Користувач:Nasnaga/Чернетка

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до навігації Перейти до пошуку
Анімована статево-вікова піраміда українського населення з 1989 року

Демографічний інститут ВУАН, https://uk.wikipedia.org/wiki/Демографічний_інститут_ВУАН

ЧХ[ред. | ред. код]

Союз Товариств Червоного Хреста та Червоного Півмісяця СРСР (СТЧХ та ЧП СРСР) ліквідован у 1992 році. На теренах РФ діє організація Російський Червоний Хрест (РЧХ)

Міжнародний комітет Червоного Хреста (МКЧХ) має міжнародні повноваження для роботи у зонах воєнних конфліктів, зокрема в Україні. національні рухи Червоного Хреста і Червоного Півмісяця, як РЧХ, пов’язані принципами «нейтральності, неупередженості та незалежності».

25 грудня 2014 року на прес-конференції в Москві голова московського відділення РЧХ Трунов Ігор сказав, що він не хоче «кидати каміння» в уряд РФ. Але є «міжнародне право». Всі «гумконвої» МНС РФ є «вторгненням» на територію України, і використання гумконвоїв для постачання зброї через міжнародний кордон є «порушенням» закону.[2] Після поширення цієї інформації у ЗМІ московське відділення РЧХ пригрозило журналістам судовими розглядами.[3][4]

У 2015 році президент Міжнародного комітету Червоного Хреста Петер Маурер зазначив, що діяльність Московського відділення Російського Червоного Хреста не відповідає принципам, на яких грунтується робота Міжнародного комітету Червоного Хреста.[5]

[6]

У жовтні 2022, національний офіс гуманітарної організації МФЧХ і ЧП розпочав збір коштів для підтримки сімей російських військовослужбовців та мобілізованих солдатів в рамках російської кампанії «(рос.) МыВместе». РЧХ стверджує, що напряму не займається збором військового спорядження та обладнання подвійного призначення, його співпраця з «(рос.) МыВместе» означає, він фінансово та політично підтримує всі способи, якими цей рух допомагає російській армії.[7]


[8]

У 2023 році Російський Червоний Хрест отримав від Міжнародного комітету Червоного Хреста п'ять мільйонів швейцарських франків (це 210 мільйонів гривень).[9]


[10] [11]

Розслідування виявило численні порушення статуту Червоного Хреста російською організацією з моменту початку повномасштабного вторгнення в Україну в лютому 2022 року. Голова РХЧ Савчук Павло був членом правління Загальноросійського народного фронту (ЗНФ) — руху, створеного Кремлем, який володіє торговою маркою на знак Z. Савчук був вказаний як такий на сайті ЗНФ, доки на початку 2024 року не з'явилися журналістські запити про це. Тоді його фотографія була видалена. У січні 2024 Савчук підписав меморандум про взаєморозуміння між РЧХ і дитячим табором «Артек» на тимчасово окупованій території України, який потрапив під санкції західних країн за участь у «патріотичному перевихованні» викрадених українських дітей.[12] Тому вирішили створити Групу нагляду Правління для оцінки, виявлення, моніторингу та надання організації рекомендацій щодо коригування дій. А також провести навчання принципів міжнародного гуманітарного права для персоналу та волонтерів місцевих відділень. Питання політичних заяв представників російського відділення МФЧХ і ЧП розглядатиме Комісія з етики. Перевірка встановила, що РТЧХ немає в Донецькій, Луганській, Херсонській та Запорізькій областях. Водночас зазначається, що партнерство з дитячим табором «Артек» на тимчасово окупованій території України потребує «серйозного перегляду».

Посилання[ред. | ред. код]

Update on allegations against the Russian Red Cross [Оновлення щодо звинувачень проти російського Червоного Хреста]. IFRC [Міжнародна Федерація Товариств Червоного Хреста і Червоного Півмісяця] (англійською) . 25 квітня 2024.

Доводи сторін[ред. | ред. код]

МКБФТ[ред. | ред. код]

Стаття 8 (1)[ред. | ред. код]

Стаття 8 МКБФТ накладає зобов'язання, серед іншого, ідентифікувати, виявляти, заморожувати або конфіскувати кошти, використані або виділені з метою вчинення злочинів.
Звинувачення
Аргументи України ґрунтуються насамперед на повідомленнях, надісланих РФ щодо ймовірного використання певних коштів і рахунків з метою вчинення злочинів, передбачених статтею 2 МКБФТ.
Заперечення
Рішення суду
Україна не вказала на конкретні кошти чи рахунки, які РФ нібито не змогла ідентифікувати чи виявити. Суд встановив поріг доказів, необхідний для того, щоб Відповідачка була зобов'язана заморозити кошти, які, як стверджується, використовуються або спрямовуються на фінансування тероризму. Докази не містять достатньо конкретних і детальних доказів, щоб дати РФ розумні підстави підозрювати, що рахунки, банківські картки та інші фінансові інструменти, перераховані в них, використовувалися або розподілялися з метою вчинення злочинів, передбачених ст. 2 МКФТ. Докази не демонструють «обізнаності» спонсорів про те, що надані кошти будуть використані для вчинення дій, які кваліфікуються як предикатні дії. Україна також не продемонструвала, що РФ повинна була знати цю інформацію з іншого джерела. Суд прийшов до висновку, що не було встановлено, що РФ порушила свої зобов'язання згідно з пунктом 1 статті 8 МКБФТ. Тому позов України за статтею 8 не може бути задоволений.

Стаття 9 (1)[ред. | ред. код]

Стаття 9 МКБФТ стосується обов'язку держави розслідувати заяви про вчинення злочинів, пов'язаних з фінансуванням тероризму, ймовірними правопорушниками, які перебувають на її території.
Звинувачення
Заперечення
Рішення суду
РФ порушила свої зобов'язання щодо проведення розслідування згідно з п. 1 ст. 9 МКБФТ.

Стаття 10 (1)[ред. | ред. код]

Звинувачення
Заперечення
Рішення суду

Стаття 12 (1)[ред. | ред. код]

Звинувачення
Заперечення
Рішення суду

Стаття 18 (1)[ред. | ред. код]

Звинувачення
Заперечення
Рішення суду

Санкції[ред. | ред. код]

Порушення санкцій[ред. | ред. код]

Кількість юридичних осіб, щодо яких застосовані санкції, 1 вересня 2023
держава кількість юридичних осіб
Велика Британія
  
0.269
Канада
  
0.563
Європейський Союз
  
0.801
США
  
2.081
Україна
  
6.388
Всього в базі даних на 01.09.2023
  
7.186

САНКЦІЇ

Головна роль санкцій України проти російських підприємств сьогодні – це інформація для наших партнерів по «санкційній коаліції» про необхідність запровадження ними санкцій до цих підприємств.

[14]

Кількість юридичних осіб, щодо яких застосовані санкції — UK 269 CA 563 EU 801 US 2081 UA 6388 Всього в базі даних на 01.09.2023 Кількість юридичних осіб, щодо яких застосовані санкції 7186

Розподіл санкцій до юридичних осіб по країнах, що запровадили санкції Лише UA: 4822 Лише US: 560 Лише EU: 45 Лише CA: 39

Розподіл санкцій до юридичних осіб по країнах (групах країн), що запровадили санкції Лише UA: 4822 UA+US: 720 Лише US: 560 UA+US+EU: 251 UA+US+EU+CA: 176 UA+US+EU+UK: 102 UA+US+CA: 86 US+EU: 64 UA+EU: 62 Лише EU: 45 Лише CA: 39 UA+CA: 37 UA+US+UK: 30 US+CA: 19 UA+UK: 17 UA+EU+UK+CA: 16 UA+US+UK+CA: 24 US+EU+CA: 15 UA+US+EU+UK: 13 EU+UK+CA: 12 US+UK: 10 UA+EU+UK: 7 EU+UK: 7 UA+EU+CA: 19 Лише UK: 13 US+EU+UK+CA: 8 UA+UK+CA: 6 US+EU+UK: 2 EU+CA: 2 US+UK+CA: 1 UK+CA: 1

Одним з головних завдань санкцій проти РФ є перешкоджання роботі її військово-промислового комплексу, унеможливлення виробництва сучасної зброї в потрібній для ведення війни кількості.
Іноземні деталі в російській аеробалістичній ракеті Х-47М2 «Кинджал»
(дані на 14 грудня 2023)[15]
Держава виробник Кількість іноземних деталей
США
77
Швейцарія
8
Японія
6
Тайвань
5
Німеччина
3
Іспанія
1

Використання існуючих шаблонів-карток[ред. | ред. код]

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні

Міжнародна слідча комісія щодо України

Шаблон:Картка:Міжнародна організація[ред. | ред. код]

Міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні
Independent International Commission of Inquiry on Ukraine
Типи членів уповноважені, слідчі
Члени Врінда Ґровер, Пабло де Грейф
Принцип формування резолюція A/HRC/49/L.1 РПЛ ООН
Мета утворення слідство
Материнські організації Рада ООН з прав людини
Заснована 4 березня 2022
Офіційна/і мова/и українська, англійська, російська
Поточний голова Ерік Мьосе
Вебсайт Незалежна міжнародна слідча комісія в Україні

Шаблон:Картка:Організація[ред. | ред. код]

Міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні
англ. Independent International Commission of Inquiry on Ukraine
Засновано 4 березня 2022
Правовий статус чинна
Мета слідство
Офіційні мови українська, англійська, російська
Центральний орган ООН
Голова Комісії Ерік Мьосе
Уповноважені Врінда Ґровер,
Пабло де Грейф,
Ясмінка Джумхур (2022—23)
Материнська
організація
Рада ООН з прав людини
Вебсайт: ohchr.org/en/iicihr-ukraine

—————————————————————————————————————————

Пропоную шаблон «Місія ООН»[ред. | ред. код]

СЛІДСТВО

Членство / У складі

Незалежна міжнародна комісія з розслідування порушень в Україні
англ. Independent International Commission of Inquiry on Ukraine
Емблема ООН

Область дії Україна
Тип місії слідча
Засновник ООН
Членство Рада ООН з прав людини (УВКПЛ)
Початок місії 4 березня 2022
Статус чинна
Офіційні мови англійська, українська
Управління
Голова комісії Ерік Мьосе
Уповноважені Врінда Ґровер,
Пабло де Грейф.
Ясмінка Джумхур (2022—23)
Право
На основі № 49/1 (2022)
Витрати бюджет

Вебсайт ohchr.org/en/iicihr-ukraine (англ.) (ісп.) (рос.)
Десь чув, що той фраєр привіз їхньому царю грильяж та класну шубу з пір'я ґави


25 березня 2022 року було створено Спільну слідчу групу за підтримки Євроюсту для збору доказів та розслідування особливо тяжких міжнародних злочинів, скоєних в Україні. Група складається з Міжнародного кримінального суду, України, Литви, Польщі, Естонії, Латвії, Словаччини та Румунії.[1]

Необов‘язковий заголовок:

| class13 = navbox-abovebelow

| header13 = | class13 = navbox-abovebelow | data14 = | data15 = | data16 =

————————————————————————————————————————

МОНІТОРИНГ[ред. | ред. код]

Моніторингова місія ООН з прав людини в Україні
United Nations Human Rights
Monitoring Mission in Ukraine
Емблема Управління Верховного комісара ООН
з прав людини (УВКПЛ)

Скорочення ММПЛУ
Область дії Україна
Тип місії моніторінгова
Засновник ООН
Членство УВКПЛ
Початок місії 2014
Статус чинна
Офіційні мови англійська, українська
Управління
Голова місії Даніель Белль
Попередники Матільда Богнер (2019—22),
Фіона Фрейзер (2014—19),
Армен Арутюнян (2014)
Право
На основі Угода
Витрати бюджет

Вебсайт ukraine.un.org/uk/resources/publications


—————————————————————————————————————————

ГУМАНІТАРНА[ред. | ред. код]

Українська гуманітарна місія в Грузії (1993)
Статус завершена
Лалалала
Право
На основі Угода
Витрати бюджет


—————————————————————————————————————————

ВОЄНІЗОВАНА[ред. | ред. код]

Операція ООН з відновлення довіри в Хорватії
United Nations Confidence Restoration Operation in Croatia
Емблема ООН

Скорочення ОООНВД
Область дії Хорватія
Тип місії миротворча операція
Початок місії березень 1995
Завершення січень 1996
Статус завершена
Управління
Керівник місії Б'юнг Сук Мін
Командувач ОООНВД Раймонд Краббе (до липня 1995),
Ейд Камаль Аль-Родан (з липня 1995)
Командування
Право
На основі № (1995)
Сили
Збройні сили Миротворчі сили ООН
Цивільні учасники міжнародні / національні
Витрати бюджет
Десь чув, що той фраєр привіз їхньому царю грильяж та класну шубу з пір'я ґави

—————————————————————————————————————————

ВСЕ:[ред. | ред. код]

Десь чув, що той фраєр привіз їхньому царю грильяж та класну шуБу з пір'я ґави
Десь чув, що той фраєр привіз їхньому царю грильяж та класну шубу з пір'я ґави
англ. United Nations Operation in Somalia
Десь чув, що той фраєр привіз їхньому царю грильяж та КлаСну шубу з пір'я ґави

Скорочення БУБАБУ
Область дії Сомалі
Тип місії гуманітарна/слідча/охоронна/запобіжна/миротворча
Засновник ООН
Членство УВКПЛ
Початок місії 1993
Завершення wikidata
Статус завершена
Офіційні мови англійська
Управління
Командувач місії Boutros Boutros Ghali
Спостерігачі Врінда Ґровер,
Пабло де Грейф,
Ясмінка Джумхур (2022—23)
Командування
Право
На основі Угода
На основі резолюції ООН № 262763
Додаткові резолюції ООН № 262763
Сили
Збройні сили НАТО
Сили поліції Німеччина
Цивільні учасники міжнародні / національні

Загиблі
Витрати бюджет

Вебсайт ohchr.org/en/iicihr-ukraine
Десь чув, що той фраєр привіз їхньому царю грильяж та класну шубу з пір'я ґави
мапа

Десь чув, що той фраєр привіз їхньому царю грильяж та класну шубу з пір'я ґави


Порівняння[ред. | ред. код]

| abovestyle = border:none; padding-bottom:0.5em; font-size:110%; | headingstyle = padding-top:0; text-align:center; padding-bottom:0.1em; font-size:105%; background:#FADA5E;

| aboveclass = fn org | abovestyle = background:#ccf; padding-top:0.3em; padding-bottom:0.3em; font-size:140%; line-height: 130%; | titleclass = fn org

| imagestyle = border-bottom: Шаблон:WPMILHIST Infoboks style; line-height: 1.5em | captionstyle =

| headerstyle = background:#ccf; | labelstyle = vertical-align:top; padding-right:0.6em; | datastyle = vertical-align:top;

| belowstyle = border-top:#aaa 1px solid; | below =

Шаблон:Наслідки[ред. | ред. код]

Частина серії статей на тему:
Наслідки російсько-української війни
Категорія КатегоріяСтаття-список Списки Портал

Шаблон:Терористична атака
Шаблон:Голодомор вертикальний
Шаблон:Геноцид sidebar
Шаблон:Інформаційна безпека


Заміна населення на тимчасово окупованих територіях [2] Наслідки російського вторгнення в Україну (з 2022) За зразком Шаблон:Голодомор вертикальний Наслідки російського вторгнення в Україну (2022)

в августе этого года отгрузила на экспорт 7,7 млн тонн зерна Росія рекордно збільшила експорт свого зерна після блокування «Чорноморського коридору». Цензор. 4 вересня 2023.

за два місяці 2023/24 МР рф збільшила у порівнянні з аналогічним періодом попереднього сезону експорт зернових культур в 1,6 разів з 8,5 до 13,3 млн т Активний експорт російської пшениці посилює тиск на котирування. 5 вересня 2023.

вантажообіг морських портів росії по зерну зріс у 2022 році на 6,4% до 2021 року і склав 45,1 млн т перевалка зерна в російських портах за січень-квітень 2023 року зросла в 2,1 раза — до 22,4 млн т Зерновий коридор: росія вдвічі збільшила експорт зерна попри заяви про неефективність угоди.

З експортованих 60 млн тон в минулому році суходолом з рф вивезли тільки 12 млн тон, все інше йшло через порти. Віталій Шапран (19 липня 2023). «Економіка бензоколонки» летить на дно. Росія переключається на експорт зерна?. Главком.

с начала текущего сельхозгода (с 1 июля 2021 года) по 5 июня этого года РФ экспортировала 41,7 млн тонн зерновых. По сравнению с аналогичным периодом прошлого года отгрузки зерна снизились на 14% РОСІЯ ВДВІЧІ ЗБІЛЬШИЛА ЕКСПОРТ ЗЕРНА, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗА РАХУНОК ВИКРАДЕНОГО В УКРАЇНІ.

Экспорт зерна из РФ в 2021-2022 сельхозгоду составил 38,1 млн тонн. Об этом сообщила пресс-служба Минсельхоза со ссылкой на данные ФТС. [16]

в сезоне 2022/2023 (в отрасли сельхозгод длится с 1 июля по 30 июня) экспорт зерновых достиг рекордных 60 млн т зерна [17]


[18]


[19]


[20]


Рудницький, Омелян (2009). Висновок експерта (PDF) (експертний висновок). Київ: 33. {{cite journal}}: Вказано більш, ніж один |pages= та |page= (довідка)

Зміни в народжуваності. [21]

[22] [23] [24][25]

Рашин А. Г. (1956). Рождаемость населения России за 1861—1913 гг. [Народжуваність населення за 1861—1913 гг.]. Население России за 100 лет (1813—1913) [Населення Росії за 100 років (1813—1913)] (статистичні нариси) (російською) . Москва: Госстатиздат. Процитовано 11.11.2021. публікація знаходиться у відкритому доступі

Естественное движение населения Союза ССР в 1926 г. [Природний рух населення Союзу РСР 1926 р.] (PDF). Исторические материалы [Історичні матеріали] (PDF) (статистичний збірник) (російською та французькою) . Т. 1 (вид. друге). М.: ЦС СССР. 1929. с. 55. Процитовано 10.11.2021. публікація знаходиться у відкритому доступі

Численность, состав и движение населения СССР. Статистические материалы [Чисельність, склад та рух населення СРСР. Статистичні матеріали] (PDF). Исторические материалы [Історичні матеріали] (PDF) (статистичний збірник) (російською) . Москва: ЦСУ при СМ СССР. 1965. с. 215—355. Процитовано 11.11.2021. публікація знаходиться у відкритому доступі

Населення[ред. | ред. код]

«На рівні країни існування регресивної вікової структури протягом навіть кількох поколінь становить реальну загрозу існуванню держави: вона ризикує розчинитися у складі інших держав. У кращому випадку за рахунок мігрантів формально держава збереже своє існування, але за складом населення це буде зовсім інша країна. Така реальна загроза вже нависла над Україною.», — О. Гладун

заступник директора з наукової роботи Інституту демографії та соціальних досліджень імені М. В. Птухи НАН України Олександр Гладун,
нарис «Трансформація демографічних структур».

Нарис, присвячений смертності («Динаміка смертності та тривалості життя»), уміщено раніше за нарис про народжуваність, оскільки демографічний перехід починається саме зі зниження смертності. У цьому нарисі розглянуто зміни у режимі смертності чоловіків та жінок від їх початку наприкінці ХІХ ст. до 2013 року. Вони полягали у зміні структури причин смерті та вікової структурі померлих, зменшенні дитячої та материнської смертності, зростанні тривалості життя. Увага приділена 1960-м рр., коли позитивні тенденції зниження смертності та зростання тривалості життя зупинилися.

перехід України до європейської моделі народжуваності. Цю трансформацію розглянуто у нарисі «Зміни в народжуваності».

процеси шлюбності та розлучуваності (нарис «Еволюція шлюбності і розлучуваності»). Ці соціальні інститути безпосередньо не входять у модель демографічного переходу, проте вони є складовою процесів відтворення населення, які відбуваються в сімейному колі. Шлюби та розлучення є актом утворення та розпаду подружніх пар і чинником формування сімейної структури. Соціальні трансформації, які відбулися у цій царині, також мають революційний характер. Якщо на початковій стадії демографічного переходу установкою мешканців України була всезагальність шлюбу, то нині значна кількість населення перебуває у статусі одинаків, а частина орієнтована на консенсуальні шлюби.

Міграційні процеси також не входять у модель демографічного переходу, але можуть бути його наслідком. Зростання чисельності населення може спонукати частину його до переїзду до інших країн через перенаселення, що призводить до економічних проблем. Територіальна мобільність у строгому розумінні не є демографічним процесом, але її вплив на нього може бути критичним. Це обумовлює необхідність присвятити міграційним процесам відповідний нарис. У цей період українці були міграційно активними через економічні і політичні чинники. Вагому роль відігравали примусові переміщення людей. Тож протягом останньої сотні років Україна має від’ємне сальдо міграції.


За темпами урбанізації країни можна поділити на три групи:

  • з низьким рівнем урбанізації — до 40 %
  • середній (40—60 %)
  • високий, понад 60 %.

Соціологічний та демографічний підхід до урбанізації

За спостереженнями міжвоєнного періоду було міркування, що у соціологічному плані місто трактується як місце, яке протиставляється сільській місцевості, що зумовлено стилем життя та такими ознаками, як: просторова сегрегація мешканців, знеособлені соціальні відносини, раціональність дій та виникнення аномії (безладдя). Судження були введені Луїсом Віртом, побудовані на дослідженні американських міст, а потім прийняті як універсальні. Коли пристосування до зміни умов набуло ознак, визначилось що не тільки в сільській місцевості, а й у великих містах, первинні групи відіграють важливу роль у суспільному житті.

(У соціологічному плані місто трактується як місце, яке протиставляється сільській місцевості, що зумовлено стилем життя та такими ознаками, як: просторова сегрегація мешканців, знеособлені соціальні відносини, раціональність дій та виникнення аномії. Ці припущення були введені Луїсом Віртом, який був активним членом Чиказької школи в 1938 році. Вони були побудовані на дослідженні американських міст у довоєнний період, а потім прийняті як універсальні[8]. Проте частково полярна модель (місто-сіло) почала відкидатися в 1950-х роках з вивченням процесів урбанізації в Третьому світі, а також у розвинених країнах. В основному було спростовано його припущення про те, що розмір, щільність і неоднорідність громади, які розуміються як три головні характеристики міста, корелюватимуться з іншими ознаками, і було також зазначено, що не тільки в сільській місцевості, а й у великих містах, первинні групи відіграють важливу роль у суспільному житті.)

Пропозиція щодо діаграми чисельності населення[ред. | ред. код]

Чисельність населення України до початку XXI сторіччя (мільйон, осіб)

Реконструйований ряд, Держстат України.

Діаграма стовпчикова/горизонтальна[ред. | ред. код]

Питання: чи робити запит на створення нового шаблону? —

Шановне панство, чи варто створювати новий шаблон «Діаграма стовпчикова/горизонтальна», що можна використати, наприклад, до статті Населення України розділ Історичний огляд зміни чисельності? Дякую. Виглядатиме:

Чисельність населення України
до початку XX сторіччя (мільйон, осіб)

Чисельність населення України
до початку XXI сторіччя (мільйон, осіб)

Історичний огляд[ред. | ред. код]

Розвиток населення під час війни
за інституційною класифікацією, 2014—2023

Соціальна інституція

Сторінка 73 — чисельність 20 століття (Гладун)

Чисельність населення України
(мільйон, осіб)

Чисельність населення України
під час війни без урахування
тимчасово окупованих територій

Розвиток населення під час війни 2014—2023

Народжуваність в Україні[ред. | ред. код]

Чисельність постійного населення за статтю та віком, 2021 рік

     Чоловіків. Чисельність 80 і старші — 525 581 чоловіків.
     Жінок. Чисельність 80 і старші — 1 400 754 жінок. [26][a]

Чисельність постійного населення
від 15 років за статтю та віком, 2001 рік

     Чоловіків. Чисельність 80 і старші — 234 688 чоловіків.
     Жінок. Чисельність 80 і старші — 826 089 жінок. [26]

Чисельність постійного населення
за статтю та віком, 2001 рік

     Чоловіків. Чисельність 80 і старші — 234 688 чоловіків.
     Жінок. Чисельність 80 і старші — 826 089 жінок. [26]

Чисельність постійного населення
від 15 років за статтю та віком, 2001 рік

     Чоловіків. Чисельність 80 і старші — 234 688 чоловіків.
     Жінок. Чисельність 80 і старші — 826 089 жінок. [26]

Чоловіки:

2002 197, 211, 238, 258, 294, 332, 371, 406, 405, 375, 370, 348, 355, 337, 337, 330, 310, 315, 328, 357, 385, 363, 344, 331, 319, 312, 262, 221, 171, 201, 264, 291, 240, 147, 154, 184, 160, 117, 82, 53

Жінки:

186, 202, 226, 245, 279, 316, 354, 388, 388, 356, 358, 341, 351, 338, 341, 334, 318, 328, 346, 383, 414, 398, 385, 377, 370, 366, 313, 279, 225, 270, 365, 418, 345, 214, 249, 312, 298, 263, 224, 164, 80 і старше 826 089

Жінки:

185 763 201 994 226 191 244 903 279 364 315 536 354 080 388 372 387 885 355 587 358 296 340 772 350 699 337 833 340 946 333 923 318 016 328 313 346 457 382 771 414 439 398 058 385 203 376 647 369 660 366 461 313 385 279 364 225 037 270 033 365 121 418 211 344 728 213 973 248 830 311 727 298 412 263 130 224 247 163 548 80 і старше 826 089

Чоловіки — 18 231 908 (45,3 %) Жінки — 22 039 471 (54,7 %) Всього — 40 271 379


Здійснення розрахунків коефіцієнтів є некоректним через відсутність інформації по тимчасово окупованим районам області

Коефіцієнт народжуваності за віком матері
(на 1000 жінок відповідного віку, ‰)


Вікові коефіцієнти народжуваності
в Україні у 1991—2021¹ роках


Народжуваність, сім’я та домогосподарство[ред. | ред. код]

Соціально-демографічні характеристики домогосподарств України, 2021

2001: Розподіл членів індивідуальних домогосподарств, які складаються з однієї особи у віці 15 років і старші (всього—1554412) та ніколи не перебували у зареєстрованому та у незареєстрованому шлюбі — 516162+674370 — 76,6 %.

2001: Всі члени індивідуальних домогосподарств, які складаються з однієї особи 1557882+3163359: 60-64р—147195+431648, 65-69р—93399+355283, 70 і старші—229523+1279856, не вказали вік—4583+4388


Домогосподарства, що складаються з однієї особи у віці 15 років і старші та ніколи не перебували у зареєстрованому та незареєстрованому шлюбі — 76,6 %.

Розподіл домогосподарств
за кількістю осіб у складі, %
кількість осіб 2001 рік 2021 рік
одна особа 25,9 18,1
дві особи 26,5 36,4
три особи 22,0 25,6
чотири особи 15,9 12,5
п'ять і більше осіб 9,7 7,4
Розподіл домогосподарств з дітьми, %
кількість дітей 1989 2001 2020
одна дитина 52,1 64,1 79,4
дві дитини 39,5 30,2 18,1
три дитини 6,4 4,3 2,2
чотири дитини 1,3 0,9 0,2
п'ять і більше дітей 0,7 0,5 0,1


  • Розвиток розподілу сімей за розміром (у відсотках)


  • Розподіл жінок за віком та кількістю народжених дітей

15-49 років: всього — 12542987, Жінки, які народжували дітей — 8680775, 1 дитина — 3851460, 2 дитини — 3852066, 3 дитини — 721294, 4 дитини — 151652, 5 дітей — 58517, 6 — 22651, 7 — 11085, 8 — 5177, 9 — 2758, 10 і більше — 3407.


  • Розподіл жінок, які перебувають у зареєстрованому шлюбі, за віком та кількістю народжених дітей:

15-49 років: всього — 6946793, Жінки, які народжували дітей — 6391218; вік 15—34 всього — 112627+744205+1090797+1113904, Жінки, які народжували дітей — 54967+544084+976415+1058087.

  • Розподіл домогосподарств, які складаються з матері і дітей, за кількістю дітей до 18 років: Домогосподарства, які складаються з матері з дітьми, з них домогосподарства, в яких є діти до 18 років — 834794 (У % до всієї кількості домогосподарств — 47,7 %), У домогосподарствах дітей у віці до 18 років — 1085454.


  • Постійне населення у віці 15 років і старші:

перебувають у зареєстрованому або незареєстрованому шлюбі — Чоловіки — 64,6 %, Жінки — 54 %; що ніколи не перебували у шлюбі — Чоловіки — 24,3 %, Жінки — 16,1 %.

Серед домогосподарств, які мають дітей, переважають

  • малодітні — з однією дитиною — 64,1 %, та
  • двома — 30,2 %. 4,3 % домогосподарств
  • мають трьох дітей,
  • 0,9 % — чотирьох,
  • 0,5 % — п'ять і більше.
  • Кількість індивідуальних домогосподарств та членів домогосподарств, Всього членів індивідуальних домогосподарств, обидві статі, У відсотках до всього населення, 1970 — 89,7%, 1979 — 88,2 %, 1989 — 88,6%, 2001 — 89,1%.
  • Середній розмір домогосподарства (осіб), всі домогосподарства: 1970 — 3,4 осіб, 1979 — 3,3 осіб, 1989 — 3,2 осіб, 2001 — 3,2 осіб.


У 2001 році налічувалось 6 935 309 домогосподарств (38,1 % загальної кількості), які мали дітей у віці до 18 років. У порівнянні з 1989 їхня кількість зменшилася на 12,6 %. Найвищий відсоток таких домогосподарств спостерігався у Закарпатській (52,4 %), Івано-Франківській (44,9 %), Волинській, Рівненській (44,0 %) областях, найнижчий — у Чернігівській (32,4 %), Харківській (35,0 %), Полтавській (35,3 %), Черкаській та Луганській (35,4 %).


Кількість дітей у сім'ях зменшується з заходу на схід. Серед домогосподарств, у складі яких є діти, частка сімей з однією дитиною становила у 2001 р. у західних областях 49-52 %, з двома — 38-40 %, з трьома і більше — 9-14 %. У центральних та південних 60-64 % з однією дитиною, 28-34 % — з двома, 4-6 % — з трьома і більше. У східних областях налічується 69-72 % домогосподарств з 1 дитиною, 25-26 % — з двома, 3-4 % — з трьома і більше. Найбільш малодітні домогосподарства характерні для міст Києва та Севастополя — у 74-75 % домогосподарств — 1 дитина, 23 % — 2 дитини, 2-3 % — 3 і більше.

[27]

Статевий склад[ред. | ред. код]

Статеве співвідношення населення України (оцінка 2022 року):

Статевий склад вікових груп
Вікова група Чоловіки Жінки Обидві статі %
Всього 18 651 441 19 882 348 38 533 789 100
0—19 1 058 874 1 005 069 2 063 943 5,36
20—39 1 394 761 1 341 393 2 736 154 7,10
40—44 1 231 083 1 209 751 2 440 834 6,33
45—49 1 196 548 1 192 952 2 389 500 6,20
50 і старші 278 428 566 126 844 554 2,19
Статевий склад серед основних вікових груп[28]
Вікова група Чоловіки Жінки
осіб % осіб %
Молодше 15 років 3 405 479 51,4 % 3 215 119 48,6 %
У віці 15-64 років 15 277 112 48,0 % 16 569 664 52,0 %
Старше 65 років 2 280 153 33,0 % 4 625 165 67,0 %
Всього 20 962 744 46,2 % 24 409 948 53,8 %
Вікові групи та стать на 1 січня 2022 року [26][b]
Вікові групи (років) Чоловіки Жінки Обидві статі
осіб % осіб % осіб %
15–19 1 018 061 962 236 1 980 297
20—24 985 767 926 575 1 912 342
25—29 1 255 392 1 188 474 2 443 866
30—34 1 626 855 1 565 369 3 192 224
35—39 1 802 487 1 774 705 3 577 192
40—44 1 540 983 1 584 279 3 125 262
45—49 1 431 488 1 549 310 2 980 798
Всього
у %
  1. Середній вік матері за порядком народження в Англії та Уельсі.
  2. Середній вік батьків при народженні в Англії та Уельсі.
  3. * Рівень мертвонароджуваності в Англії та Уельсі.
  4. Живонароджені за віковими групами в Англії та Уельсі.
  5. * Відсоток бездітних жінок до 30 років в Англії та Уельсі за роком народження матері.
  6. * Середня кількість дітей за роками народження матерів в Англії та Уельсі.
  7. * Відсоток народжених поза шлюбом в Англії та Уельсі.
  8. Рівень зачаття на 1000 жінок за віковими групами в Англії та Уельсі.
  9. Частота зачаття підлітків на 1000 жінок в Англії та Уельсі.

Чисельність постійного населення
за статтю та віком, 2021 рік[26][a]

     Чоловіків. Чисельність 80 і старше — 525 581 чоловіків.
     Жінок. Чисельність 80 і старше — 1 400 754 жінок.
     Смертність дітей у віці до 1 року. [26][c]

Шлюбність — розлучуваність,
на 1000 осіб наявного населення

     Розлучуваність.
     Шлюбність. [26][c]

Природний розвиток населення, фактори впливу[ред. | ред. код]

Природний рух населення[ред. | ред. код]

Природний рух населення разом з міграційним складають загальний рух населення .


Надлишок смертей заповнюють мігранти.

Міграції

( місце у світі)

В порівнянні з іншими країнами Європи

(За даними органів державної реєстрації)

Оновлення поколінь

Коефіцієнт заміщення

Демографічні політики різних держав щодо розвитку[ред. | ред. код]

Демографічна політика — система заходів спрямованих на відтворення населення.


Держава надає людям інформацію та засоби, необхідні для того, щоб зробити їхні рішення ефективними. З цією метою уряд надає допомогу в плануванні сім'ї в рамках Національної служби здоров'я.

«Переважаюча точка зору полягає в тому, що рішення щодо народжуваності та дітонародження повинні приймати самі люди, але державі властиво надавати людям інформацію та засоби, необхідні для того, щоб зробити їхні рішення ефективними. З цією метою уряд надає допомогу в плануванні сім'ї в рамках Національної служби здоров'я.»

[29]

Позиція уряду була додатково представлена, а потім повторена в 1984 році на Конференції ООН з народонаселення в Мексиці;

Уряд Сполученого Королівства не проводить демографічної політики в тому сенсі, щоб активно намагатися вплинути на загальну чисельність населення, його вікову структуру або компоненти змін, за винятком сфери імміграції. Він також не висловив точку зору щодо чисельності чи вікової структури населення, які були б бажаними. ...Нинішній рівень народжуваності не викликав загальної тривоги. Переважаюча точка зору полягає в тому, що рішення щодо народжуваності та дітонародження повинні приймати самі люди, але державі властиво надавати людям інформацію та засоби, необхідні для того, щоб зробити їхні рішення ефективними. З цією метою уряд надає допомогу в плануванні сім'ї в рамках Національної служби здоров'я. «Старіння» населення породжує соціальні та економічні проблеми. Однак вважається, що цим можна буде керувати; а також, певною мірою, що суспільство адаптується...»

[29]

Сучасний загальний рух[ред. | ред. код]

Зміни порівняно з попереднім подібним періодом

Зміни порівняно з попереднім подібним періодом[30][31][32]
січень 2021[a] січень 2022[a]
Народжених 21 931 18 062
Померлих 57 721 57 248
Природний рух −35 790 −39 186
Сальдо міграції 2272 2282
Основні демографічні показники у січні 2022 року[30][31] у порівнянні з аналогічним періодом 2021 року[32]
2021[b] 2022[b][d]
Народжених 21 931 18 062
Померлих 57 721 57 248
Природний рух −35 790 −39 186
Сальдо міграції 2272 2282


Огляд[ред. | ред. код]

Рівень народжуваності населення Німеччини був на стабільно низькому рівні з 1970-х років, і в 2015 році надлишок смертей становив 187 625 [9]. У тому ж році спостерігалося зростання імміграції на 1 139 402 особи, таким чином населення зросло на 951 777 осіб.[10] У зв’язку з низькою народжуваністю одним із актуальних викликів є орієнтація на багатодітне суспільство, що сприятиме розвитку сім’ї, розвитку дітей та молоді (пронаталізм). Якщо дуже низька народжуваність збережеться, як і в останні чотири десятиліття, для Німеччини прогнозуються далекосяжні соціальні, економічні та геополітичні проблеми.[11]

Внутрішні та еміграційні рухи були дуже різними в останнє десятиліття. Де-факто спостерігається загальний паритет з попередніми роками (зміна менше 0,1 відсотка, сальдо міграції). За даними Центрального реєстру іноземців, понад 10 мільйонів людей, які проживають тут, є виключно іноземними громадянами (станом на грудень 2016 року). У 2016 році близько 18,6 мільйонів жителів Німеччини мали міграційне походження.[12]

Кількість людей інших національностей, які не зареєстровані в Німеччині, яких зазвичай називають нелегальними іммігрантами, офіційно не реєструється. Тому знайти серйозні цифри тут дуже важко. Більшість оцінок і порівнянь з іншими країнами Західної Європи та Північної Америки свідчать про цифру від 0,5% до 2% порівняно з офіційною чисельністю населення, тобто від 415 000 до 1 660 000 осіб. Реальна кількість іноземних громадян, які не зареєстровані в Німеччині, може бути в цьому діапазоні.


Джерела[ред. | ред. код]

Чисельність — 43 528 136 (2022 оцінка)
Густота — 72.12 (2022 оц.)
Міграція — -0.26 (2022 оц.) ‰
Природний приріст — -4.77 (2022 оц.) ‰
Народжуваність — 9 (2022 оц.) ‰
Фертильність — 1.56 (2022 оц.)
Смертність — 13.77 (2022 оц.) ‰


Німеччина

Демографія Німеччини розглядає вплив факторів природних і штучних змін на населення Німеччини. У науковій дисципліні демографії спостерігають і описують склад і розвиток населення, також графічно обробляють статистичні дані та шукають пояснення довгострокових змін. Згідно з останніми даними Федерального статистичного управління, чисельність населення Німеччини становить 83 129 285 осіб (30 червня 2021 р.).[1] Німеччина є другою за чисельністю населення країною Європи після Росії та 19-ю за чисельністю населення країною світу. Коефіцієнт народжуваності у 2020 році становив 1,53[2], що значно нижче коефіцієнта заміщення в 2,1. Німеччина протягом тривалого часу мала один із найнижчих показників народжуваності у світі – приблизно 1,3–1,4, але останніми роками спостерігається невелике зростання.[3] Через низький рівень народжуваності Німеччина щороку перевищувала народжуваність, починаючи з 1972 року [4], тобто 2020 рік став 49 роком поспіль, коли населення Німеччини скоротилося б без імміграції. Це єдина країна у світі, яка зазнає такого тривалого природного скорочення населення. Падіння було дещо пом’якшене імміграцією: у 2020 році частка людей із міграційним походженням становила 26%[5]. До цієї категорії належать іноземці, натуралізовані люди, пізні переселенці зі Східної Європи та їхні діти. На початку 20-го століття Німеччина також була країною інтенсивної еміграції: 5 мільйонів людей емігрували до Сполучених Штатів тільки з Німеччини в межах Імперії в 19-му столітті, і більше 2 мільйонів у 20-му столітті. Однак після Другої світової війни імміграція почала переважати над еміграцією, оскільки близько 14 мільйонів етнічних німців було вигнано з колишніх східних провінцій імперії та інших районів Східної Європи, з яких близько 12 мільйонів вирушили до нинішньої Німеччини та кілька сотень тисяч до Австрії. та інші країни прибули, убивши кілька сотень тисяч. Після 1950 року ще 4,5 мільйона етнічних німців репатріювалися зі Східної Європи, особливо наприкінці Східного блоку та особливо з колишнього Радянського Союзу, Польщі та Румунії.[6][7] Масова імміграція до Німеччини почалася в період економічного дива з 1950-х до початку 1970-х років, коли Німеччина відчувала дефіцит робочої сили і тимчасово впускала південних європейців з таких країн, як Туреччина, Італія та Іспанія, як гастарбайтерів. Лібералізація законодавства про гастарбайтерів дала можливість багатьом залишитися в Німеччині та будувати собі життя. Ще одна велика хвиля імміграції відбулася приблизно під час возз’єднання, коли велика група німецьких емігрантів, а також багато біженців з Югославії та боснійських воєн, головним чином з колишньої Югославії та Туреччини, прибули шукати притулку в Німеччині. Наступна велика хвиля імміграції почалася після розширення Європейського Союзу на схід у 2011 році, коли східноєвропейцям тепер дозволено жити та працювати в Німеччині без віз. У 2015 році Німеччина прийняла велику кількість біженців, які тікали від громадянської війни в Сирії, а також від інших конфліктів в Іраку та Афганістані: 476 649 шукачів притулку в 2015 році, 745 545 у 2016 році, і згодом ця кількість зменшується.


Сполучене Королівство

За оцінками, у 2020 році населення Сполученого Королівства становило понад 67,0 мільйонів осіб. Це 21-ша за чисельністю населення країна у світі з густотою населення 270 осіб на квадратний кілометр (700 осіб на квадратну милю), причому в Англії ця густота значно вища. ніж Уельс, Шотландія та Північна Ірландія.[3] Майже третина населення проживає в Південно-Східній Англії, яка є переважно міською та передміською, з приблизно 9 мільйонами у столиці, Лондоні, чия щільність населення трохи перевищує 5200 на квадратний кілометр (13 468 на квадратний миль).[4]

Населення Великобританії зазнало демографічного переходу, тобто переходу від (як правило) доіндустріального населення з високим рівнем народжуваності та смертності та повільним зростанням населення через стадію падіння смертності та швидших темпів зростання населення до стадія низького рівня народжуваності та смертності з, знову ж таки, нижчими темпами зростання. Це зростання через «природні зміни» супроводжувалося протягом останніх двох десятиліть зростанням через чисту міграцію до Сполученого Королівства, яка з 1999 року перевищила природні зміни [5].

Високий рівень грамотності Сполученого Королівства (99% у віці 15 років і старше) [6] пояснюється загальною державною освітою, запровадженою на початковому рівні в 1870 році (Шотландія 1872, безкоштовна 1890 [7]) і на середньому рівні в 1900 році. Батьки зобов’язані давати дітям освіту у віці від 5 до 16 років (18 в Англії з 2013 року) [8] і можуть продовжувати безкоштовну освіту у формі A-Levels, професійного навчання та учнівства до досягнення віку. з 18.

Населення Сполученого Королівства переважно складають білі британці (81,88% за переписом 2011 року), але через міграцію з країн Співдружності Британія стала етнічно різноманітною. Другою та третьою за чисельністю небілими расовими групами є азіатські британці, які становлять 7% населення, за ними йдуть чорні британці з 3%.

Основною мовою країни є британська англійська. Деякими кельтськими мовами, а саме шотландською гельською та ірландською, досі розмовляють меншини в Шотландії та Північній Ірландії, відповідно, а корнська мова була обмежено відроджена в Корнуоллі; але переважаючою мовою в усіх цих областях є англійська. Валлійська широко поширена як перша мова в частині Північного та Західного Уельсу, і меншою мірою в Південно-Східному Уельсі, де англійська є домінуючою першою мовою.

Франція

Демографія Франції — це кількісне та якісне дослідження характеристик французького населення та його динаміки, засноване на таких темах, як народжуваність, народжуваність, смертність, шлюбність (або подружжя) та міграція.

Дві організації роблять свій внесок у добре знання демографії Франції: Національний інститут статистики та економічних досліджень (Insee), відповідальний за виробництво, аналіз і публікацію офіційної статистики у Франції, в тому числі тієї, що стосується населення, зібраної через різні періодичні звіти. переписів населення та переклад різноманітних національних і місцевих аналізів, а також Національний інститут демографічних досліджень (INED), державна науково-технічна установа, місія якої полягає в проведенні досліджень, підготовці наукових досліджень та інформуванні наукової спільноти, а також органів державної влади чи широкої громадськості в галузі демографії за результатами досліджень.

Станом на 1 січня 2022 року Франція, без урахування місцевих органів влади за кордоном, має 67,8 мільйона жителів, у тому числі 65,6 мільйона у метрополії та 2,2 мільйона у п’яти заморських департаментах і регіонах (DROM)20. Закордонні громади (COM) мають 610 684 жителів (юридичне населення)21. Саме в серпні 2019 року населення Франції офіційно перевищило 67 мільйонів жителів. 66 мільйонів було перевищено в січні 2014 року, а 65 мільйонів – у травні 2011 року22.

Протягом 2010-х років населення Франції (за винятком COM) зросло з 64,613 мільйона до 67,064 мільйона, збільшившись приблизно на 2,5 мільйона осіб за десятирічний період, що зробило Францію однією з найдинамічніших європейських країн. Населення Франції зростає приблизно на 0,3% на рік з 2017 року. Це зростання повільніше, ніж у минулому (з 2014 по 2016 рік воно становило 0,4% на рік, а з 2008 по 2013 рік – +0,5% на рік)23.

Імміграція у Франції відіграє невелику роль у зростанні населення: за останні п'ять років (з 2016 по 2020) щорічна чиста міграція становила в середньому +96 100 на рік. Згідно з визначенням INSEE («іноземці, які народилися за кордоном і проживають у Франції»), у 2018 році іммігранти становили 6,5 млн, або 9,7% від загальної чисельності населення (66,9 млн), у тому числі 4,3 млн (6,4%), які народилися за межами Європи. З іншого боку, майже 3,5 мільйона людей, які народилися у Франції, живуть за кордоном24,25,26.

Загальний коефіцієнт народжуваності становив 1,83 у 2021 році порівняно з 2,9 у 1950 році та 1,8 у 1990 році27. Незважаючи на те, що він вищий, ніж у середньому в Європі, коефіцієнт народжуваності недостатній для забезпечення оновлення поколінь. Населення, однак, продовжує збільшуватися завдяки імміграції, формі вікової піраміди та збільшенню очікуваної тривалості життя, яка у 2020 році становить 85,1 року для жінок і 79,1 року для чоловіків, тобто збільшення на десять років за п’ятдесят років. 27.28.

Старіння населення[ред. | ред. код]

Анімована статево-вікова піраміда українського населення з 1989 року

style="text-align:center" style="float:right; text-align:center;clear:all; margin-left:3px; font-size:90%;"

за інституційною класифікацією

Розподіл населення України
за віком (1989 р.) [26]
Вікові групи (років) %
0–18 27,2
19—64 61,06
65 і старші 11,7
Розподіл населення України
за віком (2022 р.) [26][b]
Вікові групи (років) %
0–18 18,9
19—64 63,5
65 і старші 17,6
12 січня 1989 рік.
1 січня 2022 рік.

[34]

[35] — Директор Департаменту статистики населення Держкомстату України Любов Стельмах: Статево-віковий склад населення: узагальнене відображення природного та міграційного руху людей https://ukrstat.gov.ua/druk/coment/Intervu/Intervu130905.html


Розподіл населення
за інституційною класифікацією[26]
Вікові групи (років) %
0–18
19—64
65 і старші

Фертильність[ред. | ред. код]

Коефіцієнт фертильності в Україні (на 1 жінку)
Рік [36][37][26]
1913 1925 1927 1929 1950 1951 1952 1953 1954 1955 1956 1957 1958 1959 1960
~6,00 5,39 4,96 4,24 2,81 2,76 2,64 2,41 2,48 2,70 2,29 2,29 2,30 2,29 2,24
1961 1962 1963 1964 1965 1966 1967 1968 1969 1970 1971 1972 1973 1974 1975 1976 1977
2,17 2,14 2,06 1,96 1,99 2,02 2,01 1,99 2,04 2,10 2,12 2,08 2,04 2,04 2,02 1,99 1,94
1978 1979 1980 1981 1982 1983 1984 1985 1986 1987 1988 1989 1990 1991 1992 1993 1994
1,96 1,96 1,95 1,93 1,94 2,11 2,08 2,02 2,13 2,07 2,04 1,92 1,85 1,77 1,67 1,56 1,47
1995 1996 1997 1998 1999 2000 2001 2002 2003 2004 2005 2006 2007 2008 2009 2010 2011
1,40 1,36 1,27 1,21 1,13 1,12 1,08 1,10 1,17 1,22 1,21 1,31 1,35 1,46 1,47 1,44 1,46
2012 2013 2014¹ 2015² 2016² 2017² 2018² 2019² 2020² 2021²
1,53 1,51 1,50 1,51 1,47 1,37 1,30 1,23 1,22 1,16
Примітки: ¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та адміністративних даних частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.
² Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях.
Коефіцієнт фертильності в Україні
[38][39][25]
рік коефіцієнт
1913 ~6,00
1925 5,39
1927 4,96
1929 4,24
1950 2,81
1951 2,76
1952 2,64
1953 2,41
1954 2,48
1955 2,70
1956 2,29
1957 2,29
1958 2,30
1959 2,29
1960 2,24
1961 2,17
1962 2,14
1963 2,06
1964 1,96
1965 1,99
1966 2,02
1967 2,01
1968 1,99
1969 2,04
1970 2,10
1971 2,12
1972 2,08
1973 2,04
1974 2,04
1975 2,02
1976 1,99
1977 1,94
1978 1,96
1979 1,96
1980 1,95
1981 1,93
1982 1,94
1983 2,11
1984 2,08
1985 2,02
1986 2,13
1987 2,07
1988 2,04
1989 1,92
1990 1,85
1991 1,77
1992 1,67
1993 1,56
1994 1,47
1995 1,40
1996 1,36
1997 1,27
1998 1,21
1999 1,13
2000 1,12
2001 1,08
2002 1,1
2003 1,17
2004 1,22
2005 1,21
2006 1,31
2007 1,35
2008 1,46
2009 1,47
2010 1,44
2011 1,46
2012 1,53
2013 1,51
2014 ¹ 1,50
2015 ² 1,51
2016 ² 1,47
2017 ² 1,37
2018 ² 1,30
2019 ² 1,23
2020 ² 1,22
2021 ² 1,16[40]
¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та адміністративних даних частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

² Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях.

Коефіцієнт фертильності в регіонах України

1990 рік.

2000 рік.

2009 рік.

2020¹ рік.
¹ Без урахування тимчасово окупованої території
АР Крим, м. Севастополя. Здійснення розрахунку
коефіцієнта у Донецькій та Луганській областях
є некоректним через відсутність інформації
по частині тимчасово окупованих територій.

Фертильність текст[ред. | ред. код]

Фертильність в демографії — здатність жінки до дітонародження. Сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) або коефіцієнт фертильності — показує середню потенційну кількість народжень кожною жінкою упродовж дітородного віку (15—49 років). Для відновлення поколінь коефіцієнт має дорівнювати 2,13—2,15. Цей показник в демографічних дослідженнях вважається найбільш коректним індикатором результатів дітородної діяльності населення.

З критичної позначки СКН у 2001 року — 1,08 до 1,23 у 2019 році відбулась хвиля збільшення показника, коли у 2012 році він досяг позначки 1,53.

З 2002 року народжуваність почала збільшуватися, за 2002—2009 роки кількість народжень збільшилась на 36% і перевищила рівень 1995 року. На 34% збільшився і коефіцієнт фертильності, досягнувши у 2009 році майже 1,5 народжень на 1 жінку дітородного віку.

У 2012 році коефіцієнт фертильності (або СКН) в Україні становив 1,53 на одну жінку. Традиційно він є вищим у сільського населення (1,87 проти 1,39 у міського). Порівняно з 1989 роком коефіцієнт фертильності до 2012 року скоротився на 21% — з 1,92 на жінку. Найвищий сумарний коефіцієнт народжуваності характерний для західних областей, найнижчий — для східних.[41]

У 2012 році найвищий сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) спостерігався серед сільського населення Рівненської (2,65), Волинської (2,30), Одеської (2,14) та Закарпатської (2,01) областей — на рівні відтворення населення. Найнижчий рівень народжуваності був характерний для міського населення Харківської (1,25), Чернігівської (1,27), Сумської та Чернівецької (1,28) областей.[41]

У 2023 році Інститут демографії та соцдосліджень ім. Птухи має надію показника СКН на рівні 0,8[42][43].


Фертильність в демографії — здатність жінки до дітонародження. Сумарний коефіцієнт народжуваності (СКН) або коефіцієнт фертильності — демографічний показник, що показує потенційну кількість народжень кожною жінкою в дітородному віці (15—49 років).

Коефіцієнт фертильності — 1,56 потенційних народжень на кожну жінку (193-тє місце у світі) за оцінкою 2022 року[33]. Середній вік матері при народженні першої дитини становив 26,2 роки за оцінкою на 2019 року, що враховує тимчасово окуповані території[33].

Коефіцієнт фертильності — 1,16 потенційних народжень на кожну жінку у 2021 році за розрахунками Державної служби статистики України[26][c].

У 2012 році був найвищий коефіцієнт фертильності з 1994 року — 1,53. У західних і південних областях, особливо у Волинській, Рівненській та Закарпатській, де рівень народжуваності — 1,92—2,08 народжень на 1 жінку у 2012 році, був близький до рівня відтворення населення (2,13—2,15). Найнижча фертильність традиційно характерна для областей Донбасу, Лівобережжя та міста Києва — 1,32—1,40 потенційних народжень на 1 жінку.

Примітка: ¹Здійснення розрахунку коефіцієнта є некоректним у зв'язку з відсутністю інформації по частині тимчасово окупованих територій.


Загальний коефіцієнт народжуваності

1,56 народжених дітей/жінку (оц. 2022) (Порівняння країни зі світом: 193)

Коефіцієнт материнської смертності

19 смертей/100 000 живонароджених (оц. 2017) (Порівняння країни зі світом: 128)

Дитяча смертність

всього: 7,33 померлих/1000 живонароджених

чоловіки: 8,26 смертей/1000 живонароджених

жінки: 6,33 смертей/1000 живонароджених (оц. 2022) (Порівняння країни зі світом: 157)


Коефіцієнт фертильності в регіонах України у 1991—2005 роках (дітей на 1 жінку)[41]
АР Крим
Вінницька
Волинська
Дніпропетровська
Донецька
Житомирська
Закарпатська
Запорізька
Івано- Франківська
Київська
Кіровоградська
Луганська
Львівська
Миколаївська
Одеська
Полтавська
Рівненська
Сумська
Тернопільська
Харківська
Херсонська
Хмельницька
Черкаська
Чернівецька
Чернігівська
місто Київ
Севастополь (міськрада)
1989
1990
1991
1992
Коефіцієнт фертильності в регіонах України у 1991—2005 роках
(дітей на 1 жінку)
[41]
рік
регіон
1991 1993 1995 1997 1999 2001 2003 2005
Автономна Республіка Крим 1,71 1,39 1,25 1,13 1,03 1,03 1,15 1,21
Вінницька область 1,98 1,75 1,63 1,51 1,32 1,20 1,27 1,28
Волинська область 2,12 2,11 1,81 1,71 1,55 1,48 1,51 1,58
Дніпропетровська область 1,65 1,42 1,24 1,11 1,00 0,98 1,09 1,17
Донецька область 1,54 1,31 1,12 1,01 0,89 0,88 0,94 1,03
Житомирська область 2,08 1,94 1,69 1,55 1,33 1,22 1,33 1,39
Закарпатська область 2,22 2,02 1,81 1,64 1,45 1,40 1,49 1,58
Запорізька область 1,66 1,41 1,23 1,15 1,00 1,00 1,10 1,16
Івано-Франківська область 2,14 1,98 1,81 1,67 1,44 1,33 1,36 1,42
Київська область 1,71 1,54 1,40 1,28 1,07 1,05 1,14 1,26
Кіровоградська область 1,92 1,72 1,52 1,34 1,18 1,12 1,20 1,23
Луганська область 1,68 1,44 1,20 1,02 0,90 0,88 0,95 0,99
Львівська область 1,89 1,76 1,63 1,48 1,31 1,24 1,30 1,36
Миколаївська область 1,85 1,60 1,47 1,32 1,13 1,07 1,17 1,20
Одеська область 1,73 1,53 1,37 1,23 1,10 1,12 1,21 1,31
Полтавська область 1,77 1,52 1,37 1,24 1,09 0,99 1,06 1,08
Рівненська область 2,21 2,20 1,96 1,86 1,66 1,52 1,57 1,64
Сумська область 1,71 1,49 1,35 1,21 1,06 0,99 1,00 1,01
Тернопільська область 2,15 1,93 1,79 1,61 1,39 1,23 1,26 1,31
Харківська область 1,52 1,27 1,14 1,04 0,93 0,91 0,97 1,03
Херсонська область 1,91 1,69 1,53 1,38 1,21 1,12 1,22 1,22
Хмельницька область 2,00 1,83 1,67 1,51 1,33 1,24 1,29 1,32
Черкаська область 1,89 1,65 1,47 1,38 1,19 1,06 1,13 1,12
Чернівецька область 2,02 1,80 1,71 1,59 1,43 1,29 1,30 1,38
Чернігівська область 1,73 1,58 1,37 1,28 1,12 1,05 1,13 1,14
місто Київ 1,39 1,11 1,04 0,95 0,87 0,91 0,98 1,11
Севастополь (міськрада) ... ... 1,10 1,02 0,95 1,02 1,15 1,29
Україна 1,78 1,56 1,40 1,27 1,13 1,08 1,15 1,21


Народжуваність за віковими групами[ред. | ред. код]

Чисельність українського населення у 2021 році
Чисельність українського населення у 2021 році.
Чисельність рос. населення у 2022 році
popolazione italiana nel 2021

Чисельність українського населення у 2021 році:
всього — 41418717, 0—14 років — 6279769,
65 і старше років — 7211190, інші — 27927758

Національні та етнічні меншини за заявленою основною приналежністю

Кількість міждержавних мігрантів за країнами народження у 2019 році1 Країни Європи 9 486 4 445 5 041 Країни Америки 1 344 572 772 Країни Азії 24 241 8 040 16 20 Країни Африки 7 344 2 805 4 539 Країни Австралії та Океанії 50 20 30

Кількість міждержавних мігрантів за країнами народження у 2020 році1 Країни Європи 6 895 3 021 3 874 Країни Америки 777 697 80 Країни Азії 12 473 8 427 4 046 Країни Африки 4 413 2 815 1 598 Країни Австралії та Океанії 31 17 14

1 Без урахування тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій у Донецькій та Луганській областях.

Динаміка народжуваності на територіях
в межах сучасної України
[22][23]
Вікові коефіцієнти народжуваності
в Україні в 1991—2021 роках
Вікові коефіцієнти народжуваності
в Україні у 1991—2021¹ роках

¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим,
м. Севастополя та частини тимчасово окупованих територій
у Донецькій та Луганській областях.
Вікові коефіцієнти народжуваності
в Україні в 1991—2021 роках

¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя та даних по Донецькій і Луганській областях у 2014—2018 роках.

https://life.pravda.com.ua/society/2021/09/7/245835/

Прибрано з попередньої версії статті:[ред. | ред. код]

  • [46] — джерело комерційне (дублює незрозумілі дані + реклама)

ПРОПОЗИЦІЯ

Коефіцієнт природного руху населення України за областями (‰)[47]
АР Крим
Вінницька
Волинська
Дніпропетровська
Донецька
Житомирська
Закарпатська
Запорізька
Івано- Франківська
Київська
Кіровоградська
Луганська
Львівська
Миколаївська
Одеська
Полтавська
Рівненська
Сумська
Тернопільська
Харківська
Херсонська
Хмельницька
Черкаська
Чернівецька
Чернігівська
місто Київ
Севастополь (міськрада)
1990 -2,1
1991 -3,2
1993 -5,4
1995 -6,7
1997 -7,0
1999 -7,7
2001 -8,3
2002
2003 -8,5
2005 -9,2
2007 -7,5
2009 -5,3
2011 -4,6
2012 -4,2
2013 -4,9
2015
2017
2019
2021



За 2017 рок чисельність населення зменшилася на 198 139 осіб, природне скорочення становило 210 136 осіб[45]. Природний приріст населення в країні 2017 року був негативним і становив -0,41 % (депопуляція) (220-те місце у світі)[33]. 2013 року природне скорочення чисельності населення в Україні становило 158,7 тис. осіб, або −3,5 ‰ (-3,5 особи на кожну 1 тис. осіб населення). Загалом, додатний природний приріст населення 2013 року спостерігався лише в 4 регіонах (2012 року в 6) — Волинській (+1,0 ‰), Закарпатській (+2,9 ‰), Рівненській (+2,5 ‰) областях та Києві (+1,9 ‰). В решті регіонів зафіксовано природне скорочення (депопуляція), яке коливалося від −0,1 ‰ у Чернівецькій області до −9,4 ‰ у Чернігівській[47].

Міське населення внаслідок перевищення смертності над народжуваністю скоротилося на 82,3 тис. осіб (-2,6 ‰), сільське — на 76,4 тис. осіб (-5,4 ‰). Природний приріст міського населення 2013 року спостерігався в Києві та 8 областях Західної України, найбільший коефіцієнт природного руху був у Рівненській (+3,2 ‰), Закарпатській (+2,4 ‰) та Волинській (+2,2 ‰) областях. У решті областей смертність серед міського населення перевищувала народжуваність, найбільше природне скорочення було зафіксовано у Донецькій (-6,3 ‰) та Луганській (-6,4 ‰) областях.

Серед сільського населення народжуваність перевищувала смертність тільки у 4 регіонах — Закарпатській (+3,2 ‰) та Рівненській (+1,9 ‰) областях, Автономній Республіці Крим (+0,6 ‰), та Севастопольській міськраді (+0,4 ‰). Найбільше перевищення смертності над народжуваністю було зафіксоване серед сільського населення Чернігівської (-18,5 ‰) та Сумської (-13,5 ‰) областей[47][44].

Природний рух населення в регіонах України за останні 70 років[ред. | ред. код]

Зразок чергування кольорів у таблиці демографії США — https://en.wikipedia.org/wiki/Demographics_of_the_United_States#Population_centers

Природний приріст в Україні у 2020 році становить -8‰, що менше за показник 2012 року на 5‰.

[48] [49] [24]


Розподіл регіонів України за показником природного приросту населення у 2020¹ році
     Народжуваність       Смертність        Природне скорочення        Природний приріст
¹ Без урахування тимчасово окупованої території АР Крим, м. Севастополя. Здійснення розрахунків у Донецькій та Луганській областях є некоректним у зв`язку з відсутністю інформації по частині тимчасово окупованих територій.

    

               Pine Green

                        

    


Природний рух населення Автономної республіки Крим у 1950—2013 році[ред. | ред. код]

Природний рух населення АР Крим у 1950—2013 році
     Народжуваність       Смертність
Від 2014 року тимчасово окуповані АР Крим, м. Севастополь — без урахування.

Природний рух населення Вінницької області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Вінницької
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,5
Смертність
  
16,5
Скорочення
  
9,0
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Вінницької області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Вінницької області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
9924(+7%)
2018
11 572(+17%)
2019
12 254(+6%)
2020
13 893(+13%)

Природний рух населення Волинської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Волинської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
10,1
Смертність
  
13,9
Скорочення
  
3,8
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Волинської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Волинської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
1674(+265%)
2018
2440(+46%)
2019
2912(+19 %)
2020
3896(+34 %)

Природний рух населення Дніпропетровської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Дніпропетровської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
6,7
Смертність
  
17,5
Скорочення
  
10,8
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Дніпропетровської області
у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Дніпропетровської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
23 402(+6%)
2018
27 215(+16%)
2019
28 403(+4%)
2020
33 981(+20%)

Природний рух населення Донецької області у 1950—2013 році[ред. | ред. код]

Природний рух населення Донецької області у 1950—2013 році
     Народжуваність       Смертність
Від 2014 року тимчасово окуповані райони Донецької області — без урахування.

Природний рух населення Житомирської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Житомирської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,6
Смертність
  
17,6
Скорочення
  
10,0
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Житомирської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Житомирської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
8355(+17%)
2018
9615(+15%)
2019
10 314(+7%)
2020
12 061(+17%)

Природний рух населення Закарпатської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Закарпатської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
10,8
Смертність
  
13,4
Скорочення
  
2,6
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Закарпатської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Закарпатської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
525(+187%)
2018
1437(+174%)
2019
2511(+75%)
2020
3253(+30%)

Природний рух населення Запорізької області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Запорізької
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
6,3
Смертність
  
17,5
Скорочення
  
11,2
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Запорізької області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Запорізької області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
13 603(+9%)
2018
15 163(+11%)
2019
16 280(+7 %)
2020
18 865(+16 %)

Природний рух населення Івано-Франківської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Івано-Франківської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
8,6
Смертність
  
14,1
Скорочення
  
5,5
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Івано-Франківської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Івано-Франківської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
3880(+52%)
2018
4804(+24%)
2019
5423(+13%)
2020
7384(+36%)

Природний рух населення Київської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Київської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
8,0
Смертність
  
17,6
Скорочення
  
9,6
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Київської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Київської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
10 864(+19%)
2018
13 486(+24%)
2019
14 239(+6%)
2020
17 276(+21%)

Природний рух населення Кіровоградської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Кіровоградської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
6,5
Смертність
  
17,9
Скорочення
  
11,4
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Кіровоградської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Кіровоградської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
7849(+6%)
2018
8407(+7%)
2019
9095(+8%)
2020
10 576(+16%)

Природний рух населення Луганської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Луганської області у 1950—2013 році
     Народжуваність       Смертність
Від 2014 року тимчасово окуповані райони Луганської області — без урахування.

Природний рух населення Львівської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Львівської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
8,4
Смертність
  
14,5
Скорочення
  
6,1
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Львівської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Львівської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
7085(+38%)
2018
9473(+34%)
2019
11 036(+16%)
2020
15 198(+38%)

Природний рух населення Миколаївської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Миколаївської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
6,9
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
9,0
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Миколаївської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Миколаївської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
6912(+4%)
2018
8015(+16%)
2019
9121(+14%)
2020
10 132(+11%)

Природний рух населення Одеської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Одеської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
8,7
Смертність
  
14,7
Скорочення
  
6,0
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Одеської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Одеської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
8166(+14%)
2018
10 463(+28%)
2019
12 153(+16%)
2020
14 254(+17%)

Природний рух населення Полтавської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Полтавської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
6,3
Смертність
  
17,8
Скорочення
  
11,5
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Полтавської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Полтавської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
12 344(+3%)
2018
13 466(+9%)
2019
13 872(+3%)
2020
15 972(+15%)

Природний рух населення Рівненської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Рівненської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
10,6
Смертність
  
13,5
Скорочення
  
2,9
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Рівненської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Рівненської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
289
2018
1148(+297%)
2019
1866(+63%)
2020
3388(+82%)

Природний рух населення Сумської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Сумської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
5,7
Смертність
  
17,9
Скорочення
  
12,2
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Сумської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Сумської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
9514(—4%)
2018
10 763(+13%)
2019
10 921(+1%)
2020
12 969(+19%)

Природний рух населення Тернопільської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Тернопільської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,6
Смертність
  
15,3
Скорочення
  
7,7
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Тернопільської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Тернопільської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
5525(+11%)
2018
6468(+17%)
2019
6858(+6%)
2020
7983(+16%)

Природний рух населення Харківської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Харківської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
6,3
Смертність
  
16,7
Скорочення
  
10,4
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Харківської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Харківської
області у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
19 250(+6 %)
2018
22 943(+19 %)
2019
22 573(—2 %)
2020
27 470(+22 %)

Природний рух населення Херсонської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Херсонської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,5
Смертність
  
16,7
Скорочення
  
9,2
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Херсонської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Херсонської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
5921(+4 %)
2018
7068(+19 %)
2019
7653(+8 %)
2020
9407(+23 %)

Природний рух населення Хмельницької області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Хмельницької
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
16,7
Скорочення
  
8,9
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Хмельницької області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Хмельницької області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
8076(+12 %)
2018
9038(+12 %)
2019
9460(+5 %)
2020
11 129(+18 %)


Природний рух населення Харківської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Харківської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
6,3
Смертність
  
16,7
Скорочення
  
10,4
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Харківської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Харківської
області у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
19 250(+6 %)
2018
22 943(+19 %)
2019
22 573(—2 %)
2020
27 470(+22 %)

Природний рух населення Херсонської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Херсонської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,5
Смертність
  
16,7
Скорочення
  
9,2
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Херсонської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Херсонської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
5921(+4 %)
2018
7068(+19 %)
2019
7653(+8 %)
2020
9407(+23 %)

Природний рух населення Хмельницької області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Хмельницької
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
16,7
Скорочення
  
8,9
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Хмельницької області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Хмельницької області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
8076(+12 %)
2018
9038(+12 %)
2019
9460(+5 %)
2020
11 129(+18 %)

Доповнення[ред. | ред. код]

Природний рух населення Черкаської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Черкаської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
6,1
Смертність
  
17,5
Скорочення
  
11,4
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Черкаської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Черкаської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
10 394(+7%)
2018
11 544(+11%)
2019
12 082(+5%)
2020
13 538(+12%)

Природний рух населення Чернівецької області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Чернівецької
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
9,0
Смертність
  
14,1
Скорочення
  
5,1
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Чернівецької області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Чернівецької області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
1783(+39%)
2018
2549(+43%)
2019
2789(+9%)
2020
4543(+63%)

Природний рух населення Чернігівської області за останні 70 років[ред. | ред. код]

Природний рух населення Чернігівської
області у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
6,0
Смертність
  
19,8
Скорочення
  
13,8
Природний рух населення України
у 2020 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
7,8
Смертність
  
15,9
Скорочення
  
8,1
Природний рух населення Чернігівської області у 1950—2020 році
     Народжуваність       Смертність
Скорочення населення Чернігівської області
у 2017—2020 році
Рік Особи (% зміни порівняно з попереднім роком)
2017
11 283(+5%)
2018
12 450(+10%)
2019
12 455
2020
13 594(+9%)


Чисельність — 1973 рік; Стор. 18—21, 88—89, 94—95.

Природний рух населення Чернігівської
області у 2021 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
Смертність
  
Скорочення
  
Природний рух населення України
у 2021 році, на 1000 осіб
коефіцієнт
Народжуваність
  
6,5
Смертність
  
17,3
Скорочення
  
10,6


ТАБЛИЦІ[ред. | ред. код]

Народжуваність в межах сучасної України[25][50][51][22][41]
Рік 1860 1896 1906 1913 1925 1940 1950 1955 1960 1965 1970
Кількість народжень, тисяч ~1500,0 ~1400,0 ~1100,0 841,4 790,1 870,6 690,5 716,3
Коефіцієнт народжуваності на 1000 осіб, ‰ ~50,0 ~47,5 ~44,0 ~40,0 ~38,0 27,3 22,8 20,0 20,5 15,3 15,2
Коефіцієнт фертильності на 1 жінку ~6,00 5,39 2,81 2,24 2,10

Таблиця в таблиці[ред. | ред. код]