Стугна-П (ПТРК)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стугна-П
Stugna (ATGM) 00.04.049.jpg
Тип ПТРК
Походження Україна
Історія використання
На озброєнні 2011 — по т.ч.
Оператори  Україна
Історія виробництва
Розробник КБ «Луч»
Розроблено 2005 — 2010
Виробник КБ «Луч»
Виготовлення 2011 — по т.ч.
Характеристики
Ефективна дальність вогню >100
Максимальна дальність вогню 5000 м[1]

Commons-logo.svg Стугна-П (ПТРК) у Вікісховищі

«Стугна-П» — український протитанковий ракетний комплекс другого покоління. Розроблений київським конструкторським бюро «Луч».

Комплекс є напівавтоматичним, із системою наведення по лазерному променю. Комплекс використовує ракети калібрів 130 мм або 152 мм, що встановлюються на комплекс у контейнері.

Оператор може керувати комплексом дистанційно з пульту, який виноситься на відстань від 50 м.

Історія[ред. | ред. код]

12 квітня 2011 року ПТРК «Стугна-П» був прийнятий на озброєння Міністерством оборони України.[2]

У лютому 2015 був представлений мобільний варіант протитанкового комплексу «Стугна-П», встановлений на шасі UTV CFmoto Tracker.

20 березня 2015 ДК «Укроборонпром» почав масовий випуск ПТРК «Стугна-П» про що повідомив генеральний директор ДК «Укроборонпром» Р. А. Романов.

4 жовтня 2015 року Збройні сили України та Національна гвардія отримали на озброєння легкий мобільний протитанковий комплекс вітчизняної розробки на базі квадроциклу CFmoto Tracker 800.[3]

Наприкінці 2015 року ракета Р-2С завершила сертифікацію за стандартами НАТО для її подальшого використання європейськими компаніями. Партнером ДержККБ «Луч» на європейському та натовському ринку виступає бельгійська компанія CMI Defence (Cockerill Maintenance & Ingénierie)[4].

У вересні 2018 року стало відомо, що Україна отримала понад 100 тепловізорів Aselsan Eye-Lr S, які будуть встановлюватися на установки «Стугна-П».[5]

Опис комплексу[ред. | ред. код]

Розроблено на базі комплексу танкового керованого озброєння з ПТКР «Стугна», зберігши основні його компонувальні рішення. Призначений для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. ПТРК може вражати і завислі вертольоти.

До складу переносного комплексу «Стугна-П» (експортна версія — ПТРК «Скіф») та до складу ПТРК «Бар'єр» входить ракета Р-2С калібром 130 мм. Керована ракета може бути оснащена різними типами бойових частин: тандемною кумулятивною, осколково-фугасною або термобаричною[4].

Комплекс оснащений напівавтоматичною системою наведення по лазерному променю. Також можливе дистанційне керування ракетою по телевізійному каналу із закритої позиції (спеціально підготовленого укриття).

Базова версія складається з встановленої на тринозі пускової установки, контейнера для ракет, приладу наведення і пульта дистанційного керування, який дозволяє оператору робити пуск на відстані.

Комплекс з тепловізором Aselsan Eye-Lr S.
  • Бойова частина: тандемна кумулятивна
  • Бронепробивність: до 800 мм гомогенної броні за ДЗ
  • Система управління: напівавтоматична, по лазерному променю; дистанційна, по телевізійному каналу
  • Прилади наведення
    • «ПН-І»:
      • Маса: 15 кг
      • Дальність виявлення цілі типу «танк» вдень: до 6,500 м
      • Дальність розпізнавання цілі: 2,500 м
    • Aselsan Eye-Lr S[5]
      • Цілі вдень: до 15,000 м
      • Танк вночі: до 5,600 м
      • Людина вночі: до 2,500 м

Мобільний протитанковий комплекс[ред. | ред. код]

«Стугна-П» на CFmoto Tracker 800

Для потреб української армії в 2015 році було розроблений новий мобільний протитанковий комплекс «Стугна-П» на базі CFmoto Tracker 800. На платформу вантажного відкритого баггі встановлено ПТРК з дистанційним керуванням та три запасні ракети, а також може бути оснащений стрілецькою зброєю. Екіпаж всюдиходу складає всього дві людини.

Завдяки потужному шасі UTV з двигуном в 63 к.с., повним приводом і можливістю блокування диференціала дозволяє розвивати швидкість до 105 км/год та несподівано з'являтися там, де ворог його зовсім не очікує. Час підготовки пострілу теж був зведений до мінімуму. Завдяки своїй мобільності протитанковий всюдихід може завдавати несподівані удари по ворогу і швидко змінювати свою позицію, що робить його ефективною одиницею як в польових умовах, так і в умовах міського бою.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

ПТРК «Стугна-П», зокрема, був використаний при обороні Донецького аеропорту. ПТРК «Бар'єр», попри те, що був встановлений на нових БТР-3 і БТР-4, що діяли в зоні АТО, не використовувався[4].

Комплекс також використовувався при обороні Луганського аеропорту[6].

Оператори[ред. | ред. код]

Приймально-здавальні випробування, 26 липня 2018.
  •  Україна: У 2017 році КБ «Луч» продовжив постачання протитанкових ракетних комплексів «Стугна-П», достроково поставивши біля 300 ракет РК-2 із визначеною замовником кількістю пускових установок до серпня того ж року[7].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]