Семюел Беккет

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.
Перейти до: навігація, пошук
Семюел Беккет
Samuel Beckett, Pic, 1.jpg
Семюел Беккет, 1977
Дата народження: 13 квітня 1906(1906-04-13)
Місце народження: Дублін
Дата смерті: 22 грудня 1989(1989-12-22) (83 роки)
Місце смерті: Париж
Нагороди:

Nobel prize medal.svg Нобелівська премія з літератури (1969)

Nobel prize medal.svg

Семюел Беккет (англ. Samuel Beckett; * 13 квітня 1906, Дублін — † 22 грудня 1989, Париж) — ірландський англо- та франкомовний письменник. Поет, автор романів та оповідань, перекладач Джойса, драматург, він стає відомим після постановки Роже Бленом у 1953 році «Чекаючи на Ґодо». Один з основоположників (поряд з Еженом Йонеско) театру абсурду. Його творчий доробок — театральні п'єси та проза — відзначений у 1969 році Нобелівською премією в галузі літератури. Семюель Беккет є одним із драматургів, яких найбільш вивчають.

Біографія[ред.ред. код]

Закінчив 1927 Трініті-коледж в Дубліні. З 1937 жив у Франції. Брав участь у Русі Опору. Автор книг-есе про М. Пруста (1931), Джеймса Джойса (1936), збірок оповідань «Більше уколів, аніж стусанів» (1934), віршів «Кості Ехо» (1936).

Романи: «Мерфі» (1938), «Молой», «Мелон вмирає» (обидва — 1951), «Уот» (1953) — близькі до «літератури абсурду».

П'єси: «Чекаючи на Ґодо» (1952), «Кінець гри» (1957), «Щасливі дні» (1963), «Товариство» (1980), «Огайо — експромт» (1981) та інші — типовий вияв філософії і поетики модернізму.

«Всі, хто падає» — одноактна радіоп'єса Самюела Беккета, написана в 1956 році.

Більшість творів Беккета пройнята песимізмом, відображає духовну кризу в культурі.

Ім’ям Семюеля Беккета названо один з мостів у Дубліні.

Українські переклади[ред.ред. код]

  • Беккет, Самюель. Чекаючи на Ґодо. Остання стрічка Краппа: П'єси / З англ. пер. Богдан Бойчук, Юрій Тарнавський // Сучасність. — 1972.
  • Беккет, Семюел. Остання стрічка Среча: П'єса/З англ. пер. Володимир Діброва//Ж.Всесвіт. — 1988. — Ч.1;
  • Беккет, Семюел. Уот: Роман/З англ. пер. Володимир Діброва//Ж.Всесвіт. — 1991. — Ч.9-12.
  • Бекет, Самюель. Молой: Роман / Пер. з франц. Петро Таращук

Джерела[ред.ред. код]

  • Якимович Т. К. Драматургия и театр современной Франции. К., 1968
  • Лібман З. Я. Агонія сміху. К., 1969
  • Якимович Т. Монодрами пізнього Беккета. «Всесвіт», 1978, № 10
  • Якимович Т. К. З художнього світу Франції. К., 1981
  • УЛЕ. К., 1988, т. 1.—с. 144.

Посилання[ред.ред. код]



Література Це незавершена стаття про літературу.
Ви можете допомогти проекту, виправивши або дописавши її.