Ліхачов Дмитро Сергійович

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Ліхачов Дмитро Сергійович
Dmitry Lihachev.jpg
Народився 15 (28) листопада 1906(1906-11-28)
Санкт-Петербург
Помер 30 вересня 1999(1999-09-30) (92 роки)
Санкт-Петербург
Громадянство Росія
Національність росіянин
Галузь наукових інтересів мистецтвознавство, історія, філологія
Заклад Інститут російської літератури
Alma mater Ленінградський університет
Науковий ступінь академік РАН
Відомий завдяки: наукові праці з історії, збереження історичної пам'яті про культуру взагалі
Нагороди Герой соціалістичної праці,

Дмитро́ Сергі́йович Ліхачо́в (рос. Дмитрий Сергеевич Лихачёв; *15 (28) листопада 1906(19061128), Санкт-Петербург — 30 вересня 1999, Санкт-Петербург) — радянський і російський філолог та історик, академік АН СРСР, потім РАН.

Автор фундаментальних праць присвячених історії давньоруської літератури, текстології.

Біографія[ред.ред. код]

Походить з родини старообрядців. За царату навчався в гімназії, потім в реальному училищі К. Мая, потім в радянській школі імені Л. Лентовської, яку багато пізніше перейменують на його честь.

Студент Ленінградського державного університету, факультет суспільних наук, романо-німецька і російсько-слов'янська секція до 1928 р. Брав участь у напівжартівливій студентській «Космічній академії наук», де зробив доповідь про небажаність зміни Леніном старої російської орфографії, «ворогом Церкви Христової і народу російського». Університет давно був під пильним наглядом ЧК. Жартівливої доповіді було достатньо для арешту 17-річного студента 8 лютого 1928 р. і заслання в Соловецький концтабор особливого призначення (як політв'язень, тобто найгірша з категорій в'язнів).

Дивом уник розстрілу, що провели в концтаборі на честь ювілейних роковин Більшовицького перевороту 1917 року.

  • Був звільнений у листопаді 1931 року з переведенням на будівництво Біломоро-Балтійського каналу. Як ударник праці звільнений 1932 року.
  • 1932-34 рр. — літературний редактор Соцекгіза, потім коректор друкарні «Комінтерн» (Ленинград). Перейшов нв працю в видавництво Академії наук СРСР, Ленінградське відділення.
  • 1935 р. — узяв шлюб з З. Макаровою. Мав двох дочок — близнюків.
  • 1936 р. — за клопотанням президента Академії наук Карпинського, з Ліхачова зняли судимість.
  • 1938–1954 рр. — науковий співробітник Інститута російської літератури АН СРСР в Ленінграді. Кандидат філологічних наук з 1941 року. У 1942 р. евакуйований з родиною з блокадного Ленінграда.
  • 1946-53 рр. — доцент, з 1951 р. професор Ленінградського державного університету. З 1947 р. доктор філологічних наук. 1948–1999 рр — член Наукової ради Інститута російської літератури АН СРСР.
  • 1952 р. як член редколегії отримав Сталінську премію другої ступіні за накову книгу «Історія культури Стародавньої Руси», Т 2. З 1953 р. обраний членом-кореспондентом Академі наук СРСР.
  • 1959 р. — член Наукової ради Музею староруського мистецтва імені Андрія Рубльова в Москві.
  • 1960–1999 рр. — член Наукової ради Державного Руського музею в Ленінграді.
  • 1965-66 рр. — член Організаційного комітета Всерадянської спілки охорони пам'яток історії і культури. З 1967 р. — почесний доктор Оксфордського університету (Велика Британія).
  • 1969 р.- Державна премія СРСР за наукову працю «Поетика стародавньої руської літератури».
  • 1970 р. — обрання дійсним членом Акадмії наук СРСР.
  • 1986 р. у зв'язку з 80-річчям з дня народження і науковим внеском отримав звання Героя Соціалістичної праці, орден Леніна і золоту медаль «Серп і Молот».
  • 1986-93 рр. 1-й керівник правління Радянського фонду культури, з 1991 року (після розвалу СРСР) Російського фонду культури.
  • 1989 р. — 1-ша Європейська премія за культурну діяльність.
  • 1997 р. — премія Президента РФ в галузі літератури і мистецтва.
  • 1998 р. — перший кавалер відродженого ордена апостола Андрія Першозванного.
  • Смерть 30 вересня 1999 р. в Петербурзі. Поховання на цвинтарі в Комарово 4 жовтня 1999 р.

Бібліографія (неповна)[ред.ред. код]

  • 1945 — «Национальное самосознание Древней Руси»
  • 1945 — «Новгород Великий»
  • 1946 — «Культура Руси эпохи образования Русского национального государства. (Конец XIV-начало XVI в.)»
  • 1947 — «Русские летописи и их культурно-историческое значение»
  • 1952 — «Возникновение русской литературы»
  • 1958 — «Человек в литературе Древней Руси»
  • 1962 — «Текстология: На материале русской литературы Х — XVII вв»
  • 1962 — «Культура Руси времени Андрея Рублева и Епифания Премудрого (конец XIV — начало XV в.)»
  • 1971 — «Художественное наследие Древней Руси и современность»
  • 1973 — «Развитие русской литературы Х — XVII вв.: Эпохи и стили»
  • 1975 — «Великое наследие: Классические произведения литературы Древней Руси»
  • 1978 — «Слово о полку Игореве» и культура его времени"
  • 1981 — «Литература — реальность — литература»
  • 1982 — «Поэзия садов: К семантике садово-парковых стилей»
  • 1985 — «Прошлое — будущему: Статьи и очерки»
  • 1985 — «Письма о добром и прекрасном»
  • 1986 — «Исследования по древнерусской литературе»
  • 1987 — «Великий путь: Становление русской литературы XI — XVII вв.»
  • 1989 — «Заметки и наблюдения: Из записных книжек разных лет»
  • 1989 — «О филологии»
  • 1990 — «Школа на Васильевском: Книга для учителя»
  • 1991 — «Я вспоминаю»
  • 1991 — «Книга беспокойств»
  • 1992 — «Русское искусство от древности до авангарда»
  • 1993 — «Статьи ранних лет»
  • 1993 — «Великая Русь: История и художественная культура X–XVII века» — у співпраці з Г. К. Вагнер, Г. І. Вздорнов та Р. Г. Скринніков.
  • 1996 — «Очерки по философии художественного творчества»
  • 1997 — «Об интеллигенции: Сборник статей»
  • 1998 — «Слово о полку Игореве и культура его времени. Работы последних лет»

Джерела. Ресурси інтернету[ред.ред. код]

Критичні роботи з приводу позицій Ліхачова[ред.ред. код]

Див. також[ред.ред. код]