Меритократія: відмінності між версіями

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
[неперевірена версія][неперевірена версія]
Вилучено вміст Додано вміст
Рядок 21: Рядок 21:
== Похідні поняття ==
== Похідні поняття ==
Меритократичність - властивість системи організації праці, при якій домінує орієнтація на заохочення досягнень та ефективності (кожному за здібностями).
Меритократичність - властивість системи організації праці, при якій домінує орієнтація на заохочення досягнень та ефективності (кожному за здібностями).

== Посилання ==
Політична партія "Мерітократична партія України" http://meritokraty.org

Суспільно-політична соціальна мережа "Мерітократ" http://meritokrat.org/home

Група прихильників меритократії, що "Створюють теоретичні і практичні передумови для реального втілення ідей меритократії в суспільстві та побудови меритократичного ладу в Україні та світі. http://www.facebook.com/groups/meritokraty

Група прихильників меритократії, що зацікавлені у ознайомленні з ідеями Меритократії http://www.facebook.com/groups/meritocrats


== Примітки ==
== Примітки ==

Версія за 11:52, 25 квітня 2013

Форми державної влади й політичні системи
Політичні режими
Форми правління
Соціально-економічні ідеології
Ідеології громадських свобод
Гео-культурні ідеології
Структура влади
Портал ПорталКатегорія Категорія

Меритокрáтія (букв. «влада достойних», від лат. meritus — достойний, гідний і грец. κρατος — влада, правління) — принцип управління, згідно з яким керівні пости повинні займати найздібніші люди, незалежно від їхнього соціального чи економічного походження. Використовується переважно в двох значеннях. Перше значення терміна припускає створення початкових умов для об'єктивно обдарованих і працелюбних людей, щоб вони в майбутньому мали шанс зайняти високе суспільне становище в умовах вільної конкуренції. Друге значення відповідає системі, протилежній аристократії і демократії, в якій керівники призначаються з числа спеціально опікуваних талантів.

Історія терміна

Термін був вперше використаний (принизливо) англійським соціологом Майклом Янгом в антиутопії «Піднесення меритократії, 1870-2033» (1958 р.), в якій описується футуристичне суспільство, де суспільна позиція визначається коефіцієнтом інтелекту (IQ). У книзі така система приводить до революції, під час якої маси скидають гордовиту і відірвану від народу еліту. Аналогічні сюжети використовувалися і в інших літературних творах. Пізніше у терміна «Меритократія» з'явилося більш позитивне значення, яке взяли на озброєння прихильники загальної рівності можливостей. У своїй книзі «Майбутнє постіндустріальне суспільство » (1973), Деніел Белл вважав, що меритократія дозволить усунути бюрократію, а також змінити соціальну структуру суспільства в цілому[1]. Схожих поглядів дотримувалися також представники неоконсерватизму в західній соціології (Збігнєв Бжезинський).

Реалізація меритократії

На думку ряду дослідників, Китай в деякі періоди історії був близький до реалізації меритократичних системи. Так, за часів династії Сун широко використовувалася триступенева система іспитів, за допомогою якої на роль правителів відбиралися претенденти, які краще за інших розуміли мистецтво, конфуціанство та адміністративні проблеми[2]. У США поширена думка, що принцип меритократії там вже реалізовано, так що особисті досягнення американців залежать лише від здібностей, працьовитості, життєвих установок і моральності[3]. Критики звертають увагу на те, що як і раніше важливу роль відіграють спадщина, соціальні і культурні переваги, об'єктивні можливості на ринку праці та для індивідуального підприємництва, удача, доступ до якісної освіти і дискримінація[3].

Меритократія в Україні

У 2011 році в Україні було офіційно зареєстровано політичну партію "Мерітократична партія України"

Критика

Одним з аналітиків меритократії був математик Олександр Гротендік, який простежив еволюцію елітарної групи математиків від співдружності геніїв до поділу соціальної клітинки на дві касти: жорстокосердих «Вищих» і «болото» що живе в страху [4]. На думку деяких критиків меритократії, ця концепція покликана виправдати привілеї інтелектуальної еліти[5].

Похідні поняття

Меритократичність - властивість системи організації праці, при якій домінує орієнтація на заохочення досягнень та ефективності (кожному за здібностями).

Примітки

  1. Белл Д. Грядущее постиндустриальное общество. М.: Академия, 1999. ISBN 5-87444-070-4
  2. James E. McClellan III, Harold Dorn. Science and Technology in World History. Second Edition. Johns Hopkins university press, 2006. p.121
  3. а б McNamee S. J., Miller R. K. The Meritocracy Myth //Sociation Today. Spring 2004. Vol. 2, No. 1. [1](англ.)
  4. Гротендик А. Урожаи и посевы. Размышления о прошлом математика / Перев. с франц. — Ижевск: Регулярная и хаотическая динамика, 2001. — 288 стр. [2], zip/html
  5. Янг М., 1991.
    См. также: Marris P. Just Rewards: Meritocracy Fifty Years Later // Political Quarterly. Vol. 77, No. s1. P. 157. DOI:10.1111/j.1467-923X.2006.00791.x(англ.)