Стугна-П (ПТРК)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Стугна-П
Stugna (ATGM) 00.04.049.jpg
Тип ПТРК
Походження Україна
Історія використання
На озброєнні 2011 — по т.ч.
Оператори  Україна
Історія виробництва
Розробник КБ «Луч»
Розроблено 2005 — 2010
Виробник КБ «Луч»
Виготовлення 2011 — по т.ч.
Характеристики
Дальність вогню
Ефективна >100
Максимальна 5000 м[1]

Commons-logo.svg Стугна-П (ПТРК) у Вікісховищі

«Стугна-П» — український протитанковий ракетний комплекс другого покоління. Розроблений київським конструкторським бюро «Луч».

Комплекс є напівавтоматичним, із системою наведення по лазерному променю. Комплекс може вести вогонь ракетами калібру 130 мм з різними бойовими частинами, що встановлюються у контейнері.

Оператор може керувати комплексом дистанційно з пульту, який виноситься на відстань від 50 м.

Історія[ред. | ред. код]

Комплекс з тепловізором Aselsan Eye-Lr S.
«Стугна-П» на CFmoto Tracker 800
Приймально-здавальні випробування, 26 липня 2018.
Пуск ракети

Розроблено на базі комплексу танкового керованого озброєння з ПТКР «Стугна», зберігши основні його компонувальні рішення.[джерело?]

Докладніше: Стугна (ПТКР)

Комплекс «Стугна-П» призначений для ураження танків та інших броньованих цілей, в тому числі оснащених сучасними засобами динамічного захисту. ПТРК може вражати і завислі вертольоти.

12 квітня 2011 року ПТРК «Стугна-П» був прийнятий на озброєння Міністерством оборони України.[2]

У лютому 2015 був представлений мобільний варіант протитанкового комплексу «Стугна-П», встановлений на шасі UTV CFmoto Tracker.

20 березня 2015 ДК «Укроборонпром» почав масовий випуск ПТРК «Стугна-П» про що повідомив генеральний директор ДК «Укроборонпром» Р. А. Романов.

4 жовтня 2015 року Збройні сили України та Національна гвардія отримали на озброєння легкий мобільний протитанковий комплекс вітчизняної розробки на базі квадроциклу CFmoto Tracker 800.[3]

Наприкінці 2015 року ракета Р-2С завершила сертифікацію за стандартами НАТО для її подальшого використання європейськими компаніями. Партнером ДержККБ «Луч» на європейському та натовському ринку виступає бельгійська компанія CMI Defence (Cockerill Maintenance & Ingénierie)[4].

У вересні 2018 року стало відомо, що Україна отримала понад 100 тепловізорів Aselsan Eye-Lr S, які будуть встановлюватися на установки «Стугна-П».[5]

Опис комплексу[ред. | ред. код]

Базова версія складається з встановленої на тринозі пускової установки, контейнера для ракет, приладу наведення і пульта дистанційного керування, який дозволяє оператору робити пуск на відстані.

Ракети[ред. | ред. код]

Комплекс «Стугна-П» комплектується ракетами калібру 130 мм, що встановлюються у транспортно-пусковому контейнері. Керована ракета може бути оснащена різними типами бойових частин: тандемною кумулятивною, осколково-фугасною або термобаричною.[4]

Характеристики ракет, згідно специфікацій КБ «Луч»:[6]

Ракета Калібр Тип бойової частини Бронепробивність Кількість осколків
РК-2С 130 мм тандемна кумулятивна 800 мм
РК-2ОФ 130 мм осколково-фугасна 60 мм 600 шт

Наведення[ред. | ред. код]

Комплекс оснащений напівавтоматичною системою наведення по лазерному променю. Також можливе дистанційне керування ракетою по телевізійному каналу із закритої позиції (спеціально підготовленого укриття).

  • Прилади наведення
    • «ПН-І»:
      • Маса: 15 кг
      • Дальність виявлення цілі типу «танк» вдень: до 6,500 м
      • Дальність розпізнавання цілі: 2,500 м
    • Aselsan Eye-Lr S[5]
      • Цілі вдень: до 15,000 м
      • Танк вночі: до 5,600 м
      • Людина вночі: до 2,500 м

Мобільний протитанковий комплекс[ред. | ред. код]

Для потреб української армії в 2015 році було розроблений новий мобільний протитанковий комплекс «Стугна-П» на базі CFmoto Tracker 800. На платформу вантажного відкритого баггі встановлено ПТРК з дистанційним керуванням та три запасні ракети, а також може бути оснащений стрілецькою зброєю. Екіпаж всюдиходу складає всього дві людини.

Завдяки потужному шасі UTV з двигуном в 63 к.с., повним приводом і можливістю блокування диференціала дозволяє розвивати швидкість до 105 км/год та несподівано з'являтися там, де ворог його зовсім не очікує. Час підготовки пострілу теж був зведений до мінімуму. Завдяки своїй мобільності протитанковий всюдихід може завдавати несподівані удари по ворогу і швидко змінювати свою позицію, що робить його ефективною одиницею як в польових умовах, так і в умовах міського бою.

Бойове застосування[ред. | ред. код]

Російсько-українська війна[ред. | ред. код]

Повідомлялося, що комплекс використовувався при обороні Луганського аеропорту влітку 2014 року.[7] Комплекс також був використаний при обороні Донецького аеропорту.[8]

В жовтні 2018 року стало відомо, що 93-тя окрема механізована бригада «Холодний Яр» Збройних Сил України отримала всюдиходи UTV (Utility Task Vehicle) для перевезення пускових установок ПТРК «Стугна». Подібні всюдоходи — UTV CFmoto Tracker 800 із ПТРК «Стугна» — у жовтні 2015 року отримала Національна гвардія України[9].

ПТРК «Стугна-П» були неодноразово з успіхом використані для знищення вогневих засобів ворога. Так, наприклад, надвечір 30 січня 2019 року на лінії зіткнення з російсько-терористичними військами у Луганській області на напрямку Сокільники — Кримська українським протитанковим підрозділом було знищено ворожу бойову машину — багатоцільовий тягач МТ-ЛБ зі встановленою зенітно-артилерійською установкою ЗУ-23-2[10].

Версії[ред. | ред. код]

«Стугна-П» має експортну версію — ПТРК «Скіф».

Оператори[ред. | ред. код]

  •  Україна: У 2017 році КБ «Луч» продовжив постачання протитанкових ракетних комплексів «Стугна-П», достроково поставивши біля 300 ракет РК-2 із визначеною замовником кількістю пускових установок до серпня того ж року[11].

Галерея[ред. | ред. код]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ПТРК «Стугна-П» (рос.)
  2. Украина начала производство противотанковых комплексов «Стугна-П»
  3. Легкий мобільний протитанковий комплекс вітчизняної розробки
  4. а б Українська ракета Р-2С завершила сертифікацію за стандартами НАТО. Військова панорама. 16 Dec 2015. 
  5. а б Олег. ТУРЕЦЬКИЙ ASELSAN МАСОВО ПОСТАВЛЯЄ НОВІТНІ ТЕПЛОВІЗОРИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКИХ ПТРК «СКІФ». defence-ua.com (uk-ua). Процитовано 2018-10-16. 
  6. Переносной противотанковый ракетный комплекс «СКИФ». www.luch.kiev.ua. Процитовано 2019-02-15. 
  7. Противотанковый ракетный комплекс "Стугна-П" при обороне луганского аэропорта : Askai on Twitter. Процитовано 2016-07-11. 
  8. Українська ракета Р-2С завершила сертифікацію за стандартами НАТО. Процитовано 2019-01-15. 
  9. 93-я бригада отримала всюдиходи UTV для ПТРК. Ukrainian Military Pages. 2018-10-23. 
  10. На Донбасі українська "Стугна" знищила ворожу бойову машину. Український мілітарний портал (uk). 2019-01-31. 
  11. "КОРСАР" ПРИЙНЯТО НА ОЗБРОЄННЯ ЗБРОЙНИХ СИЛ УКРАЇНИ: БІЛЬШЕ ПІВСОТНІ РАКЕТ ВЖЕ У ВІЙСЬКАХ. ДК "Укроборонпром". 29.08.2017. 
  12. На озброєння Збройних Сил України прийнято новітній протитанковий ракетний комплекс «Стугна-П»
  13. Легкий мобільний протитанковий комплекс вітчизняної розробки

Посилання[ред. | ред. код]