Ой по горі роман цвіте: відмінності між версіями
| [перевірена версія] | [неперевірена версія] |
| Рядок 25: | Рядок 25: | ||
== Посилання == |
== Посилання == |
||
* [http://litopys.org.ua/shevchenko/shev2124.htm Вірш «Ой по горі роман цвіте» та примітки до нього] |
|||
{{Тарас Шевченко}} |
{{Тарас Шевченко}} |
||
Версія за 00:14, 16 вересня 2020
«Ой по горі роман цвіте» — вірш-посвята Тараса Григоровича Шевченка. Написана ймовірно 7 червня 1859 року; основний текст — автограф у Більшій книжці (ІЛ.-Ф.I.-N 67. — С.238).
Сюжет твору
«Ой по горі роман цвіте» — вірш-роздум історично-побутовий.
Персонаж — козак, який крокуючи Україною вдається до журливих роздумів щодо своєї долі. Постать козака піднесено романтична, опоетизована в дусі фольклорної та літературно-романтичної традицій.
Художньою образністю, автор вивів у вірші ще один персонаж — ромен, в усній народній творчості то є квітка ромашкаРОМЕ́Н, - Народна назва ромашки. Цвітуча весняна квітка, уособлює молодість, грайливість відома по всій території України і мала чимало пестливих форм[1]. Саме буйноцвіття ромену, сколихнуло журливі нотки в душі козака, якому його майбуття вселяло безнадію, напротивагу буйній, квітучій молодості.
Історія створення та публікацій поеми
Вірш написано під час останньої подорожі Тараса Шевченка на Україну, 7 червня 1859 року, коли він перебував на хуторі Лихвені Лебединського повіту Харківської губернії (тепер це сучасне село Лифине Лебединського району Сумської області).
Кількома місяцями пізніше, Шевченко вирішив запрезентувати цей твір своєму давньому другові, зробивши автограф-присвяту. «Ой по горі роман цвіте» — присвята-вшанування Федора Черненка, українського інженера-архітектора, який, перебуваючи на службі в Санкт-Петербурзі, спромігся згуртувати довкола себе чимало українства, а його квартира стала місцем зібрання українців в столиці імперії. Шевченко вписуючи дату посвяти, 22 вересня 1859 рік, очевидно мав намір нагадати побратимові їхні спільні молодечі роки (проведені у тодішній столиці Російської імперії), на чому спиняються дослідники творчості поета, зокрема Ю. О. Івакін [2]
Вірш мав дві редакції: авторську та згідно першодруку (в альманасі «Хата»), але останній варіант, з роками, відійшов, оскільки упорядники намагалися дотримуватися саме авторського варіанту, без коректур.
Творчі проекти, створені за мотивами вірша-пісні
Джерела
- Тарас Шевченко. Твори у п'яти томах. Том перший.- Вид. «Дніпро»,1970.- 408 с.
- Шевченківський словник у двох томах. Том перший.- Інститут літератури імені Тараса Шевченка АН України.- 1976.- С. 385.
Примітки
- ↑ роман, романець, романиця, романичка, романюк, ромен, роменок, ромінчик, ромінь, ромнянок, ромун, ромунчик, ром’янок - 2 В. А. Меркулова, «Очерки по русской народной номенклатуре растений», 1967, стор. 103
- ↑ Івакін Ю. Коментар до «Кобзаря» Шевченка: Поезії 1847 — 1861 рр. — К., 1968. — С. 274 — 275)
.png)