Безглютенова дієта

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Зауважте, Вікіпедія не дає медичних порад!
Якщо у вас виникли проблеми зі здоров'ям — зверніться до лікаря.
Пшениця
Одна крихта хліба розміром 1 мм містить достатньо глютену щоб активувати автоімунну реакцію у людей із целіакією, коли вони дотримуються безглютенової дієти (можливо, без помітних симптомів).[1][2][3] Вживання глютену навіть у малих кількостях уповільнює одужання у людей з розладами, пов'язаними з глютеном.[4][5][6][7][8]

Безглютенова дієта — дієта, що передбачає повну відмову від продуктів з вмістом глютену або їхню заміну на безглютенові. Виключаються з раціону продукти чи страви з зерен злаків — пшениці, ячміню, жита, всі похідні продукти, зокрема хлібобулочні вироби та пиво. Також виключаються продукти, до яких додається глютен як речовина, що додає густоти та в'язкості, тримає вологу та в деяких випадках не дає засохнути — це можуть бути ковбасні вироби, молочні продукти, різні соуси (кетчуп та майонез).[9] Безглютенова дієта є обов'язковою для людей, які мають розлади, що пов'язані з глютеном.[9]

До розладів, що пов'язані з глютеном належать: целіакія, нецеліакійна неалергійна чутливість до глютену, глютенова атаксія, герпетифорний дерматит (DH) та алергія на пшеницю.[10][11][12] Розлади, пов'язані з глютеном діагностуються все частіше. Зростання можна пояснити популярністю західної дієти, поширенням середземноморської дієти, все більшою заміною рису пшеницею у багатьох країнах, збільшенням вмісту клейковини в хлібі та хлібобулочних виробах завдяки скороченню часу бродіння тіста.[13]

Класифікація порушень пов'язаних з глютеном:

Одним з найпоширеніших хронічних, імуно-опосередкованих розладів, пов'язаних з вживанням глютену, є глютенова ентеропатія або целіакія. Імунна система при цьому створює антитіла, які зокрема пошкоджують стінки кишківника. Це порушує всмоктування поживних речовин організмом. Тому для них важливо споживати заборонені продукти, але без вмісту глютену або взагалі від них відмовитися. За даними Всесвітньої гастроентерологічної організації (World Gastroenterology Organization) поширеність целіакії у світі оцінюється як 1 на 300 осіб.[12] Для людей з целіакією дотепер сувора дієта без глютену є єдиним ефективним методом лікування.[15] Для людей з нецеліакійною чутливістю до глютену все ще залишаються відкритими питання тривалості такої дієти. Результати дослідження 2017 року дозволяють припустити, що вона може бути хронічним розладом.[16] Для людей з алергією на пшеницю в середньому потрібно шість років безглютенової дієти, за винятком людей з анафілаксією, для яких дієта повинна бути протягом усього життя.[17][18]

Кілька досліджень показують, що близько 79 % людей з целіакією мають неповне відновлення тонкої кишки, незважаючи на дотримання безглютенової дієти.[19] Це здебільшого спричинено ненавмисним вживанням глютену.[19] Люди з поганою базовою освітою та розумінням безглютенової дієти часто вважають, що вони суворо дотримуються дієти, але регулярно допускають помилки.[19][20]

Вилучення глютену з раціону без попереднього повного медичного обстеження може ускладнити діагностику целіакії. Діагностичні тести (антитіла та біопсія дванадцятипалої кишки) втрачають свою корисність, якщо людина вже не вживає глютен.[21]

Крім того, безглютенова дієта може, принаймні в деяких випадках, покращувати шлунково-кишкові або системні симптоми при таких захворюваннях, як синдром подразненого кишечника, ревматоїдний артрит, розсіяний склероз тощо.[22] Безглютенові дієти також пропагуються як альтернативне лікування людей з аутизмом, але нинішні докази їхньої ефективності обмежені та слабкі.[23][24]

Безглютенову дієту застосовують не лише, коли діагностовано зазначені хвороби, а й через загальне уявлення про підтримку здоров'я та профілактику хвороб,[25] але МОЗ стверджує, що відмова від глютену є необхідною приблизно для 1 % людей, тоді як решті він нашкодити не може, але необхідно зважувати на те, що багато з глютен-вмісних продуктів є досить «нездоровими», тому є сенс у зменшенні частки глютен-вмісних продуктів (таких як хлібобулочні вироби, ковбасні вироби, соуси тощо) у раціоні, але не у заміні їх безглютеновими аналогами (окрім людей, які мають розлади, пов'язані з глютеном).[9] Згідно з міжнародними нормами, вміст глютену в усіх без винятку безглютенових продуктах не має перевищувати 20 ppm (2 мг/100 г) з урахуванням різної чутливості до глютену та різних харчових уподобань. В Україні відсутні законодавчі акти, які б забезпечували належний рівень контролю за виготовленням безглютенової продукції та інформування споживачів.[25]

Безглютенова дієта повинна базуватися головним чином на безглютенових продуктах харчування з гарним балансом мікро- та макроелементів: м'ясо, риба, яйця, молоко та молочні продукти, бобові, горіхи, фрукти, овочі, картопля, рис, кукурудза, амарант, гречка тощо.[26] Ступінь перехресного забруднення глютеном, що переноситься людьми з чутливістю до глютену, не є чітким, але є деякі докази того, що вони можуть мати симптоми навіть після вживання невеликих кількостей.[27] Частина людей з невропатією, пов'язаною з глютеном, або глютеновою атаксією, здається, не може переносити навіть слідів глютену, дозволених у більшості продуктів, позначених як «безглютенові».[28]

Включення вівса до безглютенових дієт залишається суперечливим. Авенін, присутній у вівсі, також може бути токсичним для хворих на целіакію.[26] Його токсичність залежить від сорту.[29] Крім того, овес часто перехресно забруднюється зерновими, що містять глютен.[30]

Деякі дозволені продукти[ред. | ред. код]

Природними безглютеновими продуктами є: м'ясо, риба, морепродукти, яйця, молоко та молочні продукти, горіхи, бобові, фрукти, овочі, картопля, амарант (щириця), гречка, насіння чіа, кіноа, лише деякі зернові культури (кукурудза, рис, сорго), просо, теф, фоніо, коікс (сльозник),[31] маранта, мескітове борошно,[32] саго, тапіока.[33]

Вплив безглютенової дієти на здорових людей[ред. | ред. код]

Останнім часом безглютенова дієта набула значної популярності, так 2015 року у США на безглютенові продукти витратили близько 4 мільярдів доларів, що значно перевищує ту суму, яку б мали витратити люди, які мають розлади, пов'язані з глютеном. Міністерство охорони здоров‘я України зазначає, що лише близько одного відсотка людей потребує безглютенової дієти, тоді як для решти вона може навіть приносити більше шкоди ніж користі. Користь безглютенової дієти для людей, що не мають жодних розладів, пов‘язаних з глютеном полягає здебільшого в тому, що вживаючи лише продукти без глютену, вони відмовляються від багатьох некорисних продуктів (білий хліб, печиво і сосиски, різноманітні соуси[9] у які глютен додається для в‘язкості[34]), але не глютен робить ці продукти шкідливими. Дійсно, білки глютену мають низьку харчову та біологічну цінність, а зерна, що містять глютен, не є необхідними в раціоні людини.[15] Але відмова від всіх глютен-вмісних продуктів, зокрема цільнозернових злаків, що забезпечують наш організм клітковиною, важливими вітамінами та поживними речовинами, як залізо, кальцій та білок, призводить до збідніння раціону. Заміна таких продуктів безглютеновими аналогами не є корисною[9], оскільки вони зазвичай містять більше цукру та жирів[34] і часто мають значно менше білків та більшу калорійність ніж відповідні глютен-вмісні продукти.[35] Також заміна борошна з пшениці або інших клейковинних злаків безглютеновим борошном у комерційних продуктах може призвести до нижчого споживання важливих поживних речовин, таких як залізо та вітаміни групи B.[26][35]

Незбалансований вибір їжі та неправильний вибір продуктів, що не містять глютену, можуть призвести до харчових дефіцитів. Деякі комерційні замінні продукти, що не містять глютену, не збагачені або не збагачені, як їх аналоги, що містять глютен, і часто мають більший вміст ліпідів / вуглеводів . Діти особливо часто надмірно вживають ці продукти, такі як закуски та печиво. Харчові ускладнення можна запобігти за допомогою правильної дієтичної освіти.

При цьому, не існує науково-обґрунтованих досліджень, які б підтверджували, що безглютенові продукти є кориснішими для людей, що не мають розладів, пов'язаних з глютеном, або ж що вони допомагають втрачати вагу.[9][34]

Див. також[ред. | ред. код]

Примітки[ред. | ред. код]

  1. ↑ See JA, Kaukinen K, Makharia GK, Gibson PR, Murray JA (October 2015). Practical insights into gluten-free diets. Nature Reviews. Gastroenterology & Hepatology (Review). 12 (10): 580—91. doi:10.1038/nrgastro.2015.156. PMID 26392070. S2CID 20270743.
  2. ↑ Akobeng AK, Thomas AG (June 2008). Systematic review: tolerable amount of gluten for people with coeliac disease. Alimentary Pharmacology & Therapeutics. 27 (11): 1044—52. doi:10.1111/j.1365-2036.2008.03669.x. PMID 18315587. S2CID 20539463.
  3. ↑ Moreno ML, Rodríguez-Herrera A, Sousa C, Comino I (January 2017). Biomarkers to Monitor Gluten-Free Diet Compliance in Celiac Patients. Nutrients (Review). 9 (1): 46. doi:10.3390/nu9010046. PMC 5295090. PMID 28067823.
  4. ↑ Mulder CJ, van Wanrooij RL, Bakker SF, Wierdsma N, Bouma G (2013). Gluten-free diet in gluten-related disorders. Digestive Diseases (Review). 31 (1): 57—62. doi:10.1159/000347180. PMID 23797124. S2CID 14124370.
  5. ↑ Volta U, Caio G, De Giorgio R, Henriksen C, Skodje G, Lundin KE (June 2015). Non-celiac gluten sensitivity: a work-in-progress entity in the spectrum of wheat-related disorders. Best Practice & Research. Clinical Gastroenterology. 29 (3): 477—91. doi:10.1016/j.bpg.2015.04.006. PMID 26060112.
  6. ↑ Hadjivassiliou M, Grünewald RA, Davies-Jones GA (May 2002). Gluten sensitivity as a neurological illness. Journal of Neurology, Neurosurgery, and Psychiatry (Review). 72 (5): 560—3. doi:10.1136/jnnp.72.5.560. PMC 1737870. PMID 11971034. Incomplete elimination of gluten from the diet may be enough to abolish gastrointestinal symptoms with recovery of the small bowel mucosa but is insufficient to arrest the state of heightened immunological responsiveness resulting in neuronal injury. There is a group of patients with CD 'resistant' to gluten-free diet. This may reflect hypersensitivity to the minute amounts of gluten present in most 'gluten-free' products.
  7. ↑ Francavilla R, Cristofori F, Stella M, Borrelli G, Naspi G, Castellaneta S (October 2014). Treatment of celiac disease: from gluten-free diet to novel therapies. Minerva Pediatrica (Review). 66 (5): 501—16. PMID 24938882.
  8. ↑ Antiga E, Caproni M (2015). The diagnosis and treatment of dermatitis herpetiformis. Clinical, Cosmetic and Investigational Dermatology (Review). 8: 257—65. doi:10.2147/CCID.S69127. PMC 4435051. PMID 25999753.{{cite journal}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  9. ↑ а б в г д е Чому не варто відмовлятися від глютену. moz.gov.ua (укр.). Архів оригіналу за 28 лютого 2020. Процитовано 31 травня 2020.
  10. ↑ а б Sapone, Anna; Bai, Julio C.; Ciacci, Carolina; Dolinsek, Jernej; Green, Peter H. R.; Hadjivassiliou, Marios; Kaukinen, Katri; Rostami, Kamran; Sanders, David S. (7 лютого 2012). Spectrum of gluten-related disorders: consensus on new nomenclature and classification. BMC medicine. Т. 10. с. 13. doi:10.1186/1741-7015-10-13. ISSN 1741-7015. PMC 3292448. PMID 22313950. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  11. ↑ Ludvigsson, Jonas F.; Leffler, Daniel A.; Bai, Julio C.; Biagi, Federico; Fasano, Alessio; Green, Peter H. R.; Hadjivassiliou, Marios; Kaukinen, Katri; Kelly, Ciaran P. (2013-01). The Oslo definitions for coeliac disease and related terms. Gut. Т. 62, № 1. с. 43—52. doi:10.1136/gutjnl-2011-301346. ISSN 1468-3288. PMC 3440559. PMID 22345659. Архів оригіналу за 27 січня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.
  12. ↑ а б Краєвська С. Формування вітчизняного ринку безглютенових харчових продуктів // Товари і ринки. — 2018. — № 4. — С. 36–46.
  13. ↑ Volta, Umberto; Caio, Giacomo; Tovoli, Francesco; De Giorgio, Roberto (2013-09). Non-celiac gluten sensitivity: questions still to be answered despite increasing awareness. Cellular & Molecular Immunology. Т. 10, № 5. с. 383—392. doi:10.1038/cmi.2013.28. ISSN 2042-0226. PMC 4003198. PMID 23934026. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.
  14. ↑ Czaja-Bulsa, Grażyna (2015-04). Non coeliac gluten sensitivity - A new disease with gluten intolerance. Clinical Nutrition (Edinburgh, Scotland). Т. 34, № 2. с. 189—194. doi:10.1016/j.clnu.2014.08.012. ISSN 1532-1983. PMID 25245857. Архів оригіналу за 24 листопада 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
  15. ↑ а б Lamacchia, Carmela; Camarca, Alessandra; Picascia, Stefania; Di Luccia, Aldo; Gianfrani, Carmen (29 січня 2014). Cereal-based gluten-free food: how to reconcile nutritional and technological properties of wheat proteins with safety for celiac disease patients. Nutrients. Т. 6, № 2. с. 575—590. doi:10.3390/nu6020575. ISSN 2072-6643. PMC 3942718. PMID 24481131. Архів оригіналу за 11 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  16. ↑ Volta, Umberto; De Giorgio, Roberto; Caio, Giacomo; Uhde, Melanie; Manfredini, Roberto; Alaedini, Armin (2019-03). Nonceliac Wheat Sensitivity. Gastroenterology Clinics of North America (англ.). Т. 48, № 1. с. 165—182. doi:10.1016/j.gtc.2018.09.012. PMC 6364564. PMID 30711208. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  17. ↑ Mansueto, Pasquale; Seidita, Aurelio; D’Alcamo, Alberto; Carroccio, Antonio (2014-02). Non-Celiac Gluten Sensitivity: Literature Review. Journal of the American College of Nutrition (англ.). Т. 33, № 1. с. 39—54. doi:10.1080/07315724.2014.869996. ISSN 0731-5724. Архів оригіналу за 30 червня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
  18. ↑ Czaja-Bulsa, Grażyna (2015-04). Non coeliac gluten sensitivity – A new disease with gluten intolerance. Clinical Nutrition (англ.). Т. 34, № 2. с. 189—194. doi:10.1016/j.clnu.2014.08.012. Архів оригіналу за 7 серпня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
  19. ↑ а б в See, Jacalyn A.; Kaukinen, Katri; Makharia, Govind K.; Gibson, Peter R.; Murray, Joseph A. (2015-10). Practical insights into gluten-free diets. Nature Reviews. Gastroenterology & Hepatology. Т. 12, № 10. с. 580—591. doi:10.1038/nrgastro.2015.156. ISSN 1759-5053. PMID 26392070. Архів оригіналу за 10 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
  20. ↑ Mulder, Chris J. J.; van Wanrooij, R. L. J.; Bakker, S. F.; Wierdsma, N.; Bouma, G. (2013). Gluten-free diet in gluten-related disorders. Digestive Diseases (Basel, Switzerland). Т. 31, № 1. с. 57—62. doi:10.1159/000347180. ISSN 1421-9875. PMID 23797124. Архів оригіналу за 12 січня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.
  21. ↑ Coeliac disease: recognition and assessment | Guidance | NICE. www.nice.org.uk. Архів оригіналу за 25 червня 2018. Процитовано 22 грудня 2020.
  22. ↑ El-Chammas, Khalil; Danner, Elaine (2011-06). Gluten-Free Diet in Nonceliac Disease. Nutrition in Clinical Practice (англ.). Т. 26, № 3. с. 294—299. doi:10.1177/0884533611405538. ISSN 0884-5336. Процитовано 22 грудня 2020.
  23. ↑ Marí-Bauset, Salvador; Zazpe, Itziar; Mari-Sanchis, Amelia; Llopis-González, Agustín; Morales-Suárez-Varela, María (2014-12). Evidence of the gluten-free and casein-free diet in autism spectrum disorders: a systematic review. Journal of Child Neurology. Т. 29, № 12. с. 1718—1727. doi:10.1177/0883073814531330. ISSN 1708-8283. PMID 24789114. Архів оригіналу за 17 січня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.
  24. ↑ Millward, C.; Ferriter, M.; Calver, S.; Connell-Jones, G. (16 квітня 2008). Gluten- and casein-free diets for autistic spectrum disorder. The Cochrane Database of Systematic Reviews. № 2. с. CD003498. doi:10.1002/14651858.CD003498.pub3. ISSN 1469-493X. PMC 4164915. PMID 18425890. Архів оригіналу за 18 січня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.
  25. ↑ а б Облап Р. В. Визначення присутності глютену злакових культур у харчових продуктах методом ПЛР-РЧ [Архівовано 28 квітня 2022 у Wayback Machine.] // Технологія виробництва і переробки продукції тваринництва. — 2015. — № 1. — С. 111.
  26. ↑ а б в Penagini, Francesca; Dilillo, Dario; Meneghin, Fabio; Mameli, Chiara; Fabiano, Valentina; Zuccotti, Gian (18 листопада 2013). Gluten-Free Diet in Children: An Approach to a Nutritionally Adequate and Balanced Diet. Nutrients (англ.). Т. 5, № 11. с. 4553—4565. doi:10.3390/nu5114553. ISSN 2072-6643. PMC 3847748. PMID 24253052. Архів оригіналу за 29 липня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  27. ↑ Volta, Umberto; Caio, Giacomo; De Giorgio, Roberto; Henriksen, Christine; Skodje, Gry; Lundin, Knut E. (2015-06). Non-celiac gluten sensitivity: A work-in-progress entity in the spectrum of wheat-related disorders. Best Practice & Research Clinical Gastroenterology (англ.). Т. 29, № 3. с. 477—491. doi:10.1016/j.bpg.2015.04.006. Архів оригіналу за 23 вересня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.
  28. ↑ Hadjivassiliou, M (1 травня 2002). Gluten sensitivity as a neurological illness. Journal of Neurology, Neurosurgery & Psychiatry. Т. 72, № 5. с. 560—563. doi:10.1136/jnnp.72.5.560. PMC 1737870. PMID 11971034. Процитовано 22 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  29. ↑ Comino, Isabel (2015). Role of oats in celiac disease. World Journal of Gastroenterology (англ.). Т. 21, № 41. с. 11825. doi:10.3748/wjg.v21.i41.11825. ISSN 1007-9327. PMC 4631980. PMID 26557006. Архів оригіналу за 30 вересня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання) Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  30. ↑ Comino, Isabel; Moreno, María de Lourdes; Sousa, Carolina (7 листопада 2015). Role of oats in celiac disease. World Journal of Gastroenterology. Т. 21, № 41. с. 11825—11831. doi:10.3748/wjg.v21.i41.11825. ISSN 2219-2840. PMC 4631980. PMID 26557006. Архів оригіналу за 16 січня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  31. ↑ Saturni, Letizia; Ferretti, Gianna; Bacchetti, Tiziana (14 січня 2010). The Gluten-Free Diet: Safety and Nutritional Quality. Nutrients (англ.). Т. 2, № 1. с. 16—34. doi:10.3390/nu2010016. ISSN 2072-6643. Архів оригіналу за 3 грудня 2020. Процитовано 22 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки із непозначеним DOI з безкоштовним доступом (посилання)
  32. ↑ O'Brian T, Ford R, Kupper C, Celiac Disease and Non-Celiac Gluten Sensitivity: The evolving spectrum, pp. 305–330. In: Ingrid Kohlstadt (10 грудня 2012). Advancing Medicine with Food and Nutrients, Second Edition. CRC Press. с. 318. ISBN 978-1-4398-8774-5.
  33. ↑ Fletcher, R. F.; McCririck, M. Y. (2 серпня 1958). Gluten-free Diets. BMJ (англ.). Т. 2, № 5091. с. 299—301. doi:10.1136/bmj.2.5091.299. ISSN 0959-8138. PMC 2026255. PMID 13560852. Процитовано 22 грудня 2020.{{cite news}}: Обслуговування CS1: Сторінки з PMC з іншим форматом (посилання)
  34. ↑ а б в Чи корисна безглютенова дієта – пояснює Супрун. Українська правда _Життя. Архів оригіналу за 25 січня 2021. Процитовано 22 грудня 2020.
  35. ↑ а б Глютен шкідливий? Кому потрібна безглютенова дієта? / Клятий раціоналіст - YouTube. www.youtube.com. Процитовано 22 грудня 2020.

Література[ред. | ред. код]

Посилання[ред. | ред. код]

Спеціальна кухня та системи харчування
Кухня
Вегетаріанське і
напіввегетаріанське харчування
Інші системи харчування
Дієта
Релігійне харчування


Медицина Це незавершена стаття з медицини.
Ви можете допомогти проєкту, виправивши або дописавши її.
Отримано з https://uk.wikipedia.org/w/index.php?title=Безглютенова_дієта&oldid=41040607