Маронітська католицька церква
| Маронітська Сирійська церква | |||
|---|---|---|---|
|
|||
| Святий Марон — засновник церкви | |||
| Дата заснування | V століття | ||
| Нинішній предстоятель | Бешара Рай | ||
| Центр | Бкерке | ||
| Основна юрисдикція |  Ліван |
||
| Літургічна мова | арабська, сирійська | ||
| Офіційний сайт | http://www.bkerke.org.lb | ||
Маронітська Сирійська Церква - є найбільшою Східною Католицькою Церквою на Близькому Сході. Кількість її вірних перевищує три мільйони. Назва церкви походить від імені її засновника святого Марона — монаха, пустельника, учителя і чудотворця, котрий жив у другій половині IV століття в горах Таурус у Сирії, на території Антіохійського патріархату. Святий Марон залишив після себе маронітів — велике коло учнів і послідовників, які утворили компактну групу на базі монастиря Бейт-Марун.
Зміст |
Історія церкви [ред.]
Мароніти визнали рішення Халкідонського собору, що поставило їх в опозицію до антіохійських монофізитів. Рятуючись від їх переслідувань мароніти почали переселятись у гори Лівану, навертаючи місцевих жителів у свою конфесію.
У XII столітті увійшли в контакт із латинською церквою, заснованого хрестоносцями князівства Антіохія. Мароніти стали союзниками хрестоносців, вступали у рицарські ордени і разом воювали проти мусульманських військ.
У 1182 році мароніти формально підтвердили свою єдність із Римом, хоча більшість із них переконана, ця єдність ніколи й не переривалася.
Патріарх Ієремія І Аль-Амшитті (1199—1230) став першим маронітським патріархом, який відвідав Рим у 1215 році, для участі у роботі Латеранского собору.
В XVI столітті Ліван завоювали турки, і почався тривалий період панування Османської імперії.
В 1736 році відбувся головний собор цієї Церкви, який провів важливі реформи. На соборі прийняли звід канонів Маронітської Церкви, згідно з якими відбувся поділ на діоцезії, також були встановлені правила церковного життя, головні з яких збереглися донині.
Сучасний стан [ред.]
На даний час Церква складається з 13 єпархій у Лівані (Антелія, Баальбек, Ботріс, Бейрут, Джубейль, Джубба, Джунія, Сайда, Сарба, Тріполі, Тір, Захла, Згарта), дві у Сирії (Латакія і Алеппо), дві на Кіпрі (Нікозія і Дамас), по одній в Ізраїлю (Хайфа) та Єгипті (Каїр).
Єпархії Маронітської католицької церкви існують також в США (Бруклін та Лос-Анджелес), Канаді, Аргентині, Бразилії, Австралії та Європі.
Резиденція маронітського патріарха з 1790 року перебуває в місті Бкерке (недалеко від Бейрута).
Маронітський патріарх має власну духовну семінарію в Газирі і є також єпархіальна семінарія в Карм-Садді, близько Тріполі. Богословську освіту ще можна одержати в Університеті Св. Духа в Каслику та Маронітському коледжі в Римі.
Чисельність [ред.]
Зараз у світі налічується 3,198,600 маронітів. [1]
- Ліван: 1,062,000
- Сирія: 52,100
- Палестина: 8,000
- Кіпр: 10,500
- Єгипет: 5,000
- Франція: 52,000
- Велика Британія: 5,300
- ФРН: 5,400
- країни Африки: 40,000
- Аргентина: 750,000
- Бразилія: 550,000
- Мексика: 160,000
- Венесуела: 25,000
- США: 215,000
- Канада: 85,000
- Австралія: 160,000
- інші країни : 13,300
Відомі мароніти [ред.]
- Карлос Слім (Мексика) — відомий бізнесмен, найбагатша людина світу у 2011
- Майкл ДеБейкі (США) — всесвітньовідомий кардіохірург
- Рафка Петра Хобок Ар-Рейс — свята, покровительнка сиріт і хворих
- Маріо Кассар (США) — продюсер фільмів Рембо, Термінатор, Універсальний солдат та багатьох інших
- Маріо Загало (Бразилія) — тренер національної збірної Бразилії з футболу
Примітки [ред.]
Посилання [ред.]
