Шотландська (гельська) мова

Матеріал з Вікіпедії — вільної енциклопедії.

Шотландська (гельська) мова Gàidhlig
Поширення шотландської мови у Шотландії, Великобританія (підписи англійською)
Поширена в:	Шотландія, Канада (переважно провінція Нова Шотландія), Сполучені Штати Америки, Австралія
Регіон:	частини Шотландських Верховин, Внутрішніх Гебридів, Нова Шотландія
Писемність:	латиниця
Класифікація:	Індоєвропейська сім'я Кельтська група Острівна підгрупа Гойдельська підгрупа
Офіційний статус
Офіційна:	Шотландія
Регулює:	Bòrd na Gàidhlig
Коди мови
ISO 639-1	gd
ISO 639-2	gla

Шотландська гельська чи гельська мова (самоназва Gàidhlig; англ. Gaelic, або Scottish Gaelic) — одна з найпоширеніших кельтських мов, носії якої гели традиційно проживають у гірських районах Шотландії та на Гебридських островах.

Більше 90 тисяч жителів Шотландії можуть говорити цією мовою, для 58 652 шотландців вона є рідною. Шотландська гельська мова це не те ж, що англо-шотландська мова, яка відноситься до германських мов, їх не слід плутати між собою.

Зміст 1 Класифікація 2 Історія 3 Поширеність 3.1 Сполучені Штати Америки 4 Абетка 5 Традиційні назви літер в абетці 6 Орфографія 7 Вимова 7.1 Голосні 7.2 Диграфи 7.3 Приголосні 7.3.1 Придихання та гучні зупинки в гельській мові 7.3.2 Широкі протии слабких 7.3.3 Придихання та написання 7.4 Наголос 7.5 Епінтезиі 7.6 Елізія 7.7 Тони 8 Граматика 8.1 Дієслово 8.2 Іменник 8.3 Прикметник 8.4 Прийменник та займенники 8.5 Числівники 9 Офіційне визнання 10 Особливості мови 11 Корисні фрази 12 Примітки 13 Посилання 14 Словники

[ред.] Класифікація

Шотландська гельська мова відноситься до індоєвропейських мов, кельтської групи, острівної підгрупи, гойдельської підгрупи. Вона відмінна від бритської гілки кельтських мов, до якої також відносяться валлійська, корнська та бретонська мови. Генеалогічно найближчими до шотландської мов вважають менську та ірландську мови, що також належать до гойдельських мов і мають спільного пращура— староірландську мову.

[ред.] Історія

Першими носіями кельтських мов на цій території були брити, що населяли південну, здебільшого рівнинну частину Шотландії. Ними був заснований і Едінбург — нинішня столиця Шотландії. Саме на території цієї країни було створено першу писемну пам'ятку кельтських мов — поему Гододін, автором якої був Анейрін. Бритське населення в Шотландії протрималось на півдні до 6 століття, далі почався наступ з півдня збоку англосаксів та заходу — ірландського населення, здебільшого вихідців із королівства Дал Ріада, на півострові Ольстер. Переселення ірландців до Британії почалося ще у IV століття, проте якщо їхні поселення в Уельсі не збереглися, то у Шотландії та на острові Мен вони стали основним населенням. Острів Йона, розташований на південному заході від берегів Шотландії став одним із духовних і релігійних центрів монастирського життя, тут знаходився монастир, пов'язаний із ім'ям святого Колумби.

Приблизно до середини 15 століття Гірська Шотландія та Ірландія мали спільну літературну традицію і лише з цього часу шотландську мову можна вважати як окрему. Згодом, у 17 столітті від шотландської гельської відділилася і менська мова.

Щотландська мова до цих пір дуже близька до північних діалектів ірландської мови, а з південними складає діалектний континуум. Наприклад діалект острова Арран не можна назвати ні власне шотландським, ні ірландським діалектом. Деякі риси протиставляють шотландський і ольстерський (північний) ірландський середнім (коннахтським) і південним (мунстерським) діалектам ірландської мови: оскільки в шотландському і ольстерському заперечна частка виглядає як cha, а в коннахтському і мунстерськом — як ní.

Поширення англійської мови і набіги вікінгів (у тому числі і на Гебридські острови) серйозно послабили позиції шотландської мови. Вона також змінилася під впливом скандинавських мов і англійської. Окрім лексичних запозичень, шотландська мова набула деяких нових рис, зокрема місце протиставлення дзвінких та глухих приголосних зайняла опозиція глухих без придиху і глухих з придихом, схоже явище спостерігається у фарерській, ісландській та деяких діалектах континентальних скандинавських мов.

Шотландська, як і інші кельтські мови довгий час не мав ніякого офіційного статусу, а в деякі періоди історії навіть переслідувався (зокрема Акт про освіту 1872 року забороняв не лише викладання шотландською, а навіть звичайне спілкування нею). Проте на наприкінці 20 століття ситуація змінилася із утворенням Парламенту Шотландії, що проголосив шотландську гельську мову офіційною у Шотландії. У 2005 році було відкрито першу середню школу, де навчання ведеться виключно шотландською мовою. Тим не менше дані перепису 2001 року виявили 11-відсоткове скорочення чисельності носіїв у порівнянні з 1991 роком, отже шотландська мова знаходиться у серйозній небезпеці. Але на ній ведуться радіо- та телепередачі, видаються газети, журнали книги, існують громадські рухи за більш широке використання її у повсякденному житті. Проте зберігається ситуація, де найсильніші позиції шотландська мова займає серед старших жителів Гебридських островів.

З XVII століття багато шотландців емігрували до Канади, за для праці у Компанії Гудзонової затоки. Свого часу шотландська гельська мова була третя за кількістю мовців після англійської та французької, проте у наш час носіїв цієї мови залишилося не більше 1 тисячі людей, здебільшого похилого віку.

Носії шотландської у Шотландії (1755 - 2001)

Рік	Шотландське населення	Носії лише шотландської гельської мови	Носії шотландської гельської та англійської мов	Носії шотландської гельської та англійської мов у % до населення
1755	1,265,380	289,798	N/A	N/A (22.9 monoglot Gaelic)
1800	1,608,420	297,823	N/A	N/A (18.5 monoglot Gaelic)
1881	3,735,573	231,594	N/A	N/A (6.1 monoglot Gaelic)
1891	4,025,647	43,738	210,677	5.2
1901	4,472,103	28,106	202,700	4.5
1911	4,760,904	18,400	183,998	3.9
1921	4,573,471	9,829	148,950	3.3
1931	4,588,909	6,716	129,419	2.8
1951	5,096,415	2,178	93,269	1.8
1961	5,179,344	974	80,004	1.5
1971	5,228,965	477	88,415	1.7
1981	5,035,315	N/A	82,620	1.6
1991	5,083,000	N/A	65,978	1.4
2001	5,062,011	N/A	58,650	1.2

[ред.] Поширеність

[ред.] Сполучені Штати Америки

За даними перепису населення Сполучених Штатів Америки 27 грудня 2007 року, шотландською гельською мовою розмовляють люди у 20 з 50 штатів США. Найбільше мовців проживає у Каліфорнії — 265, тобто 16.45 %, найменше — 15, тобто 0.93 %, у Вісконсісі.

Номер	Штат	Кількість мовців (ос.)	Відсоток від всіх носіїв, %
1	Аляска	20	1.24
2	Каліфорнія	265	16.45
3	Флорида	135	8.38
4	Іллінойс	45	2.79
5	Канзас	20	1.24
6	Луїзіана	35	2.17
7	Меріленд	40	2.48
8	Мічиган	44	2.73
9	Міссісіпі	20	1.24
10	Нью-Гемпшир	40	2.48
11	Нью-Джерсі	20	1.24
12	Нью-Йорк	100	6.21
13	Північна Кароліна	35	2.17
14	Огайо	25	1.55
15	Орегон	40	2.48
17	Пенсильванія	65	4.03
18	Техас	95	5.90
19	Вашингтон	60	3.72
20	Вісконсін	15	0.93
	Разом	1 610	100

[ред.] Абетка

В Абетці шотландської гельської мови мається18 літер:

a', b, c, d, e, f, g, h, i, l, m, n, o, p, r, s, t, u

Голосні літери можуть вживається з глухим наголосом (grave accent), який також вказує на те, що ця літера позначає довгий звук.

à, è, ì, ò, ù

Наявність та відсутність наголосу може істотно вплинути на значення слова: наприклад, bàta (човен) та bata (палка): Над де-якими голосними може вживається гострий наголос (acute accent):

á, é, ó

В 1980 році Шотландським комітетом по проведенню іспитів в вищих навчальних закладах було відмінено вживання гострого наголосу (acute accent). В більшості видавництв це нововведення було прийнято. Проте в частині університетів Шотландії науковці продовжують вживати гострий наголос (acute accent). Також гострий наголос (acute accent) продовжують вживати в Канаді. В останній час в шотландських текстах стали з’являтись такі запозичення з латинської абетки, як: v та z тощо. Шотландська абетка називається по-шотландські aibidil. Раніше вона носила назву Beith Luis Nuin, яка походила з назв перших трьох літер абетки Ogham: b, l, n.

[ред.] Традиційні назви літер в абетці

Традиційно назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Назви де-яких літер мають сучасне походження (наприклад, . dair > darach, suil > seileach).

• ailm (ільм),
• beith (береза),
• coll (ліщина),
• dair (дуб),
• eadha (осика),
• feàrn (вільха),
• gort (плющ),
• uath (глід),
• iogh (тис)
• luis (горобина),
• muin (виноградна лоза)
• nuin (ясен)
• onn/oir (дрік)
• peith (очерет)
• ruis (бузина),
• suil (верба),
• teine (падуб),
• ura (верес),

Раніше вживалася система назв літер схожа з іншими європейськими абетками: наприклад , .b мала назву beh, c - ec тощо .

[ред.] Орфографія

Прадавня гельська мова була предком сучасних ірландської та шотландської гельської мов. Записувалась вона за допомогою абетки Ogham. З приходом християнських місіонерів була запроваджена латинська абетка. Класична Гельська мова вживалась в Iрландii до кінця 17-го століття та до кінця 18-го століття в Шотландії. Відмінності в орфографії в ірландській та гельській мовах – це результат реформ правопису в обох країнах, які проводились в різні часи.

Шотландську гельську мову вперше було стандартизовано в 1767 р., коли був надрукований Новий заповіт. Під час Другої світової війни була проведена реформа і був введений офіційний стандарт або Caighdeán Oifigiúil. В 1957 р. були вилучені літери, що не читались. В 1981 р. були введені Гельські орфографічні правила.

В абетцi сучасної шотландської мови 18 літер:

A, B, C, D, E, F, G, H, I, L, M, N, O, P, R, S, T, U.

Літера h зараз використовується лише для позначення lenition приголосних. Вона не вживалась в стародавніх текстах, тому що lenition позначалось за допомогою крапки, яка ставилась над літерою. Назви літер шотландської абетки носять назви дерев та інших рослин. Проте зараз ця традиція вмирає.

Якість приголосної вказується за допомогою голосних літер навколо неї. Так звані слабкі приголосні – це палатизовані приголосні, широкі приголосні – це задньопіднебінні приголосні. Приголосні, навколо яких знаходяться голосні e та i, становляться слабкими (м’якими), а приголосні, навколо яких знаходяться голосні a, o та u – широкими (твердими). Правило правопису називається caol ri caol agus leathann ri leathann або ("слабка до слабкої та широка до широкої "). Згідно з цим правилом, якщо за приголосної знаходиться i або e, то і перед цією приголосної знаходиться i або e. Таке ж правило діє стосовно a, o та u. Наприклад , t в slàinte [slaːntʃə] , tв bàta [paːtə]. Це правило не стосується вимови голосних. Наприклад, множина утворюється за допомогою суфікса -an, наприклад , bròg [proːk] (черевик) / brògan [proːkən] (черевики). Через правило правопису цей суфікс після слабких приголосних записується як -ean, протее його вимова не відмінна від вимови суфікса -an. Наприклад , taigh [tʰɤj] (дім) / taighean [tʰɤjən] (дома). В суфіксі множини літера e пишеться лише для того, щоб виконати правило правопису про слабкі та широкі приголосні, тому що літера 'i попередує сполученню літер gh.

В орфографічних змінах 1976 р.. запроваджених Шотландським комітетом по проведенню екзаменів в вищих навчальних закладах, правило правопису було трохи модифіковано. Тепер суфікс дієприкметника минулого часу завжди пишеться як -te, навіть після широких голосних: наприклад , в togte "піднятий" (на відміну від традиційного togta). Інколи голосні пишуться поруч одна з одною, і не завжди буває відзразу зрозуміло яка з них повинна читатись, а яка з них застосована лише згідно з правилом правопису. Голосні, що не знаходяться під наголосом інколи зникають, тобто вилучаються:

Tha mi an dòchas. ("I hope.") > Tha mi 'n dòchas.

[ред.] Вимова

[ред.] Голосні

Над голосними літерами може вживаться знак глухого наголосу :à, è, ì, ò, ù. В традиційному написанні також вживався знак гострого наголосу на літерами: á, é та ó. Проте зараз використовується лише знак наголосу.

Таблиця вимови голосних IPA

Написання	Вимова	Англійський еквівалент	Як
a, á	[a], [a]	cat	bata, lochán
à	[aː]	father	bàta
e	[ɛ], [e]	get, late	le, teth
è, é	[ɛː], [eː]	marry, lady	sèimh, fhéin
i	[i], [iː]	tin, sweet	sin, ith
ì	[iː]	evil	mìn
o	[ɔ], [o]	top, boat	poca, bog
ò, ó	[ɔː], [oː]	jaw, donate	pòcaid, mór
u	[u]	brute	tur
ù	[uː]	brood	tùr

[ред.] Диграфи

Таблиця вимов диграфів за допомогою IPA

Написання	Вимова	Як
ai	[a], [ə], [ɛ], [i]	caileag, iuchair, geamair, dùthaich
ài	[aː], [ai]	àite, bara-làimhe
ao(i)	[ɯː], [ᵚi]	caol, gaoil, laoidh
ea	[ʲa], [e], [ɛ]	geal, deas, bean
eà	[ʲaː]	ceàrr
èa	[ɛː]	nèamh
ei	[e], [ɛ]	eile, ainmeil
èi	[ɛː]	cèilidh
éi	[eː]	fhéin
eo	[ʲɔ]	deoch
eò(i)	[ʲɔː]	ceòl, feòil
eu	[eː], [ia]	ceum, feur
ia	[iə], [ia]	biadh, dian
io	[i], [ᴊũ]	fios, fionn
ìo	[iː], [iə]	sgrìobh, mìos
iu	[ᴊu]	piuthar
iù(i)	[ᴊuː]	diùlt, diùid
oi	[ɔ], [ɤ]	boireannach, goirid
òi	[ɔː]	fòill
ói	[oː]	còig
ua(i)	[uə], [ua]	ruadh, uabhasach, duais
ui	[u], [ɯ], [ui]	muir, uighean, tuinn
ùi	[uː]	dùin

[ред.] Приголосні

Більшість приголосних вимовляється подібно до інших європейських мов. Широкі приголосні t, d та часто n мають зубну артикуляція (подібно до ірладськоїмови, латині та слов’янськх мов на відміну від ясенної артикуляції в англіській мові.

	Губний Labial	Зубнийl/Ясенний	Позаясенний	Піднебінний	приголосний| Задньопіднебінний
Носовийl	m	n̪		ɲ	ŋ
Проривний	p, b	t̪, d̪			k, g
Щілинний			ʧ, ʤ
Щілинний	f, v	s	ʃ		x, ɣ
Сонорний щілинний				j
Боковий щілинний		l, [[Міжнародний фонетичний алфавіт|ɫ]]		ʎ
Вібруючий		r
Оплесковий		ɾ

[ред.] Придихання та гучні зупинки в гельській мові

Гучні зупинки /b, d, g/ в гельській мові уявляють собою безголосі зупинки [p, t, k]. Безголосі зупинки [p, t, k] отримують потужне перед-придихання на початку слова та пост-придихання в середині та на кінці слова. На початке слова маємо: [p^h,t^h,k^h], В кінці складу маємо: [hp,ht,xk]. Попередня аспірація зустрічається також в ісландській мові. В де-яких діалектах гельської мови зупинки на початку слова становляться гучними, якщо перед ними стоїть группа, яка складається “а”та носового приголосного. Наприклад: taigh 'будинока звучить як [tʰɤi], але an taigh 'цей будинок' - s [ən dʰɤi]. Також tombaca 'тютюн' [tʰomˈbaxkə].

[ред.] Широкі протии слабких

В гельській мові на зразок ірландської мови вживаються сильні та слабкі приголосні. Історично у приголосних, за якими стояли передньоязичні звуки /e/ та /i/ з‘явився побічний звук [j].

В сучасній гельский мові різниця між широкими та слабкими звуками не тільки в палатизації. Так, наприклад, сучасний слабкий “s” фонетично записується як /s´/, проте насправдів це поствеолаярний щілинний приголосний [ʃ], а не [sʲ].

[ред.] Придихання та написання

Приголосні з придиханням мають особливу вимову: bh та mh - [v]; ch - [x] абог [ç]; dh, gh - [ʝ] або [ɣ]; th - [h], [ʔ], або не читається; ph - [f]. Придихання літер l n r на письмі не позначається. Диграф fh ніколи не читається, за винятком таких слвів, як: fhèin, fhathast та fhuair, в яких диграф fh читається як [h].

Вимова приголосих в Міжнародній орфоепічній системі IPA

Radical			Lenited
Орфографія	Широка	Слабка	Orthography	Широка	Слабка
b (на початку)	[p]	[pj]	bh	[v]	[vj]
b (на кінці)	[p]	[jp]	bh	[v]	[vj]
c (на початку)	[kʰ]	[kʰʲ] or [cʰ]	ch	[x]	[ç]
c (на кінці)	[xk]	[kʰʲ] or [çkʲ]	ch	[x]	[ç]
d	[t̪]	[ʤ]	dh	[ɣ]	[ʝ]
f (на початку)	[f]	[fj]	fh	silent	silent
f (на кінці)	[f]	[jf]	fh	silent	silent
g	[k]	[kʲ] or [c]	gh	[ɣ]	[ʝ]
l	[ɫ̪]	[ʎ]	l	no change	[ʎ] or [l]
m	[m]	[mj]	mh	[v]	[vj]
n	[n̪ˠ]	[ɲ]	n	[n]	[ɲ] or [n]
p (на початку)	[pʰ]	[pjʰ]	ph	[f]	[fj]
p (на кінці)	[hp]	[jhp]	ph	[f]	[fj]
r'	[rˠ]	same as broad	r	[ɾ]	[ɾ]
s	[s̪]	[ʃ]	sh	[h]	[hʲ]
t (на початку)	[t̪ʰ]	[tʃʰ]	th	[h]	[hʲ]
t (на кінці)	[ht̪]	[htʃ]	th	[h] or silent	[hj] or [j]

[ред.] Наголос

Наголос падає на перший склад, наприклад drochaid 'міст' [ˈtroxaʤ]. Якщо ви будете пам’ятати про це правило, ви ніколи не помилетесь, коли будете читати назви місць: наприклад, Mallaig , [ˈmaʊɫækʲ].) Якщо назва місця утворена з де-кількох слів, то англійський варіант буде мати наголос на останньому слові, наприклад, Tyndrum [taɪnˈdrʌm] < Taigh an Droma [tʰɤin ˈdromə]. Це зумовелно тим фактом, що в гельській мові прикметник розсташовується після іменника, якого він описує.

[ред.] Епінтезиі

В гельській мові є цікаве явище епінтезису, яке полягає в тому, що між де-якими приголосними вставляється нечіткий звук Шва [ə], який дуже нагадує англійський звук ”ə”:

tarbh (віл) — [t̪ʰarav]

Alba (Шотландія) — [aɫ̪apa].

[ред.] Елізія

Якщо в кінці слова знаходиться звук Шва [ə], а за словом знаходиться слово, яке розспочинається на голосну, то звук Шва [ə] випадає, наприклад,

duine (чоловік) — [ˈt̪ɯɲə]

an duine agad (твій чоловік) — [ən ˈt̪ɯɲ akət̪]

[ред.] Тони

Найбільш відомими мовами, в яких тони відіграють особливу роль, є китайська та в'єтнамська мовах. Тони маються також в норвежській та шведській мовах. З усіх кельтських мов лише в діалекті Л’юїса (Lewis) та діалекті Сазерленда (Sutherland) використовються тони. Істрично та фонолог ічно вони нагадують систему тонів в норвежській та шведській мовах. Є думка про те, що стало результатом впливу варягів під час їх завоювань в Середніх віках.

[ред.] Граматика

Шотландська гельська мова синтаксично такаж проста, як і її попередниця старо-ірландська мова. Речення утворюється за зразком Присудок – Підмет –Додаток (Пр-Пд-Дд). Як відомо, в більшості мов вживається трохи протилежний зраз ок: Підмет – Присудок –Додаток (Пд-Пр-Дд). Також важливою особливостю мови є явище пом’якшення приголосних (Lenition). Основною його функцією є утворення форми минулого часу дієслів, множини іменників тощо. Наприклад,:

• òl - dh'òl – пить -пив,
• am bàrd (називний відмінок),
• a' bhàird (родовий відмінок),
• a' bhàrd (давальний відмінок)
• a bhròg – його черевик, a bròg – її черевик.
• a' bhròg - черевик, na brògan – черевики.

На відміну від інших європейських мов особисті форми дієслова виконують функції неозначеної форми(інфінітиву). Також в гельській мові по-своєму передається загально відома інформація та інформація про одноразові події, а також є розподіл на власність, яку можна відібрати, та на власність, яку не можна відібрати

[ред.] Дієслово

• Немає неозначеної форми(інфінітиву), особисті форми включають: дієслівне ім’я, перфектний дієприкметник та Imperativ.
• Дієслово може відмінюватись по особам/числам (тільки в умовному способі), способу (Indikativ/Konjunktiv), стану та часам. Також існує незалежна та залежна форма дієслова ( залежна форма відрізняється від незалежної тільки у неправильних дієсловах).
• Дієслово використовується як відповідь на запитання: для ствердження використовують позитивну форму, для заперечння – негативну форму, наприколад, “Ти підеш ?“ – „Піду“ (an deach thu? – chaidh)
• У дієслова “бути“ є дві форми: іменний присудок „bi“ та зв’язка „is“
  • Іменний присудок використовується для характеризування підмета: „X є ...“
  • зв’язка „is“ використовується для ідентифікації та визанчення, або для зв’язування двох іменників: „X є Y“
• Часи
  • Особисті форми існують для Präteritum, майбутнього часу та теперішнього часу Іменникового присудка, для позначених часів умовоного способу (Conjunctive), для позначених часів пассивного стану (Conjunctive), для відносного майбутнього часу та неособових фолрм.
  • Теперішній час дієслів утворюється за допомогою форми Progressive: Tha X a' snàmh, дослівно, Є X в плавання, тобто Х зараз плавє.
• 10 неправильних дієслів, включаючи івменний присудок „bi“ та зв’язку “is”, які найчастіше вживаються в рзмові.
• В однині та множині першої особи умовного способу відбувається стиснення дієслова та особистого займенника в одне слово: sgrìobhinn (я б написав).
• Звичайні, повторювані дії в минулом у можуть передаватись за допомогю форми майбутнього часу.

[ред.] Іменник

• Відмінюються по 4 відмінкам: Називний відмінок (та ідентичний йому Орудний відмінок), Родовий відмінок, Давальний відмінок та Звальний відмінок.
• 2 роди: чоловічий рід та жіночий рід
• Форми родового та давального відмінків утворюються за допомогою переголосовки в середині слова: alt – uilt, clann – cloinn(e), gorm – guirm

[ред.] Прикметник

• За де-якими виключеннями прикметник завжди знаходиться поза іменником:

 a' chaileag bhàn – білява дівчина
 an duine maol – личий чоловік
 'S e duine eireachdail a th' ann – Він має гарний вигляд.
 'S e duine laghach a th' ann – Він приємна людина.
 

• Невелика кількість прикметників вживається перед іменником і пом’якшує його початок::

 an ath-sheachdain – наступного тижня.

[ред.] Прийменник та займенники

• Багато прийменників утворюють разом з займенниками сполучені форми: ann (в), annam (в мені), nam (в моєму).

[ред.] Числівники

• З давніх часів використовувались дві системи числівниквів вид 11 до 99: десятками та двадцятками. Зараз в школах використовується система числівників на основі десяток.
• Для ліку людей від 1 до 10 використовуються особливі лічельні слова.
• В гельській мові до цих пір відчуваються відгуки дуалізму. Наприклад, після чисельника «два» завжди вжимається слово в давальному відмінку. Одночасово відбувається пом’якшення першої приголосної літери: aon phiseag – один кіт, dà phiseig - два кота, trì piseagan - три кота.)

[ред.] Офіційне визнання

На протязі століть гельська мова зазнавала великого утиску і майже не використовувалась в освіті та адміністративних справах. Проте в 2005 р. був прийнятий закон по офіційне визнання гельської мови — Gaelic Language (Scotland) Act 2005.

Згідно з цим законом, гельська мова набула однакового статусу поруч з англійською мовою та була створена комісія Bòrd na Gàidhlig, яка ввійшла до складу уряду. Основною метою створення комісії встановлено розвиток мови.

Проте в цьому законі було встановлено, що офіційний розвиток мови обов’язковий лише в суспільних установах та закладах, i він не розповсюджується на заклади, підпорядковані Лондону: королівська поштова служба тощо. Через це гельська мова не набула дійсно широкого розвитку .

[ред.] Особливості мови

Особливостями гельськоï мови є послаблення (Lenition) приголосних, назалізація, та порядок утворення речення (Предикат – Суб’єкт - Об’єкт ). Запитання утворюється за допомогою спеціальних часток. Також, подібно до інших північно-європейських мов, перед де-якими приголосними з’являється придихання: tapadh leat – („Дякую тобі“): /'taxpa 'l´axt/ Послаблення Lenition:

Термін	Вимова	Переклад
màthair	-ma:her- [maːheð]	мати
mo mhàthair	-mo va:her- [mo vaːheð]	моя мати
an cù	-an ku:- [ən kuː]	собака
do chù	-do xu:- [do xuː]	твоя собака
tha mi brònach	-ha mi bronax- [ha mi ˈbrɔːnəx]	є- я- сумний =Я сумний.
tha mi glè bhrònach	-ha mi gle: vronax- [ha mi gleː ˈvrɔːnəx]	є- я- дуже- сумний =Я дуже сумний .
A bheil thu brònach?	-a vel u bronax- [a veɪl u ˈbrɔːnəx]	Запитальна частка- є- ти- сумний  ? =Ти сумний?

[ред.] Корисні фрази

Гельська	Вимова	Украïнська
Madainn mhath	Mattin wa	Доброго ранку!
Feasgar math	Fäsker ma	Добрий день!
Dè ni mi dhuibh?	Dschee ni mi ghuiw	Чим можу вам допомогти?
Ciamar a tha sibh?	Kimmer a ha schiiw	Як вашї справи?
Dè tha dol?	Dsche ha doll	Що ти це робиш?
Thigibh a-steach	Hikiw e-schtscheach	Заходьте!
Tha mi duilich	Ha mi dullich	Нажаль
Chan eil mi a' tuigsinn	Chan jäil mi a tukschin	Я не розумію
Chan eil mòran Gàidhlig agam	Chan jäil mooran Gaalik akam	Я не дуже багато розмовляю по-гельски.
A bheil Gàidhlig agad?	A wäil Gaalik akat	Ти розмовляєш по-гельски?
Tha mi glè sgìth	ha mi glee skii	Я втомлений.
Tha gaol agam ort	ha güol akam orscht	Я тебе кохаю.
Seo a-nis	scho a-nisch	Ось так.
Tha mi a' lorg	ha mi lorrek	Я шукаю
Slàn leat	slaan lät	До побачення!
Mar sin leat	mar schinn lät	До побачення ! (відповідь на «Slàn leat».
Slàinte	slaantsche	На здоров’я!
'S toil leam ceòl	s toll läm kjool	Мені подобається музика.
Tha mi fuar/blàth	ha mi fuar/blaa	Мені холодно/тепло.
Dùin do bheul	duun do wial	Стрмий свого язика (замовчи)!
Tha an t-uisge ann	ha an tüschke aun	Дощить

[ред.] Примітки

[ред.] Посилання

• Aberdeen University Celtic Department(англ.)
• http://www.learn-gaelic.info(англ.)
• Akerbeltz.org - Великий сайт про гельську мову (англ.)
• Schottisch Sprache (англ.)

[ред.] Словники

• Шотландсько-англійський словник
• / Шотландсько словник

п • о • р Кельтські нації та їхня культура Нації Бретанія (Breizh) · Корнвол (Kernow) · Вельс (Cymru) · Ірландія (Éire) · Острів Мен (Mannin) · Шотландія (Alba) Мови Бритонські: Бретонська · Корнська · Валлійська Ґойдельські: Ірландська · Менська · Шотландська Культура Бретанія · Корнвол · Ірландія · Острів Мен · Шотландія · Уельс Музика Бретанія · Корнвол · Ірландія · Острів Мен · Шотландія · Уельс   Забавки Каммаґ · Корнський герлінґ · Корнська боротьба · Керлінґ · Ґельський копаний м’яч · Ґельська відбиванка · Ґольф · Ґурен · Равндерс · Нагірні грища · Герлінґ · Ірландська дорожня гра в кулі · Шинті Народи Бретонці · Корнці · Ірландці · Менці · Шотландці · Валлійці

п • о • р Кельтські мови Континентальні кельтські мови† Кельтіберська† · Галатійська† · Галльська† · Лепонтійська† · Норійська† · Східнокельтська† Острівні кельтські Бриттські (британська/бретонська): Бретонська · Британська† · Корнська · Кумбрійська† · першоірландська† · Піктська† · Валлійська Гойдельські: Голлуейська† · Ірландська · Менська · Шотландська гельська (Шотландія • Канада) Змішані мови Банджі · Шелта Мертва мова позначається (†)