Координати: 49°42′4″ пн. ш. 30°57′10″ сх. д. / 49.70111° пн. ш. 30.95278° сх. д. / 49.70111; 30.95278
Очікує на перевірку

Росава (село)

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
село Росава
Герб Прапор
Країна Україна Україна
Область Київська область
Район Обухівський
Тер. громада Миронівська міська громада
Код КАТОТТГ UA32120090310054398
Облікова картка Росава 
Основні дані
Засноване 1560
Населення 1883
Площа 60,9 км²
Густота населення 30,92 осіб/км²
Поштовий індекс 08835
Телефонний код +380 4574
Географічні дані
Географічні координати 49°42′4″ пн. ш. 30°57′10″ сх. д. / 49.70111° пн. ш. 30.95278° сх. д. / 49.70111; 30.95278
Середня висота
над рівнем моря 		114 м
Водойми р. Росава
Місцева влада
Адреса ради 08835, Київська обл., Обухівський р-н, с. Росава, вул. Центральна, 2
Карта
Росава. Карта розташування: Україна
Росава
Росава
Росава. Карта розташування: Київська область
Росава
Росава
Мапа
Мапа

CMNS: Росава у Вікісховищі

Роса́ва — село в Україні, в Обухівському районі Київської області. Населення становить 1883 особи.

Географія

[ред. | ред. код]

Село знаходиться при впадінні річки Кагарлик в річку Росава та біля струмка Раківка. Через село проходить автошлях Н01.

Герб

[ред. | ред. код]

Опис: «На синьому три срібні краплі у косу балку, обтяжені червоними кулями.»

Білий та синій — кольори покровителя села Святого Миколая.

Срібні краплі — роса, вода — вказують на сучасну назву села (герб є промовистим), на річки, що злилися в один потік. У християнстві роса вважається символом Божої благодаті. У решті світу — божественним небесним даром, нектаром безсмертя.

Червоні круги, кулі —  означають короваї, паляниці, коржі (у цьому випадку випечені з ячки) — вказують на стару назву Ячники. Роса з ячником свідчить про успадкування селом слави свого попередника.

Історія

[ред. | ред. код]
План села Росава 1886 року.
План села Росава 1886 року.

Як свідчать історичні джерела 1648–1657 роках, у с. Росава (раніше с. Ячники) при Свято-Миколаївській церкві існувала школа. До 1910 р. дані про розвиток освіти на селі не конкретизовано.

З презенти 1730 року князя Любомирського старости Богуславського 1730 року 8 березня, що зберігалась в місцевій церкві, виходить, що в ті часи Росава мала назву Ячники.

Миколаївська церква в Росаві Миронівського району. Загальний вигляд зі сходу

Над Росавою, в містечку, є давнє замковище, обнесене великим муром. На полях поблизу села є величезна могила, яку звуть Розкопаною. Верхів'я її розрито та поруч багато менших могил. Деякі з них в 1860 році розкопані графом Костянтином Браницьким. У них знайдені людські кістки разом з кінськими. Разом з ними були залишки військових обладунків: вуздечки, стремена, шаблі, піки та кольчуги. Всі ці речі татарського походження зберігались в музеї графа.

В цьому захищеному місці 1637 року козаки під керівництвом Томиленка стояли кілька місяців табором під час війни з польськими військами, які стояли в Богуславі. Через деякий час тут був обраний гетьманом Сава Кононович замість Томиленка.

В 1661 році тут кілька місяців стояв обозом Юрій Хмельницький, очікуючи поляків та татар, щоб разом перебратися через Дніпро та виступити проти московського царя.

Відомо, що в 1740 році в селі було 30 дворів.

В 1752 році була побудована дерев'яна церква Святого Миколая.

В 1790 році в селі було 120 дворів та 1365 мешканців.

В XIX столітті тривалий час село належало поміщикам Браницьким.

В 1852 році церква біла перероблена та піднята на кам'яний фундамент. Побудована нова дзвіниця. Всі стіни були перефарбовані наново.

В церкві зберігалася чудова срібна чаша з прибором, подарована місцевим протоієреєм Стефаном Ковальським. Сам протоієрей похований при церкві разом з дружиною. Вартість чаші становила близько 200 рублів.

За відомостями 1864 року з довідника Лаврентія Похилевича, в селі мешкало 1441 православних, 11 римокатоликів та 465 євреїв.

На початку XX століття сільські землі були в довготривалій оренді у фермера Феофіла Івановича Гутовського. Землеробство велось по чотирипольній системі. Звичайні селяни використовували трипольну.

Станом на 1885 рік у колишньому власницькому селі Козинської волості Канівського повіту Київської губернії мешкало 1778 осіб, налічувалось 335 дворових господарств, існувала православна парафіяльна церква святого Миколая Чудотворця (1752), єврейський молитовний будинок, школа, 2 постоялих двори, 2 постоялих будинків, 32 лавки, водяний млин, 3 крупорушки[1].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 3691 особи (1803 чоловічої статі та 1888 — жіночої), з яких 3545 — православної віри[2].

План єврейського молитовного будинку в селі Росава 1886 року
План єврейського молитовного будинку в селі Росава 1886 року
План єврейської бані в селі Росава 1886 року
План єврейської бані в селі Росава 1886 року

Станом на 1900 рік в селі мешкало 3674 особи. 1826 чоловіків та 1848 жінок. Налічувалось 567 дворів. Загалом селу належало 2955 десятин землі. Також в селі була 1 церква, 2 єврейські синагоги, 1 церковно-приходська школа, 1 аптека, 1 фельдшер, 2 постоялих двори, 1 водяний млин, 8 повітряних млинів, 19 топчакових та 8 кузень. Продовольчий капітал на 1900 рік становив 9102 руб 21 коп.

Єврейське поселення

[ред. | ред. код]
Перепис євреїв села Росава 1882 року
Перепис євреїв села Росава 1882 року
Список загиблих та поранениї євреїв Росави за 1919 рік
Список загиблих та поранених євреїв Росави за 1919 рік

В Росаві було велике поселення євреїв. Окрема частина села де жили євреї звалась містечком. Така назва збереглася і донині. До революції тут мешкало близько 300 родин євреїв. За відомостями 1900 року в селі було дві синагоги.

1877 рік. Рапорт приходського священника про відведення землі для єврейського кладовища в селі Росава Канівського повіту.

1877 рік. Справа про будівництво Талмуд-Тори в селі Росава.

1880 рік. Перепис євреїв села Росава.

1886 рік. Справа про будівництво єврейської бані в селі Росава.

1892 рік. Справа про єврейський молитвений будинок в селі Росава.

Єврейські погроми 1919 року.

В лютому-березні 1919 на Київщіні проходили масові єврейські погроми. Росава не стала винятком. Всього в селі було чотири великих погроми, після чого єврейське містечко припинило існування.

В лютому 1919 року в Росаві пройшло три погроми з великою кількістью вбитих, поранених та зґвалтованих. В березні трапилось декілька пограбувань різними бандами.

Серед визнаних нападників були червоноармійці шостого полку Таращанської дивізії, банда Григорьєва та Денікінські війська. Останні нищили село майже шість тижнів. За документами спеціальних комісій в селі були спалені та зруйновані всі єврейські хати.

Місцеві селяни переховували євреїв. Однак кара за це була сувора.

Загалом було вбито близько 80 людей. Майже все населення евакуювалося до Богуслава. Впродовж 1919 та 1920 років в Богуславі загинули від епідемій та хвороб більш ніж 150 селян Росави.

Євреї вже ніколи не повертались до села. Ще довго стояло велике єврейське кладовище. Але час бере своє. Занедбані пам'ятники використовувались у будівництві. А потім воно було остаточно ліквідавано. На цьому місці зараз поле.

Населення

[ред. | ред. код]

Мова

[ред. | ред. код]

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[3]:

Мова Кількість Відсоток
українська 2333 96.80%
російська 69 2.86%
вірменська 5 0.21%
румунська 1 0.04%
інші/не вказали 2 0.09%
Усього 2410 100%

Освіта

[ред. | ред. код]

У власному будинку місцевого поміщика 15 листопада 1913 року відкрилося двокласне початкове народне училище. Станом на 1914 рік в училищі навчалося 178 дітей, з них: 116 хлопців та 62 дівчини. Першим завідувачем (директором) училища був Костянтин Гаврилович Іванов, вчителювали о. Михайло Єрофєєв, Марія Семенівна Донченкова, Агрипіна Фомівна Суслова, Андрій Іванович Доманицький (Закон Божий). Казна та земство виділяли для роботи училища разом 2400 рублів на рік, що було досить вагомою сумою, як на той час[4]. У 1944 році тут розташовувався пересувний радянський шпиталь № 2418. У січні 2019 року на фасаді школи встановлена пам'ятна таблиця, яка коротко сповіщає про історію школи. Нині у приміщенні школи діє Миронівський міжшкільний навчально-виробничий комбінат, де навчають водійському ремеслу.

Відомі люди

[ред. | ред. код]
Народилися

Метричні книги та переписи населення села Росава в архівах України

[ред. | ред. код]

Перепис виборщиків до Державної Думи по Канівському повіту за 1912 рік. Дивитись онлайн

Центральний державний історичний архів України. м. Київ, вул. Солом'янська 24.[5]

Сповідні відомості. церква св. Миколая

[ред. | ред. код]

1801 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 139.

1802 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 151.

1816 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 169.

1822 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 227.

1823 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 327а.

1827 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 252.

1830 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 276.

1834 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 303.

1844 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 660.

1848 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 748.

1866 рік. Фонд 127, опис 1015, справа 1104.

Метричні книги. церква св. Миколая

[ред. | ред. код]

[6]


Рік Фонд Опис Справа
1795 127 1012 1002
1797 127 1012 1069
1800 127 1012 1162
1801 127 1012 1182
1802 127 1012 1198
1805 127 1012 1249a
1807 127 1012 1278
1808 127 1012 1293
1809 127 1012 1303
1810 127 1012 1319
1811 127 1012 1335
1812 127 1012 1350
1813 127 1012 1362
1814 127 1012 1376
1815 127 1012 1390
1816 127 1012 1404
1818 127 1012 1434
1819 127 1012 1451
1821 127 1012 1481
1821 127 1012 1482
1823 127 1012 1509
1824 127 1012 1524
1825 127 1012 1495
1825 127 1012 1539
1826 127 1012 1556
1827 127 1012 1575
1828 127 1012 1592
1829 127 1012 1612
1830 127 1012 1631
1832 127 1012 1676
1833 127 1012 1704
1834 127 1012 1730а
1835 127 1012 1757
1836 127 1012 1792
1837 127 1012 1828
1838 127 1012 1861
1839 127 1012 1895
1840 127 1012 1948
1841 127 1012 2014
1842 127 1012 2065
1844 127 1012 2188
1845 127 1012 2246
1846 127 1012 2313a
1847 127 1012 2389
1849 127 1012 2535a
1850 127 1012 2594
1851 127 1012 2676
1852 127 1012 2744
1853 127 1012 2813
1855 127 1012 2960
1856 127 1012 3021
1857 127 1012 3095
1858 127 1012 3220
1859 127 1012 3218
1860 127 1012 3284
1861 127 1012 3342
1862 127 1012 3413
1863 127 1012 3476
1864 127 1012 3537
1865 127 1012 1198
1865 127 1012 3596a
1866 127 1012 3669
1867 127 1012 3737
1868 127 1012 3819
1869 127 1012 3923
1870 127 1012 4035
1871 127 1012 4134
1872 127 1012 4245
1876 127 1078 1481
1877 127 1078 143
1878 127 1078 1489
1879 127 1078 1495
1880 127 1078 1506
1881 127 1078 1517
1882 127 1078 1526
1883 127 1078 149
1884 127 1078 1545
1885 127 1078 1556
1887 127 1078 1578
1888 127 1078 1581
1889 127 1078 1592
1890 127 1078 157
1891 127 1078 1598
1893 127 1078 1616
1894 127 1078 1627
1895 127 1078 1636
1897 127 1078 1647
1898 127 1078 1652
1900 127 1078 1670
1901 127 1078 1678
1902 127 1078 1684
1903 127 1078 1695
1904 127 1078 1701
1905 127 1078 1708
1907 127 1078 1718
1908 127 1078 1726
1909 127 1078 1740
1910 127 1078 1749
1911 127 1079 625
1912 127 1079 638
1914 127 1079 646
1916 127 1079 651
1917 127 1079 616

Єврейські переписи населення села Росава

[ред. | ред. код]

Державний архів Київської області. м. Київ, вул. Мельникова 40.

1865 рік. Фонд 1, опис 295, справа 60281 Дивитись онлайн

1875 рік. Фонд 12, опис 6, справа 644 Дивитись онлайн

1880 рік. Фонд 1, опис 295, справа 77174 Дивитись онлайн

1883 рік. Фонд 1, опис 325, справа 72 Дивитись онлайн

1894 рік. Фонд 1, опис 325, справа 203 Дивитись онлайн

1907 рік. Фонд 1, опис 141, справа 769 Дивитись онлайн

1913 рік. Фонд 1, опис 147, справа 362 Дивитись онлайн

1920 рік. Переписи жертв погромів. Фонд Р-3050, опис 1, спр 152.

Див. також

[ред. | ред. код]

Примітки

[ред. | ред. код]
  1. ↑ Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  2. ↑ Населенные места Российской империи в 500 и более жителей с указанием всего наличного в них населения и числа жителей преобладающих вероисповеданий : по данным первой всеобщей переписи населения 1897 г. / Под ред. Н. А. Тройницкого — С.-Пб. : Типография «Общественная польза»: [паровая типолитография Н. Л. Ныркина], 1905. — С. 1-86. — X, 270, 120 с.(рос. дореф.)
  3. ↑ Рідні мови в об'єднаних територіальних громадах України — Український центр суспільних даних
  4. ↑ Памятная книжка народныхъ училищъ и другихъ учебныхъ заведеній Кіевской Дирекціи на 1914—1915 уч. г. — Умань : Типографія «Энергія» Х. Баренбойма и Я. Нерельштейна, 1914. — С. 324—325.(рос. дореф.)
  5. ↑ [1]
  6. ↑ http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/rosa_001.xml

Джерела

[ред. | ред. код]

Посилання

[ред. | ред. код]
Зовнішні відеофайли
село Росава (2015 р.)
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Росава_(село)&oldid=43291541