Усипальниця
Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Усипальниця — родинний склеп, розповсюджена форма поховання, зазвичай окремо створена, іноді призначена для поховання значущої чи впливової особи за життя.
Усипальниці розділяють на -
- наземні
- підземні.
Усипальниці будують як на відкритих цвинтарях, так і в храмах. Усипальниці політичних, державних і культурних дячів мають -
- Абатство Сен-Дені у Франції
- Вестмінстерське абатство в Лондоні
- Несвізький замок в Білорусі
- Собор Монреале на Сіцилії
- Пантеон в Римі
- Крипта під собором Св. Петра в Римі
- Некрополь Олександро-Невського монастиря в Санкт-Петербурзі
- Личаківський цвинтар у Львові
- Донськой монастир в Москві
- Акелдама - цвинтар в Єрусалимі для поховання паломників, що померли в Єрусалимі тощо.
-
Родинні усипальниці, Личаківський цвинтар, Львів.
-
Акелдама - цвинтар в Єрусалимі
-
Надгробок Артуро Тосканіні, сецесія, ск. Леонардо Бістольфі, 1915 р. В склепі поховано також і Володимира Горовіца.
Джерела[ред.]
- Ермонская В.В. и др. «Русская мемориальная скульптура. К истории художественного надгробия в России 11 - 20 веков»,М. «Искусство», 1978
- Нетунахина Г.Д. Удимова Н.И. «Музей городской скульптуры»,путеводитель, Л, 1972
- Соболев Н.Н. «Чугунное литьё в русской архтектуре», М, 1952
