Пруст Марсель

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Перейти до: навігація, пошук
Марсель Пруст
Valentin Louis Georges Eugène Marcel Proust

Дата народження: 10 липня 1871
Місце народження: Париж, Франція
Дата смерті: 18 листопада 1922
Місце смерті: Париж, Франція
Громадянство: Франція
Рід діяльності: Письменник, критик
Magnum opus: У пошуках втраченого часу

Марсель Пруст фр. Valentin Louis Georges Eugène Marcel Proust (10 липня 187118 листопада, 1922) - французький письменник, есеїст та критик, що здобув популярність як автор роману-епопеї "У пошуках втраченого часу" (фр. À la recherche du temps perdu), одного з найвизначніших творів світової літератури двадцятого століття.

[ред.] Біографія

Марсель Пруст народився в Отейлі (південний район Парижу), в будинку свого двоюрідного діда перед самим закінченням Франко-Прусської війни. Його батько, Адріан Пруст, відомий епідеміолог, що займався вивченням способів запобігання розповсюдження холери у Європі та Азії, був автором багатьох книг із медицини та гігієни. Мати, Жанна Вейль, походила з родини успішного біржового маклера єврейського походження. Вона була освіченою та начитаною жінкою, її листи свідчать про неабияке почуття гумору.

У віці дев'яти років Пруст захворів на астму, його вважали хворобливою дитиною. У дитинстві він проводив свої канікули у селі Ільє, і саме це село, з деякими елементами дідового будинку в Отейлі, стало моделлю містечка Комбре, де відбуваються основні події "У пошуках втраченого часу". До святкування столітнього ювілею Пруста, село Ільє було перейменовано на Ільє-Комбре.

Незважаючи на слабке здоров'я, Пруст рік прослужив у французькій армії (1899-90), і цей епізод знайшов своє відображення у романі "На Германтову сторону" (третя частина епопеї). У молодості Пруст здобув репутацію сноба та дилетанта, через що у нього були певні проблеми із публікацією першої частини роману у 1913 році.

У нього були досить теплі стосунки з матір'ю. Для того, щоб заспокоїти батька, який наполягав на тому, щоб Марсель йшов працювати, влітку 1896 року він влаштувався у бібліотеку Мазаріні, проте одразу йде на лікарняний, який триває кілька років, після чого його звільняють. Він не пропрацював на своїй роботі жодного дня і не переїжджав з дому батьків аж часу їх смерті.

У лютому 1903 року брат Марселя Пруста Роберт одружується і виїжджає з дому батьків. Його батько помирає у вересні того ж року. Врешті, у вересні 1905 року помирає його мати, яку він дуже любив, і яка залишає йому великий спадок (приблизно шість мільйонів доларів у перерахунку на теперішні гроші, що становить місячний дохід у 15 тисяч доларів). Увесь цей час стан його здоров'я безперервно погіршується.

Пруст був бісексуалом, і в роки Першої світової війни субсидував будинок терпимості для гомосексуалістів. Приблизно у 1909 році він почав роботу над основним своїм твором - "У пошуках втраченого часу". У вересні 1913 року вийшов перший роман епопеї "На Сваннову сторону" (фр. Du côté de chez Swann), який був холодно зустрітий читачами та критиками. Зате другий його роман "У затінку дівчат-квіток" (фр. À l'ombre des jeunes filles en fleurs) приніс йому славу та був удостоєний премії братів Гонкурів за 1919 рік.

Останні три роки свого життя Пруст провів прикований до своєї спальні, він спав удень і працював уночі. Марсель Пруст помер у 1922 і похований у Парижі.

[ред.] Роман У пошуках втраченого часу

Розпочатий у 1909 році, роман-епопея "У пошуках втраченого часу" (фр. À la recherche du temps perdu) є головною книгою Пруста, він складається з семи романів, у яких діють більше 2 000 персонажів.

Українською роман був перекладений Анатолем Перепадею та публікувався у видавництві "Юніверс" з 1997 по 2002 рік.

[ред.] Твори

Логотип «ВікіЦитати»
ВікіЦитати містять висловлювання, автором яких є:
Пруст Марсель
  • На Сваннову сторону (Du côté de chez Swann, 1913)
  • У затінку дівчат-квіток (À l'ombre des jeunes filles en fleurs, 1919)
  • Ґермантська сторона (Le Côté de Guermantes, 1921/22)
  • Содом і Гоморра (Sodome et Gomorrhe, 1921/22)
  • Полонянка (La Prisonnière, 1923)
  • Альбертина зникає (Albertine disparue, 1925)
  • Віднайдений час (Temps retrouvé, 1927)
Особисті інструменти