Народна республіка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Народні республіки:
   Нинішні
   Колишні

Народна Республіка — термін, який часто використовували марксистсько-ленінські уряди, для позначення їх держав. Мотивація для використання цього терміна полягає у твердженні, що маркстсько-ленінські уряди керують відповідно до інтересів переважної більшості народу, і, таким чином, марксистсько-ленінська республіка є Народною Республікою. Багато з цих країн також називали себе соціалістичними державами в своїх конституціях, Албанія , наприклад, використовувала терміни, як "соціалістична", так і "народна" у своїй офіційні назві у 1976 — 1991.

У політичному плані країни народної демократії характеризувалися багатопартійність і знаходженням при владі урядів Національних (Народних) фронтів на чолі з комуністичними партіями.

Національні фронти в Європі виникли для вирішення загальнонаціональних завдань - звільнення від фашизму, відновлення національної незалежності, забезпечення демократичних свобод населенню. До складу фронтів входили робітники, селянські, дрібнобуржуазні, а в деяких країнах і буржуазні партії. Уряду Національних фронтів прийшли до влади у всіх країнах Центральної і Південно-Східної Європи в 1943-1945 роках. В Албанії та Югославії, де провідну роль в народно-визвольній боротьбі і Національних фронтах грали комуністи, вони і очолили нові уряди, в інших країнах були створені коаліційні уряди.

Соціалістичні перетворення в рамках «Народно-демократичної революції» здійснювалися з використанням парламенту, в рамках буржуазної конституції. Злам старої державної машини відбувався більш поступово, ніж в СРСР, деякий час зберігалися старі політичні форми. Однією з відмінних рис народної демократії було, як правило, збереження загального і рівного виборчого права за всіма громадянами, включаючи буржуазію. При цьому в Румунії, Угорщині та Болгарії зберігся інститут монархії

На Заході країни з марксистсько-ленінськими урядами, називалися "комуністичним державами ", хоча вони ніколи не використовували цю назву для позначення себе і використовували термін країни народної деммократії.

У 1990-х роках, багато з самопроголошених "Народних Республік" Східної Європи (Польща, Угорщина та Болгарія) і Монголія скоротився термін і стали відоми просто як "республіка", через те що вони прийняли ліберально-демократичну систему правління - термін "Народна Республіка" асоціювався з колишніми комуністичними режимами.

Економіка Соціальна сфера[ред.ред. код]

Політикою Національних фронтів передбачалося вилучення власності фашистів і їх спільників, такі підприємства переходили під державне управління. Прямого вимоги ліквідації капіталістичної власності не висувалося.При збереженні приватних і кооперативних підприємств значно більшу, ніж в довоєнний період, роль став грати державний сектор.

У країнах народної демократії проводилася аграрна реформа, в результаті якої проводилася ліквідація великого поміщицького землеволодіння за принципом «Земля належить тим, хто її обробляє». Конфісковане земля, в першу чергу - у співпрацювали з окупантами землевласників - передавалася частково селянам (за невисоку плату), частково переходила до держави. У тих країнах, з територій яких відбувалося виселення німців на територію Німеччини (Польщі, Чехословаччини та Югославії), їх землі також конфісковували.

Цілі і підсумки[ред.ред. код]

Створення народно-демократичних урядів дозволило комуністам прийти до влади і почати будівництво соціалізму мирним шляхом, без громадянських воєн і суспільних потрясінь, на основі міжкласової союзу і залучення в політичне життя широкого кола політичних сил, тобто інакше, ніж це відбувалося в СРСР. Однак з початком Холодної війни і посиленням економічного і політичного протистояння відбулося посилення політичного режиму і прискорення в багатьох країнах переходу до соціалістичних форм в економіці. До середини 1947 року в багатьох країнах комуністичні партії витіснили з Національних фронтів своїх союзників справа і зміцнили свої позиції в керівництві державою і економічним життям.У 50-ті - 80-ті роки XX століття термін країни народної демократії часто застосовувався для позначення сукупності всіх соціалістичних країн з багатопартійною системою.

Наразі три комуністичних держави вживають термін Народна Республіка в їх назві:

Історичні Народні Республіки

Інші назви що зазвичай використовувалися марксистсько-ленінськими державами: Демократична Республіка (наприклад, Німецька Демократична Республіка і Демократична Федеративна Югославія (1943 — 1946), і "Соціалістична Республіка" (наприклад, Соціалістична Республіка В'єтнам).

Проте жоден з двох термінів, згаданих вище, ні термін "Народна Республікоа" саме по собі, не є унікальним для марксистів-ленінців. Всі три з них також використовувались в ряді країн, які не були марксистсько-ленінськими. Є дві народні республіки, які не є марксистсько-ленініські:


Комунізм Це незавершена стаття про комунізм.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.