Населення США
За кількістю населення США посідають третє місце у світі після Китаю й Індії. Демографічна ситуація тут аналогічна іншим індустріально розвинутим країнам. У формуванні населення виняткова роль належить міграціям.
Зміст |
Історія [ред.]
З початку XIX ст. сюди переселилися з інших країн 60 млн. чоловік. У наш час, незважаючи на різні обмеження, щорічний притік населення становить 600 — 800 тис. чоловік. За рахунок мігрантів США поповнюють свої людські ресурси дешевою робочою силою, а також спеціалістами високої кваліфікації. Імміграція розглядається як позитивне явище, що урізноманітнює можливості країни.
Етнічний склад населення США строкатий. Початковими його елементами були аборигени-індіанці, європейські іммігранти (англійці, ірландці, німці, скандинави) і негри-раби з Африки. З-поміж європейців найбільше було вихідців з Британських островів, що забезпечило зверхність англійської мови і культури. З кінця XIX ст. серед іммігрантів стали переважати вихідці з Південної і Східної Європи (італійці, греки, чехи, поляки, українці), а нині — вихідці з латинської Америки та Азії. Нові переселенці помітно відрізнялися своєю мовою і культурою від попередніх. Вони селилися компактними групами і тільки в містах, у яких до певної міри зберігали свою етнічну відокремленість.
Населення США становить 303 млн. 763 тис. чол. (за даними Лічильника населення онлайн на порталі Бюро перепису населення США на 02.04.2008).
Сучасна американська нація — це передусім результат етнічного змішання і злиття переселенців з різних частин світу, і особливо з Європи та Африки. Населення США представляє всі три головні раси людства — монголоідну, европеоідну і негроідну. На відміну від багатьох країн в США при перепису виділяються всього шість етнічних категорій, які називаються «расами»: білі, чорні або афро-американці, американські індіанці і народності Аляски, азіати, народності Гаваїв та інших островів Тихого Океану та інші «раси».
Білі, — це нащадки європейців, переселенців з різних країн Європи: Великобританії, Франції, Ірландії, Італії, Польщі, України, Білорусі, Росії тощо. Афро-американці — нащадки рабів, завезених з Африки в XVIII столітті.
Расовий склад населення (за даними Бюро перепису населення США на липень 2007 рік): білі, — 79,96 %, афро-американці — 12,85 %, азіати-монголоіди 4,43 %, індійці, і мешканці Аляски — 0,97 %, народності Гаваїв та інших островів Тихого Океану — 0,18 %, інші раси та їх суміші — 1,61 %.
Окремим рядком не виділені іспаномовні громадяни США. Це пов'язано з тим, що Американське Бюро перепису населення розглядає вихідців з Латинської Америки (включаючи уродженців Куби, Мексики, Пуерто-Ріко) що нині проживають в США, як представників різних етнічних груп (білі, чорні, азіати тощо). Іспаномовні складають близько 15,1 % населення США.
Уродженці інших країн завжди складали значну частину постійного населення США. За даними Бюро перепису населення США, в 2005 році в країні проживало 35,7 млн. уродженців інших країн. Майже 11 млн. чоловік з них становили мексиканці, 4,9 млн. чоловік народжені в Європі, приблизно по 1,4 млн. чоловік народжені в Китаї або Індії.
Відповідно до проведеної в 2007 році перепису населення, з 2000 року в Америку переселилися більш ніж 10 млн чоловік, і зараз кожен восьмий житель штатів є іноземцем.
Англійською дома розмовляли 216 з 268 млн. чоловік 5 років і старше (81 %), іспанською (креольскою) 32,2 млн. чоловік (12 %), китайською 0,9 %. За даними на 2005 рік, серед населення США у віці 5 років і старше китайському по дому розмовляли, 2,3 млн. чоловік.
Українці в США [ред.]
Іммігранти-українці переселялися в Новий Світ у пошуках кращої долі або з політичних причин. Спочатку це були селяни, робітники. Після Другої світової війни значною стала також частка інтелігенції. На відміну від Канади українці в США зразу ж осідали в містах . Нині кількість громадян США українського походження становить, за різними оцінками, від 0,5 до одного млн. чоловік. Проживають вони здебільшого в штатах Пенсильванія, Нью-Йорк і Нью-Джерсі. Є в США й іммігранти — євреї з України.
Класифікація населення [ред.]
Всіх вихідців з Європи об’єднують поняттям «білі». Крім них, розрізняють «чорних» та «інших» (азіати, індіанці, ескімоси, алеути). Останнім часом виділяють ще так званих іспаномовних — вихідців з Латинської Америки, особливо з Мексики. «Чорних»— 30 млн. чоловік, азіатів — 7, індіанців, ескімосів, алеутів — 2, іспаномовних — 22 млн. чоловік.
Чисельність [ред.]
- 1900 р. — 76,2 млн чол.
- 1971 р. — 216,8 млн чол.
- 1983 р. — 234,2 млн чол.
- 2000 р. — 275,6 млн чол.
- 2007 р. — 303,3 млн чол.
- 2008 р. — 305,1 млн чол.
Найбільші міста [ред.]
- Нью-Йорк — 8,008[1] (19,001[2]) млн. жителів.
- Лос-Анджелес (Каліфорнія) — 3,695 (12,873) млн. жителів.
- Чикаго (Іллінойс)- 2,896 (9,569) млн. жителів.
- Хьюстон (Техас) — 1,954 (5,728) млн. жителів.
- Філадельфія (Пенсильванія) — 1,518 (5,838) млн. жителів.
- Фенікс (Арізона) — 1,321 (4,282) млн. жителів.
- Сан-Дієго (Каліфорнія) — 1,223 (3,001) млн. жителів.
- Даллас (Техас) — 1,189 (6,300) млн. жителів.
- Сан-Антоніо (Техас) — 1,144 (2,031) млн. жителів.
- Детройт (Мічиган) — 0,951 (3,863) млн. жителів.
Мови США [ред.]
Найбільш багатомовний штат — Каліфорнія (207 мов). «Найодноманітніший» зі всіх штатів — Вайомінг (56). У Нью-Йорк говорять на 129 мовах, а в Лос-Анджелесі — на 137.
Найпоширеніша в США мова — англійська. Нею володіють 215,4 млн чоловік з 293 млн, що проживають в США. Англійська мова не має офіційного державного статусу на всій території США. На законодавчому рівні він затверджений як державний лише в 28 штатах і двох територіях (Американські Віргінські острови і Пуерто-Ріко).
Конгрес США час від часу розглядає законопроект по затвердженню англійської офіційною мовою країни, але він не набирає потрібного числа голосів. Останній раз голосування відносно «Акту про єдність англійської мови» проводилося в 2003 році. Основним лобістом на користь ухвалення законопроекту є Фонд англійської мови США.
В той же час автори доповіді не вважають за необхідне узаконювати на федеральному рівні іспанську мову, якою активно користуються 28 млн жителів США. Згідно з даними бюро перепису населення США, в 2002 році в США проживало близько 37,4 млн американців латиноамериканського походження — при цьому за рік їх число зросло на 1,3 млн. У багатьох компаніях південної Флоріди, південної Каліфорнії і Техасу знання іспанської є обов'язковою умовою при прийомі на роботу.
Поширеність [ред.]
Найбільш поширені мови, що використовуються у сім'ї, серед населення віком старше 5 років за даними перепису домогосподарств 2006-2008 рр.[3]
| Мова | Кількість | з них не дуже добре володіють англійською |
|
| Англійська | 225 488 799 | - | |
| Іспанська | 34 183 622 | 47,16% | |
| Китайські мови | 2 455 583 | 55,83% | |
| Французька | 1 304 758 | 21,83% | |
| В'єтнамська | 1 204 454 | 60,74% | |
| Німецька | 1 119 963 | 17,58% | |
| Корейська | 1 048 173 | 58,23% | |
| Російська | 846 233 | 50,91% | |
| Італійська | 807 010 | 28,72% | |
| Арабська | 760 505 | 34,67% | |
| Португальська | 676 963 | 42,80% | |
| Польська | 632 362 | 43,44% | |
| Креольська французька | 621 135 | 44,09% | |
| Хінді | 531 313 | 21,47% | |
| Японська | 457 033 | 46,17% | |
| Перська | 359 176 | 38,36% | |
| Грецька | 340 028 | 26,57% | |
| Урду | 335 213 | 30,54% | |
| Гуджараті | 301 658 | 35,92% | |
| Сербсько-хорватська | 273 729 | 42,07% | |
| Йоруба, Ібо, Кру | 267 174 | 20,58% | |
| Вірменська | 220 922 | 44,38% | |
| Іврит | 216 615 | 18,60% | |
| Пенджабська | 208 387 | 43,89% | |
| Бенгальська | 190 090 | 42,00% | |
| Хмонгська | 185 401 | 47,76% | |
| Кхмерська | 182 387 | 54,15% | |
| Телугу | 171 495 | 20,82% | |
| Ідиш | 162 511 | 31,36% | |
| Лаоська | 147 865 | 50,57% | |
| Румунська | 146 840 | 39,74% | |
| Амхарська | 146 337 | 43,83% | |
| Українська | 142 711 | 47,99% | |
| Тайська | 139 845 | 52,20% | |
| Голандська | 132 191 | 16,91% | |
| Тамільська | 130 731 | 17,00% | |
| Албанська | 125 220 | 45,81% | |
| Пенсільванська німецька | 117 547 | 32,75% | |
| Малаялам | 112 378 | 31,37% | |
| Турецька | 107 405 | 41,01% | |
| Все населення | 280 564 877 | 8,64% |
Джерела [ред.]
- ↑ У межах історичних адміністративних кордонів
- ↑ «Великий Нью-Йорк», як центр власної міської агломерації
- ↑ Language Use - American Community Survey
