↑ facebook.com/zbroya.ua (04 May 2016). Бойовий модуль «Блік-2М». Ukrmilitary.com. Архів оригіналу за 4 жовтня 2016. Процитовано 4 травня 2016.
  10. ↑ Українські десантники з протитанкового комплексу «Корсар» знищили два ворожих гелікоптери на Харківщині. lb.ua. 2 квітня 2022. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  11. ↑ Били з вітчизняного комплексу «Корсар»: ЗСУ збили два ворожі вертольоти під Харковом, відео. apostrophe.ua. 2 квітня 2022. Архів оригіналу за 2 квітня 2022. Процитовано 2 квітня 2022.
  12. ↑ Саудівська Аравія купила п'ятдесят українських ПТРК. Ukrainian Military Pages. 1 січня 2019. Архів оригіналу за 24 липня 2020. Процитовано 2 січня 2019.
  13. ↑ Bangladesh Fortifies Island Near Myanmar With Heavy Weapons, Gunboats. Myanmar: The Irrawaddy. 2 січня 2019. Архів оригіналу за 3 серпня 2020. Процитовано 4 серпня 2020.
  14. ↑ а б Люксіков Михайло (22 травня 2020). «Корсар» випробували з тепловізійним прицілом. Український мілітарний портал. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 22 травня 2020.

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Корсар (ПТРК)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Корсар_(ПТРК)&oldid=43092062